Вчена рада розгляне позбавлення Лукашенка звання почесного доктора на позачерговому засіданні – КНУ імені Шевченка

Чергове засідання запановане на 7 червня, питання обговорять терміновіше – на позачерговому

Вчена рада Київського національного університету імені Тараса Шевченка розгляне питання позбавлення Олександра Лукашенка звання почесного доктора вишу. Про це заявили в коментарі Радіо Свобода у пресслужбі університету.

«Пропозиція Бугрова в силі, розглядатиме. Це буде позачергове засідання, поки не можу дату назвати. Чергове засідання відбудеться 7 (червня – ред.), а це буде перед ним», – повідомили у виші.

Раніше ректор Київського національного університету імені Тараса Шевченка Володимир Бугров закликав вчену раду вишу позбавити Олександра Лукашенка звання почесного доктора університету.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Закрите небо» Білорусі: які авіакомпанії припинили польоти?

«Усі ви, напевно, як і я, глибоко вражені й стурбовані подіями, які відбуваються в Білорусі впродовж останніх місяців. Зокрема, нещодавнім розбійним нападом на літак, який в Європі вже охрестили «актом піратства з боку білоруської влади» на чолі із самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком. Вважаю, що Олександр Лукашенко не є гідним звання почесного доктора КНУ імені Тараса Шевченка, а його протизаконні дії суперечать цінностям нашого Університету», – зазначив Бугров.

Диплом почесного доктора Лукашенко отримав 5 листопада 2009 року.

У вересні 2020 року вчена рада вишу планувала розглянути питання позбавлення Лукашення звання. Та вже в березні 2021-го Бугров розповів «Інтерфакс-Україна», що наразі немає процедури, за якою можна було б позбавити звання почесного доктора Олександра Лукашенка. Він додавав, що рекомендуватиме вченій раді створити спеціальну комісію з фахівців, щоб розробити процедуру з цього питання.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Зеленський – вагнерівці, Лукашенко – Протасевич, Belavia – Ryanair: чи можна порівнювати?

Білоруські міліціонери 23 травня затримали опозиційного журналіста та блогера Романа Протасевича. Він був на борту літака Ryanair, що екстрено приземлився в Мінську через повідомлення про мінування, яке не підтвердилося. Також затримали його дівчину, росіянку Соф’ю Сапегу.

Правозахисний центр «Весна» вже визнав Протасевича політичним в’язнем.

Інцидент також засудили Сполучені Штати, Євросоюз, Україна та низка країн світу й закликали негайно звільнити журналіста та його дівчину. Зокрема, ЄС узгодив запровадження додаткових санкцій щодо Мінська, український уряд оголосив, що припиняє авіасполучення з Білоруссю, а президент Джо Байден пообіцяв співпрацювати із Європою у запровадженні обмежень проти причетних до затримання Протасевича.

Хто такий Роман Протасевич

23 травня 2021 року за особистим наказом Олександра Лукашенка в аеропорту Мінська був примусово приземлений літак Ryanair Афіни – Вільнюс. В результаті затримали журналіста та блогера Романа Протасевича, який перебував на борту літака, а також його дівчину.

Роману Протасевичу 26 років. Як журналіст кілька років співпрацював з білоруськими виданнями. Згодом він приєднався до телеграм-каналу Nexta, де був головним редактором. На момент затримання він працював у команді телеграм-каналу «Білорусь головного мозку».

Брав участь у протестах ще підлітком

Ім'я Романа Протасевича стало відомим під час мовчазних мітингів 2011 року. Тоді колишнього кандидата на президентську премію 16-річного Романа затримали. Пізніше він заявив, що мусив забрати документи з ліцею БНТУ, і з його батьками стався конфлікт із політичних мотивів. Як писали ЗМІ, батько Романа в той час був старшим викладачем кафедри ідеологічної роботи Військової академії.

Після участі в мовчазних мітингах Роман Протасевич приєднався до «Молодого фронту». Він також намагався взяти участь у виборчій кампанії до Молодіжної палати Мінської міської ради.

З активіста в журналіста

Після школи Роман вступив на факультет журналістики Білоруського державного університету, але, як повідомляло Єврорадіо, був виключений. Співпрацював з багатьма білоруськими виданнями. Єврорадіо було останнім із них перед виїздом за кордон.

Перебування на Донбасі

Олександр Лукашенко 26 травня заявив, що Протасевич воював на Донбасі. Сам журналіст у 2020 році в інтерв’ю розповів, що він перебував у зоні проведення АТО як журналіст, знімав відео, де був поранений.

Стипендіат премії імені Вацлава Гавела

У 2017–2018 роках Роман Протасевич отримував стипендію від Вацлава Гавела та проходив стажування на Радіо Свобода.

Просив притулку в Польщі ще до президентських виборів

Причиною стало затримання журналіста Володимира Чудянцова, з яким Протасевич дружив у Білорусі. Чудянцова затримали 22 листопада 2019 року дорогою до Польщі. Була інформація, що Чудянцов співпрацює з телеграм-каналом Nexta. На тлі цих подій Роман вирішив залишитися у Польщі.

Залишив Nexta, приєднався до каналу «Білорусь головного мозку»

У Польщі Роман Протасевич відкрито співпрацював з каналом Nexta. Наприкінці вересня 2020 року, в розпал протестів у Білорусі, Протасевич оголосив, що йде з каналу. У березні 2021 року він оголосив про приєднання до команди каналу «Білорусь головного мозку», яким раніше керував блогер Ігор Лосик.

Його батька позбавили військового звання

Ім’я батька Романа – підполковника запасу Дмитра Протасевича – з’явилося в списку силовиків, яких Лукашенко позбавив військових звань на тлі протестів у Білорусі. «Мій батько прослужив в армії 29 років і звільнився восени 2019 року, після чого працював в інкасації. Він не брав активної участі в протестах, його жодного разу не затримували, ні до чого не притягували», – сказав тоді Роман Протасевич. За його словами, батьки виїхали за ним до Польщі, коли він попросив там притулку.

Білорусь оголосила в міжнародний розшук

Протасевича, як і засновника Nexta Степана Путила, Білорусь оголосила в міжнародний розшук. Їх звинувачують в організації масових заворушень та «групових дій, які грубо порушують громадський порядок», а також у розпалюванні соціальної ворожнечі. Блогерів внесли до так званого «переліку терористів», офіційна назва – «Перелік організацій та фізичних осіб, причетних до терористичної діяльності».