Військово-морська блокада США суден, які заходять до іранських портів і прибережних районів, набула чинності після невдалих мирних переговорів між американськими та іранськими переговорниками минулими вихідними.
І це вже створює дилему: або ризикувати атакою з боку іранських сил поблизу Ормузької протоки, або стримуватися й сподіватися перехопити судна, що виходять у відкриті води.
Цей крок є черговою спробою президента США Дональда Трампа змусити Іран піти на поступки, зокрема взяти на себе зобов'язання не намагатися отримати ядерну зброю або засоби для її створення.
Це сталося після більш ніж місяця повітряних ударів та тривалих економічних санкцій.
Військовий аспект
Якщо будь-яке з цих суден наблизиться до нашої БЛОКАДИ, його буде негайно ЗНИЩЕНОДональд Трамп
Вашингтон має значні військово-морські та повітряні сили в регіоні, які, як очікується, забезпечуватимуть дотримання блокади. Для деяких це означатиме перехід від завдання авіаударів до перехоплення цивільних суден.
Спроби робити це безпосередньо в Ормузькій протоці або поблизу неї – вузькому водному шляху, через який проходить іранський морський експорт – можуть наразити американські військово-морські сили на ризик атак з боку іранських дронів, ракет або малих швидкісних бойових катерів.
Кілька тижнів авіаударів США та Ізраїлю суттєво послабили можливості Ірану, однак потужний Корпус вартових ісламської революції (КВІР) має власні військово-морські підрозділи, що складаються з цих малих катерів, які продовжують атакувати судна в Перській затоці.
«Якщо будь-яке з цих суден наблизиться до нашої БЛОКАДИ, його буде негайно ЗНИЩЕНО», – написав Трамп у соцмережах невдовзі після її запровадження.
Ризики можна було б мінімізувати.
Вони могли б обрати позиції за межами Перської затоки. Їм не обов’язково перебувати всередині протокиМохаммад Фарсі
З огляду на те, що, наприклад, близько 90 відсотків іранських нафтових поставок йде до Китаю, американські сили могли б, ймовірно, сидіти, склавши руки, і контролювати блокаду на відстані, де вони були б менш вразливими.
«Вони могли б обрати позиції за межами Перської затоки… без фізичного контролю над самою (Ормузькою – ред.) протокою, – сказав колишній офіцер іранського флоту Мохаммад Фарсі в інтерв’ю Радіо Фарда (Іранська служба Радіо Свобода) після оголошення блокади Трампом. – Їм не обов’язково перебувати всередині протоки».
Однак Фарсі зазначив, що сумнівається в ефективності такого підходу. Це означало б патрулювання акваторії, ширшої за 30-кілометрову ширину протоки.
Джеремі Штес, військово-морський експерт Австрійського центру досліджень розвідки, пропаганди та безпеки (ACIPSS), погодився, що це буде складно.
Дистанційна блокада стала б досить серйозним викликом для американських силДжеремі Штес
«Дистанційна блокада стала б досить серйозним викликом для американських сил у регіоні, особливо з огляду на те, що цивільні судна вимикають системи відстеження, щоб уникнути зупинки», – сказав він в інтерв’ю Радіо Свобода.
«Військово-морським силам США, як відомо, бракує невеликих надводних бойових кораблів, як-от фрегати, і їм довелося б залучати есмінці класу Arleigh Burke та інші високотехнологічні засоби до виконання таких завдань», – додав він.
Економічні наслідки
Рішення цілитися на судноплавство, пов’язане з Іраном, має чітку економічну логіку, викладену в нещодавній аналітичній записці США.
«Доходи від продажу нафти до Китаю становлять близько 45 відсотків державного бюджету Ірану», – йдеться в інформаційному бюлетені, опублікованому Конгресом США 16 березня.
Упродовж останніх тижнів майже повне закриття Іраном Ормузької протоки для суден, крім власних, було описано як жорстке обмеження для світової економіки, що відрізало її від нафти, газу та інших критично важливих товарів.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Чи має ЄС план щодо пального і енергоносіїв на тлі блокування Іраном Ормузької протоки?Блокада США має на меті задушити іранську економіку, яка продовжує отримувати прибутки від експорту нафти, попри війну, що розпочалася 28 лютого з повітряних ударів США та Ізраїлю.
«Іран фактично зміг експортувати досить великі обсяги нафти, майже на рівні минулого року за той самий місяць», – сказав 13 квітня в інтерв’ю Радіо Свобода Ісаак Леві, аналітик Центру досліджень енергетики та чистого повітря (CREA).
Якщо США все-таки це заблокують, це позбавить іранський режим значних доходів, але водночас призведе до тиску на світові ціни на нафтуІсаак Леві
«Якщо США все-таки це заблокують, це позбавить іранський режим значних доходів, але водночас призведе до подальшого тиску на світові ціни на нафту, вилучивши з ринку… 54 мільйони барелів [на місяць] в умовах, коли й без того існує значний дефіцит пропозиції», – додав він.
Ця небезпека стала очевидною вже в перші години після оголошення блокади, коли ціни на нафту в Європі злетіли до рекордного рівня – близько 150 доларів за барель. Еталонна нафта марки Brent перевищила 100 доларів за барель, посиливши ціновий тиск у всьому світі.
«Рішення, ухвалене паном Трампом, може мати серйозні наслідки як для економіки США, так і для загальної соціальної згуртованості, зокрема через навантаження на американських споживачів на автозаправках», – сказав 13 квітня в інтерв’ю Радіо Фарда Мохаммад Гаеді, викладач Університету Джорджа Вашингтона.
За його словами, іранські контрзаходи можуть посилити економічні збитки, додавши, що атаки підтримуваних Тегераном хуситів у Ємені спрямовані на перекриття Баб-ель-Мандебської протоки – ще одного важливого морського маршруту на Близькому Сході – можуть «вивести з ринку близько 12 відсотків світових енергетичних поставок».
Китай
Блокада також може мати значні дипломатичні наслідки.
Невідомо, чи судна під китайським прапором заходять в іранські порти. Історично «тіньові флоти» зношених нафтових танкерів, які використовували Іран, Росія та Венесуела, здебільшого ходять під «зручними прапорами» таких країн, як Сьєрра-Леоне, Габон або Маршаллові Острови. Саме вони, ймовірно, стануть цілями для дій США з примусового виконання блокади.
Я доручив флоту виявляти та перехоплювати кожне судно у міжнародних водах, яке сплатило Ірану збірДональд Трамп
Втім, попередні заяви Трампа свідчать, що блокада також поширюватиметься на судна, які сплачують Ірану мито за прохід через Ормузьку протоку.
«Я також доручив нашому флоту виявляти та перехоплювати кожне судно у міжнародних водах, яке сплатило Ірану збір. Ніхто, хто платить незаконний збір, не матиме безпечного проходу у відкритому морі», – заявив він.
За даними компанії Windward, що спеціалізується на морській розвідці, 10 квітня протоку залишили два китайські судна: танкер He Rong Hai та балкер Jin Hai Hua. Обидва судна розпочали свій рейс з Об’єднаних Арабських Еміратів, а не з Ірану.
Невідомо, чи сплатили вони мито, яке вимагає Іран – 2 мільйони доларів за кожне судно, – щоб забезпечити поодинокий рух суден цим колись жвавим водним шляхом. Якщо такий платіж було здійснено у криптовалюті, відстежити його було б майже неможливо.
Також варто зазначити, що в заяві CENTCOM про блокаду йдеться про її застосування до суден, які входять в іранські «прибережні води». Це охоплює маршрути багатьох суден, які досі проходили через протоку з дозволу Тегерана.
У будь-якому разі захоплення або огляд ВМС США судна під китайським прапором може спричинити серйозну дипломатичну напругу саме тоді, коли наступного місяця Трамп має відвідати Пекін для участі у саміті з китайським лідером Сі Цзіньпіном.
З економічної точки зору, хоча Китай і залежить від іранських поставок нафти, він може уникнути негайного удару завдяки значним запасам, накопиченим до початку поточного конфлікту. Він також має змогу використовувати відносно великі обсяги іранської нафти в морі, значна частина якої вже перебуває біля китайського узбережжя.
Крім того, іранські поставки становлять близько 8 відсотків морського імпорту нафти Китаю. Ці обсяги можна компенсувати за рахунок інших джерел.
«Втім, очевидно, що Китай закуповує значну частину цієї санкційної нафти саме тому, що вона продається з істотною знижкою», – зазначив Леві, додавши, що альтернативна нафта буде значно дорожчою, що вдарить по невеликих китайських нафтопереробних підприємствах, які працюють із мінімальною маржею.