Поліція Києва після 11-ї години 22 жовтня повідомила про повну зупинку руху транспорту на Південному мосту, хоча у ранкові години після нічного удару рух із лівого на правий берег Дніпра цією транспортною артерією зберігався.
«У зв’язку з безпековою ситуацією рух Південним мостом тимчасово перекрито в обох напрямках. Просимо врахувати цю інформацію під час планування маршруту», – ідеться в повідомленні.
Одразу після удару влада Києва інформувала про часткову зупинку руху на Південному мосту – туди не їхало метро, а автотранспорт рухався лише в одному напрямку.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
У Києві за ніч від ударів РФ постраждали 15 людей, рух Південним мостом обмежений – влада«Внаслідок обстрілу пошкоджена частина інфраструктури метрополітену на Південному мосту», – інформував мер Києва Віталій Кличко.
Київська міська військова адміністрація уточнювала, що «обмежено рух транспорту Південним мостом у напрямку з правого на лівий берег», і просила враховувати це при плануванні свого маршруту.
Київська міська державна адміністрація вказувала, що на «зеленій» лінії метро поїзди тимчасово курсують між станціями «Сирець» – «Видубичі» та «Осокорки» – «Червоний хутір».
«Через нічний масований обстріл столиці є пошкодження на Південному мосту. Зокрема, й частини інфраструктури метрополітену. Обстеження та відновлювальні роботи будуть продовжені після відбою тривоги. Рух поїздів на Сирецько-Печерській лінії буде забезпечено наявними рухомим складом, що залишився на ніч у тунелях. Інтервали між поїздами можуть будуть збільшені», – попереджала столична влада.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Понтони, електрички і тунель. Як Київ готує «план Б» для сполучення між берегами після ударів РФРосійські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.
Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники. А саме:
оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
публічні заклики до знищення українців;
цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя;
переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.
Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.
Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.
Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.
Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій..