Як реагують жителі російського Санкт-Петербурга на атаку БПЛА, дим від пожеж на уражених нафтових терміналах та відсутність повідомлень про повітряну тривогу на тлі обмежень інтернету?
До того ж, у місті проходить Петербурзький міжнародний економічний форум (SPIEF), на якому на 5 червня запланований виступ очільника Росії Володимира Путіна.
Реакції зібрав проєкт Радіо Свобода «Репотаж. Север».
У ніч на 3 червня Санкт-Петербург і Ленінградська область Росії пережили масовану атаку безпілотників.
Після атаки БПЛА у Санкт-Петербурзі. Росія, 3 червня 2026 року
О 02:47 губернатор Ленінградської області Олександр Дрозденко попередив у своєму телеграм-каналі про небезпеку БПЛА та про можливе зниження швидкості мобільного інтернету.
Місцеві жителі розповідають, що почули звуки дронів і вибухи о четвертій ранку. У різних точках міста піднялися величезні стовпи диму, які було видно за кілька кілометрів. Внаслідок атаки БПЛА уражені деякі об'єкти інфраструктури, є постраждалі.
Наліт українських дронів стався напередодні відкриття в Петербурзі Міжнародного економічного форуму, на якому 5 червня має виступити Володимир Путін.
«Будинок увесь понівечило»
– Я за чверть до п’ятої сьогодні прокинулася від гуркоту. Спочатку подумала, що гроза, але гроза так часто не гримить. Не спала до 6-ї ранку, – каже жителька Кіровського району Петербурга Ірина. – Стовпи диму стояли. І ніхто не попереджав! Нуль смс було, жодних сирен чи чогось подібного. Я прокинулася, вже пізно було кудись їхати чи бігти – у будинку навіть підвали зачинені. Моя подруга в іншому ЖК хоч на парковці змогла сховатися. У нас просто ніде.
Атака дронів, Петербург, 3 червня 2026 року
Жителька Курортного району Петербурга Олена каже, що прокинулася о 5-й ранку від руху будинку.
– Будинок здригнувся, прямо захитався. Вибухи були. Страшно не було, бо я з Бєлгорода, там прильоти щодня траплялися. Але тут вища квартира, тож відчуття жорсткіші, – каже Олена. – Не було сповіщень взагалі. І весь інтернет лежав, заблоковано все, повністю! Жодні білі списки не працювали. Навіть зараз з труднощами. Я дивуюся людям, які відео примудряються викладати. По-перше, не бояться переслідування. По-друге, як вони обійшли блокування?!
У Приморському районі жителька Комендантського проспекту також скаржиться на відсутність сповіщення.
Your browser doesn’t support HTML5
Українські дрони атакували Санкт-Петербург у день відкриття Міжнародного економічного форуму
– О 5-й ранку прокинулася від вибухів. Чоловік спочатку заспокоював, що це нібито грім, але потім ми обоє почули кулеметну чергу! – каже Світлана. – При цьому не було повідомлення від «РЧС» ( російська єдина державна система попередження та ліквідації надзвичайних ситуацій).
У Красносільському району жителі прокинулися ще раніше – їхній будинок був пошкоджений уламками дронів.
Після атаки БПЛА у Санкт-Петербурзі. Росія, 3 червня 2026 року
– Я ночувала у подруги в багатоповерхівці на Патріотів, 34 (ЖК «Каскад»). Гуркіт вибухів почався, ще п'ятої не було. Поки ми збиралися, пакували кішку і самі одягалися – вікно пішло тріщинами і стіни будинку теж, як ми потім уже побачили, – розповідає Аліна. – БПЛА літали один за одним, ми не ризикнули бігти з дому. Спустилися на парковку, перечекали там години чотири – не менше. Нам постійно приходили жахливі смс – десь люди постраждали, у моєї подруги приватний будинок батьків у Лужі (село у Волховському районі, 146 км від Петербурга) пошкоджений уламками дронів.
35-річний петербуржець Максим займається музикою і все життя живе в Петербурзі – неподалік від станції метро «Приморська» та Фінської затоки. Вночі в момент атаки безпілотників він був удома, але ще не спав. Каже, що гуркіт почався близько четвертої ранку і тривав приблизно до шостої:
– Вибухи були на іншому кінці затоки, як я зрозумів, чутно було добре, вікна тріщали, – розповів він. – З чотирьох до шести приблизно кожні хвилин десять було чути гуркіт, може, трохи рідше. Скло просто дрижало, не було відчуття, що скло вилетить.
Після атаки БПЛА у Санкт-Петербурзі. Росія, 3 червня 2026 року
За його словами, спочатку звуки доносилися здалеку, потім ближче, це було схоже на грім. Після вибухів Максим побачив у небі чорний дим – «праворуч від будинку, смугою». Вогню, спалахів чи заграви він не помітив.
Інтернет і мобільний зв'язок працювали, але смс-повідомлення із попередженням про загрозу надійшло пізно, вже ближче до кінця атаки.
– Я одразу зрозумів, що це атака безпілотників, і переконався в цьому, почитавши новини, – каже він. – До цього в районі жодного разу такого сильного прильоту не чув. Були десь у районі Ольгиного звуки одного разу, ще цього року, але вони значно далі були.
Губернатор області Олександр Дрозденко пізніше повідомив у своєму телеграм-каналі, що люди від атак не постраждали. Пошкодження будинків він назвав «незначними».
«Над територією Ленінградської області збито 59 БПЛА. У Лузькому районі внаслідок падіння уламків безпілотника 4 приватні житлові будинки отримали незначні пошкодження, постраждалих немає. За попередньою інформацією, в інших районах Ленінградської області постраждалих і руйнувань немає», – написав Дрозденко о 7:20 ранку.
У самому Санкт-Петербурзі, за повідомленнями пресслужби місцевої адміністрації, атак зазнали об'єкти інфраструктури в Кронштадті, Кіровському та Красносільському районах. Повідомляли про чотирьох постраждалих, без загиблих. Незалежне видання Astra та низка українських ЗМІ повідомили, що ціллю атаки міг стати Петербурзький нафтовий термінал. У публікаціях стверджувалося, що на території підприємства виникла пожежа. Офіційного підтвердження цієї інформації поки не було. Радіо Свобода вдалося підтвердити, що пожежа після атаки дронів почалася на «Петербурзькому нафтовому терміналі», це видно на супутниковому знімку.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Удар по нафтовому терміналу в Санкт-Петербурзі: на супутниковому знімку видно наслідки«Петербурзький нафтовий термінал», як зазначено на сайті компанії, є одним із найбільших терміналів із перевалки наливних вантажів у Балтійському регіоні. Підприємство забезпечує процес із прийому вантажів, що надходять залізницею, автотранспортом, річкою та з відвантаження їх на морські судна, бункерувальники та автоцистерни. На його території – 21 резервуар для зберігання нафтопродуктів, загальна пропускна здатність терміналу досягає 12,5 млн тонн на рік.
Увечері 3 червня було опубліковано нові супутникові знімки: на них видно, що пожежу на «Петербурзькому нафтовому терміналі» вдалося загасити.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Супутникові знімки підтвердили ураження корвету РФ «Бойкий» і знищення резервуару на нафтовому терміналіПро пошкодження квартир і домоволодінь петербурзькі чиновники також мовчать. Ці проблеми доведеться вирішувати їхнім власникам у приватному порядку.
– Я так зрозуміла, там стіну доведеться відновлювати. А у подруги – вікно міняти повністю. Ще хлопець у загальнобудинковий чат писав, що балкон у нього весь вилетів. Судячи з їхніх [чиновників] повідомлень, нічого людям компенсувати не будуть, – каже Аліна.
Аеропорт «Пулково» був закритий з трьох годин ночі до пів на дев'яту ранку.
– Наш рейс до Туреччини на п'ять годин перенесли. І ми не могли вийти з аеропорту кудись, було незрозуміло – скоро полетимо чи взагалі до завтра чекати, – каже Сергій. – Злетіли на сьогодні плани, але ми раді, що взагалі відлітаємо. Зовсім забули про цей форум, до ПМЕФ можна було очікувати. Але в середньому у народу затримки на 3–4 години – терпимо. Рік тому затримки на добу і більше були!
ПМЕФ, фотографія зроблена 2 червня 2026 року
У «Пулково» повідомляли, що до восьмої години ранку більш ніж на дві години затримано 42 рейси, ще дванадцять чекають на виліт із запасних аеродромів. «Обстановка в терміналах спокійна», – оголосила пресслужба аеродрому.
