Німеччина – У непримітному складі поблизу Мюнхена спільне підприємство поєднує український досвід із німецьким капіталом, виробляючи дрони для української армії, а в перспективі й для світових ринків.
Два роки тому Анастасія, 35-річна українська IT-фахівчиня, виїхала зі свого рідного Запоріжжя, залишивши матір і сестру, щоб знайти роботу в Німеччині.
Повномасштабна війна Росії проти України змусила її залишити місто, яке потерпало від регулярних відключень електроенергії та постійних обстрілів. Сподівання знайти добре оплачувану роботу, яка водночас допоможе під час війни, переконала її виїхати за кордон.
Тепер вона працює в стартапі, який виробляє дрони для української армії.
Це спільне підприємство київської компанії Frontline Robotics і німецької технологічної фірми Quantum Systems – перше такого роду – наразі налічує близько шести десятків працівників: 80% з них – українці, багато з яких є біженцями від війни.
Ми приходимо навіть у суботу, бо маємо мету – звільнити нашу країнуАнастасія
Більшість, якщо не всі, працюють по 10–12 годин на день, шість днів на тиждень, каже Анастасія, яка з міркувань безпеки попросила використовувати лише її ім’я. Багато хто настільки відданий роботі, що іноді навіть забуває зробити перерву на обід.
«Для мене це більше, ніж просто робота, – каже вона. – Ми приходимо навіть у суботу, бо маємо мету – звільнити нашу країну. Я бачу, як наполегливо працюють люди. Мені навіть доводиться змушувати їх іти на обід, бо вони не можуть відірватися від роботи».
Так виглядає дрон, який виробляють біля Мюнхена на спільному підприємстві
Цей проєкт є частиною інновацій, спрямованих на використання глибокої експертизи України у розробці та виробництві нових технологій дронів. Такий рух відбувається не лише в Німеччині зокрема та Європі загалом, а й тепер, дедалі активніше, на Близькому Сході та в регіоні Перської затоки, де держави змагаються за українські знання, щоб захиститися від іранських дронів і ракет.
У Німеччині державна ініціатива має назву Build With Ukraine і була оголошена у грудні 2025 року. Цього року уряд виділив близько 2 мільярдів євро (2,3 млрд доларів) на підтримку українського оборонного виробництва – як в Україні, так і в Німеччині.
Цей конкретний проєкт поблизу Мюнхена отримав потужну підтримку Берліна у лютому, коли міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус разом із президентом України Володимиром Зеленським урочисто відкрив підприємство.
Мати таке виробництво в Німеччині – це серйозний зсувМикита Рожков
«Мати таке виробництво в Німеччині – це серйозний зсув, – сказав Микита Рожков, 35-річний директор із розвитку бізнесу Frontline Robotics. – Ми займаємося створенням роботизованої маси, щоб збудувати щит між Європою та Росією».
Москва вже звернула на це увагу.
«І вони з гордістю демонструють, як німецькі дрони, вироблені на німецьких заводах, тепер вбиватимуть росіян, – заявив російський телеведучий Володимир Соловйов у своїй програмі. – Дрони, які нестимуть смерть цивільному населенню Росії, матимуть не лише український прапор, а й німецький!»
«Україна – головний драйвер індустрії дронів»
Модель дрона, яку збирають на цьому складі, називається «Лінза», важить близько 4 кілограмів і може літати на відстань до 15 кілометрів. Це не «камікадзе»-дрон на кшталт іранських «Шахедів» або російських «Гераней».
Це так звані «логістичні» дрони – легкі квадрокоптери, які доставляють невеликі вантажі на передову і назад: воду, аптечки, мобільні телефони, батареї, сигарети та інші речі. Керування здійснюється за допомогою ноутбука і джойстика, запакованих у важку валізу. У Frontline Robotics кажуть, що «Лінза» може також виконувати роль «бомбера» – скидати вибухівку на ціль.
Українські дронові технології – найкращі у світіМаттіас Ленна
Найважливіше – ці дрони оснащені технологією захисту від глушіння, яка протидіє російській радіоелектронній боротьбі.
«Україна зараз є головним драйвером усієї індустрії дронів, – каже Маттіас Ленна, колишній майор німецької армії та керівник спільного підприємства Quantum Frontline Industries. – Українські дронові технології – найкращі у світі. І вони показують, що справа не лише в окремих можливостях, а й у здатності масштабно розробляти ефективні контрзаходи».
Інтерес до українського досвіду дронової війни, отриманого за понад чотири роки війни з 2022 року, вже привернув міжнародні інвестиції.
