ТЕЛЬ-АВІВ – Проїжджаючи повз блискучі хмарочоси в центрі Тель-Авіва, увагу привертає великий відеобілборд. Реклама продуктів на ньому змінюється на гігантський портрет президента США з написом: «Дякуємо Богові і Дональду Трампу!»
Це своєрідний знак вдячності Ізраїлю за роль Америки у військових ударах по Ірану. Ізраїльські посадовці неодноразово наголошували, що дві країни діють у повній координації.
«Співпраця між американськими військовими та Армією оборони Ізраїлю, а також між ізраїльськими й американськими військово-повітряними силами є історичною», – сказав прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу 6 березня.
Між ними дійсно існує надзвичайно тісна військова та політична координація. Але є й питання, у яких їхні пріоритети відрізняються.
Коли це закінчиться?
Наше прагнення – дати іранському народові можливість скинути ярмо тираніїБеньямін Нетаньягу
Упродовж багатьох років Нетаньягу просуває ідею зміни режиму в Ірані і, схоже, досі залишається відданим цій меті.
«Наше прагнення – дати іранському народові можливість скинути ярмо тиранії», – сказав він 9 березня.
Однак більшість аналітиків вважають, що змінити режим швидко неможливо. Тому заява Дональда Трампа пізніше того ж дня, що війна може завершитися «дуже скоро», викликала питання: що, якщо США хотіли б завершити війну раніше, ніж Ізраїль?
«Саме Сполучені Штати визначають, коли настане цей момент. Ізраїль готовий продовжувати удари по ісламському режиму. Ми також ведемо боротьбу з «Хезболлою» – проксі цього режиму в Лівані.
Зупинимося, коли США скажуть, що треба зупинитисяМірі Ейсін
Ми хотіли б продовжувати це. Але зупинимося тоді, коли США скажуть, що треба зупинитися», – сказала Радіо Свобода колишня заступниця керівника військової розвідки Ізраїлю Мірі Ейсін 10 березня.
«Звучали дуже чіткі заяви про зміну режиму, та цього не відбувається. Але подивімося на ситуацію реалістично. Є риторика політиків і є військова реальність. Для військових кожен додатковий день означає нові цілі. Для політиків – це їхні власні рішення», – додала Ейсін, яка наразі працює науковою співробітницею Міжнародного інституту боротьби з тероризмом при Університеті Райхмана в Тель-Авіві.
Цілі війни
Насправді не зовсім зрозуміло, чи зміна режиму в Ірані є серед цілей США.
Знищити їхні запаси ракет, пускові установки та оборонно-промислову базу, що виробляє ракети. Знищити їхній флот. І назавжди позбавити Іран можливості створити ядерну зброюПіт Геґсет
Коли міністр оборони США Піт Геґсет через кілька годин після розмови Радіо Свобода з Ейсін перелічував цілі війни, то навіть не згадав про це.
«Перше: знищити їхні запаси ракет, пускові установки та оборонно-промислову базу, що виробляє ракети. Друге: знищити їхній флот. І третє: назавжди позбавити Іран можливості створити ядерну зброю», – сказав Геґсет.
Трамп говорив про «беззастережну капітуляцію» і заявляв, що зміна режиму була б «найкращим, що могло б статися».
10 березня він також повідомив, що «розчарований» обранням Моджтаби Хаменеї наступником його покійного батька на посаді верховного лідера. Водночас відмовився сказати, що у зв’язку з цим можуть зробити Сполучені Штати.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Після загибелі Алі Хаменеї Іран очолив його син Моджтаба: що про нього відомоРадіо Свобода поспілкувалося з кількома помічниками членів Конгресу США у Вашингтоні, які займаються питаннями національної безпеки. Вони висловили занепокоєння можливими розбіжностями між союзниками з цього та інших питань.
«Схоже, один уряд прагне краху режиму, – сказав анонімно помічник одного з республіканських конгресменів. – Інший каже, що ні – хіба що іноді. І в цьому вся проблема. У ключових цілях ми не зовсім синхронізовані».
У будь-якій війні її тривалість зазвичай залежить від поставлених цілей. Виходячи з трьох завдань, які перелічив Геґсет, про перемогу можна буде оголосити і без зміни режиму.
Деякі аналітики вважають, що США можуть бути зацікавлені у швидшому завершенні операції, ніж Ізраїль, якщо ціни на нафту занадто зростуть. Адже ці дві країни по-різному реагують на такі економічні наслідки.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Чи зможе Трамп досягти швидкої перемоги у війні з Іраном?Керівниця аналітичного центру Alma в Тель-Авіві Саріт Зегаві каже, що воєнна стратегія Ірану і його атаки на держави Перської затоки якраз і були спрямовані на це.
«Метою було створити ситуацію, за якої Америка не доведе справу до кінця. Створити ситуацію, в якій країни Перської затоки попросять Трампа зупинитися», – сказала вона.
Нафта
З’явилися також ознаки розбіжностей щодо вибору військових цілей. За повідомленнями, у Вашингтоні були невдоволені ізраїльським ударом по іранському нафтовому об’єкту кілька днів тому, який спричинив випадіння «чорного дощу» над Тегераном.
Нас ніхто нікуди не тягне. Ми ведемо, президент ведеПіт Геґсет
Відповідаючи на це запитання 10 березня, Геґсет сказав, що удари по нафтових об’єктах «не обов’язково були нашою метою».
Водночас він відкинув припущення, що Ізраїль втягує США в операції, які суперечать інтересам Вашингтона: «Нас ніхто нікуди не тягне. Ми ведемо, президент веде».
Інший помічник у Конгресі також на умовах анонімності застеріг: «Знищення нафтових родовищ може дестабілізувати енергетичні ринки. Ізраїль бачить у цьому спосіб підірвати здатність Ірану фінансувати війну, але для США є ризик, що ми втягнемо світову економіку в цей конфлікт. Це тактична перемога зі стратегічною ціною».
9 березня сенатор-республіканець Ліндсі Ґрем прямо написав про це у соцмережах: «Будь ласка, будьте обережні з тим, які цілі ви обираєте», – написав він і додав, що нафтовий сектор буде критично важливим для відбудови Ірану.
І США, і Ізраїль дуже обережні, щоб не вдарити по головних нафтових об’єктах Ірану, бо знають, що відповідь Тегерана може бути спрямована по нафтовій інфраструктурі країн Перської затокиЙоель Гузанський
Утім, колишній член Ради національної безпеки Ізраїлю Йоель Гузанський вважає удари його країни по іранських нафтових об’єктах виваженим попереджувальним сигналом.
«І США, і Ізраїль дуже обережні, щоб не вдарити по головних нафтових об’єктах Ірану, бо знають, що відповідь Тегерана може бути спрямована по нафтовій інфраструктурі країн Перської затоки. І тоді ми побачимо зовсім інший сценарій», – сказав він.
«Іран навіть не зачепив нафтові й газові родовища в Перській затоці, – додав він. – Можливо, Іран залишить це на випадок подальшої ескалації, якщо війна затягнеться».
«Хезболла»
Тема «Хезболли», яку США вважають терористичною організацією, також свідчить про те, що Ізраїль і Білий дім мають різні пріоритети у цій війні.
Для Вашингтона головним завданням є удари по Ірану. Для Ізраїлю ж «Хезболла» – це загроза, що значно ближча до дому.
«Люди часто не думають про те, що я живу на півночі країни, де можна опинитися буквально за сто метрів – не кажучи вже про кілометр чи два – від позицій, звідки «Хезболла» веде обстріли. Для нас це дуже близька й реальна загроза», – сказала Ейсін Радіо Свобода.
Останніми днями в ізраїльських медіа з’явилося чимало повідомлень і прогнозів аналітиків, що проти «Хезболли» в Лівані може готуватися значно масштабніша наземна операція.
Утім, додала Ейсін, це не відволікає Ізраїль від війни з Іраном. За її словами, Ізраїль здебільшого використовує в Лівані інші сили і водночас завдає там ударів по іранських цілях.
«Кілька днів тому Ізраїль відкрито завдав удару в самому центрі Бейрута по підрозділу сил «Кудс» іранського режиму. Тож тут ми бачимо поєднання: ми атакуємо ісламський режим і різні можливості його терористичних сил, як у Лівані, так і в Ірані», – сказала вона.
Але для Вашингтона розрахунок інший.
«З погляду США, «Хезболла» – це радше проблема, пов’язана з проксі-силами, а не пряма екзистенційна загроза», – сказав один із помічників у Конгресі.