Олександр Дубровський
Чому Путін полетів до Китаю одразу після того, як туди здійснив візит президент США Дональд Трамп? Що очільник Росії просить у лідера Китайської Народної Республіки (КНР)? Чого він хоче від Сі Цзіньпіна на тлі проведення безпрецедентних російсько-білоруських ядерних військових навчань, заяви МЗС Росії про зростання загрози «лобового зіткнення» між РФ і НАТО і підтвердження керівництвом України, що російська армія може знову здійснити спробу наступу на Київ з території Білорусі?
Очільники Китаю і Росії провели переговори в Пекіні вранці 20 травня. Перша частина переговорів відбулася у вузькому складі в Будинку народних зборів на площі Тяньаньмень і тривала близько півтори години. Потім делегації продовжили переговори у розширеному форматі, повідомляють російські ЗМІ. Китайське видання «Сіньхуа» цитує Сі Цзіньпіна, який заявив, що міжнародна обстановка залишається нестабільною та неспокійною, а силу набирають «односторонні дії та гегемонізм». За словами лідера КНР, Китай і Росія повинні «сприяти розвитку та відродженню» обох країн і «намагатися зробити систему глобального управління більш справедливою та розумною».
Путін сказав, що «всеосяжне партнерство Москви та Пекіна стало взірцем міждержавних зв’язків у нову епоху», а відносини двох країн «неодноразово пройшли випробування на міцність».
Згідно з офіційною програмою Кремля, протягом дводенного візиту Путін зустрічається із Сі Цзіньпіном і з прем’єром Держради КНР Лі Цяном, щоб обговорити «найбільш чутливі питання двосторонніх відносин», міжнародний порядок денний, а також проєкт газопроводу «Сила Сибіру-2». До програми включено ще урочистий прийом на честь 25-річчя російсько-китайського «Договору про добросусідство, дружбу і співробітництво» та неформальну бесіду двох лідерів «за чаєм».
За день до візиту в Китай очільник Росії у спеціальному зверненні заявив, що відносини Росії та Китаю досягли «безпрецедентного рівня», наголосивши, що Москва і Пекін продовжують «зміцнювати співпрацю в політиці, економіці, обороні та гуманітарній сфері». Лідера Китаю Сі Цзіньпіна російський президент назвав «давнім добрим другом».
За словами Ушакова, помічника Путіна, під час візиту до Китаю заплановане підписання близько 40 документів про співпрацю РФ і КНР.
Зокрема вже підписали спільну «Декларацію про становлення багатополярного світу і міжнародних відносин нового типу».
Ще має бути підписана «Спільна заява про подальше зміцнення всеосяжного партнерства і стратегічної взаємодії, а також про поглиблення відносин добросусідства, дружби і співробітництва».
Сі між Путіним і Трампом
Путін прилетів у Пекін 19 травня – усього за чотири дні після завершення візиту в Китай президента США Дональда Трампа. Багато експертів називають КНР «середньою ланкою» в комунікаціях Москви та Вашингтона і гадають, чи готовий Сі Цзіньпін стати посередником у передачі сигналів між Кремлем і Білим домом, насамперед щодо ключових світових конфліктів – тобто щодо війни в Україні та воєн на Близькому Сході.
При цьому в Кремлі прямо зазначили, що Путін уважно стежив за візитом Трампа і його переговорами з головою КНР. Речник Путіна Дмитро Пєсков заявив журналістам, що візит Путіна надасть Москві «хорошу можливість обмінятися думками про контакти, які китайці мали з американцями».
У багатьох деталях поїздка очільника Кремля до китайського лідера вельми нагадує візит до Пекіна Трампа: Путіна так само супроводжує рекордна, як стверджують російські офіційні медіа, кількість «важковаговиків» російського бізнесу та уряду, включно з главами «Газпрому», «Роснефти», «Новатэка», «Сберу» і ВТБ. З ним прибули 5 заступників голови уряду РФ, 8 ключових міністрів і кілька губернаторів російських областей.
Такий склад делегації вказує, що Кремль сподівається на укладення набагато масштабніших угод із Китаєм, аніж зазвичай.
«Сила Сибіру-2»
Путін хоче нарешті укласти контракт з КНР щодо газопроводу «Сила Сибіру-2», до чого він схиляє Сі Цзіньпіна ще починаючи з 2015 року.
Попри те, що два роки тому Росія і КНР підписали меморандум щодо газогону, досі основною перепоною залишається ціна російського газу.
Китай наполягає на умовах, близьких до внутрішньоросійських, тобто на ціні близько 50 доларів за тисячу кубометрів. Кремль намагається виторгувати більше.
При цьому, як нагадує The Moscow Times, Китай зараз купує російський газ за ціною 258 доларів за тисячу кубометрів, що на 40% менше, ніж платять клієнти «Газпрому» в більшості інших держав.
