Розвинені країни тривалий час відмахувалися від масового використання БПЛА – сприймаючи це як наслідок виснаження, нестачі ресурсів та, свого роду, відсталості оборонної сфери. Проте тепер український військовий досвід знадобився поза зоною російсько-української війни – на Близькому Сході, через війну в Ірані.
Зараз у кількох країнах Перської затоки перебуває понад 200 українських військових спеціалістів з протиповітряної оборони, чия присутність вже принесла результати, стверджує українська влада.
Війна в Ірані дає можливість Україні не лише Більше про це читайте у матеріалі «У нас спільний ворог – Іран, і це також послаблює Росію». Україна шле експертів-перехоплювачів дронів на Близький Схід країнам регіону, а й налагодити довготривалу міжнародну співпрацю у Перській затоці та отримати оборонні контракти – зокрема, для приватних виробників БПЛА.
- Чого очікують українські розробники дронів?
- Що думають про війну в Ірані українські оператори БПЛА?
- Яку модель відносин із Близьким Сходом хоче побудувати Київ?
Роль України у протидії загрозам з боку Ірану у Перській затоці дослідив проєкт Радіо Свобода Донбас Реалії.
Цей матеріал – частина відеопрограми Донбас Реалії, яку ви можете переглянути на YouTube
Чотири мотори, запустившись одночасно, легко відривають від землі пофарбований у чорний колір БПЛА, який залишається висіти у повітрі. Цей перехоплювач – P1-Sun, або як його жартівливо називають самі розробники – «пісюн».
Легким рухом пальців оператора на пульті керування цей перехоплювач доволі швидко розганяється до максимальної швидкості у 310 км/год: це дозволяє доволі просто перехопити основну масову повітряну загрозу від Росії – ударні БПЛА типу «Шахед».
«Якщо казати про ефективність уражень, то у нас наразі вже більше 2 тисяч підтверджених збиттів – саме «шахедів». І більше 3 тисяч збиттів сумарно повітряних цілей. Вже є зафіксовані випадки збиттів «шахедів» із ракетами, зі «старлінками», з камерами на хвості. З танковою міною навіть був «Шахед». І так само реактивні «шахеди» також збиває «пісюн», – каже представник компанії-виробника дронів SkyFall, який просить не вказувати його імені з міркувань безпеки.
Засіб ефективний від 80 до 100% залежно від погодних умов та навичок пілотапредставник компанії-виробника дронів SkyFall
Для компанії-виробника SkyFall їхній виріб P1-Sun – це не перший дрон для потреб військових. Вони також виробляють дрон-бомбардувальник Vampire – цей клас БПЛА росіяни прозвали «баба-яга». Власний перехоплювач розробили за 3-4 місяці – від прототипу до першого збиття.
Застосовують його з осені минулого року, каже представник виробника:
«Засіб ефективний від 80 до 100% залежно від погодних умов та навичок пілота. Ітерації і кастомізація [перехоплювача] відбувається постійно. Наразі найбільший план і найбільший розвиток, який ми бачимо для P1-Sun – це те, що в нас вже є у використанні: віддалене керування. Тобто можна буде керувати з іншого міста або з іншої країни, по суті. І також у розробці повна автоматизація виробу, яка, фактично, зможе повністю автоматизувати процес пошуку і знищення цілі».
Запит на дрони-перехоплювачі від українських військових постійний – потрібно збивати сотні ударних російських БПЛА під час масових нальотів. Тому виробників перехоплювачів багато.
До прикладу – Sting від «Диких Шершнів», який називають лідером у перехопленні. Є «Octopus» – це спільна розробка Міноборони України та британських експертів. Ліцензію на їхнє виробництво мають більше десятка компаній. І постійно з’являються нові вироби – приміром, наприкінці березня Міноборони допустило до експлуатації в армії перехоплювач JEDI Shahed Hunter.
«Ми провели разом з Міністерством оборони лікбез разом з усіма військовими аташе – це більше 38 представників – щоб пояснити, з чого взагалі створена наша екосистема безпілотної винищувальної малої авіації, малої ППО. Ми показали їм на той час 13 виробів.
Зі зразків, які є в топах щодо збиття зараз – це половина виробів. Інша половина – були вже бойові застосування, є вже кодифікація, але немає широкого розповсюдження», – пояснює Ігор Федірко, виконавчий директор об’єднання виробників зброї «Українська рада зброярів».
Оборонна компанія «Дикі Шершні» заявила 4 квітня, що український військовий уперше у світі зміг знищити два російські ударні безпілотники типу «Шахед», перебуваючи на відстані близько 500 км від цілей. За їхніми даними, це вдалося зробити пілоту підрозділу BULAVA на позивний «Халк» за допомогою безпілотників-перехоплювачів STING. Досягти такого результату, стверджує компанія, вдалося завдяки технології Hornet Vision Ctrl, яка забезпечує керування дронами на великій відстані. Цю систему представили наприкінці березня 2026 року.
Нові загрози масштабної війни
Американо-ізраїльська операція проти Ірану показала, який вигляд мають військові дії країн із різним військовим потенціалом. І вона почалася доволі стандартно для конфліктів за участі США.
Із 28 лютого, після масованих ракетних ударів авіацією, «Томагавками» з флоту і ракетних залпів установок HIMARS, союзники придушили іранську ППО і за кілька тижнів встановили повне домінування в повітрі.
«Так, є певна схожість – зробити так, щоб іранські засоби ППО не функціонували або були повністю виведені з ладу, щоб звільнити повітряний простір для літаків коаліції, які, по суті, зможуть діяти на власний розсуд і атакувати цілу низку іранських цілей. [...] Звісно, там існують загрози, і, звісно, іранські засоби ППО до певної міри все ще діють.
Втім, було дуже важливо нейтралізувати їх, щоб літаки могли увійти в іранський повітряний простір і почати завдавати ударів по конкретних військових об’єктах та заздалегідь визначених цілях», – каже Семюел Бендет, науковий співробітник Center for Naval Analyses.
Водночас для країн Перської затоки проблемою стало те, як режим аятол застосував свою далекобійну зброю – ракети і дрони він масово спрямував на сусідні країни, які прямо не залучені до бойових дій.
Частина ударів була націлена на військову інфраструктуру США, однак під БПЛА неодноразово потрапляли житлові будинки в містах, а також об'єкти нафтопереробної інфраструктури. Хоча загроза БПЛА для регіону не нова, каже спеціаліст у сфері БПЛА Бендет:
«Деякі країни вже ставали мішенями для подібних БПЛА. У минулі роки – особливо Саудівська Аравія та ОАЕ – вони були об’єктами атак хуситів, які запускали дрони, схожі на ті, що зараз використовує Іран.
Постають питання: наскільки світові збройні сили дійсно приділяли увагу тому, що відбувалося в Україні? Наскільки вони намагалися зрозуміти та засвоїти деякі уроки з російських атак безпілотників великої дальності, атак ракетами великої дальності проти українських цілей? Тому рівень підготовки країн Перської затоки зараз є досить неоднорідним. Деякі країни досягли більшого успіху, а деякі – меншого».
Останні два тижні Іран застосовує в середньому 85 дронів і 25 ракет на добу. Але на піку, в перші дні війни, їх були сотні – тоді повітряні цілі перехоплювали всім, що було – наземною та морською ППО, літаками.
Зокрема, проти «шахедів» США активно використовують дешеві ракети з комплексу APKWS – за перші шість днів операції їх запустили близько 900. Ці ракети-перехоплювачі раніше активно використовували в Україні з пікапів і літаків, але торік їхні постачання Києву обмежили на користь Близького Сходу.
«Навіть якщо більшу частину загрози вдається нейтралізувати, залишається той невеликий відсоток загрози, який все ще присутній. Саме це робить безпілотники типу «Шахед» такою небезпечною і досить потужною зброєю в руках супротивника. Їх можна запускати з будь-якого місця, а інфраструктуру запуску важко визначити.
Часто навіть найсучасніший аналіз загроз може запізнитися з виявленням місцезнаходження та запуску цих дронів. Саме тому багатьом країнам Перської затоки так важко перехопити кожен безпілотник, що летить на них, адже такий аналіз загроз потрібно проводити постійно», – пояснює Бендент.
І саме завдяки дешевому рішенню протидії дронам Україна зацікавила країни Перської затоки. Марія Золкіна працювала у цьому регіоні після початку повномасштабної війни із Росією – в Катарі.
