Доступність посилання

ТОП новини
07 липня 2020, Київ 09:34

Через 35 років: у Конгресі США визнали «геноцид вірмен»


Відеокадр: результат голосування в Палаті представників за резолюцію про геноцид вірмен, Вашингтон, 29 жовтня 2019 року

Сергій Драчук, Todd Prince

Палата представників Конгресу США величезною більшістю проголосувала за визнання масових убивств вірмен в Османській імперії в часи кінця Першої світової війни як геноциду вірменського народу. Досі цього не вдавалося досягти протягом 35 років. Інша палата Конгресу, Сенат, наразі не голосувала з цього приводу. Вірменія радіє з нинішньої резолюції, сучасна Туреччина, навпаки, розлючена через засудження дій її імперської попередниці.

Резолюцію, яка не має сили закону, Палата представників ухвалила 29 жовтня, пізнім вечором за часом Києва, 405 голосами проти 11. Цей символічний і водночас безпрецедентний крок у Вашингтоні здійснили до того ж у національне свято Туреччини – День республіки: 29 жовтня 1923 року була проголошена сучасна Турецька Республіка.

У резолюції мовиться, що «вшанування вірменського геноциду, вбивства 1,5 мільйона вірмен Османською імперією з 1915 по 1923 рік», є політикою США. Також, мовиться в документі, політикою США є «відкидати спроби пов’язати владу США з намаганнями заперечувати геноцид вірмен чи будь-який інший геноцид», і «заохочувати просвіту і суспільне усвідомлення геноциду вірмен».

Але ця резолюція формально не зобов’язує виконавчу владу дотримуватися такої політики. До того ж за таку саму резолюцію, внесену також до Сенату, там іще не голосували, і дати такого голосування не визначали.

Проєкт резолюції подав на розгляд конгресмен-демократ Адам Шифф, у виборчому окрузі якого в штаті Каліфорнія живе велика громада американців вірменського походження. Він домагався ухвалення такої резолюції 19 років поспіль.

Загалом же намагання ухвалити таку резолюцію тривають у Конгресі вже 35 років. Але попередні адміністрації не бажали сваритися з Туреччиною, своїм стратегічним союзником.

Двічі, 1975 і 1984 року, Палата представників ухвалювала резолюції, в яких згадувався «геноцид» вірмен. Але, на відміну від нинішньої, в них не заявлялося про відповідальність за цей геноцид тодішньої Османської імперії – що болісно сприймає нинішня Туреччина.

Попередній президент США Барак Обама, балотуючись уперше 2008 року, обіцяв у разі обрання визнати геноцид – але так і не зробив цього протягом двох термінів на посаді. У щорічних заявах на символічні роковини початку трагедії він щоразу уникав цього слова, хоча вживав вірменську назву тих подій, «Мец єгерн», що означає приблизно «Велике лихо».

Дональд Трамп після свого обрання критикував убивства вірмен як «одне з найбільших злочинств 20-го століття». Але, як було заведено у США, він теж так і не вжив слова «геноцид».

І лише нині справа про визнання геноциду вірмен уперше за весь цей час потрапила на розгляд повного складу Палати представників – і була ухвалена з першої спроби. Це відображає й нинішній, вкрай напружений стан відносин двох країн.

«Геноцид» і напружені відносини

Останню наразі хвилю цієї напруженості спричинила воєнна акція Туреччини на півночі Сирії проти місцевих курдів. Їх Анкара називає «терористами», але вони є союзниками Вашингтону в боротьбі проти екстремістського угруповання «Ісламська держава».

І відразу після резолюції з визнанням геноциду вірмен, у той самий святковий для Туреччини день 29 жовтня, Палата представників пішла на ще один крок: схвалила економічні санкції проти Туреччини через її вторгнення на північний схід Сирії. Документ, ухвалений 403 голосами проти 16, закликає президента Трампа накласти такі санкції проти чільних турецьких посадовців, причетних до рішення про операцію в Сирії, і проти турецького банку, що, як вважають, пов’язаний із президентом Реджепом Тайїпом Ердоганом. Крім того, від Трампа конгресмени вимагають покарати Туреччину також через рішення Анкари закупити російські системи протиповітряної оборони С-400.

За таке рішення також мав би голосувати й Сенат Конгресу США. Як і у випадку з резолюцією про геноцид вірмен, дати можливого голосування про це не визначено.

Вірменія і вихідці з неї вітають резолюцію

Рішення, ухвалене у США, привітали у Вірменії. Прем’єр-міністр Нікол Пашинян назвав резолюцію Палати представників «сміливим кроком до встановлення правди і відновлення історичної справедливості, який також є втіхою для мільйонів нащадків тих, хто пережив геноцид вірмен».

А Міністерство закордонних справ Вірменії заявило, що ця резолюція має «щонайважливіше значення». Воно подякувало американським законодавцям за «їхню відданість справедливості, істині, гуманності і солідарності, а також універсальним цінностям прав людини».

Із окремою подякою Конгресові США виступив голова МЗС Вірменії Зограб Мнацаканян. «Справедливість і правда зміцнюються завдяки історичні резолюції… Масштабний сигнал проти заперечень… Маємо нову силу працювати задля відвернення масових злочинств будь-де у світі», – написав він у твітері.

Також вітають крок і американці вірменського походження – а їх, за різними оцінками, від 500 тисяч до 1,5 мільйона, – зокрема й чи не найвідоміша з них, телезірка Кім Кардаш’ян. Іще напередодні голосування в Палаті представників вона, закликавши вимагати від своїх конгресменів голосування «за», заявила, що очікуване рішення важливе «особисто для мене і мільйонів американців, які походять від тих, хто пережив геноцид».

А після ухвалення резолюції вона звернула увагу в твітері своїх понад 62 мільйонів підписників на «неймовірні цифри» результату голосування. Адже, за її словами, «США щойно визнали геноцид вірмен».

«Геноцид» чи «громадянська війна»?

У Туреччині реакція була цілком протилежна. Ця країна, фактична наступниця Османської імперії, член НАТО, категорично заперечує проти визначення тих подій як саме геноциду вірмен, хоча й визнає масові вбивства, і вкрай різко реагує на кожне таке визнання.

Нинішній стан визнання масових убивств вірмен в Османській імперії як геноциду
Нинішній стан визнання масових убивств вірмен в Османській імперії як геноциду

У часи Першої світової війни і наступними роками османська імперська держава, яка розвалювалася, масово депортувала вірмен із їхньої Батьківщини пішки в далекі сирійські пустелі. Десятки й сотні тисяч не пережили цієї примусової подорожі, ще багато були просто вбиті в концтаборах смерті.

Як переважно вважають, жертвами прямих масових убивств, труднощів вигнання і влаштованого для них голоду стали близько 1,5 мільйона вірмен (деякі оцінки говорять про числа загиблих від 800 тисяч до 1 мільйона 800 тисяч). Багато дослідників – і не тільки вірменських – вважають ті події саме геноцидом, свідомо спрямованим проти вірменського народу, християнської меншини в переважно мусульманській імперії. Щороку 24 квітня у Вірменії й у світі вшановують символічні роковини початку цього геноциду 1915–1923 років.

Вірмен женуть під османським конвоєм через місто Харпут до в’язниці в сусідньому Мезіре (сучасний Елазиг), квітень 1915 року
Вірмен женуть під османським конвоєм через місто Харпут до в’язниці в сусідньому Мезіре (сучасний Елазиг), квітень 1915 року

Нинішня ж Туреччина відкидає таке трактування. Вона погоджується, що масові вбивства вірмен були, але називає значно менші числа – від 300 до 500 тисяч загиблих. Анкара також твердить, що то був просто сумний наслідок громадянської війни, в якій загинуло принаймні стільки ж турків, коли вірмени повстали проти османської влади і підтримали вторгнення російської армії.

Арам Гампарян, виконавчий директор вашингтонського Вірменського національного комітету Америки, назвав ухвалення конгресової резолюції «повним запереченням» тверджень Анкари. «Туреччина розуміє, що якщо США не будуть співучасником їхніх заперечень, ці заперечення не будуть життєздатні», – сказав він в інтерв’ю Радіо Свобода.

Туреччина не згодна з оцінкою дій османів

Але Туреччина продовжує ці заперечення. Її президент Реджеп Тайїп Ердоган виступив зі зверненням, яке транслювали на телебаченні і в якому він назвав резолюцію «безглуздим політичним кроком». «Цей крок нічого не вартий, і ми не визнаємо його», – заявив він.

Міністерство закордонних справ Туреччини, зі свого боку, раніше вжило ті самі слова про «безглуздий політичний крок». За словами міністерства, він вочевидь призначений «для внутрішнього споживання» і не має «ніякого історичного чи юридичного підґрунтя». МЗС також викликало посла США в Анкарі Дейвіда Саттерфілда, щоб вручити йому офіційний протест – і через резолюцію про геноцид, і через рішення про нові санкції.

Окремо розкритикував резолюцію голова МЗС Туреччини Мевлют Чавушоглу. За його словами, то була «помста» США Туреччині за воєнне вторгнення Анкари на частину території Сирії, яку контролювали союзні Вашингтонові сирійські курди. «Це ганебне рішення тих, хто експлуатує історію задля політики, нікчемне для нашого уряду і народу», – написав він у соцмережах.

Із засудженням дій законодавців США виступив і парламент Туреччини. Його спікер Мустафа Шентоп заявив, що крок Вашингтону став «останньою соломинкою» і лише розпалив ворожнечу між країнами-союзниками замість того, щоб сприяти їхній дружбі.

  • Зображення 16x9

    Сергій Драчук

    Співпрацюю з Радіо Свобода з самого початку 1990-х, із 1992-го – постійно, спершу в Києві, з 1995-го – в штаб-квартирі в Празі.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG