Доступність посилання

ТОП новини

Лукашенко не впевнений у надійності білоруської армії – Соколов (огляд преси)


Під час відзначення Дня Волі в Білорусі. Силовики затримують громадську активістку Ніну Багінську. Мінськ, 25 березня 2017 року

Незважаючи на арешти деяких організаторів протестів і страйків, протестний рух у Білорусії не вщухає, а лише посилюється, наголошує газета «День». І додає: поки Олександр Лукашенко не готовий до масових арештів опозиціонерів і до придушення протестів силою, з великим кровопролиттям.

Постійний дописувач видання, професор з Москви Борис Соколов вважає, що на масове кровопролиття «останній диктатор Європи» поки не наважується, зокрема, через побоювання остаточно зіпсувати відносини з Європою й залишитися в абсолютній залежності від Росії, тобто від Володимира Путіна.

Друга причина, на думку автора, полягає в тому, що Лукашенко не впевнений у надійності білоруської армії. І хоча зовні вона цілком лояльна до нинішнього президента, але одна справа просто бути лояльним, а інша справа – брати участь у кривавому придушенні власного народу. «Для широкомасштабного кровопролиття одного спецназу не вистачить. Доведеться залучати армію, і далеко не факт, що більшість солдатів і офіцерів погодяться стріляти в народ», – зазначає дописувач.

Він вважає, що єдиним мирним способом виходу з кризи стали б, як запропонував Лукашенкові разом з білоруською опозицією і український президент Володимир Зеленський, повторні президентські вибори з попереднім звільненням усіх політв’язнів, допуском до виборів усіх опозиційних кандидатів, забезпеченням свободи слова та зібрань, формуванням нових виборчкомів, з обов’язковим представництвом у них опозиції й допуском незалежних спостерігачів, зокрема міжнародних. Однак, як пише далі видання, Лукашенко на ці умови не погоджується, оскільки розуміє, що на таких виборах йому не перемогти.

І Путін його тут повністю підтримує, стверджує дописувач. «Російський президент, як виглядає, готовий утримати Лукашенка при владі у будь-який спосіб, аж до військової інтервенції», – вважає автор статті, що має назву «Білорусь: протести не придушити».

Проголосивши незалежність, Верховна Рада Української РСР надала всім, хто проживав у країні, громадянство та повні громадянські права. Це був тактично правильний хід, але, як наголошує в газеті «Голос України» народний депутат першого скликання, директор Інституту громадянського суспільства Анатолій Ткач, надалі його варто було підкріпити активною державною політикою щодо швидкої українізації та інтеграції регіонів. «Але цього не було зроблено, – зазначає політик. –Натомість у Криму та на Донбасі почали формуватись регіональні еліти, які, зрештою, зробили ці регіони повністю підконтрольними собі. А її, цю «еліту», аж ніяк не назвеш українською. Навпаки, вона стала спадкоємицею радянських ідей, а пізніше – активним пропагандистом російських».

Якби від самого початку всі школи в Україні були українськими, інформаційний простір українським, керівники органів влади проукраїнські, кого б захищав Путін? – запитує експерт. «Наша помилка – в тому, що цього не було зроблено. Але ще більша – в тому, що навіть тепер, через стільки років, у країні немає твердого й однозначного переконання, що так має бути», – переконаний експерт. Заголовок статті – «Хто не знає минулого, приречений переживати його в майбутньому».

З 1 вересня мінімальна заробітна плата в Україні зросте і становитиме 5 тисяч гривень на місяць. Таке рішення народних депутатів не схвалюють експерти газети «Україна молода». Вони вважають, що це може поставити під загрозу існування малого і середнього бізнесу, який і так перебуває у важкому стані через коронавірусні обмеження, і може призвести до тінізації економіки і зростання інфляції. Як результат – бюджет недоотримає значні суми податків, кажуть вони.

«Причому у найгіршій ситуації опиниться саме чесний бізнес – ті, хто сумлінно сплачує податкові надходження. Адже на них ляже додатковий тягар у вигляді збільшених сум податкових відрахувань, – зазначає далі видання. – Власники «сірих» схем натомість перебуватимуть у кращій ситуації, бо і раніше працювали «втемну». Публікація має заголовок «Міна під добробут: Зе-команда задля підвищення «мінімалки» витискатиме з бізнесу півтора мільярда».

Утім, на думку міністра фінансів Сергія Марченка, якого цитує газета «Голос України», перегляд прогнозу доходів державного бюджету у зв'язку з підвищенням мінімальної зарплати до 5 тисяч гривень призведе до того, що доходи буде збільшено на 500 мільйонів гривень. «Реалізація запропонованих змін стимулюватиме зростання споживчого побуту, зумовить підвищення якості життя громадян», – наголосив урядовець.

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ



Загрузка...
XS
SM
MD
LG