Доступність посилання

ТОП новини

Росія погрожує ОБСЄ через резолюцію щодо Криму і Донбасу


Голова делегації Росії в парламентських асамблеях ОБСЄ та Ради Європи, віцеспікер Держдуми Петро Толстой
Голова делегації Росії в парламентських асамблеях ОБСЄ та Ради Європи, віцеспікер Держдуми Петро Толстой

Скандал у Парламентській асамблеї ОБСЄ: російська делегація відмовилася від участі в засіданні організації у Відні після голосування учасників за резолюцію, що засуджує анексію Росією Криму та окупацію окремих районів Донецької та Луганської областей. Документ закликає Росію негайно залишити окуповані території.

Голова делегації Росії в парламентських асамблеях ОБСЄ та Ради Європи, віцеспікер Держдуми Петро Толстой сказав, що «резолюція була ухвалена з порушенням регламенту, оскільки для ухвалення документа необхідно дві третини голосів усіх членів асамблеї, а не присутніх у залі парламентаріїв».

Також Толстой наголосив, що Росія й зовсім готова відмовитися від роботи на міжнародних майданчиках організацій, де на її адресу «триватиме хамство», і припинити сплату членських внесків. Про те, наскільки реальні погрози щодо виходу Росії з Парламентської асамблеї ОБСЄ та які наслідки це може мати, йшлося в ефірі Радіо Крим.Реалії.

У новій резолюції Парламентська асамблея ОБСЄ закликала Росію відмовитися від анексії Криму, вивести з півострова свої війська та озброєння, відмовитися від призову до своєї армії кримчан і зняти всі обмеження на судноплавство в Чорному та Азовському морях, а також через Керченську протоку.

Керівник постійної делегації України в Парламентській асамблеї ОБСЄ Микита Потураєв розповів Крим.Реалії, як вдалося ухвалити цей документ і що послужило приводом.

Світ глобальний, це вже не зміниться. Тому ті, хто відмовляється грати за загальнопланетарними правилами, заплатять велику ціну.
Микита Потураєв

‒ Регламент ОБСЄ дозволяє ухвалювати термінові скорочені резолюції в ситуаціях, коли організація має відреагувати дуже швидко або є проблеми в самій її роботі. Оскільки проблеми є ‒ коронавірус ‒ було запропоновано підготувати короткі резолюції і провести їх за прискореною процедурою. Там є вимога ‒ щоб резолюція була пов'язана з подіями, які щойно відбулися. І тут Росія постаралася сама: по-перше, 15 червня російські найманці, а можливо й представники регулярної армії, обстріляли житлові будинки в Авдіївці, були поранені цивільні особи; по-друге, 1 липня російський президент підписав закон, згідно з яким Росгвардія в будь-який момент може перекривати будь-які води, які вони вважають своїми. Це стосується Керченської протоки й не тільки. Ми будемо чекати, поки росіяни Балтійське море почнуть перекривати?

Микита Потураєв
Микита Потураєв

За словами Микити Потураєва, претензії російської делегації до відсутності кворуму на засіданні асамблеї були безпідставними.

‒ Адже це не парламент, і навіть у звичайних умовах не всі можуть брати участь у засіданнях. Згідно з регламентом, голосують ті, хто фактично засідає, тобто там не встановлений кворум від спискового складу. Коли заперечення російської делегації були відхилені, вона перейшла до прямого шантажу: мовляв, вони взагалі вийдуть з Парламентської асамблеї ОБСЄ і перестануть платити внески. Те саме росіяни колись виконали в ПАРЄ ‒ і в підсумку досягли успіху. Однак ОБСЄ значно стійкіша організація, тому, на мій погляд, шантаж тут не має жодних шансів. Взагалі, припинити участь у Парламентській асамблеї ОБСЄ ‒ явно не на користь Росії. Світ глобальний, це вже не зміниться. Тому ті, хто відмовляється грати за загальнопланетарними правилами, про які домовляються адекватні країни, заплатять велику ціну. І Росія ‒ не виняток.

Новини без блокування і цензури! Встановити додаток Крим.Реалії для iOS і Android.

Російський політолог Юлій Нісневич переконаний, що джерела подібних конфліктів у тому, що Кремль намагається застосовувати застарілі погляди на світоустрій 20-го століття до сучасного світу.

