Найгірший результат за десятиліття: чому змінилося ставлення поляків до українських біженців

Катерина Шутко

52% поляків вважають, що Польща не повинна приймати українських біженців. І це перший такий результат від початку російської війни в Україні, коли кількість противників прийому воєнних мігрантів перевищила кількість прихильників такого рішення, свідчать результати опитування Центру дослідження громадської думки (CBOS). Крім того, понад половина опитаних вважає, що допомога, яку польська держава надає біженцям з України, є надмірною.

Водночас ставлення громадян Польщі до нещодавно запроваджених обмежень для воєнних мігрантів не є однозначним. Якщо більшість підтримує обмеження доступу до медичних послуг для українців, які не сплачують внески на медичне страхування в Польщі, то проти позбавлення українських матерів із дітьми права на безкоштовне проживання в центрах колективного розміщення виступає понад половина опитаних. Проєкт Радіо Свобода «Ти як?» розповідає про ключові тенденції дослідження та аналізує їх із політологом.

Центр дослідження громадської думки (CBOS) проводив опитування з 2 по 12 липня 2026 року. У ньому взяли участь 938 повнолітніх жителів Польщі, які відповідали на запитання під час особистих інтерв’ю, телефонних опитувань або онлайн-анкетування.

Проти прийому українців

За останні пів року ставлення поляків до надання допомоги українським біженцям помітно погіршилося, йдеться у звіті Центру дослідження громадської думки. У липні 2026 року вперше кількість тих, хто виступає проти прийому воєнних мігрантів з України (52%), перевищила кількість прихильників (42%).

Проти надання прихистку для українських біженців частіше виступають:

• жінки (54% проти 49% серед чоловіків);
• жителі менших населених пунктів (61% проти 31% у великих містах);
• люди з нижчим рівнем освіти (71% серед респондентів із початковою або середньою освітою проти 33% серед опитаних із вищою освітою);
• некваліфіковані робітники (75%), кваліфіковані робітники (67%) та працівники сфери послуг (65%);
• прихильники правих політичних поглядів (60% проти 30% серед прихильників лівих поглядів), а також люди з невизначеними політичними переконаннями (66%).

Аналітики також звертають увагу, що якщо раніше молодші респонденти частіше виступали проти прийому українських біженців, то впродовж двох останніх досліджень зв’язок між віком респондентів та їхнім ставленням до воєнних мігрантів зник. На думку авторів звіту, це може свідчити про поширення антиукраїнських настроїв серед представників різних вікових груп.

У центрі зазначають, що після початку повномасштабного російського вторгнення підтримка прийому українців у Польщі сягала 94% і залишалася високою до середини 2023 року. Відтоді аналітики фіксують тенденцію до її зниження.

Матеуш Каміонка, політолог, експерт у сфері польсько-українських відносин, доцент кафедри польсько-українських студій Ягеллонського університету в Кракові, вважає, що за роки повномасштабної війни послабшало відчуття надзвичайної ситуації та суспільної мобілізації не лише в Україні, а й за її межами.

«На зміну суспільних настроїв впливають також економічні та соціальні чинники, зокрема зростання вартості життя, перевантаженість окремих державних сервісів, а також переконання частини суспільства, що допомога громадянам України має бути більш обмеженою та надаватися за певних умов. Крім того, тема присутності українців у Польщі дедалі частіше стає предметом політичного протистояння, а радикальні середовища використовують її для мобілізації своїх прихильників».

За словами Каміонки, важливу роль також відіграють історичні питання, розв’язання яких політичні еліти обох держав відкладали впродовж десятиліть. А дискусії навколо них уже повернулися під час війни – ймовірно, в один із найгірших можливих моментів, каже він. Наслідки цього сьогодні відчувають звичайні громадяни обох країн.

«Дискусії навколо політики пам’яті, зокрема щодо діяльності УПА, знову стали предметом широкого суспільного обговорення. Публічний конфлікт19 червня президент Польщі Кароль Навроцький оголосив, що вирішив позбавити Зеленського Ордена Білого орла через його указ про найменування підрозділу Збройних сил на честь «героїв УПА». Навроцький заявив, що для більшості польського суспільства Українська повстанська армія залишається «формуванням, відповідальним за жорстокі злочини, скоєні проти громадян Республіки Польща під час Другої світової війни».
Зеленський 20 червня відправив орден «Новою поштою». При цьому він заявив, що «Україна залишається вдячною Польщі за підтримку і відкритою до подальшої співпраці».
Також колишні президенти України Леонід Кучма, Віктор Ющенко і Петро Порошенко відмовилися від Ордена Білого Орла. між Каролем Навроцьким і Володимиром Зеленським міг додатково погіршити атмосферу та посилити негативні емоції. Водночас його варто розглядати радше як чинник, що підсилив уже наявні тенденції, а не став їхньою головною причиною».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Зеленський анонсує відкриття архівів СБУ та СЗР щодо подій на Волині у ХХ столітті

Допомога для біженців надмірна?

Під час опитування респондентів також попросили оцінити обсяг допомоги, яку Польща надає воєнним мігрантам з України. За даними центру, востаннє це питання ставили у вересні 2025 року. Відтоді частка поляків, які вважають таку підтримку надмірною, зросла до 54% (проти 50% раніше). Водночас зменшилася кількість тих, хто оцінює її як достатню, – 40% (проти 46% у попередньому опитуванні).

Допомогу українським біженцям найчастіше вважають надмірною:

• молодші респонденти (61% проти 47% серед старших);
• жителі малих населених пунктів (60% проти 34% у великих містах);
• люди з нижчим рівнем освіти (65% із професійно-технічною освітою проти 37% серед респондентів із вищою освітою);
• некваліфіковані робітники (77%) та працівники сфери послуг 72%;
• прихильники правих політичних поглядів (62% проти 33% серед прихильників лівих поглядів), а також респонденти з невизначеними політичними переконаннями (71%).

Обмеження у медицині та проживанні в прихистках

Із 1 липня у Польщі почали діяти нові правила проживання у центрах колективного розміщення (прихистках) для українських біженців. Зокрема, вони стосуються матерів із дітьми віком понад один рік, опікунів трьох і більше дітей, тимчасових опікунів. Відтепер ці категорії осіб мають шукати житло самостійно.

Крім того, з 5 березня припинив діяти спецзакон про допомогу українським біженцям. Відповідно до змін, особи з тимчасовим захистом можуть отримувати медичні послуги на тих самих умовах, що й громадяни Польщі. Для цього необхідно мати медичне страхування та сплачувати внески до ZUS (Управління соціального страхування).

Якщо обмеження доступу до повного пакета медичних послуг лише для тих, хто сплачує внески на медичне страхування в Польщі, підтримують 87% опитаних, то позбавлення права на безкоштовне проживання в центрах колективного розміщення матерів із дітьми віком понад один рік викликає переважно негативну реакцію. Проти такого рішення висловилися 58% респондентів, тоді як підтримують його 29%, йдеться у документі.

У Центрі дослідження громадської думки зазначають, що навіть серед респондентів, які вважають допомогу українським біженцям надмірною, переважають противники позбавлення матерів із дітьми права на безкоштовне проживання в прихистках.

Політолог, експерт у сфері польсько-українських відносин Матеуш Каміонка зазначає, що, попри зміну ставлення частини поляків до українських біженців, суспільство й надалі демонструє високий рівень гуманітарної чутливості. Про це, за його словами, зокрема свідчить незгода більшості з виселенням матерів із дітьми з центрів колективного розміщення.

Водночас, каже політолог, у польському суспільстві зростає переконання, що люди, які користуються державними послугами, мають, наскільки це можливо, брати участь у фінансуванні системи.

«Польська система охорони здоров’я вже багато років стикається з організаційними та фінансовими проблемами. Тому частина суспільства вважає, що повний доступ до медичних послуг має більшою мірою залежати від сплати внесків на медичне страхування. Однак це не означає повної відмови від допомоги українським біженцям.

Можна припустити, що поляки розрізняють людей, які перебувають в особливо складних життєвих обставинах, наприклад, жителів окупованих територій чи матерів із дітьми, і тих, хто має можливість працювати та робити внесок у функціонування системи».

На думку Каміонки, на практиці ці результати опитування свідчать про перехід від безумовної солідарності до солідарності, що ґрунтується на принципах взаємності та спільної відповідальності.

• Раніше Радіо Свобода розповідало, що Польський міграційний форум спільно з польським медіа розпочав збір коштів на підтримку біженців з України, які опинилися у скрутному становищі та залишилися без медичного страхування. За даними організації, йдеться про людей похилого віку, тяжкохворих, осіб з інвалідністю та багатодітних матерів. Станом на 21 липня вдалося зібрати понад два мільйони злотих. Водночас у фонді наголошували, що кошти від благодійників не вирішать проблему системно, а необхідні зміни до законодавства.
• За словами надзвичайного і повноважного посла України у Польщі Василя Боднара, станом на початок червня було відомо про сотні випадків, коли українцям перестали оплачувати лікування певних захворювань або перебування в медзакладах. Боднар зазначав, що посольство комунікує щодо цього питання з Міністерством охорони здоров’я, соціальної політики та Державним фондом забезпечення, яке надає соціальне страхування.
• Станом на середину квітня 2026 року, за даними УВКБ ООН, у Польщі статус тимчасового захисту мали майже 987 тисяч українців.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

«Ми мали зробити це раніше». Спецпредставниця ЄС про чоловіків, громадянство та тимчасовий захист

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Антиукраїнські мітинги у ЄС на замовлення РФ: СБУ заявила про депортацію 9 викритих українців

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:

Українці у ЄС почнуть масово отримувати громадянство. За яких умов