Протягом останніх кількох років все частіше у суспільстві постає гендерної дискримінації у професіях. В сучасному мовленні досі фігурують поняття «суто чоловічих» або «суто жіночих» професій. Міністерство інформаційної політики України відзняло низку роликів, в яких розповідається про те, що незалежно від статі, люди можуть однаково якісно виконувати одну й ту ж саму роботу.
Чи траплялися у вашому житті випадки гендерної дискримінації? З таким питанням ми звернулися до читачів Радіо Свобода в твіттері. За результатами опитування, понад 30% респондентів відповіло, що такі випадки дійсно траплялись.
У світі питання гендерної дискримінації стоїть дуже гостро, особливо щодо сексуального аспекту, флешмоби #metoo та #timeisup – тому підвердження. Та питання гендерної дискримінації на роботі стають настільки масовими значно рідше. Втім, і вони досить часто створюють резонанс.
Як має виглядати інженер?
В 2015 році був створений один із найбільш масштабних рухів під назвою «Я схожа на інженера». Його започаткувала розробник програмного забезпечення Ізіс Анчалі. Її світлину розмістила в своїй рекламі каліфорнійська компанія OneLogin, в якій сама Ізіс на той момент вже працювала кілька років.
На рекламі була зображена сама Ізіс, а поруч був напис: «Моя команда – чудова. Всі розумні, креативні та веселі». Розміщена у соціальних мережах реклама одразу зародила дискусії планетарного масштабу. Деякі коментатори відверто глузували з того факту, що красива дівчина може працювати інженером програмного забезпечення.
Сама Ізіс на платформі Medium.com згодом написала про те, що явно такої реакції на рекламу не очікувала: «Деякі люди вважають, що у мене не той вираз обличчя. Інші думають, що інженери жіночої статі так не виглядають… Але це справді я – приклад одного інженера в OneLogin. Реклама повинна була бути автентичною – мої слова, моє обличчя, і поки вона такою і є».
Дівчина також сфотографувалась із плакатом з написом «Я допомагаю будувати програмне забезпечення для підприємств» та спровокувала тисячі подібних постів у соціальних мережах. Менше, аніж за місяць, флешмоб #IlookLikeAnEngineer переріс у інші – «Я виглядаю, як хірург», «Я виглядаю, як професор» тощо.
Ці та інші флешмоби піднімають питання гендерних стереотипів, частої відмінності в рівні оплати праці за гендерної ознакою та інших проблем, які постають у професійному житті світової спільноти.
А як в Україні?
В Україні гендерну рівність охороняє Конституція за законом «Про засади запобігання та протидії дискримінації в Україні» та законом «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків». Більше того, підписана Україною угода про асоціацію з ЄС також містить в собі пункт про «забезпечення гендерної рівності та рівних можливостей для чоловіків та жінок у сфері зайнятості, освіти та навчання, економічної та суспільної діяльності, а також у процесі ухвалення рішень»
Менше з тим, 8 березня ООН представила звіт, в якому вказала на зростання «гендерного цифрового розвитку» у світі, коли жінки недостатньо представлені у науці, інженерії та дизайні.
За звітом Світового банку, в Україні досі не досягнуто рівності між чоловіками та жінками. Серед лідерів – Бельгія, Данія та Латвія. Україна ж опинилась на одному рівні із Білоруссю, Азербайджаном та Замбією, набравши трохи більше 78 балів зі ста.
Міністерство інформаційної політики України проводить комунікаційну кампанію проти гендерної дискримінації у професійній діяльності. «Твоя професія – твій вибір» – низка роликів, які руйнують стереотипи щодо «суто чоловічих» або «жіночих професій».
«Ще в дитинстві я почула вислів «За кожним сильним чоловіком стоїть сильна жінка». Начебто нічого поганого в цьому немає, але кожна жінка також має право на те, щоб реалізувати свою велич, якщо у неї є потенціал. Розвиток українського суспільства яскраво демонструє, що у жінок надзвичайно потужний потенціал, який багато років був недооцінений», – пояснила заступник міністра інформаційної політики Еміне Джапарова.
Голова підкомітету з питань гендерної рівності і недискримінації та народна депутатка Ірина Суслова під час презентації проекту зазначила, що в Україні відмінність між оплатою праці чоловіків і жінок на однакових посадах та при виконанні однакової роботи становить 26% на користь чоловіків.
Саме тому, ініційований Міністерством інформаційної політики проект – це заклик позбутися прадавніх стереотипів щодо відмінності у цінності чоловічої та жіночої праці.
Герої роликів – чоловіки та жінки різного віку та різних професій розповідаєть про те, що людина від самого народження є вільною у виборі свого покликання. Протягом своєї історії, суспільство транформувалося настільки, що дозволяє людині будь-якої статі виконувати будь-яку роботу.
При цьому, в сюжетах роликів показані приклади, в яких персонажі однаково добре виконують «суто чоловічу» або «суто жіночу» роботу.
Серія відеороликів була відзнята на підтримку Державної соціальної програми забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків.
