В той час як український контрнаступ літа-осені поволі, але просувається, одним з, можливо, найбільших його досягнень вже є системне ураження Чорноморського флоту Росії та військових об’єктів в окупованому Криму. Флот практично вже не контролює все північне Чорне море, відколи зазнав ударів від України. Але коли Україна звільнить Крим – чи повинен буде ЧФ Росії залишити український півострів, де він перебував від самого початку незалежності України в 1991 році? Експерти, з якими розмовляло Радіо Свобода, однозначні в своїх прогнозах: місця Чорноморському флоту Росії в Севастополі після деокупації Криму вже не буде – він має або піти до Новоросійська, або його буде потоплено.

Україна цілеспрямовано виводить з ладу кораблі і підводні човни ЧФ, який навіть змушений був перебазувати частину кораблів до Новоросійська в Краснодарському краї.

На початку жовтня з’явилась інформація про перебазування до Новоросійська щонайменше 10 кораблів. Супутникові зображення показували, що російські війська перемістили з Севастополя фрегати «Адмірал Макаров» і «Адмірал Ессен», три дизельні підводні човни, п’ять десантних кораблів і кілька малих ракетних кораблів.

«Питання, повʼязані з дислокацією наших підрозділів, наших кораблів, наших частин знаходяться в компетенції Міністерства оборони», – сказав тоді речник президента РФ Володимира Путіна Дмитро Пєсков.

Причому процес передислокації корабельного складу ЧФ до Росії почався пів року тому – ще наприкінці весни, коли Україна почала вражати Чорноморський флот морськими дронами, а пізніше й ракетами.

Цю стратегію – на враження флоту – Київ почав реалізувати ще в перші місяці війни, коли двома «Нептунами» потопив флагман Чорноморського флоту – ракетний крейсер «Москва».

А нещодавно – в середині вересня – був вражений судноремонтний завод у Севастополі, на якому технічний ремонт проходили великий десантний корабель «Мінськ» та підводний човен «Ростов-на-Дону».

А 22 вересня було завдано ракетного удару по самому штабу ЧФ в Севастополі і тоді, за оцінками української сторони, загинули близько 30 вищих офіцерів флоту. Міністерство оборони Росії тоді підтвердило «зникнення безвісти» одного військового внаслідок удару по штабу Чорноморського флоту. Незалежного підтвердження інформації про втрати у штабі ЧФ Росії немає.

Тоді ж секретар Ради національної безпеки та оборони Олексій Данілов побачив два варіанти майбутнього для Чорноморського флоту РФ – добровільну або ж примусову самоліквідацію.

«Славетні російські військові рефлексії – знищення власного флоту при наближенні противника – мають мати тяглість в часі й традицію наступництва, – написав Данілов. – В іншому варіанті – ЧФ РФ нарізатиметься за принципом салямі: процес болісний, але ЗСУ завдають високоточні удари виключно по об'єктах військової інфраструктури».

А 13 жовтня Служба безпеки України разом з Військово-морськими силами атакували носій крилатих ракет «Буян» та корабель «Павел Державин» завдяки експериментальному озброєнню морських дронів.

До речі, про морські дрони – тут Україна є світовим піонером в їхній розробці та використанні, саме вона задає тренди у застосуванні цього новаторського типу озброєнь.

«Серйозні претензії»

До Чорноморського флоту Росії в України дві найбільші «претензії».

По-перше, мова йде про те, що він від часу повномасштабного російського вторгнення бере активну участь в агресії і з його кораблів запускаються ракети по півдню України. Також флот брав і пробує брати участь в блокаді північно-західної частини Чорного моря, відрізаючи фактично Україну від моря, вказують фахівці.

По-друге, наголошують, саме від того, що Чорноморський флот Росії базувався в Севастополі, і почалася вся криза – ще в 2014 році, коли звідти почались окупація і анексія Криму, і витіснення України з півострова.

«ЧФ без погодження з Україною воював у Грузії. Він брав участь у провокаціях біля Тузли. І цей флот був базисом всієї тієї антиукраїнської «шушери», яка в 2014 року влаштувала в Криму «русскую весну», як вони казали. І саме Чорноморський флот, БТРи ЧФ привезли (Ігоря) Гіркіна з його бойовиками в Сімферополь. ЧФ – це корінь зла в Криму, і він має бути знищений. Ми цим і займаємось, і знищуємо його як сторону у війні», – каже в інтерв’ю Радіо Свобода капітан першого рангу у відставці Володимир Заблоцький, військово-морський експерт Defense Express.

Також нині вже багатьом зрозуміло, що «всі біди в Криму» були від того, що ЧФ не базувався там як суто іноземний флот на чужій території – території суверенної України.

«ЧФ ігнорував українські інспекції, військові патрулі ЧФ патрулювали місто Севастополь, що суперечить міжнародній практиці. Більше того, Україна платила за житло, яке будувалось для військових ЧФ. Їм було дозволено залишатись після завершення служби в Севастополі і в Криму в Україні як іноземним громадянам. Це кричуще суперечило міжнародній практиці, бо військовослужбовці не мають права залишатись за кордоном після завершення служби», – нагадує в інтерв’ю професор Григорій Перепелиця, директор Інституту зовнішньої політики.

Також Чорноморський флот мав свою розвідку і мережу агентів у Криму, яка, вказує експерт, була активована під час окупації півострова.

За словами Перепелиці, російській контррозвідці була дана індульгенція діяти на території Криму.

«Ми фактично легалізували розвідувальну і шпигунську діяльність російських спецслужб в Криму. І чим вони займались? Вони займались формування агентури і проросійських партій, створювали шпигунську мережу, яка й готувала оті так звані «загони самооборони». І потім це і вистрелило в Криму», – пригадує професор Перепелиця, який є капітаном першого рангу у відставці.

«Вони підбурювали антиукраїнські настрої. Через це і почався кримський сепаратизм – через Чорноморський флот. Поява «мєшковщини» була інспірацією російських спецслужб, які діяли абсолютно вільно на території Криму. Під цим соусом в Криму закріпився російський бізнес, який також спонсорував ЧФ і всю ту діяльність проти України», – додає Перепелиця, нагадуючи про сепаратистського проросійського президента Криму Юрія Мєшкова, який був першим і останнім президентом Криму в 1994-95 роках.

Саме тому, що Україна нині не просто хоче відвоювати Крим і повернути свій суверенітет над окупованим півостровом, а, як кажуть співрозмовники Радіо Свобода, прагне упевнитись, що Чорноморський флот Росії все ж таки залишить Крим, перейшовши до Новоросійська.

«Ніяких російських флотів в Криму не має бути. Жодного російського флоту в Севастополі і Криму! Він за всіма договорами мав би вже вийти ще в 2017 році. Потім були Харківські угоди, але війна їх всі скасувала. Нічого вже не існує і не діє. Боже збав, щоб російський флот там був! І він не буде там, я впевнений. І Росії не буде у Криму. В Севастополі має базуватися український флот», – каже в інтерв’ю Володимир Заблоцький з Defense Express.

Трохи історії

Чорноморський флот був єдиною військовою структурою, яка, дислокуючись на українській території, не прийняла присягу на вірність Україні після розпаду СРСР.

В червні 1995 року флот таки вдалося поділити: 18,3 відсотка кораблів відійшли ВМС України, а 81,7 – ЧФ Росії. Україна тоді дістала, за висловом свідка тогочасних подій, «переважно металобрухт».

Згідно з міжурядовою угодою, підписаною у травні 1997 року за президентів Леоніда Кучми та Бориса Єльцина, російський Чорноморський флот отримав змогу базуватися у Севастополі 20 років – до 2017 року.

Але після того, як ЧФ активно взяв участь в російсько-грузинській війні, направивши кораблі до узбережжя Грузії (звісно, без згоди України!), Київ схаменувся і тодішній президент Віктор Ющенко почав педалювати на те, що жодних подовжень оренди бази в Севастополі не буде і що взагалі флот може й до 2017 року не чекати, а вже повинен думати про перебазування.

Але потім, після зміни влади, було підписано так звані Харківські угоди у квітні 2010 року президентами Віктором Януковичем та Дмитром Медведєвим, і термін оренди бази у Севастополі було подовжено з 2017 до 2042 року – тобто на 25 років з правом подовження ще на 5 років, якщо не буде заперечень жодної зі сторін.

Як зазначено в самій угоді, термін перебування флоту збільшено в обмін на здешевлення для України російського газу шляхом застосування знижки у вигляді анулювання митних зборів.

Треба зауважити, що й до цього ЧФ фактично не платив за оренду. Ще в 1990-х двохмільярдний доларовий газовий борг було розбито на 20 частин і щороку цей борг, зроблений в тому числі й сумнівними тіньовими оборудками в газовій сфері, як зауважують фахівці, Москва ніби списувала на 97 мільйонів доларів.

Коли Харківські угоди стали реальністю, то тодішній міністр закордонних справ України Леонід Кожара взагалі казав, що ЧФ Росії, мовляв, «захищає південні рубежі України…»

«Жодної мови»

Але, схоже, нині в Україні формується чи навіть вже сформований консенсус про неможливість базування ЧФ Росії в Севастополі після поновлення суверенітету України над Кримом.

«Інших варіантів, окрім повного звільнення нашої території, нашого Криму, взагалі не розглядаємо. Крим буде звільнено, однозначно», – каже Радіо Свобода речник Військово-морських сил України Дмитро Плентенчук.

«Тому, звісно, після звільнення нашого Криму жодної мови про перебування там російських окупантів йти не може. В ідеалі було б чудово, якби так званий Чорноморський флот взагалі залишив би Азово-Чорноморський регіон. Це той фактор небезпеки, який постійно там присутній. Але РФ є спільним користувачем Чорного моря – тому на їхніх берегах ці бази можуть і далі зберігатися», – каже він про перебазування ЧФ Росії до Новоросійська.

Цікаво, що в 2014 році Росія почала розширювати військово-морську базу в Новоросійську Краснодарського краю.

А нещодавно, 5 жовтня, під час зустріч із Путіним в Сочі фактичний очільник Абхазії Аслан Бжанія оголосив про нібито підписання угоди про створення військово-морської бази Росії на чорноморському узбережжі сепаратистського грузинського регіону Абхазії – в Очамчирі.

Чи є це ще однією ознакою, що Росія таки розуміє невідворотність деокупації Криму і неможливість після цього базування флоту ЧФ Росії в Севастополі та інших точках півострова?

«Перемога у війні має включати і вимогу позбавлення права Росії мати флот (в Криму)… Агресор має отримати своє», – каже Володимир Заблоцький.

«Україна не буде в безпеці і спокої, допоки Росія окуповує Крим. Україна не відбудує себе, допоки не буде в безпеці Азовське море, допоки не будуть в безпеці Бердянськ і Маріуполь, Херсон, Миколаїв. Бо ці міста можуть бути уражені його ракетами, коли (ЧФ РФ) буде в Криму, – каже Радіо Свобода генерал американської армії у відставці, колишній командувач армії США в Європі Бен Годжес. – Тому переміщення російського Чорноморського флоту може бути виходом».