Юлій Нісневич
Юлій Нісневич
У сучасному світі не можна закритися, ні в чому не брати участь і намагатися існувати у власному замкненому просторі
Юлій Нісневич

‒ Питання не в користі, а в тому, що в сучасному світі не можна закритися, ні в чому не брати участь і намагатися існувати у власному замкненому просторі. У нас є одна країна, яка намагається так робити ‒ це Корейська народно-демократична республіка. Всі інші розуміють, що потрібно жити інакше. Річ не в глобалізації, а в народженні нового світопорядку ‒ абсолютно нової конструкції взаємин між державами. Тобто, Росія, звичайно, не буде йти з Парламентської асамблеї ОБСЄ ‒ просто у неї інше розуміння того, як може бути влаштований новий світопорядок. У Кремлі дотримуються старої ідеї багатополюсного світу: мовляв, є якісь полюси, які перебувають у конфронтації, і в балансі сил встановлюється рівновага. Але так світ не розвиватиметься.

В ефірі YouTube-каналу «Соловйов Live» 7 липня Петро Толстой висловив думку, що загроза Росії покинути Парламентську асамблею ОБСЄ і не платити членські внески стурбувала представників Заходу, оскільки «гроші ‒ це мова, яку вони дуже добре розуміють, і надають цьому величезне значення».

Втім, керівник російської Політичної експертної групи Костянтин Калачов вважає, що подібний шантаж Росії працюватиме через хвилювання Заходу втратити не гроші на роботу міжнародних організацій, а важелі впливу на Кремль.

Константин Калачов
Константин Калачов
Росія нічого не втратить, оскільки перебуває в положенні того, хто шантажує, а от Європа боїться втратити
Константин Калачов

‒ Припустімо, Росія вийде з Ради Європи ‒ там близько 200 угод, з яких Росія підписала близько 60. Що ж, можна все це залишити, забути й жити своїм життям. Насправді таким чином Росія нічого не втратить, оскільки перебуває в положенні того, хто шантажує, а от Європа боїться втратити: для неї краще та Росія, яка присутня в усіх міжнародних організаціях. Це можливість мати важіль тиску, впливу на противагу повній відмові від співпраці. Тобто це саме Європа не готова втрачати Росію в цих організаціях, і в підсумку шантаж працює. Що стосується Криму, для Росії це питання сакральне: те, що на Заході вважають анексією, для неї ‒ відновлення історичної справедливості, як і для багатьох кримчан.

У свою чергу, кореспондент українського інформаційного агентства «УНІАН» у Москві Роман Цимбалюк вважає, що Росія, користуючись відкритістю країн Заходу, продовжує перевіряє міжнародні організації на міцність.

Роман Цимбалюк
Роман Цимбалюк
У 2019 році Європа прогнулася під Росію, і зараз остання намагається перевірити, до якої межі можна тиснути
Роман Цимбалюк

‒ Російська сторона передає привіт лідерам Німеччини та Франції Анґелі Меркель та Емманюелю Макрону, під тиском яких у 2019 році делегацію Росії повернули в ПАРЄ. Одним з аргументів були саме членські внески, а ще говорили про «важливість діалогу з Російською Федерацією» і про те, щоб у самій країні працювали права людини й виконувалися рішення Європейського суду. Тобто у 2019 році Європа прогнулася під Росію, і зараз остання намагається перевірити, до якої межі можна тиснути. Можливо, вони хочуть, щоб чим більше ти платиш внесків, тим більше у тебе було голосів ‒ але у світі все вирішується трохи по-іншому. Зрештою, Росія сміється над цими міжнародними організаціями, відкрито зневажає їх. Очевидно, що тепер вони на кожному заході, де згаданий Крим і Донбас, поводитимуться так само.

На думку Романа Цимбалюка, розрахунки лідерів Європи на те, що Росію вдасться затягнути в переговори, які будуть альтернативою її агресивних дій, після низки подій на кшталт отруєння та арешту Олексія Навального, а також масштабних армійських маневрів весни 2021 року фактично не виправдалися.

Встановлюйте новий застосунок Радіо Свобода на смартфони та планшети Apple і Android.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG