Чеський уряд балансує між США та Китаєм у їхній боротьбі за Європу

Прем'єр-міністр Чехії Андрей Бабіш реагує на попередні результати парламентських виборів, на яких його партія ANO перемогла в жовтні 2025 року

Новий уряд прем’єр-міністра Чехії Андрея Бабіша дав зрозуміти, що зацікавлений у відновленні відносин із Пекіном після років напруженості.

Водночас Прага обережно звіряє свої кроки з політикою президента США Дональда Трампа щодо Китаю – і маневрує в межах простору, який Вашингтон залишає союзникам.

Про це свідчить телефонна розмова в середині січня між міністром закордонних справ Чехії Петром Мацінкою та послом США в Чехії Ніколасом Мерріком, про яку Радіо Свобода на умовах анонімності розповіли двоє представників чеського МЗС.

Мацінка, за їхніми словами, окреслив попередні бачення Праги щодо Китаю і, з міркувань ввічливості, повідомив, що Бабіш – який повернувся на посаду прем’єра у грудні, – не поїде до Пекіна раніше, ніж це зробить Трамп, який має запланований візит на квітень.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Небажані гості»? Чехія готується переглянути правила тимчасового захисту для українських біженців

Один із чиновників МЗС Чехії сказав Радіо Свобода, що уряд виходить із міркувань про те, що загальносвітовий порядок консолідується навколо трьох основних центрів сили – США, Китаю та Росії, – і головним інтересом Праги є залишатися в американському таборі.

«Це передусім означає повагу до цілей Вашингтона у зовнішній політиці, – зазначив він. – Але це не означає, що Китай слід ігнорувати назавжди».

Цей баланс між силами є ілюстрацією ширшої дискусії, що нині розгортається в багатьох країнах Європи: уряди намагаються знайти спосіб залучати інвестиції, розвивати торгівлю та підтримувати економічне зростання в умовах загострення суперництва між США та Китаєм.

Останнім часом лідери Великої Британії, Канади, Фінляндії, Франції, Ірландії, Південної Кореї і Німеччини відвідали Пекін, намагаючись відновити співпрацю з Китаєм після років напруженості, та, водночас, зважуючи, наскільки варто обмежувати свої відносини з Вашингтоном на тлі торговельних і геополітичних суперечностей з ним.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: З Україною і без Орбана? Євросоюз у 2026 році

Особливо чутливим є питання балансу для Центральної та Східної Європи, де послідовна підтримка Китаєм Росії – попри її повномасштабне вторгнення в Україну – серйозно підірвала репутацію Пекіна в столицях регіону.

У відповідь Китай розпочав власний «дипломатичний наступ», поглиблюючи вже теплі зв’язки з Угорщиною та Словаччиною, а також пропонуючи нові торговельні можливості й інвестиції Румунії та Болгарії.

«Це не лише Прага – вся Центральна й Східна Європа чекає сигналу з боку США, як діяти далі», – сказала Радіо Свобода Катерина Прохазкова, аналітикиня празького аналітичного центру Sinopsis, який досліджує китайський вплив у Європі.

Від «воріт» Китаю до Тайваню – найближчого партнера Європи

Наразі, за словами чеських чиновників, уряд готовий зачекати на наступний крок Трампа й оцінити, який простір це залишить для контактів із Пекіном.

Водночас у трипартійній коаліції Бабіша – до якої входять його рух ANO, партія «Автомобілісти для себе» Петра Мацінки та ультраправа партія «Свобода і пряма демократія» (SPD) – сильне прагнення до більш прагматичної політики щодо Китаю. Деякі її представники говорять про необхідність відійти від орієнтації попереднього уряду на Тайвань і налагодити тепліші відносини з Пекіном.

«Було б безглуздо бути відсутніми на китайському ринку», – заявив радник Бабіша з національної безпеки Гинек Кмонічек в інтерв’ю iDNES.cz 13 січня. За його словами, Чехія має діяти «у спосіб, який буде для нас безпечним і вигідним».

Кмонічек не уточнив, як саме це виглядатиме на практиці, але наголосив, що зближення з Пекіном не означатиме відмови від відносин із Тайванем – самоврядним островом, який Китай вважає своєю територією.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У Чехії поліція затримала особу, підозрювану у співпраці з китайською розвідкою

«Що стосується Тайваню, я не очікую суттєвих змін з боку нового уряду», – сказала Радіо Свобода Зузана Коскова, експертка з Китаю та керівниця програми Red Watch у Центрі європейських цінностей з питань безпеки.

«Однак видимість Тайваню в Чехії зменшиться – і зовнішня політика зміститься від ціннісної, заснованої на підтримці демократичного Тайваню, до більш прагматичної, орієнтованої на торгівлю та інвестиції».

Відносини між Прагою та Пекіном різко погіршилися за попереднього чеського уряду, який робив ставку на тісні зв’язки з Тайванем. У серпні МЗС Китаю заявило, що припиняє контакти з президентом Чехії Петром Павелом – який має переважно церемоніальну, але впливову роль – через його зустріч із Далай-ламою в Індії.

Павел, колишній високопоставлений генерал НАТО, викликав обурення Пекіна ще після свого обрання у 2023 році, коли порушив багаторічний дипломатичний протокол і прийняв телефонний дзвінок від тодішньої президентки Тайваню Цай Інвень. За час свого президентства він неодноразово застерігав, що Китай є «напористим» гравцем, який прагне змінити глобальний порядок на свою користь, і що Європі варто зменшувати економічну залежність від Пекіна.

Це стало різким розворотом у порівнянні з його попередником Мілошем Земаном, який очолював країну з 2013 по 2023 рік. Земан активно шукав зближення з Китаєм і під час візиту до Пекіна навіть називав Чехію «воротами Китаю до Європи».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Розслідування: Сербія поглиблює співпрацю з Китаєм через поставки дронів та систем ППО

Сподіваючись залучити більше китайських інвестицій, Земан часто займав прокитайську позицію щодо питань прав людини та призначив колишнього голову CEFC China Energy Є Цзяньміна своїм почесним економічним радником.

Китайський мільярдер, який інвестував у Чехії понад мільярд доларів, був затриманий китайською владою у 2018 році, і його місцеперебування досі невідоме.

Багато угод, укладених за часів Земана, так і не були реалізовані або згодом зупинилися.

Натомість Тайвань – ключовий гравець у глобальних ланцюгах постачання – з того часу став більшим інвестором у Чехії, ніж Китай, оскільки тайванські компанії продовжують розширювати свою присутність у Європі.

Внутрішній фокус Бабіша

Аналітики вважають, що підхід Бабіша, який вже був прем’єром в 2017-2021 роках, до Китаю значною мірою залежатиме від внутрішньої політики.

«Особистість Бабіша тут відіграє ключову роль. Він дуже зосереджений на внутрішніх питаннях», – зазначила Коскова. «До входу в політику він мав бізнес-досвід у Китаї, і той досвід був для нього не надто позитивним»

За даними Bloomberg, Бабіш є мільярдером зі статком у 4,2 млрд доларів. Він обрав популістський підхід до політики, що дозволило йому вперше стати прем'єр-міністром у 2017 році. Його каденція була затьмарена розслідуванням щодо можливого незаконного отримання субсидій ЄС однією з його компаній.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У Празі чехи зібралися на багатотисячний мітинг на підтримку президента Павела

Бабіш заперечував провину і зрештою був виправданий, хоча справа знову набула розголосу цього року, коли чеський муніципальний суд зобов’язали її переглянути.

Павел, який у 2023 році впевнено переміг Бабіша на президентських виборах, раніше заявляв, що колишній прем'єр повинен вирішити питання власності своєї бізнес-імперії, щоб уникнути будь-яких конфліктів. Це протистояння загострилося під час переговорів про формування уряду після парламентських виборів у жовтні 2025 року.

Суперечку було врегульовано в грудні, коли Бабіш публічно пообіцяв передати свою бізнес-групу під управління незалежного трасту.

Втім, обидва політики знову опинилися по різні боки барикад на тлі нового скандалу: Павел відмовився призначити депутата Філіпа Турека на посаду в уряді, та подальшими звинуваченнями в тому, що Мацінка намагався шантажувати президента через це рішення.

Мацінка відкинув звинувачення в шантажі, однак конфлікт серйозно сколихнув чеську політику.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Президент Чехії звинуватив у шантажі міністра закордонних справ

На тлі внутрішніх скандалів Бабіш може спробувати реалізувати свою передвиборчу обіцянку активніше залучати інвестиції для стимулювання економіки – зокрема через поїздку до Азії цього літа, куди потенційно включать і візит у Пекін.

Ця поїздка, яка також може включити Сінгапур і В’єтнам, відбудеться вже після потенційної зустрічі Трампа з головою КНР Сі Цзіньпіном у квітні – і дасть Бабішу чіткіші сигнали, як діяти далі у пошуках нових інвестицій та торговельних можливостей.

«Коли йдеться про Китай, Бабіш – не Земан, – підсумувала Коскова. – Він, звісно, відкритий до інвестицій, але головне для нього – не образити американців».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: У Празі чехи зібралися на багатотисячний мітинг на підтримку президента Павела
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Китайський автопром витісняє європейський із його «рідної» Європи. Які політичні ризики?
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Сі боїться. Розслідування проти генерала Чжан Юся. Що це означає для Китаю та його сусідів