Колін Гуд
Президент Росії Володимир Путін зустрівся з китайським лідером Сі Цзіньпіном у Пекіні 20 травня для переговорів, зосереджених на поглибленні енергетичних зв'язків та демонстрації єдиного фронту проти того, що обидва лідери називають світовим порядком, в якому домінує Захід.
Виступаючи на початку зустрічі у Великій залі народів, Сі заявив, що Китай і Росія мають й надалі підтримувати «розвиток і відродження» одне одного. Путін, своєю чергою, назвав двосторонні відносини такими, що перебувають на «безпрецедентному рівні» і заявив, що Росія залишається «надійним постачальником енергії» на тлі війни в Ірані та закриття Ормузької протоки, що вплинуло на світові поставки й ціни на нафту та газ.
Саміт відбувається в той час, коли Росія прагне укласти нові довгострокові енергетичні угоди з Китаєм, зокрема просунути реалізацію давно відкладеного газопроводу «Сила Сибіру-2» – проєкту, який Москва вважає критично важливим для заміни втраченого європейського ринку газу після повномасштабного вторгнення в Україну.
«Досі Китай зволікав, але це може змінитися на цій зустрічі», – сказав Радіо Свобода Генрік Вахтмейстер, дослідник Китайського центру Шведського інституту міжнародних відносин.
Підписання нових угод
Війна в Ірані та перебої в судноплавстві через Ормузьку протоку додали терміновості цим переговорам, посиливши занепокоєння Пекіна щодо енергетичної безпеки та нової нестабільності на світових нафтових ринках.
Аналітики кажуть, що криза посилила аргументи Москви про те, що наземні поставки російських енергоносіїв можуть допомогти Китаю зменшити залежність від вразливих морських маршрутів, хоча Пекін і надалі обережно ставиться до надмірної залежності від Росії.
«Росія потребує доходів від торгівлі набагато більше, ніж Китай потребує саме російських енергоносіїв, – сказав Вахтмейстер. – У Росії мало альтернативних покупців, і вона продає нафту зі знижками через санкції. Китай має численних постачальників і загалом значно більшу економіку».
Поїздка Путіна, яка відбувається лише через чотири дні після візиту президента США Дональда Трампа до Пекіна на саміт із Сі, також підкреслює дедалі більш нерівномірний характер китайсько-російського партнерства.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Трамп і Сі досягли «стабілізуючого тону» в Пекіні. Підсумки саміту США-КитайНа тлі того, як російська економіка страждає від західних санкцій і затяжної війни в Україні, Москва стає дедалі більш залежною від Китаю у сфері торгівлі, технологій та енергетичних доходів.
Спершу Сі та Путін провели закриту зустріч у «вузькому форматі», який зазвичай використовується для більш делікатних питань, а потім розширені переговори за участі делегацій. Також очікувалася зустріч міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова з його китайським колегою Ван Ї.
За даними Кремля, 20 травня лідери двох країн мають підписати кілька десятків угод, зокрема і політичних.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Сі і Путін підписали декларацію «про становлення багатополярного світу»У коментарі, опублікованому китайськими державними ЗМІ, Сі заявив, що міжнародне середовище стає «складним і нестабільним, а одностороння гегемонія посилюється», що широко розцінюється як натяк на США та їхніх союзників.
Він також заявив, що Китай і Росія змогли поглибити зв’язки завдяки «взаємній політичній довірі та стратегічній співпраці».
Путін запросив Сі відвідати Росію наступного року і сказав, що відносини між Москвою та Пекіном сприяють «глобальній стабільності».
Кремль дедалі частіше подає партнерство з Китаєм як доказ того, що спроби Заходу ізолювати Росію провалилися. Однак після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у 2022 році ці відносини стали значно асиметричнішими.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Україна не по зубах путінській машині». Настав час Європі контратакувати?Китай нині є найбільшим торговельним партнером Росії та купує майже половину російського нафтового експорту. Китайські компанії також стали критично важливими постачальниками споживчих товарів, промислового обладнання та технологій подвійного призначення, які, за словами західних чиновників, допомагають підтримувати російський військово-промисловий комплекс.
Пекін заперечує постачання Росії летальної зброї та заявляє, що суворо контролює експорт товарів подвійного призначення.
Війна в Ірані відновлює дискусію щодо постачання російського газу
Питанням, яке вкрай важливе для Росії, залишається проєкт газопроводу «Сила Сибіру-2» – 2600-кілометрового трубопроводу, який має щороку постачати до Китаю 50 мільярдів кубометрів російського газу через Монголію.
Росія просуває цей проєкт уже багато років, однак переговори неодноразово гальмувалися через суперечки щодо ціни та побоювання Пекіна щодо надмірної залежності від російської енергії. Війна в Ірані може змінити деякі з цих розрахунків.
У зв’язку з перебоями в судноплавстві через Ормузьку протоку додаткові наземні поставки з Росії стали стратегічно привабливішими для Китаю, який імпортує значну частину нафти та скрапленого природного газу морськими шляхами, вразливими до конфліктів.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Газова труба мрії для Путіна. Чи збудують Китай і Росія «Силу Сибіру-2»?Втім, аналітики застерігають, що Пекін навряд чи поспішатиме з поступками.
«Певною мірою Росія є відповіддю для Китаю, але дуже повільною відповіддю, і, можливо, надто повільною, особливо якщо війна завершиться в найближчі кілька місяців», – сказав Радіо Свобода Майкл Кіммідж, директор Інституту Кеннана у Вашингтоні.
Китай роками диверсифікує імпорт енергоносіїв і посилює власну енергетичну безпеку за допомогою «зелених» технологій, одночасно шукаючи постачальників у Центральній Азії та на Близькому Сході.
Цей візит приурочений до 30-річчя підписання Китаєм і Росією угоди про стратегічне партнерство та 25-річчя підписання Договору про добросусідство та дружнє співробітництво між цими країнами.