КНР усі заяви президента Росії на цю тему публічно так і не підтвердила, хоча в березні стало відомо, що Пекін включив «підготовчі роботи для центрального маршруту російсько-китайського газопроводу» в план поточної китайської комуністичної п’ятирічки (до 2030 року). Проте все одно в Пекіні «Силу Сибіру-2» у цьому документі ніхто прямо не згадав.
«Різні сни в одному ліжку»
Російська влада і ЗМІ не перший рік повторює про «золоту еру», що настала у відносинах із Китайською Народною Республікою. Офіційна китайська пропаганда також всіляко підтримує тезу про обов’язковість найтіснішої співпраці з Росією.
Натомість реальність демонструє зростаючу залежність Росії від Китаю .
І ось під час цього візиту Путін вкотре намагатиметься добитися, щоб можливий прогрес у відносинах з Китаєм не відбувався «за рахунок Росії». Як висловлюються деякі коментатори, перефразовуючи відоме китайське прислів’я, відносини Москви та Пекіна зараз можна охарактеризувати як «шлюб, де партнери якщо і сплять в одному ліжку, то точно бачать різні сни».
Загалом більшість незалежних аналітиків наголошує, що Путіну в гостях у Сі зараз неминуче доведеться побути в ролі прохача – просто тому, що сьогодні економічні взаємовідносини Москви та Пекіна вкрай нерівноцінні.
Хоча в телезверненні перед візитом президент Росії зазначив, що товарообіг між країнами вже перевищив 200 мільярдів доларів, а розрахунки майже повністю ведуться в рублях і юанях – у деталі він не заглиблювався, і не дарма.
Путін не сказав, що на частку Росії припадає лише близько 4% усього іноземного товарообігу КНР – при тому, що на частку Китаю припадає понад третина всього російського імпорту і понад чверть російського експорту.
Майбутнє стагнуючої російської економіки, на якій уже сильно позначився тягар повномасштабної війни проти України, опинилося у критичній залежності від КНР.
Сі Цзіньпін надав Путіну серйозну підтримку в умовах міжнародних санкцій – не лише в міжнародній політиці, а й замінивши на полицях магазинів усякі західні споживчі товари, які росіяни тепер не можуть купити, на китайські.
З іншого боку, після початку війни США та Ізраїлю з Іраном і перекриття для торговельного судноплавства стратегічної Ормузької протоки, що поставило під загрозу всі світові поставки нафти і природного газу, цінність Росії як надійного постачальника вуглеводнів для Китаю зросла в багато разів. Однак не настільки, щоб Пекін не смів вимагати від Москви при укладенні нової великої енергетичної угоди дуже великих знижок і поступок.
Україна
КНР після 24 лютого 2022 року жодного разу прямо не засудила Росію за вторгнення в Україну і не голосувала за відповідні резолюції Генасамблеї ООН – хоча неодноразові звинувачувала США, НАТО і Захід у «провокуванні конфлікту».
Але при цьому Китай офіційно ніколи не визнавав анексію Криму, і після повномаксштабного вторгнення таку ж спробу Кремля щодо окупованих частин Донецької, Луганської, Запорізької та Херсонської областей України.
Також Пекін давав зрозуміти Кремлю, що застосування ним ядерної зброї у війні в вважають «категорично неприйнятним».
І тепер, під час візиту Путіна, про війну Росії проти України обов'язково обговорюють, хоча в офіційних заявах і російської, і китайської сторони вона швидше за все прямо не згадуватиметься.
Китай продовжує офіційно дотримуватися нейтралітету і всіляко просувати свою роль посередника, тому і в цілому, і також у попередніх анонсах у контексті поїздки Путіна до Пекіна, старанно уникає робити акцент на Україні, віддаючи перевагу формулюванням про «питання спільного інтересу».
Є відомості, що детальне обговорення Сі Цзіньпіном і Володимиром Путіним військових та геополітичних питань очікується якраз під час тієї самої неформальної бесіди «за чаєм», яка вважається найважливішою частиною програми для вирішення найскладніших політичних завдань.
Збройні сили Китаю таємно навчили близько 200 російських військовослужбовців у Китаї наприкінці 2025 року, деякі з них згодом повернулися воювати в Україні, повідомляють три європейські розвідувальні агентства та документи, з якими ознайомилося агентство Reuters. Таємні тренування, які переважно зосереджувалися на використанні безпілотників, були передбачені в двомовній російсько-китайській угоді, підписаній високопоставленими російськими та китайськими офіцерами в Пекіні 2 липня 2025 року. Джерела повідомили, що приблизно така кількість згодом пройшла навчання в Китаї. У документі також йдеться, що сотні китайських військовослужбовців пройдуть навчання на військових об’єктах у Росії.
Тема Ірану
Ту саму метафору «різних снів в одному ліжку» цілком можна застосувати і для опису розбіжностей інтересів Москви та Пекіна щодо війни з Іраном – яка також неминуче обговорюватиметься Сі Цзіньпіном із Володимиром Путіним, як до цього обговорювалася ним із Дональдом Трампом.
Для Москви війна в Ірані вигідна тим, що вона сковує ресурси та увагу адміністрації Трампа, послаблюючи підтримку України з боку США. Конфлікт на Близькому Сході викликав стрибок цін на нафту, що допомагає наповнювати російський бюджет і фінансувати військові дії.
Також Росія активно обмінюється з Іраном розвідданими та технологіями БПЛА (ті ж дрони Shahed), використовуючи обидві війни, в Україні та в Перській затоці, зокрема і як полігон для обкатки озброєнь.
Водночас Китай є найбільшим імпортером іранської нафти. Тому війна США проти Ірану перекриття Іранок Ормузької протоки безпосередньо б’ють по економічній безпеці КНР.
Сі Цзіньпін прагне позиціонувати Китай як відповідального глобального лідера, закликаючи до деескалації. На відміну від Росії, Китай вельми побоюється краху іранського режиму, оскільки це посилить позиції США в регіоні. Оскільки Путін прилетів у Китай одразу після Трампа, Сі Цзиньпін, ймовірно, хоче показати Вашингтону, що він може впливати і на Іран, і на Росію – натомість виторговуючи поступки щодо Тайваню або торговельних мит.
Підсумок
Головне питання, відповідь на яке, можливо, відчасти проясниться після цієї зустрічі очільника Росії та голови КНР, – те, наскільки Москва і Пекін вирішать реально допомагати Ірану.
І те, можливо, чи готовий Пекін нехай і приховано, але толерувати підвищення Кремлем «градуса» у війні проти України. Зокрема після заяв Російського МЗС, що ризики прямого зіткнення між РФ і НАТО зростають і проведення Росією спільних із білоруською армією ядерних військових навчань неподалік від кордонів України і НАТО.
На нинішніх переговорах у Пекіні Путін і Сі, швидше за все, також вирішуватимуть, чи варто перетворювати їхнє двостороннє партнерство на повноцінний тристоронній військово-політичний союз з Іраном – чи так само продовжувати використовувати його як інструмент тиску на Захід і США, зберігаючи при цьому безпечну дистанцію.
- Головнокомандувач Збройних сил України Олександр Сирський заявив про можливі наступальні операції РФ з боку Білорусі
Росія розглядає плани операцій за напрямками на південь та на північ від території Білорусі – або проти Чернігівсько-Київського напрямку в Україні, або проти однієї з країн НАТО – саме з території Білорусі, стверджує Головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський. «Останні дані нашої розвідки про загрозу Росії з боку Білорусі. Можливі операції на півночі – це реально. Ми знаємо, що російський Генштаб зараз активно прораховує і планує операції наступальних дій з півночі. Це значить, що фронт ще збільшиться», – сказав Сирський в інтерв’ю Мілітарному. Минулого тижня український президент Володимир Зеленський заявив, що Київ фіксує намагання Москви більше втягнути Білорусь у війну проти України.
- Спільні російсько-білоруські ядерні навчання
Збройні сили Росії від 19 по 21 травня проводять на території Білорусі спільні з білоруською армією навчання з «підготовки і застосування ядерних сил в умовах загрози агресії». За повідомленням Міноборони РФ, до участі у навчаннях залучені «ракетні війська стратегічного призначення, Північний і Тихоокеанський флоти, Командування дальньої авіації, частина сил Ленінградського і Центрального військових округів». Під час навчань проводять пуски балістичних і крилатих ракет. У навчаннях беруть участь понад 64 тисячі військовослужбовців і 7 800 одиниць військової техніки, зазначили в міністерстві.
- МЗС України: навчання є «безпрецедентним викликом»
Розміщення російської ядерної зброї в Білорусі та спільні російсько-білоруські ядерні навчання є «безпрецедентним викликом для архітектури глобальної безпеки», заявляє МЗС України. Відомство вказує на те, що спільне відпрацювання ядерних ударів порушує фундаментальні статті 1 і 2 Договору про нерозповсюдження ядерної зброї (ДНЯЗ), які забороняють ядерним державам передавати контроль над технологіями масового ураження, а неядерним підписантам – приймати його. «Перетворюючи Білорусь на свій ядерний плацдарм біля кордонів НАТО, Кремль де-факто легітимізує поширення ядерних озброєнь у світі та створює небезпечний прецедент для інших авторитарних режимів», – йдеться в заяві. МЗС України закликає всі держави, які поважають режим нерозповсюдження ядерної зброї, засудити ці дії.
Форум