Після атаки безпілотників горить «Петербурзький нафтовий термінал». Росія, 3 червня 2026 року
Масовані атаки безпілотників на об'єкти російської паливної та військової інфраструктури – аж до Балтики та Заполяр’я – давно перестали бути чимось незвичайним. Сьогодні це ключовий елемент асиметричної стратегії Києва, покликаної компенсувати перевагу Москви в живій силі та важкому озброєнні.
Про те, як еволюціонувала безпілотна авіація ЗСУ за останній рік і чому російська система ППО виявилася не готовою до ударів на наддалекі дистанції, в ефірі Ukraine Brief розповіла експертка Лондонської школи економіки (LSE) Марія Золкіна. Ось фрагмент її аналізу:
– Приблизно на другому році повномасштабної війни стало очевидно, що Україна зобов'язана діяти асиметрично у відповідь на російські ракетні удари по цивільній інфраструктурі та масований тиск на фронті. Дрони стали ідеальною відповіддю. Вони дешеві та технологічно гнучкі: вимоги на передовій змінюються так швидко, що модифікувати безпілотники доводиться кожні два-три місяці. При цьому половина використовуваних БПЛА – це максимально прості апарати, їхнє завдання – виснажувати та «тестувати» російську ППО. Але для ударів углиб російського тилу використовуються зовсім інші, високотехнологічні поодинокі «крила», – каже Марія Золкіна.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
«Почали більше отримувати по зубах». Як відбивають атаки на найгарячішому Покровському напрямкуНа її думку, поворотною точкою у цій повітряній кампанії стала масштабна операція «Павутина» (проведена СБУ рік тому, 1 червня 2025 року), під час якої на дальніх аеродромах РФ було знищено та пошкоджено 41 літак, включаючи стратегічні бомбардувальники. Її головна особливість була у глибокій конспірації: безпілотники тоді запускалися агентурною мережею безпосередньо з території самої Російської Федерації.
За минулий рік Україна зробила величезний крок уперед, вважає Марія Золкіна. Тепер ЗСУ здатні вражати глибокий російський тил, взагалі не заходячи на територію РФ. Сьогодні українські дрони, запущені зі своєї території, стабільно долітають до Республіки Комі. А це 1750 кілометрів – дистанція, яка вдвічі перевищує відстань від українського кордону до Москви.
Експерти сходяться на думці: розширення географії ударів змушує Міноборони РФ розтягувати системи протиповітряної оборони, оголюючи або фронт, або великі промислові центри. На тлі цього в постраждалих регіонах – від паливної кризи в окупованому Криму до перебоїв зі зв'язком у Петербурзі – цивільне населення починає безпосередньо відчувати наслідки війни, яку Кремль роками намагався піднести як «далеку та контрольовану операцію».
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Український «удар відплати»: як російська ППО боролася з дронами над Москвою– Атаки на НПЗ теж стали дуже системними, по-перше, регулярними, по-друге, спрямованими вже не лише на ректифікаційні колони, а й на установки вторинної переробки – гідроочищення дизпалива, ізомеризаційні установки, гідрокрекінги – це хімічне обладнання, де фракції нафти перетворюються на сучасне моторне паливо для сучасних двигунів, – пише у своєму тг-каналі нафтогазовий аналітик Сергій Вакуленко. – ...На відміну від атмосферних колон, ці установки помітно складніші і з більшою часткою імпортних деталей, які випускає не так багато виробників. Цього року ЗСУ явно прагнуть створити помітний імпакт для Москви та Петербурга – атаки сконцентровані на НПЗ, що забезпечують ці міста, але вкрай цілеспрямовано та системно, – пише Вакуленко.
Київ пояснює удари по російських нафтобазах, терміналах та НПЗ спробою послабити економічну базу війни. За оцінками Reuters, лише за перші п'ять місяців 2026 року українські атаки вивели з ладу близько 700 тисяч барелів нафтопереробних потужностей за добу на 16 російських заводах. Водночас Росія продовжує завдавати масованих ударів по українських містах та об'єктах цивільної інфраструктури. На початку червня російські ракети та безпілотники атакували Київ та інші міста України, викликавши руйнування житлових будинків та жертви серед мирного населення.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Наслідки масованої атаки Росії. Кількість жертв у Дніпрі та Києві зросла (фото, відео)ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Зеленський: українські військові з початку року змогли уразити 15 російських НПЗYour browser doesn’t support HTML5
«Що вони коять? Нелюди якісь!» Жителі Краматорська розповідають, як Росія посилила обстріл міста