Доступність посилання

ТОП новини

В Україні триває експансіоністська культурна політика Росії – Романчук (огляд преси)


Під час акції «Руки геть від мови!» біля будівлі Верховної Ради України. Київ, 16 липня 2020 року

Чотири десятиліття тому науковці з Великої Британії та Бельгії Ярослав Крейчі і Вітезслав Велімський у книзі «Етнічні та політичні нації в Європі» написали: «Існують п’ять об’єктивних причин, важливих в ідентифікації групи як нації: територія, держава, мова, культура та історія. Коли позитивні відповіді по кожному з цих показників збігаються, не залишається сумніву, що спільнота чи населення є нацією. Тоді, як правило, виникає шостий, суб’єктивний показник – національна свідомість».

«В умовах гібридної війни, нав’язаної Україні Московією, бойовищем стали свідомість українців, мова, культура, історія, територія», – стверджує в тижневику «Країна» публіцист Олег Романчук. Він переконує, що Кремль завдає системних ударів, щоб не допустити перетворення українського народу на політичну націю. Знищення бодай одного з названих чинників руйнує національну свідомість – визначальну рушійну силу творення держави.

«Під закликами про необхідність захисту російської мови в Україні триває експансіоністська культурна політика Росії. Йдеться про зросійщення і брутальну анексію нашої культури», – наголошує автор статті «Свати» полюють за душами».

(На Донбасі триває збройний конфлікт від 2014 року після російської окупації Криму. Україна і Захід звинувачують Росію у збройній підтримці бойовиків. Кремль відкидає ці звинувачення і заявляє, що на Донбасі можуть перебувати хіба що російські «добровольці» – ред.).

Газети продовжують коментувати святкування Дня незалежності України. «У нас паралельно існують дві країни. Одна йшла Хрещатиком, друга танцювала на Софійській» – у статті під таким заголовком «Газета по-українськи» знайомить з головними тезами промови президента України Володимира Зеленського на Софійській площі, а також розповідає про Марш захисників, організований ветеранським рухом на Хрещатику.

Експерт видання, ветеран війни на Донбасі, науковець Євген Дикий вважає, що президент своєю промовою не сприяв об’єднанню суспільства. «Але й олії у вогонь поляризації не додав. Як шоумен він ідеально показав, що в нас паралельно є дві країни, дві нації», – зазначає ветеран.

Він стверджує, що «ці дві нації вимушено співіснують із моменту, коли першим президентом обрали секретаря з ідеології Леоніда Кравчука, замість лідера українського національно-демократичного визвольного руху В’ячеслава Чорновола. Так само вони були під час «України без Кучми», Помаранчевої революції, Революції гідності… Є нація Майдану, фронту і нація телевізора. Вони співіснують, але не зливаються».

Промова Володимира Зеленського мала одну думку, розвинену в багатьох напрямках: «Ми різні, але єдині», – вважає інший експерт газети, політичний оглядач Леонід Швець. Він вважає, що людей розколює відчуття політичного вакууму. «Зеленський нічого не запропонував. Як і його опоненти. У такій ситуації зростає градус загального незадоволення. Президент себе пропонував як альтернативу. Її ми не побачили. А концерт показав, що в нього нема альтернативи. Це був виступ телеканалу «Інтер», на якому Зеленський був генеральним продюсером зразка 2012 року», – переконаний експерт.

Загалом, на думку оглядача, хоч би яку промову виголосив президент і який концерт організував, у Зеленського не було шансів емоційно конкурувати з Маршем захисників. Це була надзвичайно потужна акція, наголошує оглядач.

(Про те, що цьогорічний святковий перфоманс до Дня незалежності сподобався не всім, писали кореспонденти Радіо Свобода. Офіційної реакції Офісу президента або його представників на згадану в матеріалі критику, що стосувалась організації заходів на честь відзначення 29-ї річниці незалежності, не було оприлюднено – ред.).

Незадовго до місцевих виборів у парламенті зареєстрували цікавий законопроєкт –3800-1. У документі пропонується фактично списати багатомільярдні борги за газ. Ініціатори законопроекту (серед яких – Олексій Кучеренко, Давид Арахамія та Степан Кубів) обіцяють пробачити побутовим споживачам, підприємствам теплокомуненерго, облгазам і газзбутам більш ніж 100 мільярдів гривень боргів.

Як йдеться в пояснювальній записці, списання заборгованості «дозволить оздоровити фінансовий стан як побутових споживачів, так і інших учасників ринку природного газу».

Утім, як інформує дописувач газети «День» Олексій Савицький, фахівці ринку такі законодавчі ініціативи сприйняли з обуренням. Адже, на їхню думку, під популістичним гаслом «списання боргів» для бідного населення політики фактично пропонують узаконити так звані «температурні коефіцієнти». В документі пропонують списати, зокрема, й їх.

Так само «пробачити» пропонують і «борги», які регіональні газзбути прагнуть виставити заднім числом завдяки скасуванню норм використання газу без лічильника.

«Відтак пропозиції «списання боргів» законотворців явно в інтересах приватних облгазів та газзбутів, які донедавна постачали газ населенню в рамках ПСО, не сповна розраховуючись за паливо з державним «Нафтогазом». Адже завдяки всім цим боргам споживачів вони тепер так само зможуть списати свою заборгованість перед «Нафтогазом».

А це – чергові збитки для бюджету, переконані в національній компанії. Адже регіональні газзбути заборгували не лише «Нафтогазу», якому винні близько 23,7 мільярда гривень.

Борг облгазів перед «Оператором газотранспортної системи» за негативні небаланси складає понад мільярд гривень, а «Укртрансгазом» – майже 35 мільярдів. Докладніше про те, навіщо парламентарі пропонують списати мільярдні борги за паливо, йдеться в статті «Газова «індульгенція».

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG