Після одного з наймасштабніших російських ударів по Києву та інших українських містах 2 липня у Європейській службі зовнішньої дії пообіцяли посилити санкційний тиск на Москву та продовжити військову підтримку України, зокрема у сфері протиповітряної оборони та безпілотників.
«Самі лише слова засудження не зупинять атаки на Київ. Це можуть зробити лише стійка військова підтримка України та посилення тиску на Москву», – написала глава європейської дипломатії Кая Каллас після нічного обстрілу.
Вона нагадала, що цього тижня ЄС розпочав виплачувати Україні перший транш на закупівлю зброї 6 млрд євро в межах 90-мільярдного кредиту. А також анонсувала нові санкції проти структур, які підтримують російський військово-промисловий комплекс.
«Сьогодні я запропоную застосувати санкції до ширшого кола компаній, що підтримують ВПК Росії, у відповідь на ці удари. Чим більше Москва б’є по цивільних, тим більше має бути санкцій», – наголосила Каллас.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Слова осуду не зупинять атаки на Київ»: Каллас анонсує розширення санкцій щодо РосіїРечниця Єврокомісії Анітта Гіппер під час брифінгу в Брюсселі заявила, що Росія своїми атаками демонструє «повний відчай».
«Російські ракети забирають життя невинних людей та цивільних. Це вкотре показує, що Росія перебуває у повному відчаї, тому що якщо ви робите такі речі, це означає, що у вас немає інших можливостей і засобів», – сказала вона.
За словами Гіппер, ЄС уже перерахував 3,9 мільярда євро із запланованих 6 мільярдів євро на зміцнення української оборони, зокрема на розвиток та закупівлю безпілотників.
Водночас Гіппер поки не змогла сказати, коли буде розблоковане фінансування для Києва через Європейський фонд миру (European Peace Facility), кошти якого Україна пропонує використати для закупівлі додаткових систем протиповітряної оборони в межах ініціативи PURL.
Відповідаючи на запитання Радіо Свобода про можливість використання цих коштів для посилення української ППО, Гіппер зазначила, що дискусії між державами-членами тривають.
«Це питання все ще обговорюється в Раді ЄС. Висока представниця також запропонувала використовувати цей механізм для компенсації державам-членам за раніше поставлене Україні озброєння, тому дискусії тривають», – сказала речниця.
На російський обстріл також відреагували європейські міністри закордонних справ. Міністерка закордонних справ Фінляндії Еліна Валтонен написала про «жахливі кадри» з Києва і заявила, що Росія «вкотре завдала удару по цивільній інфраструктурі, демонструючи відверту зневагу до людського життя».
Міністр закордонних справ Естонії Маргус Цахкна назвав Київ «європейською столицею у вогні» і наполіг, що «тиск на Росію має і далі зростати».
Глава МЗС Латвії Байба Браже заявила, що Росію необхідно «змусити до миру шляхом максимального тиску, зокрема санкцій».
Міністр закордонних справ Італії Антоніо Таяні висловив «повну солідарність» Україні та наголосив, що уряд Італії продовжуватиме підтримувати Київ «до досягнення справедливого і тривалого миру».
Окремо посол ЄС в Україні Катерина Матернова, яка провела ніч у київському укритті, назвала атаку «пеклом у Києві» та заявила, що «кожна ніч в Україні нагадує гру в російську рулетку».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Кількість жертв удару РФ по Києву зросла – ДСНСЗа останніми даними, кількість загиблих через масовану російську атаку по Києву зросла до 18 людей, повідомляє Державна служба з надзвичайних ситуацій. За інформацією рятувальників, ще 85 людей постраждали, серед них є дві дитини.
У ніч на 2 липня Росія завдала масованого комбінованого удару по Україні із застосуванням 74 ракет і 496 БпЛА різних типів. За даними Повітряних сил ЗСУ, основний напрямок удару – Київ. Українські військові зафіксували влучання 25 балістичних ракет та 12 ударних БпЛА на 33 локаціях, а також падіння збитих (уламки) БпЛА на 18 локаціях.
3 липня у Києві оголошено жалобу в пам’ять за жертвами масованої атаки РФ.
Київська міська військова адміністрація фіксувала ураження 28 локацій у столиці протягом ночі. За даними ДСНС, всього російський удар по Києву уразив понад 20 житлових будинків.