Напередодні запровадження нових санкцій проти Росії, Кремль регулярно вдається до імітації дипломатичної активності, намагаючись відтермінувати посилення міжнародного тиску, зазначив у соцмережі Х міністр закордонних справ України Андрій Сибіга.
За словами Сибіги, протягом останніх років простежується чітка закономірність: «щоразу, коли наближається ухвалення масштабних санкцій, особливо з боку США, президент РФ Володимир Путін намагається виграти час».
«Його зброя – фальшива дипломатія, постановочні телефонні розмови та зустрічі без добрих намірів», – зазначив глава української дипломатії.
Сибіга закликав «не втрачати пильності» у зв’язку з очікуваним наступного тижня розглядом у Сенаті США законопроєкту про нові санкції, серед авторів якого був нещодавно померлий сенатор Ліндсі Грем.
«З наближенням розгляду законопроєкту сенатора Грема Росія може спробувати зірвати його, удаючи, що прагне миру», – наголосив міністр.
На його думку, «подальше посилення санкційного тиску на Москву є не лише своєчасним, а й необхідним для припинення російського терору та наближення реального завершення війни».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Зеленський подякував американцям за просування законопроєкту Грема про санкції проти РФ«Посилення санкційного тиску на Москву є життєво важливим для протидії російському терору і примушення Росії до справжнього завершення цієї війни», – підсумував Сибіга.
Раніше стало відомо, що Сенат Конгресу США вже наступного тижня може розглянути законопроєкт про санкції проти Росії, серед авторів якого був нещодавно померлий сенатор Ліндсі Грем, пише видання Axios із посиланням на джерела. За його даними, демократи дали зрозуміти республіканцям, які мають більшість у Сенаті і від рішення яких залежить порядок денний, що готові вже наступного тижня підтримати останню версію законопроєкту, до якої відповідно до побажання президента Дональда Трампа було додано санкції проти Ірану.
Axios зазначає, що наступного тижня в Капітолії відбудеться офіційна церемонія прощання з Гремом, який був одночасно союзником Трампа і мав пошану своїх колег-демократів. Ця церемонія може стати емоційним тлом для розгляду законопроєкту, якому Грем присвятив багато енергії.
«В України зараз ініціатива на полі бою, а позиція Кремля стає дедалі хиткішою. Вкрай важливо рухатися якнайшвидше», – заявила Джин Шагін, старша демократка в сенатському комітеті з закордонних справ. Законопроєкт уже здобув підтримку понад 60 сенаторів, що достатньо для його ухвалення, але коли саме його буде винесено на обговорення та голосування, залежить від керівництва палати.
Законопроєкт останнім часом був переглянутий двічі – спочатку, ще до смерті Грема 11 липня, сенатори за погодженням із Білим домом дещо пом’якшили його положення, зокрема про вторинне мито для країн, які купують у Росії нафту і газ. Потім, вже після смерті Грема, Трамп, посилаючись на бажання покійного сенатора, попросив додати до документа і санкції проти Ірану. До тексту додали частину запроваджених раніше адміністрацією санкцій, термін дії яких спливав цього року.
Сполучені Штати після приходу адміністрації Трампа до влади уникали запровадження масштабних санкцій проти Росії, намагаючись відігравати роль посередника для завершення війни. Законопроєкту про санкції тривалий час не давали ходи у Конгресі. Зараз Трамп дає зрозуміти, що готовий його схвалити із внесеними виправленнями.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Росіянин Дворкович залишив посаду президента ФІДЕ через санкції ЄС23 липня після зустрічі з міністром закордонних справ Росії Сергієм Лавровим держсекретар США Марко Рубіо сказав, що пропозиції щодо мирного врегулювання, які торік обговорювали на саміті США та Росії в Анкориджі, неприйнятні для України, і потрібні нові ідеї та підходи. Лавров 24 липня знову поскаржився на те, що Сполучені Штати нібито не виконали запропоновані домовленості. Росія, за словами Лаврова, пішла на поступки.
У США заявляють, що в Анкориджі обговорювалися пропозиції, але не було жодних домовленостей, оскільки вони залежать у тому числі від позиції України, якої на саміті не було. За деякими повідомленнями, в Анкориджі обговорювалася можливість обміну територіями, що перебувають під контролем України та Росії, з виведенням українських військ із Донецької області. У Києві багато разів наголошували, що це неприйнятно.