Доступність посилання

ТОП новини
17 Жовтень 2019, Київ 09:14

Виклад розслідування Мюллера у США: питань не менше, ніж відповідей


Роберт Мюллер, архівне фото

Alan Crosby, Frud Bezhan

Міністр юстиції США витратив два дні, щоб викласти підсумок 22-місячного розслідування спеціального прокурора щодо того, чи виборчий штаб президента Дональда Трампа ввійшов у змову з Росією під час виборів 2016 року. Звіт спецпрокурора Роберта Мюллера не містить конкретного висновку, чи була така змова. Це рішення має ухвалити міністр юстиції, призначений президентом. Демократи у США закликають подати більше інформації про звіт, заявляючи, що його виклад міністром недостатньо детальний.

«Не виправдовує».

«Повне і цілковите виправдання».

Уже через лічені хвилини після того, як у США оприлюднили виклад звіту спеціального прокурора Роберта Мюллера, що його зробив міністр юстиції Вільям Барр, стало очевидно одне: розслідування про те, чи виборчий штаб президента Дональда Трампа пішов на змову з Росією чи координував із нею дії під час виборів 2016 року, залишилося без прямої відповіді.

Команда Трампа вже святкує, стверджуючи, що президент повністю виправданий. Адже, у викладі Барра, звіт Мюллера стверджує, що його розслідування «не встановило, щоб члени (штабу) Трампа змовлялися з владою Росії чи координували з нею її дії для втручання у вибори».

Речниця Білого дому Сейра Сандерз відтак написала у твітері: «Спеціальний прокурор не виявив ніякої змови і ніякого перешкоджання правосуддю. Міністр юстиції Барр і заступник міністра Розенстайн теж встановили, що перешкоджання не було. Висновки Міністерства юстиції – це цілковите і повне виправдання президента Сполучених Штатів».

Не кваптеся, кажуть Трампові супротивники: ані Мюллер, ані Барр цих слів насправді не казали. І навіть відповідь на питання, чи Трамп перешкоджав правосуддю під час розслідування, ще теж не так чітко визначена.

«Спеціальний прокурор заявив, що, «хоча його звіт не містить висновку, що президент скоїв злочин, він також його не виправдовує» – ось як написав у своєму чотиристорінковому викладі «основних знахідок» 22-місячного розслідування Вільям Барр – висуванець Дональда Трампа на посаду міністра юстиції, яку він обійняв лише минулого місяця.

Мюллер виклав факти, але не зробив висновку, чи було перешкоджання правосуддю, заявив Барр. За його словами, він і заступник міністра юстиції Род Розенстайн «дійшли висновку, що докази, зібрані в перебігу розслідування, недостатні для того, щоб встановити, що президент скоїв злочин перешкоджання правосуддю».

Слідча група Мюллера не має намірів висувати нові обвинувачення, додав також Барр.

Демократи відразу ж виступили проти погляду Білого дому на виклад Барра. Вони закликали міністра не ховати доказів і заговорили про можливість викликати Мюллера на слухання в Конгресі, щоб він дав свідчення про повний зміст його звіту.

Мюллер у перебігу свого розслідування видав близько 2 тисяч 800 оповісток і висунув різноманітні обвинувачення майже чотирьом десяткам фізичних і юридичних осіб. Але жодне з обвинувачень не стосувалося безпосередньо питання, чи була координація між командою Трампа і російськими посадовцями.

Крім того, Мюллер, який майже два роки розслідував повідомлення, що Росія втручалася у вибори 2016 року, щоб допомогти Трампові побороти його суперницю-демократку Гілларі Клінтон, не сказав, чи був скоєний злочин, а залишив висновок із цього приводу на міністра юстиції.

«Запропонований міністром юстиції виклад висновків звіту недостатній. Конгрес вимагає повного звіту і документів, на підставі яких він укладений, щоб комітети могли продовжити свою незалежну роботу, зокрема здійснювати нагляд і розробляти законодавство, щоб вирішити всі питання, які може порушити звіт Мюллера», – заявила спікер Палати представників, демократка Ненсі Пелосі.

Ненсі Пелосі (архівне фото)
Ненсі Пелосі (архівне фото)

А поки Барр і його Міністерство юстиції вирішують, які частини звіту Мюллера оприлюднювати, аналітики-правознавці кажуть, що юридичні битви ще триватимуть – навколо того, який обсяг буде оприлюднено, і того, чи виявив спецпрокурор можливі правопорушення, скоєні Трампом, які можуть стосуватися можливості для конгресменів влаштувати президентові імпічмент.

У викладі сказано, що Мюллер не виявив, щоб штаб Трампа чи будь-хто пов’язаний із ним пішов на змову з владою Росії чи координував із нею її зусилля з метою вплинути на вибори, «незважаючи на наявність численних пропозицій із боку пов’язаних із Росією осіб надати допомогу» виборчій кампанії Трампа. У викладі ці особи не названі, і демократи вимагають подати більше інформації про те, на підставі чого був зроблений висновок про відсутність змови.

Роберт Райк, професор Університету Каліфорнії в Берклі і колишній міністр праці в адміністрації президента Білла Клінтона, вважає, що для справи проти Трампа через перешкоджання правосуддю є твердий ґрунт.

«Виклад Барра не тільки замовчує виявлене і залишає порожнечі у звіті Мюллера, а й приховує критично важливу деталь. Барр вирішив не висувати проти Трампа обвинувачення в перешкоджанні правосуддю через те, що той перешкоджав розслідуванню. І це попри факт, що Трамп сам визнав, що звільнив директора ФБР Джеймза Комі для того, щоб зупинити розслідування щодо Росії», – каже він.

Які ж головні висновки розслідування Роберта Мюллера, як їх підсумував міністр юстиції Вільям Барр?

У перебігу широкого розслідування, яке тривало майже два роки, спеціальний прокурор з’ясовував два питання: чи президент Дональд Трамп або будь-хто з його команди змовлявся з Росією в її зусиллях для втручання у президентські вибори у США 2016 року і чи чинив Трамп перешкоди правосуддю в перебігу цього розслідування.

Чотиристорінковий виклад звіту, що його голова Мін’юсту передав лідерам Конгресу і засобам інформації, дає лише частину відповідей.

Змова не встановлена

Як мовиться у викладі, розслідування Мюллера не встановило, щоб Трамп чи будь-хто з американців, пов’язаних із його виборчою кампанією, пішов на змову з Росією з метою вплинути на вибори 2016 року (це було б у США злочином, що карається за федеральним кримінальним законодавством).

«Розслідування не встановило, щоб члени кампанії Трампа вступали у змову з владою Росії чи координували з нею її діяльність задля втручання у вибори», – цитує Барр звіт Мюллера.

Відповідно до його викладу, одним із двох головних шляхів, якими Росія намагалася вплинути на вибори, було використання «Агентства інтернет-досліджень», базованої в Санкт-Петербурзі «фабрики тролів», яку, як стверджують, контролює пов’язаний із Кремлем підприємець Євген Пригожин.

За словами Барра, це агентство намагалося «вести у США діяльність у соцмережах і поширення дезінформації, призначені сіяти розкол у суспільстві, з метою врешті втрутитися у вибори».

Але, як мовиться у викладі Барра, Мюллер не виявив, щоб будь-хто з «осіб зі США чи офіційних представників кампанії Трампа або пов’язаних із нею осіб входив у змову з «Агентством інтернет-досліджень» або свідомо координував із ним його зусилля».

Інший спосіб, яким влада Росії намагалася вплинути на вибори, як мовиться у викладі, було комп’ютерне зламування і здобуття матеріалів організацій Демократичної партії, які потім оприлюднював сайт WikiLeaks у критично важливі моменти в останні тижні напередодні виборів. Серед них були тисячі викрадених електронних листів із приватної поштової скриньки Джона Подести, голови виборчого штабу кандидата від Демократичної партії Гілларі Клінтон.

І хоча Мюллер висунув кримінальні обвинувачення групі російських військових, він «не виявив, щоб члени кампанії Трампа чи будь-хто пов’язаний із нею входив у змову з владою Росії чи координував із нею такі зусилля, незважаючи на факти численних пропозицій із боку пов’язаних із Росією осіб допомогти кампанії Трампа», повідомив Барр у своєму викладі звіту.

Вільям Барр (архівне фото)
Вільям Барр (архівне фото)

Як заявив Барр, Мюллер «ретельно» розслідував питання, чи штаб Трампа координував із Росією її втручання у вибори, видавши понад 2 тисячі 800 оповісток, отримавши майже 500 ордерів на обшуки і допитавши 500 свідків.

Перешкоджав чи ні?

А щодо того, чи перешкоджав Трамп здійсненню правосуддя, результати розслідування Мюллера ще менш чіткі.

За викладом Барра, звіт Мюллера констатує, що, хоча спецпрокурор «не дійшов висновку, що президент скоїв злочин, він також не виправдав його».

Як написав Барр, Мюллер, із причин, які міністр юстиції детально не пояснив, вирішив не робити висновку, чи Трамп, на його думку, вчинив злочин перешкоджання правосуддю.

Натомість, заявив Барр, звіт Мюллера досліджує дії Трампа і «наводить докази з обох сторін питання».

Звіт Мюллера «залишив невирішеним «важкі», на думку спецпрокурора, питання фактів і їхнього юридичного тлумачення стосовно того, чи дії і наміри президента можна розглядати як перешкоджання правосуддю», додав Барр.

Але і міністр, і його заступник Розенстайн дійшли висновку, що докази «недостатні для того, щоб встановити, що президент скоїв злочин перешкоджання правосуддю», мовиться у викладі звіту.

Род Розенстайн (архівне фото)
Род Розенстайн (архівне фото)

Барр, якого минулого року висунув на нинішню посаду Трамп, заявив, що їхнє рішення ґрунтується на тих доказах, які зібрав Мюллер, і воно ухвалене «без огляду на» конституційне питання, чи можна висувати обвинувачення чинному президентові.

Крім того, можливо, натякаючи на численні публічні словесні напади Трампа на працівників розслідування і на свідків, Барр заявив, що Мюллер зібрав і перелічив усі дії президента, «більшість яких уже стала предметом оприлюднених звітів».

Зік Міллер, репортер агентства «Асошієйтед прес» у Білому домі, написав у твітері, що це формулювання наводить на думку: «принаймні одна з дій президента, яку розслідували як можливе перешкоджання правосуддю, …ще не була оприлюднена в загальнодоступних звітах».

Багато хто з супротивників Трампа звинувачує його в тому, що він перешкодив розслідуванню щодо Росії, коли у травні 2017 року звільнив директора Федерального бюро розслідувань Джеймза Комі. Після того вести розслідування щодо ролі Росії у виборчій кампанії призначили Роберта Мюллера.

Кілька разів змінювані пояснення Трампа, чому він звільнив Комі, розпалили підозри, що воно мало на меті зупинити розслідування на цю тему, яке в липні 2016 року почало ФБР.

Дехто з експертів-правознавців каже, що це саме по собі може становити перешкоджання правосуддю, яке є кримінальним злочином за федеральним законодавством США. Такі звинувачення в перешкоджанні правосуддю були помітними моментами у процедурах, пов’язаних зі спробами імпічменту президентів Річарда Ніксона 1974 року і Білла Клінтона 1998-го.

Над матеріалом працював Сергій Драчук

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG