Президент України Володимир Зеленський попередив, що Росія готує теракт на Запорізькій атомній станції з можливим витоком радіації. Заява з’явилась після доповіді керівника ГУР про можливість підриву чи аварії на ЗАЕС після нібито мінування найбільшої атомної станції Європи. В Україні не було паніки, але хвиля занепокоєння проколотилась соцмережами і в публічному просторі, незважаючи на заяву речника Кремля, що Росія не планує теракт на ЗАЕС. Однак Україна – країна Чорнобилю і все, що пов’язано з ядерної небезпекою, дуже резонує в суспільстві. Хоча ситуація серйозна, однак фахівці закликають зберігати спокій і кажуть, що «другого Чорнобилю» очікувати все ж не варто, але треба бути напоготові на випадок якось інциденту на ЗАЕС.

Що відбувається на ЗАЕС?

ЗАЕС є найбільшою в Європі атомною станцією з шістьма реакторами. Вона була окупована російськими військами на початку березня 2022 року. Тоді ж чотири блоки були поступово зупинені, а два ще працювали до вересня 2022 року.

Зараз п’ять блоків – у холодній зупинці, а один – п’ятий енергоблок – в так званій гарячій зупинці, нерозхолоджений.

За даними української сторони, російські війська замінували ЗАЕС по периметру станції.

Чому про ЗАЕС заговорили зараз?

Через руйнацію Каховської греблі почало міліти Каховське водосховище. Саме його водою наповнювався ставок-охолоджувач Запорізької АЕС.

Тому існує гіпотетична небезпека для станції в разі висихання ставка або коли буде зруйнована так звана шандора – перемичка, балка, руйнування якої може «вилити» воду зі ставка в пересихаюче водосховище, пояснюють фахівці.

За даними української сторони, раніше цього місяця в ставку-охолоджувачі працювали російські водолази – нібито з метою зміцнення шандори для зменшення витоку води зі ставка.

«Але я прогнозувала, що це може бути і мінування. Після підриву греблі Каховської ГЕС з небаченими масштабами катастрофи – вони як мавпа з гранатою. Вони підуть на все, щоб зупинити (український) контрнаступ», – каже незалежна експертка з ядерної енергетики Ольга Кошарна.

«Необов’язково підривати ядерний реактор. Достатньо підірвати шандору в ставку-охолоджувачу, щоби вся вода – а це 147 мільйонів кубічних метрів – витекла, і тоді не буде води для охолодження ядерного палива, яке знаходиться в активній зоні реакторів», – додає вона, малюючи найчорніший сценарій.

Де ще небезпечно на ЗАЕС?

Окрім руйнації або штучного пересихання ставка-охолоджувача, також зберігається небезпека обстрілу станції. На початкових стадіях російського вторгнення це вже мало місце. Також російські ракети пролітали над усіма чотирма атомними станціям України за час війни.

Окрім того, є небезпека для сховища відпрацьованого ядерного палива – там на ЗАЕС є понад 100 залізобетонних контейнерів на відкритому просторі з відпрацьованим паливом, і влучання у них або підрив теж може мати небезпечні наслідки.

Також українська влада повідомляла, що станція дуже мілітаризована – на ній кількасот озброєних російських солдатів, є військова техніка, персонал станції під постійним психологічним тиском і в стані стресу, а людський фактор при управлінні атомними станціями дуже важливий (цей чинник зіграв свою роль під час аварії на Чорнобилі 1986 року).

«Яка ситуація на станції, коли по ній ходять озброєні м***и з гранатами, які заклали міни скрізь, де могли, які зберігають зброю біля будівлі турбінної зали. Ситуація є непередбачуваною, скажемо так. Наразі вона контрольована, бо всі блоки знаходяться в стані зупину», – каже Радіо Свобода Дмитро Гуменюк, начальник відділення аналізу безпеки Державного наукового технічного Центру з ядерної та радіаційної безпеки.

Чому Запорізька АЕС – все ж не Чорнобиль?

Тут кілька моментів. По-перше, під час аварії на Чорнобильській станції її реактор номер чотири працював на повну потужність, а на Запорізькій АЕС реактори – в зупині.

На Чорнобилі в реакторі було 192 тонни урану, а реакторі на ЗАЕС – 66 тонн.

Найголовніша відмінність – це самі реактори. У Чорнобилі були реактори типу РБМК, а на Запорізькій АЕС – іншого, новішого типу – ВВЕР-1000.

Всі реактори ВВЕР сховані в герметичний конфайнмент – оболонку із напруженого залізобетону товщиною півтора метра.

Така оболонка може навіть втримати падіння невеликого літака, а також витримає внутрішній вибух і може втримати структуру від викиду радіоактивних матеріалів, розповідають фахівці.

«На Чорнобильській АЕС такого конфайнменту не було. До речі, його немає і на Ленінградській, Курській та Смоленській АЕС, де досі експлуатують чорнобильські реактори РБМК. Не варто там необачно курити», – написав у фейсбуці раніше цього місяця колишній голова громадської ради Державної інспекції ядерного регулювання України Олексій Толкачов.

«Ніякого вибуху реакторів на Запорізькій АЕС не може бути», – запевнив він, коли лише загострювалась ситуація довкола ЗАЕС.

Також дизайн реакторів передбачає, що в разі, якщо реактор РБМК чорнобильського типу залишається без нагляду, він некеровано розганяється, а реактор ВВЕР глохне.

Що можуть зробити російські війська?

Катастрофа могла б бути, якби російські війська раптом почали б масовано, планомірно бомбардувати конфайнмент кількома надпотужними бомбами.

Але, окрім конфайнменту, треба ще було б зруйнувати і корпус самого реактора, зауважують фахівці.

Але це була б не лише українська катастрофа. 70 відсотків радіації після аварії на Чорнобилі вітер поніс на Білорусь.

Сама Росія та й окуповані нею території сходу і півдня України можуть опинитись в зоні ураження.

«Це залежить від того, що відбудеться на станції. Яка аварія? Чи на одному блоці, чи на шістьох? Чи аварія на реакторі, чи в басейні витримки, чи в сховищі відпрацьованого ядерного палива? Відпрацьоване паливо несе загрозу, з точки зору терактів. Залежить також від погодних умов і напрямків вітру, хмар, дощу – важко передбачити. Тому небезпека може бути для Запорізької або для кількох областей, або для кількох країн – дивлячись на те, наскільки може бути серйозна аварія», – пояснює Дмитро Гуменюк.

В разі чого – хто і що має робити?

Унікальність ситуації довкола ЗАЕС – в тому, що, по-перше, це прецедент – окупація атомної станції іншої країни під час війни. По-друге, до цього на території держави з розвинутою мережею атомних станцій не було активних бойових дій – як це має місце під час російської агресії проти України.

Україна вважає ЗАЕС своєю і просить Росію демілітаризувати її та вивести війська.

Хоч Україна вважає працівників станції і окупований Росією Енергодар українськими, але відповідальність за будь-який інцидент ляже на того, хто контролює атомну станцію – на Росію. Так само відповідальність за руйнацію Каховської ГЕС лягає на Росію, бо її вояки контролювали під час руйнації греблю.

В разі апокаліптичного сценарію евакуацію людей на підконтрольних уряду України територіях має здійснювати українська влада. А за людей під окупацією відповідають окупанти.

Які заходи здійснюються в Україні?

Центр з ядерної і радіаційної безпеки переведений на цілодобове чергування і відстежує ситуацію.

Міністерство охорони здоров’я видало свої рекомендації, що робити в разі радіаційної аварії. Рекомендують перебувати в укритті (приміщенні) з вимкненою системою вентиляції.

Також радять стежити за ЗМІ і відслідковувати останню інформацію від органів влади. Треба також зняти увесь верхній одяг і, так би мовити, «знеразити себе». Рекомендують помитись (прийняти душ) і змінити одяг на чистий.

Окреме застереження від МОЗ: «Йодна профілактика потрібна ЛИШЕ у випадку аварії, яка ВІДБУЛАСЬ. Йодид калію токсичний для організму та «не працює» наперед».

«Тому ще раз: не панікуйте та не робіть необдуманих кроків», – пише МОЗ України.

Окрім цього, як повідомив міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, в Україні розгорнули штаби на випадок теракту на Запорізькій АЕС. До їхнього складу увійшли енергетики, рятувальники, поліція та медики. Найближчими днями проведуть навчання з перекриттям доріг, розгортанням санітарних блокпостів тощо.

Як повідомив очільник МВС: «Обладнання для виміру радіації вже готове. На всякий випадок потрібно перестрахуватись. Від росіян можна чекати будь-чого».

Російські війська окупували місто Енергодар і розташовану поблизу нього Запорізьку АЕС наприкінці лютого 2022 року.