Доступність посилання

«Треба карати чоловіків». Депутатки розповіли про дискримінацію жінок в Україні

Марш до Міжнародного жіночого дня, Київ, 8 березня 2019 року
Марш до Міжнародного жіночого дня, Київ, 8 березня 2019 року

Гості програми «Ваша Свобода»: Альона Шкрум, народний депутат України («Батьківщина»); Вікторія Пташник, народний депутат України (позафракційна); Ірина Венедиктова, юрист, радник кандидата на посаду президента України Володимира Зеленського.

Ваша Свобода | 8 березня: чи є в Україні «жіноча» політика?
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:25:00 0:00
ЗАВАНТАЖИТИ

Олександр Лащенко: Привід для нашої розмови – законопроект щодо гендерних квот у наглядових радах державних підприємств. Пані Пташник, є в Україні «жіноча політика»? Ви це відчуваєте?

Щонайменше 30% представників однієї статі має бути в політичних партіях, які йдуть на місцеві вибори
Вікторія Пташник

Вікторія Пташник: Начебто законодавство є, гарантується законодавством, і забезпечення рівності всіх прав жінок і чоловіків Але, з іншого боку, у нас немає механізмів його реалізації. Нещодавно ввели квоту для жінок у політиці і запровадили, що щонайменше 30% представників однієї статі має бути в політичних партіях, які йдуть на місцеві вибори. Ця квота начебто спрацювала, тому що це був перший прецедент, а з іншого боку, насправді ця квота має недостатній механізм реалізації. Далі у нас є своєрідні механізми відкликання певних депутатів, які можуть бути обрані до тих самих місцевих рад. Якщо, наприклад, партійне керівництво захоче відкликати представника жіночої статі і замінити на чоловіка чи навпаки, то може це зробити. І ніякої відповідальності за це не буде.

(Повна версія програми)

Ми пропонуємо у наглядових радах держпідприємств запровадити квоту для представників однієї статі не менше ніж 40%. Жінки не йдуть у політику, не подаються на керівні посади, тому що існують певні стереотипи.

«Фемінізм тут не пройде, я тут відповідаю за те, щоб фемінізм не пройшов»… За такі дії треба карати чоловіків
Вікторія Пташник

Верховна Рада – це те ще Середньовіччя. У жовтні на комітеті з правоохоронної діяльності, який очолює пан Кожем’якін, я відстоювала поправки до Кримінального процесуального кодексу. Член цього комітету Мисик сказав у відповідь на мою юридичну промову: «тут у нас чоловічий комітет, фемінізм тут не пройде, я тут відповідаю за те, щоб фемінізм не пройшов, а жінки, які приходять сюди, вносять сум’яття!» Я подала скаргу щодо порушення депутатської етики, як мінімум – хай відповідає. Він не прийшов навіть на регламентний комітет.

Вікторія Пташник, народний депутат України
Вікторія Пташник, народний депутат України

Компанії, в яких 30% і більше керівників жінки, мають чисту рентабельність на 15% вищу, ніж там, де немає жінок у топ-менеджменті
Вікторія Пташник

Якась жінка після такого випадку подумає: а для чого це мені потрібно? По-перше, за такі дії треба карати чоловіків. По-друге, квотний принцип може спрацювати. Інститут міжнародної економіки Петерсона проаналізував майже 22 тисячі компаній у 2016 році в 91 країні і виявив, що компанії, в яких 30% і більше керівників жінки, мають чисту рентабельність на 15% вищу, ніж там, де немає жінок у топ-менеджменті.

І запровадження посади урядового уповноваженого з гендерної політики, і квоти на рівні закону, інші законопроекти з’являються у Верховній Раді, зокрема про квоти в наглядових радах держпідприємств – це свідчить, що державі цікаве це питання, щоб створити належні умови, щоб жінка могла спокійно працювати і поєднувати і сім’ю, і роботу.

– Пані Шкрум, якщо Юлія Тимошенко стане президентом України, в плані гендерної рівності щось може змінитися? Я читав програму Юлії Володимирівни як кандидата у президенти на сайті ЦВК, там нічого про це немає.

У нас одне з найменших представництв жінок не лише в політиці порівняно з ЄС, а на керівних посадах будь-якого органу, у будь-якій сфері
Альона Шкрум

Альона Шкрум: Треба відбирати найкращих, найуспішніших керівників держпідприємств, треба вибирати на держслужбу найкращих керівників. Але так сталося у нас за величезними стереотипами, за радянськими історіями, що «місце жінки на кухні». Ми це досі чуємо по регіонах. У нас одне з найменших представництв жінок не лише в політиці порівняно з ЄС, а на керівних посадах будь-якого органу, у будь-якій сфері, у будь-якому бізнесі. У Верховній Раді сьогодні є закон про вибори. Має бути квота 30% у конкретній партії. Але немає імплементації, що з цим робити. Наприклад, квота була добровільна на загальні вибори. Єдина партія, яка цю квоту виконала, – це була партія «Самопоміч».

Альона Шкрум, народний депутат України («Батьківщина»)
Альона Шкрум, народний депутат України («Батьківщина»)

Юлія Тимошенко бере на себе зобов’язання зробити 30% мінімум і на місцевих виборах, і на парламентських у загальній кількості жінок у списку. На цих виборах у нас було 29%.

Тривалий час Тимошенко була єдиною жінкою в українській політиці на величезних державних посадах.

Життя кандидата у фото: Юлія Тимошенко

Лідер партії «Громада» Павло Лазаренко і голова «тіньового кабінету» партії «Громада» Юлія Тимошенко під час з’їзду партії в Києві, 1997 рік
1/22 Лідер партії «Громада» Павло Лазаренко і голова «тіньового кабінету» партії «Громада» Юлія Тимошенко під час з’їзду партії в Києві, 1997 рік
У розпал передвиборчих перегонів Радіо Свобода публікує серію фотогалерей про життя кандидатів на посаду президента. До вашої уваги – деякі моменти з життя Юлії Тимошенко
Екс-віце-прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко посміхається з вікна своєї кімнати у приватній лікарні в Києві 31 березня 2001 року. Прокуратура України заявила, що заарештувала Тимошенко в лікарняному відділенні, де вона лікувалася після шести тижнів, проведених у СІЗО. Тимошенко, опонент президента країни Леоніда Кучми, була арештована 13 лютого 2001 року за підозрою у відмиванні грошей, підробці документів і підкупі
2/22 Екс-віце-прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко посміхається з вікна своєї кімнати у приватній лікарні в Києві 31 березня 2001 року. Прокуратура України заявила, що заарештувала Тимошенко в лікарняному відділенні, де вона лікувалася після шести тижнів, проведених у СІЗО. Тимошенко, опонент президента країни Леоніда Кучми, була арештована 13 лютого 2001 року за підозрою у відмиванні грошей, підробці документів і підкупі
У розпал передвиборчих перегонів Радіо Свобода публікує серію фотогалерей про життя кандидатів на посаду президента. До вашої уваги – деякі моменти з життя Юлії Тимошенко
Віктор Медведчук і Юлія Тимошенко, 23 січня 2002 року<br />
<a href="https://www.radiosvoboda.org/a/885805.html" target="_blank">ЧИТАТИ РОЗШИФРОВКУ ЕФІРУ</a>
3/22 Віктор Медведчук і Юлія Тимошенко, 23 січня 2002 року
ЧИТАТИ РОЗШИФРОВКУ ЕФІРУ
У розпал передвиборчих перегонів Радіо Свобода публікує серію фотогалерей про життя кандидатів на посаду президента. До вашої уваги – деякі моменти з життя Юлії Тимошенко
В акції &laquo;Повстань, Україно!&raquo; активну участь узяли лідери і представники БЮТ &ndash; Блоку Юлії Тимошенко. На фото: народний депутат України Юлія Тимошенко під час акції протесту. Київ, 16 вересня 2002 року
4/22 В акції «Повстань, Україно!» активну участь узяли лідери і представники БЮТ – Блоку Юлії Тимошенко. На фото: народний депутат України Юлія Тимошенко під час акції протесту. Київ, 16 вересня 2002 року
У розпал передвиборчих перегонів Радіо Свобода публікує серію фотогалерей про життя кандидатів на посаду президента. До вашої уваги – деякі моменти з життя Юлії Тимошенко
Лідер Соціалістичної партії України Олександр Мороз (праворуч) жартує з лідерами української опозиції Віктором Ющенком і Юлією Тимошенко та з Міхеїлом Саакашвілі, лідером Революції троянд у Грузії, яка змусила піти у відставку президента Едуарда Шеварднадзе. Міхеїл Саакашвілі заявив, що не має рецепту &laquo;революції&raquo; в Україні, і закликав народ вирішити свою долю самостійно наступного року. Київ, 13 грудня 2003 року
5/22 Лідер Соціалістичної партії України Олександр Мороз (праворуч) жартує з лідерами української опозиції Віктором Ющенком і Юлією Тимошенко та з Міхеїлом Саакашвілі, лідером Революції троянд у Грузії, яка змусила піти у відставку президента Едуарда Шеварднадзе. Міхеїл Саакашвілі заявив, що не має рецепту «революції» в Україні, і закликав народ вирішити свою долю самостійно наступного року. Київ, 13 грудня 2003 року
У розпал передвиборчих перегонів Радіо Свобода публікує серію фотогалерей про життя кандидатів на посаду президента. До вашої уваги – деякі моменти з життя Юлії Тимошенко
Юлія Тимошенко чіпляє гвоздики на щити ОМОНу біля адміністрації президента після так званого &laquo;штурму Банкової&raquo; під час <a href="https://uk.wikipedia.org/wiki/Помаранчева_революція#23_листопада" target="_blank">Помаранчевої революції</a>. Київ, 23 листопада 2004 року
6/22 Юлія Тимошенко чіпляє гвоздики на щити ОМОНу біля адміністрації президента після так званого «штурму Банкової» під час Помаранчевої революції. Київ, 23 листопада 2004 року
У розпал передвиборчих перегонів Радіо Свобода публікує серію фотогалерей про життя кандидатів на посаду президента. До вашої уваги – деякі моменти з життя Юлії Тимошенко
Юлія Тимошенко, Петро Порошенко і Святослав Вакарчук під час неофіційної &laquo;громадської інавгурації&raquo; Віктора Ющенка на Майдані: звучить гімн України. Київ, 23 січня 2005 року
7/22 Юлія Тимошенко, Петро Порошенко і Святослав Вакарчук під час неофіційної «громадської інавгурації» Віктора Ющенка на Майдані: звучить гімн України. Київ, 23 січня 2005 року
У розпал передвиборчих перегонів Радіо Свобода публікує серію фотогалерей про життя кандидатів на посаду президента. До вашої уваги – деякі моменти з життя Юлії Тимошенко
Барак Обама, сенатор США від штату Іллінойс, Річард Луґар, співголова комітету Сенату США з міжнародних відносин, і прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко. Київ, жовтень 2005 року
8/22 Барак Обама, сенатор США від штату Іллінойс, Річард Луґар, співголова комітету Сенату США з міжнародних відносин, і прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко. Київ, жовтень 2005 року
У розпал передвиборчих перегонів Радіо Свобода публікує серію фотогалерей про життя кандидатів на посаду президента. До вашої уваги – деякі моменти з життя Юлії Тимошенко
Прем&rsquo;єр-міністри України і Росії Юлія Тимошенко і Володимир Путін після підписання газової угоди між &laquo;Нафтогазом України&raquo; і &laquo;Газпромом&raquo;. Москва, 19 січня 2009 року<br />
<a href="Українсько-російський_газовий_конфлікт_2008—2009" target="_blank">Wikipedia про Українсько-російський газовий конфлікт 2008&ndash;2009 років</a>
9/22 Прем’єр-міністри України і Росії Юлія Тимошенко і Володимир Путін після підписання газової угоди між «Нафтогазом України» і «Газпромом». Москва, 19 січня 2009 року
Wikipedia про Українсько-російський газовий конфлікт 2008–2009 років
У розпал передвиборчих перегонів Радіо Свобода публікує серію фотогалерей про життя кандидатів на посаду президента. До вашої уваги – деякі моменти з життя Юлії Тимошенко
Юлія Тимошенко на відкритті IX з&rsquo;їзду Всеукраїнського об&rsquo;єднання &laquo;Батьківщина&raquo; на майдані Незалежності в Києві. На порядку денному одне питання &ndash; висунення лідера партії, прем&rsquo;єр-міністра Юлії Тимошенко в президенти. За підрахунками міліції, на Майдані зібралися близько 80 тисяч осіб. Київ, 24 жовтня 2009 року
10/22 Юлія Тимошенко на відкритті IX з’їзду Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» на майдані Незалежності в Києві. На порядку денному одне питання – висунення лідера партії, прем’єр-міністра Юлії Тимошенко в президенти. За підрахунками міліції, на Майдані зібралися близько 80 тисяч осіб. Київ, 24 жовтня 2009 року
У розпал передвиборчих перегонів Радіо Свобода публікує серію фотогалерей про життя кандидатів на посаду президента. До вашої уваги – деякі моменти з життя Юлії Тимошенко
Лідер української опозиції Юлія Тимошенко вітає своїх прихильників під час мітингу біля Верховної Ради. Київ, 11 травня 2010 року
11/22 Лідер української опозиції Юлія Тимошенко вітає своїх прихильників під час мітингу біля Верховної Ради. Київ, 11 травня 2010 року
У розпал передвиборчих перегонів Радіо Свобода публікує серію фотогалерей про життя кандидатів на посаду президента. До вашої уваги – деякі моменти з життя Юлії Тимошенко
Юлія Тимошенко виступає в Печерському районному суді Києва після оголошення їй вироку у вигляді семи років позбавлення волі без подальшого права обіймати державні посади протягом трьох років. Суд вважає, що позов НАК &laquo;Нафтогаз України&raquo; на відшкодування збитків підлягає задоволенню, оскільки це повністю підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами. Крім того, суд постановив стягнути з Юлії Тимошенко на користь &laquo;Нафтогазу&raquo; 1 мільярд 516 мільйонів 365 тисяч 234 гривень 94 копійки. Київ, 11 жовтня 2011 року
12/22 Юлія Тимошенко виступає в Печерському районному суді Києва після оголошення їй вироку у вигляді семи років позбавлення волі без подальшого права обіймати державні посади протягом трьох років. Суд вважає, що позов НАК «Нафтогаз України» на відшкодування збитків підлягає задоволенню, оскільки це повністю підтверджується дослідженими у судовому засіданні доказами. Крім того, суд постановив стягнути з Юлії Тимошенко на користь «Нафтогазу» 1 мільярд 516 мільйонів 365 тисяч 234 гривень 94 копійки. Київ, 11 жовтня 2011 року
У розпал передвиборчих перегонів Радіо Свобода публікує серію фотогалерей про життя кандидатів на посаду президента. До вашої уваги – деякі моменти з життя Юлії Тимошенко
Лідер партії &laquo;Батьківщина&raquo; Юлія Тимошенко виглядає з вікна Лук’янівського СІЗО, Київ, 4 листопада 2011 року
13/22 Лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко виглядає з вікна Лук’янівського СІЗО, Київ, 4 листопада 2011 року
У розпал передвиборчих перегонів Радіо Свобода публікує серію фотогалерей про життя кандидатів на посаду президента. До вашої уваги – деякі моменти з життя Юлії Тимошенко
Юлія Тимошенко цілує і обіймає дочку Євгенію після звільнення з Качанівської колонії і прибуття літаком до Києва, 22 лютого 2014 року
14/22 Юлія Тимошенко цілує і обіймає дочку Євгенію після звільнення з Качанівської колонії і прибуття літаком до Києва, 22 лютого 2014 року
У розпал передвиборчих перегонів Радіо Свобода публікує серію фотогалерей про життя кандидатів на посаду президента. До вашої уваги – деякі моменти з життя Юлії Тимошенко
Екс-прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко (у центрі) виступає зі сцени Євромайдану, Київ, 22 лютого 2014 року
15/22 Екс-прем’єр-міністр України Юлія Тимошенко (у центрі) виступає зі сцени Євромайдану, Київ, 22 лютого 2014 року
У розпал передвиборчих перегонів Радіо Свобода публікує серію фотогалерей про життя кандидатів на посаду президента. До вашої уваги – деякі моменти з життя Юлії Тимошенко
Лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко виступає перед парламентарями під час обговорення змін до Конституції України, Київ, 31 серпня 2015 року
16/22 Лідер партії «Батьківщина» Юлія Тимошенко виступає перед парламентарями під час обговорення змін до Конституції України, Київ, 31 серпня 2015 року
У розпал передвиборчих перегонів Радіо Свобода публікує серію фотогалерей про життя кандидатів на посаду президента. До вашої уваги – деякі моменти з життя Юлії Тимошенко
Керівник депутатської фракції &laquo;Батьківщина&raquo; Юлія Тимошенко в сесійній залі Верховної Ради під час голосування за законопроект, який визнав Росію країною-агресором, а угруповання &laquo;ДНР&raquo;і &laquo;ЛНР&raquo; терористичними організаціями. За це проголосував 271 народний депутат із 298 зареєстрованих у сесійній залі. Київ, 27 січня 2015 року
17/22 Керівник депутатської фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко в сесійній залі Верховної Ради під час голосування за законопроект, який визнав Росію країною-агресором, а угруповання «ДНР»і «ЛНР» терористичними організаціями. За це проголосував 271 народний депутат із 298 зареєстрованих у сесійній залі. Київ, 27 січня 2015 року
У розпал передвиборчих перегонів Радіо Свобода публікує серію фотогалерей про життя кандидатів на посаду президента. До вашої уваги – деякі моменти з життя Юлії Тимошенко
Юлія Тимошенко зустрічає Надію Савченко в аеропорту Бориспіль. 25 травня 2016 року відбувся обмін засуджених в Україні росіян Олександра Александрова та Євгена Єрофєєва на українського військовослужбовця Надію Савченко. Бориспіль, 25 травня 2016 року
18/22 Юлія Тимошенко зустрічає Надію Савченко в аеропорту Бориспіль. 25 травня 2016 року відбувся обмін засуджених в Україні росіян Олександра Александрова та Євгена Єрофєєва на українського військовослужбовця Надію Савченко. Бориспіль, 25 травня 2016 року
У розпал передвиборчих перегонів Радіо Свобода публікує серію фотогалерей про життя кандидатів на посаду президента. До вашої уваги – деякі моменти з життя Юлії Тимошенко
Екс-президент Грузії, колишній голова Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі разом із головою парламентської фракції &laquo;Батьківщина&raquo; Юлією Тимошенко на території Польщі, Перемишль, 10 вересня 2017 року. Пізніше цього ж дня Саакашвілі здійснив незаконний прорив через польсько-український кордон на територію України
19/22 Екс-президент Грузії, колишній голова Одеської ОДА Міхеїл Саакашвілі разом із головою парламентської фракції «Батьківщина» Юлією Тимошенко на території Польщі, Перемишль, 10 вересня 2017 року. Пізніше цього ж дня Саакашвілі здійснив незаконний прорив через польсько-український кордон на територію України
У розпал передвиборчих перегонів Радіо Свобода публікує серію фотогалерей про життя кандидатів на посаду президента. До вашої уваги – деякі моменти з життя Юлії Тимошенко
Юлія Тимошенко і чоловік, який, дякуючи їй, зняв футболку, під котрою на спині був напис &laquo;Новий курс&raquo; і символічна стрілка вниз до тієї частини тіла, що лишилася закрита штанами. Згодом чоловік сказав журналістам, що це була спланована провокація. Київ, 15 червня 2018 року
20/22 Юлія Тимошенко і чоловік, який, дякуючи їй, зняв футболку, під котрою на спині був напис «Новий курс» і символічна стрілка вниз до тієї частини тіла, що лишилася закрита штанами. Згодом чоловік сказав журналістам, що це була спланована провокація. Київ, 15 червня 2018 року
У розпал передвиборчих перегонів Радіо Свобода публікує серію фотогалерей про життя кандидатів на посаду президента. До вашої уваги – деякі моменти з життя Юлії Тимошенко
Президент України Петро Порошенко (ліворуч) і народний депутат України, лідер ВО &laquo;Батьківщина&raquo; Юлія Тимошенко (у центрі) під час урочистого богослужіння і церемонії інтронізації предстоятеля ПЦУ Епіфанія. Київ, 3 лютого 2019 року
21/22 Президент України Петро Порошенко (ліворуч) і народний депутат України, лідер ВО «Батьківщина» Юлія Тимошенко (у центрі) під час урочистого богослужіння і церемонії інтронізації предстоятеля ПЦУ Епіфанія. Київ, 3 лютого 2019 року
У розпал передвиборчих перегонів Радіо Свобода публікує серію фотогалерей про життя кандидатів на посаду президента. До вашої уваги – деякі моменти з життя Юлії Тимошенко
Юлія Тимошенко майже тридцять років перебуває у шлюбі з Олександром Тимошенком. Вони мають одну дочку &ndash; Євгенію Тимошенко. На фото: Юлія Тимошенко разом із дочкою Євгенією і чоловіком Олександром після винесення вироку у справі проти неї у 2011 році
22/22 Юлія Тимошенко майже тридцять років перебуває у шлюбі з Олександром Тимошенком. Вони мають одну дочку – Євгенію Тимошенко. На фото: Юлія Тимошенко разом із дочкою Євгенією і чоловіком Олександром після винесення вироку у справі проти неї у 2011 році
У розпал передвиборчих перегонів Радіо Свобода публікує серію фотогалерей про життя кандидатів на посаду президента. До вашої уваги – деякі моменти з життя Юлії Тимошенко
Назад
Вперед

