Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду 2 березня розгляне чотири апеляційні скарги на рішення щодо запобіжного заходу колишньому міністру енергетики Герману Галущенку у вигляді тримання під вартою.
Як розповів у коментарі Радіо Свобода адвокат Віталій Свірєпов, захисники оскаржують це рішення, оскільки воно, на їхню думку, є засуворим.
«Просимо цілодобовий домашній арешт або визначення помірного розміру застави», – заявив адвокат. Сам Галущенко раніше під час засідання суду заявляв, що для нього посильним є розмір застави 20-30 мільйонів гривень.
Також скаргу підготували прокурори САП, оскільки під час засідання вони просили про заставу у розмірі 425 мільйонів гривень. Речниця САП Ольга Постолюк уточнила для Радіо Свобода, що одну зі скарг подав прокурор, а три інших – кожен з адвокатів Галущенка.
Вищий антикорупційний суд України обрав 17 лютого для колишнього міністра енергетики Германа Галущенка запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з можливістю внесення застави в сумі 200 мільйонів гривень.
15 лютого, як підтвердили у НАБУ, під час перетину державного кордону детективи НАБУ затримали Германа Галущенка у межах справи «Мідас». Згодом у суді ексміністр заявив, що він «нікуди не тікав», а якби «хотів втекти, то втік би».
Ексміністру повідомили про підозру, йому інкримінують відмивання коштів і участь у злочинній організації. За даними слідства, у лютому 2021 року на острові Ангілья (самоврядна заморська територія Великої Британії) за ініціативою учасників злочинної організації, викритої НАБУ і САП у листопаді 2025 року, зареєстровано фонд, який мав залучити близько 100 мільйонів доларів «інвестицій».
«Фонд очолив давній знайомий учасників злочинної організації, громадянин Сейшельських Островів та Сент-Кітс і Невіс, який на професійній основі надавав послуги з відмивання доходів, отриманих злочинним шляхом. Серед «інвесторів» фонду була й родина підозрюваного. З метою приховання його участі на Маршаллових Островах створили дві компанії, інтегровані у структуру трасту, зареєстрованого у Сент-Кітс і Невісі. Бенефіціарами компаній оформили колишню дружину і чотирьох дітей високопосадовця», – йдеться в повідомленні САП.
Правоохоронці стверджують, що «у період перебування підозрюваного на посаді через його довірену особу, відому як «Рокет», злочинна організація отримала понад $112 млн готівкою від протиправної діяльності в енергетичному секторі. Ці кошти легалізовували через різні фінансові інструменти, зокрема криптовалюту та «інвестування» у фонд».
Читайте також: 200 000$ на рік: син Галущенка вчиться в одному з найдорожчих приватних коледжів Швейцарії. Цього немає в декларації – «Схеми»
За даними САП, слідство встановило, що на рахунки фонду, якими розпоряджалася родина підозрюваного, перерахували понад 7,4 мільйона доларів, ще понад 1,3 млн швейцарських франків і 2,4 млн євро видали готівкою і перерахували родині напряму в Швейцарії.
«Частину цих коштів витратили на оплату навчання дітей у престижних закладах Швейцарії та розмістили на рахунках колишньої дружини. Решту поклали на депозит, від якого родина високопосадовця отримувала додатковий дохід, а також витрачала його на власні потреби», – заявили у прокуратурі.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Захист заявив, що Галущенка нібито вирішили затримати в останній момент. У НАБУ відреагувалиУ грудні «Схеми» (Радіо Свобода) встановили, що син Германа Галущенка вже четвертий рік поспіль вчиться в одному з найдорожчих приватних коледжів Європи – College Alpin Beau Soleil у Швейцарії, де вартість навчання разом із проживанням сягає до 200 тисяч доларів на рік. Галущенко вказує дітей у декларації – в тому числі і після розлучення із їхньою матір’ю у 2022-му та їхнього виїзду з України – але витрат на навчання сина не декларує. Загальна вартість навчання за 4 роки могла скласти близько 700 тисяч доларів, або 26 мільйонів гривень – що в рази перевищує офіційні доходи й задекларовані заощадження родини Германа Галущенка. Його адвокати стверджували, що «цими питаннями займається колишня дружина».
Як повідомляло Суспільне з зали суду, Галущенко, коментуючи оплату навчання своїх дітей, заявив, що «там все у законний спосіб».
10 листопада 2025 року НАБУ заявило про викриття діяльності злочинної організації, основним напрямком роботи якої було «систематичне отримання неправомірної вигоди від контрагентів «Енергоатому» у розмірі від 10% до 15% від вартості контрактів». У НАБУ стверджують, що кошти легалізовувалися через бек-офіс у центрі Києва, через нього пройшло близько 100 мільйонів доларів. За даними слідства, приміщення цього офісу «належало родині колишнього народного депутата, а нині сенатора РФ Андрія Деркача, обвинуваченого НАБУ і САП в іншому кримінальному провадженні». Справа отримала назву «Міндічгейт».
Детектив НАБУ Олександр Абакумов в ефірі програми «Української правди» повідомив, що під час розслідування цієї справи детективи «в різних ситуаціях» зафіксували чотирьох міністрів Кабміну. За його словами, йдеться про посадовців різних періодів, тобто це не всі чотири нинішні міністри.