Президент США Дональд Трамп 3 березня зустрінеться з канцлером Німеччини Фрідріхом Мерцом у Білому домі. На порядку денному зустрічі трансатлантична безпека й Україна будуть одними з головних тем.
Очікується, що Мерц, який нещодавно повернувся після візиту до президента Китаю Сі Цзіньпіна, працюватиме над підтримкою позитивних відносин, які він налагодив з Трампом протягом минулого року.
Канцлер Німеччини буде першим європейським лідером, який відвідує Вашингтон після початку ударів США й Ізраїлю по Ірану.
Мерц вирушив з Берліна до Вашингтона після того, як Німеччина і Франція оголосили про плани поглибити співпрацю в галузі ядерного стримування на тлі ширшої дискусії про посилення оборонних спроможностей Європи, збільшення оборонних витрат і формування більш самостійної політики безпеки на вимогу США.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Удари по Ірану: Мерц, Стармер і Макрон закликали до відновлення переговорівУ той час, як Вашингтон посилює військові операції проти Ірану, європейські чиновники побоюються, що війна на Близькому Сході відверне увагу від підтримки України.
Це занепокоєння не лише політичне – що увага Вашингтона може відволіктися, а й практичне: оборона України значною мірою залежить від американських ракет-перехоплювачів, крилатих ракет й інших високоточних боєприпасів, які Пентагон зараз витрачає у значних кількостях.
В інтерв’ю Радіо Свобода у Вашингтоні 2 березня віцепрем’єр-міністр Польщі і міністр оборони Владислав Косиняк-Камиш визнав наявність занепокоєння.
«Якщо ми подивимося на американську участь на Близькому Сході й те, як вона впливає на Європу, Польщу й Україну, це стосується постачання військової техніки, ракет для систем Patriot, постачання для України і виробничих потужностей американської промисловості, – сказав він. – Це матиме вплив».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Трамп заявив, що відносини США і Британії «не такі, як раніше»Наскільки великим буде цей вплив, додав він, залишається незрозумілим, оскільки «це залежить від тривалості конфлікту». Але польський посадовець попередив, що «центр ваги інтересів зміщується на Близький Схід», наголосивши, що «Європа повинна зробити більше».
Спільна операція Сполучених Штатів й Ізраїлю вже в першій хвилі ударів, здійснених 28 лютого, спричинила загибель верховного лідера Ірану аятоли Алі Хаменеї та значного числа інших високопосадовців іранського режиму.
У відповідь військові Ірану атакували ракетами і дронами не лише Ізраїль чи військові об’єкти США в регіоні, а й багатьох своїх регіональних сусідів, яких у Тегерані вважають союзниками Сполучених Штатів. Під удари потрапили не лише військові, а й цивільні цілі, як житлові будинки, готелі чи аеропорти. Також атак зазнали військові європейських країн, присутні на Близькому Сході. За даними Центрального командування Збройних сил США, під час операції в Ірані загинули шість американських військовослужбовців.
Державний секретар США Марко Рубіо заявив, що найсильніші американські удари по цілях в Ірані – «ще попереду». За його словами, метою ударів є знищення іранського потенціалу балістичних ракет і їхнього військово-морського потенціалу.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Кого з «друзів Кремля» Путін не врятував за чверть століття?