В Україні 75% керівних посад в усіх професіях, крім двох професій (освіта початкова, дошкільна і середня і надання послуг у салонах краси), – це чоловіки.

60% жінок вважають нормальною таку дискримінацію
Альона Шкрум

Жінка повинна мати вибір. В Україні майже немає ректорів-жінок. Професори, дуже круті науковці є жінки, а ректорів чомусь не обирають. Так само наглядові ради держпідприємств. Для мене була шоком, наприклад, статистика міжнародних організацій – менше корупції, коли представлені рівномірно обидві статі, і краще зростання фінансове компанії, державної і недержавної.

Сьогодні, наприклад, 60% жінок вважають нормальною таку дискримінацію, те, що вони не представлені на керівних посадах або лише 11% у парламенті. Це страшніше, що молоді дівчата вважають це нормальним! Є дуже круте дослідження Маккензі. Вони порахували: якщоу світі було б 30% жінок на керівних посадах в політиці і в бізнесі, то це дало б ВВП світу понад 23 мільярдів доларів за рік! Це майже ВВП Америки і Китаю рівномірно. (За останніми опублікованими даними за 2017 рік, ВВП США склав понад 19 трильйонів доларів США, ВВП Китаю – понад 12 трильйонів доларів – ред.)

Квоти нам треба ввести на один, на два, на три роки просто, щоб розбити кувалдою цю скляну стелю. Потім квоти будуть не потрібні, тому що коли вже жінки потрапляють на керівні посади, показують себе круто і в політиці, і в бізнесі, і в освіті. Але щоб запустити, треба розбити цю скляну стелю. Два роки тому на 8 березня я була в Європарламенті. Ми на слуханнях Європарламенту були на останньому місці, були гірші, ніж Росія, за доступом жінок до професії. У нас було 167 професій, на яких було заборонено жінкам бути. Наприклад, у військових професіях жінки не могли бути на найвищих посадах. Приїхали в Україні – всі ці радянські норми прибрали. Зараз жінка може бути на цих посадах – і водієм тролейбуса, і на найвищих посадах в ЗСУ.

– Пані Венедиктова, якщо Володимир Зеленський стане президентом, якою буде гендерна політика? Чи тут особливо прописувати, на ваш погляд, особливо нічого не треба? Жінка і сім’я і жінка, дуже активна в політиці – що тут може зробити держава, щоб допомагати таким жінкам?

Чоловіків більше у політиці, на різних посадах – для них це природно, бо намагаються знайти якомога більше людей, які їх поважали б
Ірина Венедиктова

Ірина Венедиктова: У нас достатньо гарне законодавство і дуже багато всього зараз ще проводиться в державі. Коли пан Зеленський стане президентом, буде продовжувати цю лінію. Треба проводити певні заходи, щоб жінки дійсно йшли і на управлінські посади, і в політику, і взагалі робили кар’єру. Просто регулюванням, введенням нових норм, нових обов’язкових імперативних квот проблему вирішити буде неможливо. Треба підготувати середовище, щоб жінці було зручно робити кар’єру.

Подивіться на жінок у Європарламенті – як вони можуть прийти з дитиною на засідання, можуть її погодувати. Більше того, як до цього ставляться інші депутати! Це дуже доброзичливо, це правильно і це підтримка для жінки. Якщо навіть на рівні Верховної Ради це заохочуватиметься, підтримуватиметься… У чоловіків спочатку працює розум, у жінки (чи в політиці вона, чи в науці, де завгодно, чи вона – громадський діяч, чи домогосподарка) спочатку спрацьовує емоція. Це природній стан речей. Треба для жінки зробити гарний емоційний стан, щоб вона розуміла, що може реалізуватися в інших сферах.

З одного боку, говоримо про недискримінацію, а з іншого – чоловік і жінка є різними
Ірина Венедиктова

Базова потреба чоловіка – повага. Базова потреба жінки – безпека. Виходячи з цього, треба робити. Чоловіків більше у політиці, на різних посадах – для них це природно, бо намагаються знайти якомога більше людей , які їх поважали б. Треба дивитися на оці речі, абсолютно глибинні, абсолютно природні для поділу статей. З одного боку, говоримо про недискримінацію, а з іншого – чоловік і жінка є різними.

Жіноча сила. 10 історій українських підпільниць у фотографіях

<p dir="ltr"><b>Катерина &nbsp;ЗАРИЦЬКА&nbsp;</b><br />
<br />
<strong>Псевдо</strong>: &laquo;МОНЕТА&raquo;<br />
<br />
<strong>Діяльність</strong>: організаторка та керівниця Українського Червоного Хреста; референт&nbsp;відділу пропаганди юнацької мережі ОУН; учасниця дівочої бойово-розвідувальної п&rsquo;ятірки під керівництвом Марії Кос; крайова провідниця бандерівської жіночої мережі ОУН на Західноукраїнских землях; зв&rsquo;язкова головного командира УПА Романа Шухевича.<br />
<br />
*****<br />
<br />
Через свою підпільну діяльність Катерина Зарицька зазнала кілька арештів, як з боку польської, так і з боку радянської влад.&nbsp;<br />
<br />
У 1948-му СРСР дав їй 25 років таборів. На допитах, які тривали майже півроку, аби не здати побратимів, вона&nbsp;відмовлялася свідчити та вдавала себе за іншу особу. За це її катували.<br />
<br />
Ворог назавжди розлучив її з чоловіком, якого ще раніше заслали до ГУЛАГу, а також не дав виховати сина Богдана.</p>
1/10

Катерина  ЗАРИЦЬКА 

Псевдо: «МОНЕТА»

Діяльність: організаторка та керівниця Українського Червоного Хреста; референт відділу пропаганди юнацької мережі ОУН; учасниця дівочої бойово-розвідувальної п’ятірки під керівництвом Марії Кос; крайова провідниця бандерівської жіночої мережі ОУН на Західноукраїнских землях; зв’язкова головного командира УПА Романа Шухевича.

*****

Через свою підпільну діяльність Катерина Зарицька зазнала кілька арештів, як з боку польської, так і з боку радянської влад. 

У 1948-му СРСР дав їй 25 років таборів. На допитах, які тривали майже півроку, аби не здати побратимів, вона відмовлялася свідчити та вдавала себе за іншу особу. За це її катували.

Ворог назавжди розлучив її з чоловіком, якого ще раніше заслали до ГУЛАГу, а також не дав виховати сина Богдана.

Їх не зламали ні польський, ні нацистський, ні радянський режими
<strong>Ірина КОЗАК-САВИЦЬКА</strong><br />
<br />
<strong>Псевдо:</strong> &laquo;БИСТРА&raquo;<br />
<br />
<strong>Діяльність: </strong>зв&#39;язкова та&nbsp;закордонний кур&rsquo;єр Романа Шухевича, член Українського Червоного Хреста, ОУН та УПА.&nbsp;<br />
<br />
*****<br />
<br />
Безкомпромісно засуджувала половинчастість та позерство, ненавиділа зрадників.&nbsp;<br />
<br />
Особливе місце в її житті займала робота у Українському Червоному Хресті.&nbsp;<br />
<br />
<em>&laquo;Найтяжчим моїм обов&rsquo;язком було повідомити Шухевича про арешт його родини. Він був людиною готовою на кожну особисту жертву і доказам це цілим своїм життя. Але заразом він був людиною дуже чуттєвою у відношенні до родини. Він прийняв цей удар мужньо, але змінився в очах...&raquo;</em>, &ndash; згадувала&nbsp;&laquo;Бистра&raquo;.
2/10 Ірина КОЗАК-САВИЦЬКА

Псевдо: «БИСТРА»

Діяльність: зв'язкова та закордонний кур’єр Романа Шухевича, член Українського Червоного Хреста, ОУН та УПА. 

*****

Безкомпромісно засуджувала половинчастість та позерство, ненавиділа зрадників. 

Особливе місце в її житті займала робота у Українському Червоному Хресті. 

«Найтяжчим моїм обов’язком було повідомити Шухевича про арешт його родини. Він був людиною готовою на кожну особисту жертву і доказам це цілим своїм життя. Але заразом він був людиною дуже чуттєвою у відношенні до родини. Він прийняв цей удар мужньо, але змінився в очах...», – згадувала «Бистра».
Їх не зламали ні польський, ні нацистський, ні радянський режими
<strong>Галина КУЗЬМЕНКО</strong><br />
<br />
<strong>Псевдо:</strong> &laquo;НАДЯ&raquo;<br />
<br />
<strong>Діяльність:</strong>&nbsp;за першою версією&nbsp;&ndash; воячка УПА, кулеметниця та пропагандистка ТВ-21 &laquo;Гуцульщина&raquo;; за другою версією&nbsp;&nbsp;&ndash; фельдшерка куреня УПА &laquo;Степового&raquo; та наглядач підпільної аптеки.<br />
<br />
*****<br />
<br />
За зв&#39;язок із українським підпіллям Галина Кузьменко зазнала катувань чекістів, провела 10 років у радянському концтаборі у Воркуті.&nbsp;&nbsp;<br />
<br />
Після завершення ув&#39;язнення, радянський режим не дозволив дівчині одразу повернутись до України.&nbsp;<br />
<br />
По собі Галина Кузьменко лишила доньку Роксолану, народжену від колишнього упівця Ярослава Когута.&nbsp;
3/10 Галина КУЗЬМЕНКО

Псевдо: «НАДЯ»

Діяльність: за першою версією – воячка УПА, кулеметниця та пропагандистка ТВ-21 «Гуцульщина»; за другою версією  – фельдшерка куреня УПА «Степового» та наглядач підпільної аптеки.

*****

За зв'язок із українським підпіллям Галина Кузьменко зазнала катувань чекістів, провела 10 років у радянському концтаборі у Воркуті.  

Після завершення ув'язнення, радянський режим не дозволив дівчині одразу повернутись до України. 

По собі Галина Кузьменко лишила доньку Роксолану, народжену від колишнього упівця Ярослава Когута. 
Їх не зламали ні польський, ні нацистський, ні радянський режими
<strong>Ганна МАКСИМЕЦЬ</strong><br />
<br />
<strong>Псевдо:</strong> &laquo;ГАНКА&raquo;, &laquo;ГАЛИНА КОВАЛЕНКО&raquo;<br />
<br />
<strong>Діяльність</strong>:<strong> </strong>член&nbsp;жіночого рою Південної похідної групи ОУН​; очільниця жіночої референтури криворізького окружного проводу ОУН; організаційний референт криворізької окружної управи &laquo;Просвіти&raquo;&nbsp;<br />
<br />
*****<br />
<br />
Ганна Максимець пережила три арешти та еміграцію до Кракова.<br />
<br />
Четверте її затримання, яке відбулося вже у Кривому Розі, де вона організовувала підпільну мережу спротиву, стало фатальним: нацистські окупанти катували, а потім розстріляли &laquo;Ганку&raquo;.
4/10 Ганна МАКСИМЕЦЬ

Псевдо: «ГАНКА», «ГАЛИНА КОВАЛЕНКО»

Діяльність: член жіночого рою Південної похідної групи ОУН​; очільниця жіночої референтури криворізького окружного проводу ОУН; організаційний референт криворізької окружної управи «Просвіти» 

*****

Ганна Максимець пережила три арешти та еміграцію до Кракова.

Четверте її затримання, яке відбулося вже у Кривому Розі, де вона організовувала підпільну мережу спротиву, стало фатальним: нацистські окупанти катували, а потім розстріляли «Ганку».
Їх не зламали ні польський, ні нацистський, ні радянський режими
<strong>Леся ПАЄВСЬКА</strong><br />
<br />
<strong>Псевдо</strong>: &laquo;ОРИСЯ&raquo;​<br />
<br />
<strong>Діяльність</strong>: учасниця &laquo;Пласту&raquo;;&nbsp; зв&#39;язкова Окружних проводів Буковини і Гуцульщини; інформаторка та утримувачка явкової квартири окружного провідника ОУН Коломийщини Григорія Легкого &ndash; &laquo;Бориса&raquo;;&nbsp;працівниця технічної ланки референтури пропаганди Косівського надрайонного проводу.<br />
<br />
*****<br />
<br />
Леся Паєвська стала однією з останніх українських підпільниць, яких розстріляв радянський комуністичний режим.&nbsp;<br />
<br />
Арештована за доносом у червні 1952-го, вона під час слідства відмовлялася говорити російською, за що зазнала катувань.&nbsp;<br />
<br />
77 діб вона чекала на вирок у&nbsp;Лук&rsquo;янівській тюрмі, де і була страчена.&nbsp;<br />
<br />
Її старший син Юрій, теж підпільник на псевдо&nbsp;&laquo;Жук&raquo;, отримав за свою причетність до ОУН 25 років таборів.&nbsp;
5/10 Леся ПАЄВСЬКА

Псевдо: «ОРИСЯ»​

Діяльність: учасниця «Пласту»;  зв'язкова Окружних проводів Буковини і Гуцульщини; інформаторка та утримувачка явкової квартири окружного провідника ОУН Коломийщини Григорія Легкого – «Бориса»; працівниця технічної ланки референтури пропаганди Косівського надрайонного проводу.

*****

Леся Паєвська стала однією з останніх українських підпільниць, яких розстріляв радянський комуністичний режим. 

Арештована за доносом у червні 1952-го, вона під час слідства відмовлялася говорити російською, за що зазнала катувань. 

77 діб вона чекала на вирок у Лук’янівській тюрмі, де і була страчена. 

Її старший син Юрій, теж підпільник на псевдо «Жук», отримав за свою причетність до ОУН 25 років таборів. 
Їх не зламали ні польський, ні нацистський, ні радянський режими
<strong>Дарія РЕБЕТ-ЦІСИК<br />
<br />
Псевдо:</strong> &laquo;ОРЛЯН&raquo;, &laquo;РОБЕРТ&raquo;<br />
<br />
<strong>Діяльність</strong>: учасниця &laquo;Пласту&raquo;;<strong>&nbsp;</strong>керівниця повітової референтури ОУН; єдина жінка у Проводі ОУН (б) та в&nbsp;президії Української Головної Визвольної Ради (УГВР); член Проводу ОУН під керівництвом Романа Шухевича;<strong>&nbsp;</strong>обіймала керівні посади в ОУН і в еміграції<br />
<br />
*****<br />
<br />
Дарію Ребет затримували п&#39;ять разів. Після арешту 1939 року, під час слідства, вона провела без сну у польській в&#39;язниці понад два тижні.&nbsp;<br />
<br />
Однак, це не зламало Дарію. Для посилення тиску її перевели до окремого жіночого відділення, де тримали кримінальниць, але Дарія не видала своїх побратимів.&nbsp;
6/10 Дарія РЕБЕТ-ЦІСИК

Псевдо:
«ОРЛЯН», «РОБЕРТ»

Діяльність: учасниця «Пласту»; керівниця повітової референтури ОУН; єдина жінка у Проводі ОУН (б) та в президії Української Головної Визвольної Ради (УГВР); член Проводу ОУН під керівництвом Романа Шухевича; обіймала керівні посади в ОУН і в еміграції

*****

Дарію Ребет затримували п'ять разів. Після арешту 1939 року, під час слідства, вона провела без сну у польській в'язниці понад два тижні. 

Однак, це не зламало Дарію. Для посилення тиску її перевели до окремого жіночого відділення, де тримали кримінальниць, але Дарія не видала своїх побратимів. 
Їх не зламали ні польський, ні нацистський, ні радянський режими
<strong>Марія САВЧИН<br />
<br />
Псевдо</strong>: &laquo;ЗІРКА&raquo;, &laquo;МАРІЧКА&raquo;<br />
<br />
*****<br />
<br />
Підпільна діяльність назавжди розлучила Марію Савчин з її першим сином Зеноном. За іронією долі, хлопчика виховував один із керівників польської служби безпеки і він ніколи не дізнався про свою справжню матір.&nbsp;<br />
<br />
З другим сином її розлучили вже радянські комуністи, які арештували її, а потім під натиском змусили виїхати на Захід для викриття планів закордонної мережі ОУН та УГВР.<br />
Утім, Савчин не виконала цього наказу чекістів і здалася американській владі.&nbsp;<br />
<br />
До кінця життя вона була активною учасницею української діаспори.&nbsp;
7/10 Марія САВЧИН

Псевдо
: «ЗІРКА», «МАРІЧКА»

*****

Підпільна діяльність назавжди розлучила Марію Савчин з її першим сином Зеноном. За іронією долі, хлопчика виховував один із керівників польської служби безпеки і він ніколи не дізнався про свою справжню матір. 

З другим сином її розлучили вже радянські комуністи, які арештували її, а потім під натиском змусили виїхати на Захід для викриття планів закордонної мережі ОУН та УГВР.
Утім, Савчин не виконала цього наказу чекістів і здалася американській владі. 