Серед відомих інвесторів – колишній CEO Google Ерік Шмідт, який минулого липня оголосив про партнерство для постачання Україні дронів зі штучним інтелектом, що мають бути стійкішими до глушіння.
Президент України Володимир Зеленський і міністр оборони Німеччини Борис Пісторіус, Київ, 14 січня 2025 року
Україна має найбільший у світі досвід у протидії ударним дронам. Ми готові допомагати тим, хто допомагає УкраїніВолодимир Зеленський
Війна з Іраном, тим часом, ще більше підвищила попит на український досвід. За останні два тижні Зеленський здійснив тур країнами Перської затоки та Близького Сходу, підписуючи оборонні угоди та просуваючи українські технології. За його словами, понад 200 українських фахівців із ППО відправили до цього регіону.
«Україна має найбільший у світі досвід у протидії ударним дронам, – сказав він 10 березня. – Ми готові допомагати тим, хто допомагає нам, допомагає Україні».
Попри підтримку уряду Німеччини, не всі виробники поділяють ентузіазм.
В інтерв’ю журналу The Atlantic генеральний директор Rheinmetall Армін Паппергер зневажливо відгукнувся про українські інновації, порівнявши їх із конструктором Lego, а розробку дронів – з «українськими домогосподарками», які використовують 3D-принтери на кухні.
Його слова викликали обурення українських чиновників.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Українські домогосподарки з 3D-принтерами. Реакції на заяви глави Rheinmetall про виробництво дронівНімецька компанія Quantum Systems уже має кілька виробничих ліній в Україні. Спільне підприємство з Frontline Robotics займає частину складу з високими металевими стелями та прапорами України й Німеччини на стінах.
Вони відчувають сенс у цій роботі. Вони хочуть зробити щось для своєї країниМаттіас Ленна
Під час недавнього візиту Радіо Свобода працівники схилялися над металевими столами, зварюючи та збираючи компоненти, тоді як інші тестували камери й системи навігації на ноутбуках. Готові дрони стояли в ряд, наче літаки перед злетом. Більшість розмов звучала українською.
Багато працівників – біженці після вторгнення 2022 року, особливо зі східної України, хоча дехто жив у Німеччині й раніше.
«Ви бачите, що вони відчувають сенс у цій роботі, – каже Маттіас Ленна. – Вони хочуть зробити щось для своєї країни, тому мають високу мотивацію. Вони розуміють, навіщо це, і мені не потрібно багато пояснювати, коли я прошу їх працювати у вихідні».
У Frontline Robotics кажуть, що «Лінза» може також скидати вибухівку на ціль
«Жорстка реальність»
Один із провідних працівників – 40-річний українець із Києва.
Він попросив не називати його ім’я, оскільки до війни був ентузіастом авіамоделювання, а це міжнародна спільнота – деякі його колишні знайомі з Росії, ймовірно, зараз також займаються подібною роботою для російської армії.
«Це війна дронів. Люди не хочуть іти на передову – вони хочуть відправляти роботів. Ми рухаємося до роботизованої війни: роботизована оборона, роботизовані атаки», – каже він.
«Дрони несуть дедалі важчі вантажі, літають далі, технології вдосконалюються, системи управління стають кращими, – додає він. – Це відіграло величезну роль у війні. І з нашого боку, і з боку Росії було багато людей із досвідом авіамоделювання – вони швидко перейшли на дрони».
Компанія почала постачати виготовлені в Німеччині дрони до України у березні – приблизно через місяць після отримання експортної ліцензії від української влади і приблизно через шість місяців після запуску проєкту.
Ленна каже, що виробництво масштабують до 10 тисяч дронів «Лінза» на рік. До кінця 2026 року планується довести кількість працівників до 200.
У перспективі керівництво планує продавати дрони й за межами України, включно з постачанням для німецької армії. Однак, за словами Ленни, оборонна промисловість Німеччини та Європи загалом адаптується до нових технологій значно повільніше, ніж Україна.
«Йдеться не лише про закупівлю танків, а й про закупівлю безпілотних систем», – каже він.
Українські інновації, за його словами, значною мірою зумовлені нагальністю війни, що змушує стартапи діяти швидше.
«Кожен урок тут оплачений кров’ю – це жорстка реальність, яка змушує адаптуватися швидше, ніж будь-де, – каже Маттіас Ленна. – Кожна помилка безпосередньо впливає на поле бою. Україна не може дозволити собі багато помилок».