Доступність посилання

ТОП новини
11 серпня 2020, Київ 17:13

Росія знайшла воду у Криму. Чи вистачить підземних джерел?


фотоколаж

Підконтрольні Кремлю чиновники Криму роками озвучували різні проєкти водопостачання півострова. Однак так і не затвердили жодної стратегії. Воду для Криму здебільшого збирають під землею. За даними російського уряду Криму, на півострові працюють 3,200 свердловин, вони видобувають воду з семи підземних горизонтів різної глибини. Розконсервували навіть свердловини, закриті ще в радянські часи, бурять нові. То де нині шукають воду для кримчан?

Бурити і ще раз бурити

До столиці Криму нещодавно почали подавати воду з підземних свердловин. Обставили це святково – як подарунок до Дня Росії. «Урочистий захід з подачі додаткового водопостачання з артезіанських свердловин до водоводу Сімферополя» транслював місцевий телеканал Крим 24.

Трансляція телеканалу 24 про відкриття свердловин, 12 червня 2020 року
Трансляція телеканалу 24 про відкриття свердловин, 12 червня 2020 року

Воду качають з-під землі біля села Віліне Бахчисарайського району та з Іванівського водозабору, це Сакський район. Але обидва водозабори можуть забезпечити лише чверть добової потреби Сімферополя у воді. Підконтрольні Кремлю чиновники пішли на таке постачання заради того, аби в посушливий рік менше води для Сімферополя брати з водосховищ, які й далі спустошуються. І сподіваються, що цей рік буде піковим із посушливості, а потім – стане легше.

Цей рік і є піковим роком посухи. Таке востаннє було у 1996 році
Сергій Шумилов

«Ми сподіваємося, що перейдемо цей пік, але на цей момент цей рік і є піковим роком посухи. Таке востаннє було у 1996 році, коли водосховища сіли на мертвий об'єм і ми тоді місто ділили навпіл. Через день подавали воду на лівий берег та правий», сказав Сергій Шумилов, головний інженер Сімферопольської філії підприємства «Вода Криму».

Нові свердловини в Криму для постачання питної води пробивають усі роки після анексії. Торік їх пробурили вісім. Кілька у селі Новосільське Чорноморського району. Тут понад дві з половиною тисячі жителів. Раніше тут були дві свердловини, але їх не вистачало, бо людей за останні 20 років тут побільшало.

Відкриття артезіанської свердловини у селі Новосільське, Чорноморський район, Крим, осінь 2019 року
Відкриття артезіанської свердловини у селі Новосільське, Чорноморський район, Крим, осінь 2019 року

«Нові будинки зараз ще зводяться, люди там ще не прописані. А водоспоживання вже необхідне. І в нас, скажімо так, наше село є напівприбережним, купується дуже багато земельних ділянок. І населення зростає. Ну, і, ясна річ, води не вистачає», – розповідає Олексій Щипіцин, глава підконтрольної Росії адміністрації Новосільського.

Найбільше потерпали жителі села влітку – в деяких будинках воду часто вимикали. Мешканка села розповіла журналістам Крим.Реалії, що напір води завжди падає ввечері, коли люди поливають городи. І сподівається, що тепер, після відкриття свердловин, такої проблеми більше не буде.​

Мінералізація і засолення води

Відкриття артезіанської свердловини у селі Правда, Первомайського району, Крим, осінь 2019 року
Відкриття артезіанської свердловини у селі Правда, Первомайського району, Крим, осінь 2019 року

У селі Правда Первомайського району раніше вже була свердловина. Тут живе 1,600 людей. Місцеві розповідають, що вода з цієї 80-метрової свердловини мінералізувалася. Через це на тенах пральних машин з'являється накип і вони виходять з ладу. А воду з нової свердловини мешканці називають «сірководною»​, бо вона часто з запахом і темного кольору. Але вона все одно краща за ту, яка зі старої свердловини. Вона «м’якша», менше солей і вона придатна для пиття.

Відкриття артезіанської свердловини у селі Правда, Первомайського району, Крим, осінь 2019 року
Відкриття артезіанської свердловини у селі Правда, Первомайського району, Крим, осінь 2019 року

Тільки за останні два роки мінералізувалось більше сотні артезіанських свердловин, – розповідає ексглава Рескомітету Криму з водогосподарського будівництва Олександр Лієв. Їх вже не можна використовувати для питного водопостачання. Лієв вважає, що засолення та мінералізація свердловин цьогоріч стануть на півострові дуже помітним явищем, особливо в степовому Криму.

Олександр Лієв
Олександр Лієв

«​Мінералізація – це відоме явище, але в Криму це явище поновилось, адже 50 років ми з цим не стикались. Артезіани ще 50 років тому в Криму мали термін експлуатації 15-20 років і після цього цю свердловину оновлювали і вона далі працювала.

Оновленню ці свердловини не підлягають, адже сам водний ресурс стає непридатним для питних потреб
Олександр Лієв

Тепер оновленню ці свердловини не підлягають, адже сам водний ресурс стає непридатним для використання для питних потреб», – розповів Лієв, який за української влади на півострові очолював Рескомітет АР Крим з водогосподарського будівництва та зрошувального землеробства.

Ці проблеми використання підземного ресурсу добре відомі підконтрольним Росії чиновникам Криму. Мінералізація джерел води може призвести до процесів засолення земель, як наслідок буде втрачено врожай. Про це йдеться у протоколі засідання колегії комітету водного господарства щодо ситуації ще у 2015 році.

«Особливістю місцевих джерел води, як правило, є їхня підвищена мінералізація, що робить їх непридатними або обмежено придатними для поливу. Тому використання місцевих вод для поливу може призвести до розвитку процесів засолення і осолонцювання, і втрати родючості ґрунтів і врожаїв. Такі випадки вже спостерігаються на території Криму, коли в результаті поливу водою зі свердловин, без урахування її хімічних властивостей, відбулося засолення земель».

Відбір підземних вод і ці самі підземні води засолюються, тобто роблять більш жорсткими і солоними, ті запаси прісних вод, які вже є
Маргарита Литвиненко

Не зважаючи на це, свердлити не припиняють. Хоча робити цього більше не можна, впевнена кримський еколог Маргарита Литвиненко. Насамперед, тому що запаси підземних вод не безмежні.

«Споживання води збільшується за рахунок приїжджих і населення Севастополя і Криму збільшилося. Коли йде відбір підземних вод і ці самі підземні води засолюються, тобто роблять більш жорсткими і солоними, ті запаси прісних вод, які вже є», – застерігає еколог Литвиненко.

12 нових артезіанських свердловин

Відкриття артезіанської свердловини у селі Новосільське, Чорноморський район, Крим, осінь 2019 року
Відкриття артезіанської свердловини у селі Новосільське, Чорноморський район, Крим, осінь 2019 року

Щоб забезпечити західний Крим водою – розпочали масштабний проект із будівництва трьох водозаборів. На добу планують викачувати 225 тисяч кубометрів води з 12 артезіанських свердловин. Вже встановлюють резервуари та будують насосні станції. Водоводи спрямують до Феодосії, Судака, Керчі та Ленінського району.

«Це один із найскладніших інфраструктурних об'єктів Росії. Його протяжність понад 190 кілометрів. Там божевільна система енергопостачання і найнадійніші в світі труби, термін експлуатації яких становить, за паспортом, понад 100 років. А так вони пролежать багато сотень років», – розповідає Михайло Храмов, підконтрольний Росії міністр будівництва Криму.

Це будівництво триває вже шість років підкреслює колишній радник Аксьонова Володимир Гарначук. Він критикує те, як витрачають російські гроші на вирішення водної проблеми в Криму.

«Після приєднання Криму, влада навіть виділила 87,5 мільярда рублів на рішення проблем водопостачання. Результати такі: за п'ять років через бардак і корупцію змогли освоїти лише третину виділених коштів і повністю завершити всього два об'єкти з 37 запланованих. Третина проєктів досі проєктують, а водовід за 26 мільярдів рублів тягнуть шостий рік. Жодне з чотирьох водосховищ досі не побудували», – сказав Гарначук, росіянин, ексрадник Аксьонова.

За всі роки після анексії чиновники та науковці озвучили чимало ідей щодо забезпечення Криму водою. Це і перекидання води з Дніпра, і з Дону дном моря, і водовід з Кубані, а ще варіант опріснення морської води та задіяння спецлітака, який викликав би штучні дощі. Однак, жоден з цих планів не реалізували. Тепер дослідники знову заговорили про видобуток підземної води з великих глибин.

Глибини серйозні – 600-800 метрів і більше, прокладка такої свердловини обходиться десь в 50 млн рублів
Віктор Тарасенко

«Чого бракує? Як завжди не вистачає фінансування. Якби сьогодні ж ми отримали хоча б близько кількох десятків мільйонів рублів, ми б могли вже на тих виявлених зонах тектонічних, перспективних, закласти свердловини. Так, це глибини серйозні 600-800 метрів і більше, прокладка такої свердловини обходиться десь в 50 млн рублів», – пояснює Віктор Тарасенко, президент Кримської академії наук.

Відкриття артезіанської свердловини у селі Новосільське, Чорноморський район, Крим, осінь 2019 року
Відкриття артезіанської свердловини у селі Новосільське, Чорноморський район, Крим, осінь 2019 року

Але ж потрібно було б не тільки пробурити свердловини, а ще й зробити до них водоводи. Ідею бурити на 800 метрів вглиб можна розглядати лише як наукову гіпотезу, як припущення. Але як практичне застосування, при здоровому глузді, до цього підходити практично неможливо, вважає кримський еколог​ Маргарита Литвиненко.

На її думку, води немає і тому хапаються вже за будь-яку інформацію для того, щоб використовувати її в політичних цілях.

Сергій Аксьонов заявив нещодавно, що стратегію водозабезпечення Криму ще «розробляють». Підконтрольні Росії чиновники досі не підрахували, скільки ж води залишилося під землею, бо загальну оцінку запасів ще не завершили. Оцінювати їх збираються ще два роки.

  • Зображення 16x9

    Алексіна Дорогань

    Журналістка телепроєкту «Крим.Реалії» з 2017 року. Кримчанка, працювала журналісткою, випусковою редакторкою та ведучою служби новин «Волна» («Чорноморська телерадіокомпанія»), власною кореспонденткою інформаційної програми «Факти» (телеканал ICTV). 

  • Зображення 16x9

    Анжеліка Руденко

    Редактор телепроєкту «Крим.Реалії» (проєкт Радіо Свобода) з 2017 року. Автор документального фільму «Балух», серії інтерв'ю. Автор ідей документальних фільмів для Радіо Свобода. Працювала креативним продюсером ток-шоу «Говорить Україна» (IVORYFilm, телеканал «Україна»). На телебаченні працювала випусковим редактором новин на телеканалах ТВі, «Перший національний», «Інтер», «К1», «5-й канал». У 2002 році працювала продюсером, редактором, журналістом на «Громадському радіо», яке очолював Олександр Кривенко. Була ведучою та кореспондентом на радіо «Континент» та радіо «Столиця». Працювала над соціальними ток-шоу в Internews Ukraina. Закінчила Інститут журналістики. Пройшла навчання в Internews Ukraina, закінчила курси Thomson Foundation (Велика Британія).

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG