Мар'яна Сич
Андріана Дячишин
«Чи бачив хтось хоч раз, щоб, наприклад, у трамваї у Львові українець сказав полякові: «Замовкни і говори тільки українською, бо ти в Україні»?», – запитує польський волонтер Каєтан Врублевський.
На тлі зростання кількості повідомлень про словесні образи, побиття та напади на українців у Польщі, поляки у різних містах країни проводять акції солідарності з українцями, добросусідські пікніки, створюють петиції та закликають владу протидіяти злочинам на ґрунті ненависті.
Проєкт Радіо Свобода « Ти як? » розповідає, як поляки підтримують українців і чому, на їхню думку, зростає агресія щодо українців у Польщі.
У понад 20 містах Польщі відбулися акції «Не будь байдужим» проти нападів на українців та представників інших національних меншин. Зокрема вони пройшли у Варшаві, Кракові, Вроцлаві, Познані, Любліні, Лодзі...
Як зазначили в Komitet Obrony Demokracji, головна мета акцій – висловити солідарність із людьми, які зазнають дискримінації через своє походження чи мову.
Акція «Не будь байдужим» у Варшаві, Польща, 9 серпня 2026 року
Хвиля ненависті, насильства та агресії досягла небезпечного рівняKomitet Obrony Demokracji
«Хвиля ненависті, насильства та агресії, спрямована проти українців і представників нацменшин у Польщі, досягла небезпечного рівня. Пасивність і закривання очей на це можуть призвести до соціальної катастрофи, яка загрожує нашій спільній свободі та демократії».
За даними головного управління поліції Польщі, лише за перше півріччя 2026 року громадяни України офіційно подали 180 заяв про злочини на ґрунті ненависті. Йдеться про фізичні напади, погрози, образи та інші прояви ненависті. Правоохоронці зазначають, що це більше ніж на 30%, ніж торік, і майже на 35% більше, ніж у 2024 році. Якщо така тенденція збережеться, до кінця року кількість зареєстрованих випадків може стати рекордною, зазначають у поліції.
Організатори акцій наголошують, що українці в Польщі є не лише союзниками у протистоянні російській агресії, а й відіграють важливу роль в економіці країни.
Акція «Не будь байдужим» у Варшаві, Польща, 9 серпня 2026 року
16 липня міністерка сім’ї, праці та соціальної політики Польщі Агнешка Дземянович-Бонк в етері TVP Info заявила, що «раптовий масовий від’їзд українців став би серйозним ударом для польської економіки». За її словами, рівень зайнятості українців перевищує 70% і майже не відрізняється від рівня зайнятості серед громадян Польщі. Вона також додала, що кожен злотий, витрачений на соціальну підтримку українців, повертається до бюджету в чотирикратному розмірі.
У лютому цього року Польський економічний інститут (PIE) зазначив, що українські біженці почали відігравати настільки велику роль в економіці країни, що їхнє можливе повернення до України матиме відчутний негативний вплив.
Акція «Не будь байдужим» у Варшаві, Польща, 9 серпня 2026 року
Під час акції у Варшаві учасникам роздавали наліпки з гаслом «Не будь байдужим», які вони можуть розміщувати на дверях магазинів, у закладах, автомобілях та інших місцях. За задумом організаторів, вони мають стати знаком для українців, що тут вони можуть розраховувати на допомогу, підтримку та почуватися в безпеці, повідомляло видання RMF24.
Пікнік добросусідства
Пйотр Ковалак живе у місті Мурована Госліна неподалік Познані. Розповідає: хоча про випадки словесної агресії чи нападів на українців у своєму місті не чув, але вирішив організувати восьмого серпня пікнік, бо не підтримує тенденцію образ за національною ознакою.
Пйотр Ковалак по центрі під час добросусідського пікніка. Мурована Госліна, Польща, 8 серпня 2026 року
Cкладається враження, що комусь дуже вигідно посварити насПйотр Ковалак
«Мені здається, що головними чинниками є саме дезінформація в інтернеті та поверхневе знання історії. ПроВолинська трагедія – одна з найтрагічніших сторінок в спільній історії українців та поляків. Історичний та політичний погляди на причини масових взаємних убивств у 1942-1944 роках в Україні і Польщі різняться.
У Польщі це називають «геноцидом» і «різаниною», звинувачуючи у масових вбивствах поляків УПА. В Україні наголошують, що відповідальність за масові вбивства поляків і українців на Волині несуть обидві сторони, а також окупаційна адміністрація нацистської Німеччини та радянські партизанські загони.
Число жертв теж називають різне. Польський Інститут національної пам’яті каже про 100 тисяч убитих поляків і 5 тисяч вбитих українців. Українські історики називають інші цифри: до 20 тисяч жертв серед українців і 35-40 тисяч серед поляків.
19 червня президент Польщі Кароль Навроцький голосив, що вирішив позбавити Зеленського Ордена Білого орла через його указ про найменування підрозділу Збройних сил на честь «героїв УПА». Навроцький заявив, що для більшості польського суспільства Українська повстанська армія залишається «формуванням, відповідальним за жорстокі злочини, скоєні проти громадян Республіки Польща під час Другої світової війни».
Володимир Зеленський 20 червня відправив орден «Новою поштою». При цьому він заявив, що «Україна залишається вдячною Польщі за підтримку і відкритою до подальшої співпраці». Також колишні президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко і Петро Порошенко відмовилися від Ордена Білого Орла.
ми дізналися не вчора – про ці події відомо давно. Тому складається враження, що комусь дуже вигідно посварити нас (поляків й українців – ред.) між собою. І, на мою думку, саме інтернет у цьому відіграє дуже велику роль».
Пйотр розповідає, що чимало людей вирішили підтримати його ініціативу пікніка: хтось встановив надувний замок та організував розваги для дітей, хтось запропонував приготувати страви, а хтось – музичний супровід.
«Як на мене, «добросусідський пікнік» – це найкраща назва. Ми просто зустрічаємося із сусідами. Тому що ми живемо поруч. Україна – наш сусід».
Добросусідський пікнік у місті Мурована Госліна, Польща, 8 серпня 2026 року
«Моя Польща не б’є, не ображає»
Каєтан Врублевский понад 25 років займається питаннями міграції. Він – один із співзасновник організації Asymetryści, яка від початку повномасштабної війни допомагає українським біженцям. Разом із волонтерами інших організацій вони зустрічають людей, які прибувають з України чи окупованих територій, допомагають із житлом, харчуванням, медичною допомогою та подальшим переїздом до інших країн.
Організація Asymetryści ініціювала петицію проти насильства й ненависті як реакцію на зростання кількості нападів у Польщі, зокрема на українців, через їхнє походження, національність чи мову.
Акція «Моя Польща не б’є, не ображає, не розпалює ненависть» у Варшаві, Польща, 7 серпня 2026 року
«Чи бачив хтось хоч раз, щоб, наприклад, у трамваї у Львові українець сказав полякові: «Замовкни і говори тільки українською, бо ти в Україні»? Я про такі випадки не чув. Натомість у Польщі дедалі частіше трапляються випадки, коли українцям, українкам чи українським дітям висловлюють претензії за те, що вони розмовляють своєю рідною мовою. А якою мовою вони мають говорити? Я також не чув, щоб у Чикаго чи Лондоні полякам казали: «Ти у Великій Британії, ти в Сполучених Штатах, тому маєш говорити тільки англійською».
Петицію вже підписали понад 11 тисяч людей. Серед її вимог – засудження кампаній ненависті та недопущення нових проявів агресії, забезпечення безпеки як для поляків, так і для українців, притягнення винних до відповідальності, а також протидія організаціям, які мають проросійський характер.
За словами Каєтана, попри те, що допомога українським біженцям у Польщі з кожним роком скорочується, міфи про те, що вони нібито «живуть за рахунок соціальних виплат й за кошти поляків», залишаються одним з головних аргументів у кампаніях проти українців.
Акція «Моя Польща не б’є, не ображає, не розпалює ненависть» у Варшаві, Польща, 7 серпня 2026 року
Епізод присвоєння одному з підрозділів назви на честь УПА лише став приводом для нової хвилі політичної кампанії проти України та українцівКаєтан Врублевский
«Гадаю, що прояви насильства й ненависті виникають не лише під впливом російської пропаганди чи пропаганди крайніх правих і націоналістів. Парадокс у тому, що багато поляків стверджують, що нібито усе почалося після того, як Зеленський присвоїв одному з19 червня президент Польщі Кароль Навроцький оголосив, що вирішив позбавити Зеленського Ордена Білого орла через його указ про найменування підрозділу Збройних сил на честь «героїв УПА». Навроцький заявив, що для більшості польського суспільства Українська повстанська армія залишається «формуванням, відповідальним за жорстокі злочини, скоєні проти громадян Республіки Польща під час Другої світової війни».
Зеленський 20 червня відправив орден «Новою поштою». При цьому він заявив, що «Україна залишається вдячною Польщі за підтримку і відкритою до подальшої співпраці». Також колишні президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко і Петро Порошенко відмовилися від Ордена Білого Орла.назву на честь героїв УПА. Кожен, хто має пам’ять довшу, ніж у «золотої рибки», знає, що ці процеси почалися значно раніше. Цей епізод лише став приводом для нової хвилі політичної кампанії проти України та українців».
Каєтан вважає, що обом країнам варто «вийти із замкненого кола історичних суперечок»: встановлювати пам’ятники, належно поховати всіх загиблих і робити все можливе для примирення, а не загострювати суперечки. Особливо зараз, під час війни, адже, на його думку, це грає на руку лише Росії.
« Підтримка України сьогодні – це польський державний інтерес, питання національної безпеки . Українці буквально борються за своє життя, за своє існування. Навряд чи хтось згадував би про Волинь, якби політики постійно не порушували цю тему. Зараз не час займатися цими речами. Дочекаймося перемоги України, а вже потім повернемося до всіх складних історичних тем ».
Акція «Моя Польща не б’є, не ображає, не розпалює ненависть» у Варшаві, Польща, 7 серпня 2026 року
Сьомого серпня у Варшаві в межах акції «Моя Польща не б’є, не ображає, не розпалює ненависть» учасники тримали українські прапори, білі квіти як символ солідарності та плакати з назвами міст та описами історій, де цьогоріч сталися випадки словесних і фізичних нападів, більшість із яких була спрямована проти українців. Під час акції організатори передали петицію до канцелярії прем’єр-міністра та приймальні міністра внутрішніх справ та адміністрації Польщі.
Згідно з дослідженням компанії Gremi Personal, у липні частка найбільш радикального антиукраїнського контенту в польському сегменті соціальних мереж зменшилася. Однією з головних тенденцій стало дедалі активніше засудження проявів ксенофобії, етнічних образ, колективного звинувачення всіх українців у діях окремих осіб, наголошення на неприпустимості переносити політичні конфлікти на звичайних людей.
На думку аналітиків, це може свідчити про формування механізму суспільної саморегуляції, коли мова ворожнечі отримує відкритий осуд із боку самої польської аудиторії. Але негативні дискусії щодо міграції, соціальної політики, історичної пам’яті чи бюджетних витрат залишаються помітною частиною польського інформаційного простору.
Акція «Не будь байдужим» у Варшаві, Польща, 9 серпня 2026 року
У дослідженні також зазначено, що представники польської влади дедалі частіше наголошують на внеску українців у розвиток польської економіки та засуджують злочини, вчинені на ґрунті ненависті. Водночас аналітики вважають, що інформаційна деескалація поки що не означає зниження реальних ризиків для українців.
- 29 липня під час мітингу у Львові поляк, який служить у лавах ЗСУ, перепросив українців за випадки агресії щодо них у Польщі, повідомляв телеканал Slawa TV. Очільник МЗС України Андрій Сибіга у Facebook подякував військовому за його слова і наголосив на важливості єдності між двома країнами.
- 23 липня міська рада Сопота ухвалила першу в Польщі резолюцію, спрямовану на протидію зростанню антиукраїнських настроїв і висловлення солідарності з громадянами України, які проживають у країні. Представники ради закликали польських політиків утриматися від використання антиукраїнської риторики задля підвищення виборчих рейтингів. А сплеск неприязні до українських біженців там назвали наслідком цілеспрямованої дезінформації в мережі, яка дедалі частіше переростає у фізичне насильство на польських вулицях.
- Станом на середину квітня 2026 року, за даними УВКБ ООН, у Польщі статус тимчасового захисту мали майже 987 тисяч українців. Ще приблизно мільйон – трудових мігрантів, повідомив в інтерв’ю Радіо Свобода посол України у Польщі Василь Боднар.