До кінця життя вона була активною учасницею української діаспори. 
Їх не зламали ні польський, ні нацистський, ні радянський режими
<strong>Богдана СВІТЛИК<br />
<br />
Псевдо</strong>:&nbsp;&laquo;ДОЛЯ&raquo;, &laquo;ЯСНА&raquo;​<br />
<br />
<strong>Діяльність:</strong>&nbsp;член оунівського юнацтва;&nbsp;керувала гімназійними жіночими ланками у Львові, довірена зв&rsquo;язкова одного із лідерів руху &ndash; Мирослава Тураша &ndash; &laquo;Грабовського&raquo;; очільниця Львівського міського проводу ОУН; секретарка і зв&rsquo;язкова фактичного заступника головного командира УПА&nbsp; Дмитра Маївського &ndash; &laquo;Тараса&raquo;.<br />
<br />
*****<br />
<br />
Богдану убили чекісти, виявивши підпільний осередок ОУН на Івано-Франківщині.&nbsp;<br />
<br />
Тіло дівчини представники МДБ висадили на коня та прив&#39;язали. Знайти тіло потім не вдалося.&nbsp;&nbsp;<br />
<br />
Світлик також лишила по собі чимало літературних творів, які друкувала свого часу у підпільних виданнях. Деякі з них потім неодноразово перевидавалися в еміграції, а згодом і у незалежній Україні.
8/10 Богдана СВІТЛИК

Псевдо
: «ДОЛЯ», «ЯСНА»​

Діяльність: член оунівського юнацтва; керувала гімназійними жіночими ланками у Львові, довірена зв’язкова одного із лідерів руху – Мирослава Тураша – «Грабовського»; очільниця Львівського міського проводу ОУН; секретарка і зв’язкова фактичного заступника головного командира УПА  Дмитра Маївського – «Тараса».

*****

Богдану убили чекісти, виявивши підпільний осередок ОУН на Івано-Франківщині. 

Тіло дівчини представники МДБ висадили на коня та прив'язали. Знайти тіло потім не вдалося.  

Світлик також лишила по собі чимало літературних творів, які друкувала свого часу у підпільних виданнях. Деякі з них потім неодноразово перевидавалися в еміграції, а згодом і у незалежній Україні.
Їх не зламали ні польський, ні нацистський, ні радянський режими
<strong>Ірина ТИМОЧКО<br />
<br />
Псевдо:</strong>&nbsp;&laquo;НІНА&raquo;, &laquo;ХРИСТЯ&raquo;​<br />
<br />
<strong>Діяльність: </strong>член&nbsp;&laquo;Пласту&raquo;​;&nbsp;&nbsp;&laquo;юначка&raquo; ОУН;&nbsp;повітова провідниця Українського червоного хреста на Бірчанщині, а згодом&nbsp;на Бойківщині і Лемківщині; господарчий рефрент&nbsp;у надрайоні &laquo;Верховина&raquo;;&nbsp;провідниці надрайону ОУН.&nbsp;<br />
<br />
*****<br />
<br />
Про відвагу Тимочко свідчить епізод, коли вона, залишившись удвох із пораненим товаришем у бою із польськими загонами під Перункою без набоїв, імітувала обстріл, влаштувавши &laquo;канонаду&raquo;&nbsp; і звуком пострілів налякавши ворогів.&nbsp;<br />
<br />
Коли вона у 1947-му потрапила до польської в&#39;язниці, то про неї говорили: &laquo;Хочемо бачити ту дівчину, що стріляє, як сатана, а кулі її минають&raquo;.
9/10 Ірина ТИМОЧКО

Псевдо:
 «НІНА», «ХРИСТЯ»​

Діяльність: член «Пласту»​;  «юначка» ОУН; повітова провідниця Українського червоного хреста на Бірчанщині, а згодом на Бойківщині і Лемківщині; господарчий рефрент у надрайоні «Верховина»; провідниці надрайону ОУН. 

*****

Про відвагу Тимочко свідчить епізод, коли вона, залишившись удвох із пораненим товаришем у бою із польськими загонами під Перункою без набоїв, імітувала обстріл, влаштувавши «канонаду»  і звуком пострілів налякавши ворогів. 

Коли вона у 1947-му потрапила до польської в'язниці, то про неї говорили: «Хочемо бачити ту дівчину, що стріляє, як сатана, а кулі її минають».
Їх не зламали ні польський, ні нацистський, ні радянський режими
<strong>Людмила ФОЯ</strong><br />
<br />
<strong>Псевдо:&nbsp;</strong>&laquo;АПРЄЛЬСКАЯ&raquo;, &laquo;МАЛА&raquo;, &laquo;ОКСАНА&raquo;, &laquo;ПЕРЕЛЕСНИК&raquo;, &laquo;ТІТКА&raquo;<br />
<br />
<strong>Діяльність:</strong>&nbsp;агентеса-дворушниця<br />
<br />
*****<br />
<br />
У січні 1944-го оунівку Фою арештували чекісти і змусили працювати на себе. Утім, вона не лише не здала своїх побратимів, але і використала це на користь українському підпіллю. завдяки Фої повстанці змогли знищити кілька радянських агентів, за що вона була оголошена радянською владою у всесоюзний розшук.&nbsp;<br />
<br />
У 1950 році, коли чекісти випадково натрапили на групу повстанців, в якій була і Фоя, вона, не бажаючи здатись у руки радянському ворогу, підірвала себе гранатою.
10/10 Людмила ФОЯ

Псевдо: «АПРЄЛЬСКАЯ», «МАЛА», «ОКСАНА», «ПЕРЕЛЕСНИК», «ТІТКА»

Діяльність: агентеса-дворушниця

*****

У січні 1944-го оунівку Фою арештували чекісти і змусили працювати на себе. Утім, вона не лише не здала своїх побратимів, але і використала це на користь українському підпіллю. завдяки Фої повстанці змогли знищити кілька радянських агентів, за що вона була оголошена радянською владою у всесоюзний розшук. 

У 1950 році, коли чекісти випадково натрапили на групу повстанців, в якій була і Фоя, вона, не бажаючи здатись у руки радянському ворогу, підірвала себе гранатою.
Їх не зламали ні польський, ні нацистський, ні радянський режими
Назад
Вперед

  • Зображення 16x9

    Олександр Лащенко

    На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.

XS
SM
MD
LG