Гості програми «Ваша Свобода»: Альона Шкрум, народний депутат України («Батьківщина»); Вікторія Пташник, народний депутат України (позафракційна); Ірина Венедиктова, юрист, радник кандидата на посаду президента України Володимира Зеленського.
Олександр Лащенко: Привід для нашої розмови – законопроект щодо гендерних квот у наглядових радах державних підприємств. Пані Пташник, є в Україні «жіноча політика»? Ви це відчуваєте?
Щонайменше 30% представників однієї статі має бути в політичних партіях, які йдуть на місцеві вибориВікторія Пташник
Вікторія Пташник: Начебто законодавство є, гарантується законодавством, і забезпечення рівності всіх прав жінок і чоловіків Але, з іншого боку, у нас немає механізмів його реалізації. Нещодавно ввели квоту для жінок у політиці і запровадили, що щонайменше 30% представників однієї статі має бути в політичних партіях, які йдуть на місцеві вибори. Ця квота начебто спрацювала, тому що це був перший прецедент, а з іншого боку, насправді ця квота має недостатній механізм реалізації. Далі у нас є своєрідні механізми відкликання певних депутатів, які можуть бути обрані до тих самих місцевих рад. Якщо, наприклад, партійне керівництво захоче відкликати представника жіночої статі і замінити на чоловіка чи навпаки, то може це зробити. І ніякої відповідальності за це не буде.
(Повна версія програми)
Ми пропонуємо у наглядових радах держпідприємств запровадити квоту для представників однієї статі не менше ніж 40%. Жінки не йдуть у політику, не подаються на керівні посади, тому що існують певні стереотипи.
«Фемінізм тут не пройде, я тут відповідаю за те, щоб фемінізм не пройшов»… За такі дії треба карати чоловіківВікторія Пташник
Верховна Рада – це те ще Середньовіччя. У жовтні на комітеті з правоохоронної діяльності, який очолює пан Кожем’якін, я відстоювала поправки до Кримінального процесуального кодексу. Член цього комітету Мисик сказав у відповідь на мою юридичну промову: «тут у нас чоловічий комітет, фемінізм тут не пройде, я тут відповідаю за те, щоб фемінізм не пройшов, а жінки, які приходять сюди, вносять сум’яття!» Я подала скаргу щодо порушення депутатської етики, як мінімум – хай відповідає. Він не прийшов навіть на регламентний комітет.
Компанії, в яких 30% і більше керівників жінки, мають чисту рентабельність на 15% вищу, ніж там, де немає жінок у топ-менеджментіВікторія Пташник
Якась жінка після такого випадку подумає: а для чого це мені потрібно? По-перше, за такі дії треба карати чоловіків. По-друге, квотний принцип може спрацювати. Інститут міжнародної економіки Петерсона проаналізував майже 22 тисячі компаній у 2016 році в 91 країні і виявив, що компанії, в яких 30% і більше керівників жінки, мають чисту рентабельність на 15% вищу, ніж там, де немає жінок у топ-менеджменті.
І запровадження посади урядового уповноваженого з гендерної політики, і квоти на рівні закону, інші законопроекти з’являються у Верховній Раді, зокрема про квоти в наглядових радах держпідприємств – це свідчить, що державі цікаве це питання, щоб створити належні умови, щоб жінка могла спокійно працювати і поєднувати і сім’ю, і роботу.
– Пані Шкрум, якщо Юлія Тимошенко стане президентом України, в плані гендерної рівності щось може змінитися? Я читав програму Юлії Володимирівни як кандидата у президенти на сайті ЦВК, там нічого про це немає.
У нас одне з найменших представництв жінок не лише в політиці порівняно з ЄС, а на керівних посадах будь-якого органу, у будь-якій сферіАльона Шкрум
Альона Шкрум: Треба відбирати найкращих, найуспішніших керівників держпідприємств, треба вибирати на держслужбу найкращих керівників. Але так сталося у нас за величезними стереотипами, за радянськими історіями, що «місце жінки на кухні». Ми це досі чуємо по регіонах. У нас одне з найменших представництв жінок не лише в політиці порівняно з ЄС, а на керівних посадах будь-якого органу, у будь-якій сфері, у будь-якому бізнесі. У Верховній Раді сьогодні є закон про вибори. Має бути квота 30% у конкретній партії. Але немає імплементації, що з цим робити. Наприклад, квота була добровільна на загальні вибори. Єдина партія, яка цю квоту виконала, – це була партія «Самопоміч».
