Понад 400 закладів освіти зруйновано в Україні через війну – Лісовий

«Зараз маємо величезну чергу на відновлення дуже важливих і хороших університетів в місті Дніпро: і Гончара, і Дніпровська політехніка, Каразінський університет в Харкові», – Лісовий

Понад 400 закладів освіти в Україні були зруйновані внаслідок російських ударів за час повномасштабної війни, ще понад 4 тисячі – пошкоджені. Про це в інтерв’ю Радіо Свобода повідомив міністр освіти і науки Оксен Лісовий.

За його словами, серед постраждалих об’єктів також заклади вищої освіти: пошкоджено 153 будівлі університетів, ще три – зруйновані вщент.

«Понад 400 закладів зруйновано, понад 4000 закладів пошкоджено, у нас 153 будівлі університетів пошкоджено, у нас три будівлі університетів зруйновано вщент. Зараз маємо величезну чергу на відновлення дуже важливих і хороших університетів в місті Дніпро: і Гончара, і Дніпровська політехніка, Каразінський університет в Харкові», – сказав Лісовий.

За словами міністра освіти, найчастіше йдеться про пошкодження дахів і вікон, однак інколи руйнування є значно серйознішими й потребують термінових протиаварійних заходів.

«Якщо є пошкодження будівель, які можуть призвести до падіння якихось частин, нам швидко треба здійснити антиаварійні заходи. Здебільшого обласні військові адміністрації швидко реагують на це спільно з ДСНС. Потім наше завдання, як міністерства, швидко законсервувати будівлі, якщо розкрили дахи. Нам треба знайти кошти і ми знаходимо це спільно», – зазначив урядовець.

Окремо він згадав випадок удару ракетою «Калібр» по гуртожитку Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара: «Ми маємо, на жаль, там і загиблого студента, і це цілеспрямований той терор Росії, який, власне, має цю мету – виштовхати якомога більше наших молодих людей за кордон».

Водночас Лісовий підкреслив, що відновлення навчальних закладів здійснюється з різних джерел: як за рахунок державного бюджету, так і за кошти місцевих громад, донорів і спецфондів університетів. Бюджет міністерства на відновлення обмежений.

«У самому міністерстві освіти коштів на відбудову шкіл немає. На відновлення університетів ми маємо півмільярда і це велика сума, але її недостатньо, тому що сьогодні наша така гостра потреба уже складає 1,2 млрд гривень, а загальна потреба в відновленні перевищує 3 млрд. Але не всюди зараз негайно потрібно відновлювати корпуси. Є корпуси, які напряму інтенсивно не задіяні в навчальному процесі, де можна перевести студентів до інших корпусів. Це все здійснюється», – пояснив ситуацію Оксен Лісовий.

Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БпЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські міста і цивільну інфраструктуру в усіх регіонах України.

Українська влада і міжнародні організації кваліфікують ці удари як воєнні злочини Російської Федерації і наголошують, що вони мають цілеспрямований характер.

Обстріли систем життєзабезпечення населення і закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги й інших необхідних умов для життя є ознакою Під час широкомасштабної війни Росія вчиняє щодо громадян України усі види злочинів, які можуть підпадати під визначення геноциду, вважають правники, дослідники геноцидів і правозахисники. А саме:

оголошення намірів про знищення українців: президент Росії і представники російської влади неодноразово заявляли, що українців як етносу «не існує», що це «штучно створена» нація, і тих, хто так не вважає, «треба знищити», а України і українців не повинно існувати у майбутньому;
публічні заклики до знищення українців;
цілеспрямовані обстріли систем життєзабезпечення населення та закладів охорони здоров’я з метою позбавити людей електроенергії, тепла, водопостачання, зв’язку, медичної допомоги та інших необхідних умов для життя;
переслідування і знищення на окупованих територіях людей із проукраїнською позицією;
винищення інтелігенції: учителів, митців, людей, які є носіями української культури та виховують інших у ній;
запровадження в освітніх закладах на окупованих територіях системи навчання та виховання, націленої на зміну ідентичності дітей;
депортація дітей без батьків до Росії з метою зміни їхньої ідентичності;
вилучення та знищення із бібліотек українських книг, пограбування музеїв та цілеспрямоване викрадення артефактів, що вказують на давню історію українців.

Конвенція про запобігання злочину геноциду та покарання за нього була ухвалена Генеральною асамблеєю ООН у 1948 році.

Країни-учасниці Конвенції, а їх на сьогодні 149, мають запобігати актам геноциду і карати за них під час війни та в мирний час.

Конвенція визначає геноцид як дії, що здійснюються із наміром повністю або частково знищити національну, етнічну, расову, релігійну, етнічну групу як таку.

Ознаки геноциду: вбивство членів групи або заподіяння їм серйозних тілесних ушкоджень; навмисне створення життєвих умов, розрахованих на знищення групи; запобігання дітонародженню та насильницька передача дітей з однієї групи до іншої; публічне підбурювання до вчинення таких дій..
Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.
.

Керівництво Росії заперечує, що російська армія під час повномасштабної війни завдає цілеспрямованих ударів по цивільній інфраструктурі міст і сіл України, убиваючи цивільне населення і руйнуючи лікарні, школи, дитячі садочки, об’єкти енергетики та водозабезпечення.