Юлія Тимошенко бере на себе зобов’язання зробити 30% мінімум і на місцевих виборах, і на парламентських у загальній кількості жінок у списку. На цих виборах у нас було 29%.
Тривалий час Тимошенко була єдиною жінкою в українській політиці на величезних державних посадах.
Життя кандидата у фото: Юлія Тимошенко
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
ЧИТАТИ РОЗШИФРОВКУ ЕФІРУ
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Wikipedia про Українсько-російський газовий конфлікт 2008–2009 років
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
В Україні 75% керівних посад в усіх професіях, крім двох професій (освіта початкова, дошкільна і середня і надання послуг у салонах краси), – це чоловіки.
60% жінок вважають нормальною таку дискримінаціюАльона Шкрум
Жінка повинна мати вибір. В Україні майже немає ректорів-жінок. Професори, дуже круті науковці є жінки, а ректорів чомусь не обирають. Так само наглядові ради держпідприємств. Для мене була шоком, наприклад, статистика міжнародних організацій – менше корупції, коли представлені рівномірно обидві статі, і краще зростання фінансове компанії, державної і недержавної.
Сьогодні, наприклад, 60% жінок вважають нормальною таку дискримінацію, те, що вони не представлені на керівних посадах або лише 11% у парламенті. Це страшніше, що молоді дівчата вважають це нормальним! Є дуже круте дослідження Маккензі. Вони порахували: якщоу світі було б 30% жінок на керівних посадах в політиці і в бізнесі, то це дало б ВВП світу понад 23 мільярдів доларів за рік! Це майже ВВП Америки і Китаю рівномірно. (За останніми опублікованими даними за 2017 рік, ВВП США склав понад 19 трильйонів доларів США, ВВП Китаю – понад 12 трильйонів доларів – ред.)
Квоти нам треба ввести на один, на два, на три роки просто, щоб розбити кувалдою цю скляну стелю. Потім квоти будуть не потрібні, тому що коли вже жінки потрапляють на керівні посади, показують себе круто і в політиці, і в бізнесі, і в освіті. Але щоб запустити, треба розбити цю скляну стелю. Два роки тому на 8 березня я була в Європарламенті. Ми на слуханнях Європарламенту були на останньому місці, були гірші, ніж Росія, за доступом жінок до професії. У нас було 167 професій, на яких було заборонено жінкам бути. Наприклад, у військових професіях жінки не могли бути на найвищих посадах. Приїхали в Україні – всі ці радянські норми прибрали. Зараз жінка може бути на цих посадах – і водієм тролейбуса, і на найвищих посадах в ЗСУ.
– Пані Венедиктова, якщо Володимир Зеленський стане президентом, якою буде гендерна політика? Чи тут особливо прописувати, на ваш погляд, особливо нічого не треба? Жінка і сім’я і жінка, дуже активна в політиці – що тут може зробити держава, щоб допомагати таким жінкам?
Чоловіків більше у політиці, на різних посадах – для них це природно, бо намагаються знайти якомога більше людей, які їх поважали бІрина Венедиктова
Ірина Венедиктова: У нас достатньо гарне законодавство і дуже багато всього зараз ще проводиться в державі. Коли пан Зеленський стане президентом, буде продовжувати цю лінію. Треба проводити певні заходи, щоб жінки дійсно йшли і на управлінські посади, і в політику, і взагалі робили кар’єру. Просто регулюванням, введенням нових норм, нових обов’язкових імперативних квот проблему вирішити буде неможливо. Треба підготувати середовище, щоб жінці було зручно робити кар’єру.
Подивіться на жінок у Європарламенті – як вони можуть прийти з дитиною на засідання, можуть її погодувати. Більше того, як до цього ставляться інші депутати! Це дуже доброзичливо, це правильно і це підтримка для жінки. Якщо навіть на рівні Верховної Ради це заохочуватиметься, підтримуватиметься… У чоловіків спочатку працює розум, у жінки (чи в політиці вона, чи в науці, де завгодно, чи вона – громадський діяч, чи домогосподарка) спочатку спрацьовує емоція. Це природній стан речей. Треба для жінки зробити гарний емоційний стан, щоб вона розуміла, що може реалізуватися в інших сферах.
З одного боку, говоримо про недискримінацію, а з іншого – чоловік і жінка є різнимиІрина Венедиктова
Базова потреба чоловіка – повага. Базова потреба жінки – безпека. Виходячи з цього, треба робити. Чоловіків більше у політиці, на різних посадах – для них це природно, бо намагаються знайти якомога більше людей , які їх поважали б. Треба дивитися на оці речі, абсолютно глибинні, абсолютно природні для поділу статей. З одного боку, говоримо про недискримінацію, а з іншого – чоловік і жінка є різними.
Жіноча сила. 10 історій українських підпільниць у фотографіях
Катерина ЗАРИЦЬКА
Псевдо: «МОНЕТА»
Діяльність: організаторка та керівниця Українського Червоного Хреста; референт відділу пропаганди юнацької мережі ОУН; учасниця дівочої бойово-розвідувальної п’ятірки під керівництвом Марії Кос; крайова провідниця бандерівської жіночої мережі ОУН на Західноукраїнских землях; зв’язкова головного командира УПА Романа Шухевича.
*****
Через свою підпільну діяльність Катерина Зарицька зазнала кілька арештів, як з боку польської, так і з боку радянської влад.
У 1948-му СРСР дав їй 25 років таборів. На допитах, які тривали майже півроку, аби не здати побратимів, вона відмовлялася свідчити та вдавала себе за іншу особу. За це її катували.
Ворог назавжди розлучив її з чоловіком, якого ще раніше заслали до ГУЛАГу, а також не дав виховати сина Богдана.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Псевдо: «БИСТРА»
Діяльність: зв'язкова та закордонний кур’єр Романа Шухевича, член Українського Червоного Хреста, ОУН та УПА.
*****
Безкомпромісно засуджувала половинчастість та позерство, ненавиділа зрадників.
Особливе місце в її житті займала робота у Українському Червоному Хресті.
«Найтяжчим моїм обов’язком було повідомити Шухевича про арешт його родини. Він був людиною готовою на кожну особисту жертву і доказам це цілим своїм життя. Але заразом він був людиною дуже чуттєвою у відношенні до родини. Він прийняв цей удар мужньо, але змінився в очах...», – згадувала «Бистра».
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Псевдо: «НАДЯ»
Діяльність: за першою версією – воячка УПА, кулеметниця та пропагандистка ТВ-21 «Гуцульщина»; за другою версією – фельдшерка куреня УПА «Степового» та наглядач підпільної аптеки.
*****
За зв'язок із українським підпіллям Галина Кузьменко зазнала катувань чекістів, провела 10 років у радянському концтаборі у Воркуті.
Після завершення ув'язнення, радянський режим не дозволив дівчині одразу повернутись до України.
По собі Галина Кузьменко лишила доньку Роксолану, народжену від колишнього упівця Ярослава Когута.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Псевдо: «ГАНКА», «ГАЛИНА КОВАЛЕНКО»
Діяльність: член жіночого рою Південної похідної групи ОУН; очільниця жіночої референтури криворізького окружного проводу ОУН; організаційний референт криворізької окружної управи «Просвіти»
*****
Ганна Максимець пережила три арешти та еміграцію до Кракова.
Четверте її затримання, яке відбулося вже у Кривому Розі, де вона організовувала підпільну мережу спротиву, стало фатальним: нацистські окупанти катували, а потім розстріляли «Ганку».
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Псевдо: «ОРИСЯ»
Діяльність: учасниця «Пласту»; зв'язкова Окружних проводів Буковини і Гуцульщини; інформаторка та утримувачка явкової квартири окружного провідника ОУН Коломийщини Григорія Легкого – «Бориса»; працівниця технічної ланки референтури пропаганди Косівського надрайонного проводу.
*****
Леся Паєвська стала однією з останніх українських підпільниць, яких розстріляв радянський комуністичний режим.
Арештована за доносом у червні 1952-го, вона під час слідства відмовлялася говорити російською, за що зазнала катувань.
77 діб вона чекала на вирок у Лук’янівській тюрмі, де і була страчена.
Її старший син Юрій, теж підпільник на псевдо «Жук», отримав за свою причетність до ОУН 25 років таборів.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Псевдо: «ОРЛЯН», «РОБЕРТ»
Діяльність: учасниця «Пласту»; керівниця повітової референтури ОУН; єдина жінка у Проводі ОУН (б) та в президії Української Головної Визвольної Ради (УГВР); член Проводу ОУН під керівництвом Романа Шухевича; обіймала керівні посади в ОУН і в еміграції
*****
Дарію Ребет затримували п'ять разів. Після арешту 1939 року, під час слідства, вона провела без сну у польській в'язниці понад два тижні.
Однак, це не зламало Дарію. Для посилення тиску її перевели до окремого жіночого відділення, де тримали кримінальниць, але Дарія не видала своїх побратимів.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Псевдо: «ЗІРКА», «МАРІЧКА»
*****
Підпільна діяльність назавжди розлучила Марію Савчин з її першим сином Зеноном. За іронією долі, хлопчика виховував один із керівників польської служби безпеки і він ніколи не дізнався про свою справжню матір.
З другим сином її розлучили вже радянські комуністи, які арештували її, а потім під натиском змусили виїхати на Захід для викриття планів закордонної мережі ОУН та УГВР.
Утім, Савчин не виконала цього наказу чекістів і здалася американській владі.
До кінця життя вона була активною учасницею української діаспори.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Псевдо: «ДОЛЯ», «ЯСНА»
Діяльність: член оунівського юнацтва; керувала гімназійними жіночими ланками у Львові, довірена зв’язкова одного із лідерів руху – Мирослава Тураша – «Грабовського»; очільниця Львівського міського проводу ОУН; секретарка і зв’язкова фактичного заступника головного командира УПА Дмитра Маївського – «Тараса».
*****
Богдану убили чекісти, виявивши підпільний осередок ОУН на Івано-Франківщині.
Тіло дівчини представники МДБ висадили на коня та прив'язали. Знайти тіло потім не вдалося.
Світлик також лишила по собі чимало літературних творів, які друкувала свого часу у підпільних виданнях. Деякі з них потім неодноразово перевидавалися в еміграції, а згодом і у незалежній Україні.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Псевдо: «НІНА», «ХРИСТЯ»
Діяльність: член «Пласту»; «юначка» ОУН; повітова провідниця Українського червоного хреста на Бірчанщині, а згодом на Бойківщині і Лемківщині; господарчий рефрент у надрайоні «Верховина»; провідниці надрайону ОУН.
*****
Про відвагу Тимочко свідчить епізод, коли вона, залишившись удвох із пораненим товаришем у бою із польськими загонами під Перункою без набоїв, імітувала обстріл, влаштувавши «канонаду» і звуком пострілів налякавши ворогів.
Коли вона у 1947-му потрапила до польської в'язниці, то про неї говорили: «Хочемо бачити ту дівчину, що стріляє, як сатана, а кулі її минають».
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
Псевдо: «АПРЄЛЬСКАЯ», «МАЛА», «ОКСАНА», «ПЕРЕЛЕСНИК», «ТІТКА»
Діяльність: агентеса-дворушниця
*****
У січні 1944-го оунівку Фою арештували чекісти і змусили працювати на себе. Утім, вона не лише не здала своїх побратимів, але і використала це на користь українському підпіллю. завдяки Фої повстанці змогли знищити кілька радянських агентів, за що вона була оголошена радянською владою у всесоюзний розшук.
У 1950 році, коли чекісти випадково натрапили на групу повстанців, в якій була і Фоя, вона, не бажаючи здатись у руки радянському ворогу, підірвала себе гранатою.
Посилання для територій, де сайт Радіо Свобода заблокований
-
Олександр Лащенко
На Радіо Свобода – з березня 2005 року. До того працював три роки на Громадському радіо. Народився 1969 року в Києві. Закінчив Київський національний університет імені Тараса Шевченка.