Відчувалась певна зверхність – вони вважали, що те, що ми робимо з дронами – це засіб для бідної армії, яка недостатньо забезпеченаОлександр, боєць бригади БпС Nemesis
Вона каже, взаємини Києва із країнами Затоки погіршилися, коли Україна підтримала Ізраїль після атаки угруповання «Хамас» (визнане терористичною організацією у США та ЄС) восени 2023 року. Поточна ситуація може поліпшити відносини між країнами.
«Є свої нюанси, але на загал Україну сприймають як лабораторію готових рішень стосовно антидронових технологій. При чому сприймається це з точки зору дуже технократичного, технологічного і бізнесового інтересу. Не стільки політичного союзництва з Україною, скільки саме конкретне нішеве співробітництво там, де Україна має інструменти, яких бракує країнам Затоки для відбиття, зокрема, повітряних дронових атак з боку Ірану.
Це лише перший крок, який ми можемо перетворити якщо не на союзництво, то на глибоке стратегічне партнерство, якого у нас з країнами близького Сходу до нині не було», – переконана дослідниця конфліктів і регіональної безпеки у фонді «Демократичні ініціативи».
«Багата» відповідь на загрозу дронів
Іранські Shahed-136 у конфлікті на Близькому Сході збивали гелікоптерами Apache, літаками F-16 і ракетами повітря-повітря. Частково це відбувається так само, як в Україні, але все ж витрати ракет значні.
«Багаті країни – вони багаті грошима. Але чи вони багаті в такій кількості на ракети для протидії цим дронам? В тій кількості, в якій ворог їх запускає – їхній ворог. Як і наш ворог, в принципі. Мабуть – неможливо. Яким би ти багатим не був – «Шахед» це дешеве рішення. І щоб його перемогти, потрібне таке саме, навіть іще дешевше, рішення. І, в принципі, у нас таке є, воно працює, і працює дуже-дуже непогано», – розмірковує оператор БПЛА батальйону безпілотних систем Signum із позивним «Турист».
«Весь 2022-23 рік ми були в такій позиції, що просили допомоги у наших західних… Не союзників – партнерів. Вони нам надавали певні засоби, але водночас із тими людьми, з якими спілкувався, відчувалась певна зверхність – вони вважали, що те, що ми робимо з дронами – це засіб для бідної армії, яка недостатньо забезпечена. Те, що нашим західним партнерам рано чи пізно довелося б зіштовхнутися з такими ударними камікадзе-дронами – це було доволі очевидно», – доповнює Олександр, військовослужбовець батальйону Darknode 412-ї бригади БпС Nemesis.
Редакція не вказує прізвища бійців з міркувань безпеки
Олександр і «Турист» обидвоє займаються протидією російським ударним дронам типу «Шахед». На позиції до «Туриста» Донбас Реалії приїжджали ще під Бахмут – він тоді активно літав на FPV.
Олександр не конкретизує своєї посади, але батальйон Darknode 412 бригади Nemesis спеціалізується на перехопленні «шахедів» і дронів-приманок «Гербера».
«Батальйон Darknode – ми на першому місці по єБалах в системі Delta, у нас 2000… Можливо, поки ми зараз говоримо, уже перевалило за 2300 збиттів, а загалом за минулий рік, я хочу сказати, що росіяни запустили десь 50 тисяч «шахедів». І 2300 (йдеться про «шахеди» і дрони-приманки «Гербера» – ред.) забрав наш батальйон».
А ось «Турист» служить в бригаді, яка має смугу оборони на передовій. І тут вистачає звичних цілей для FPV – російська піхота, транспорт, різноманітні тактичні дрони. Після розширення підрозділу Signum до батальйону «Турист» став офіцером, і виїзди на позиції стали рідкісними.
«Мені стало нудно. Ця тема з «шахедами» – для мене було завжди цікаво. Це якийсь новий досвід, щось прикольне – повертаючись до теми з емоціями. Це більше як хобі – це не те щоб робота цілеспрямована. Ми собі виїжджаємо у вільний від роботи час, виставляємося. Сидимо, чекаємо. Летять – то зіб’єм. Не летять – не зіб’єм, – розповідає «Турист». – Ти з емоціями – заряджений, набив тих «шахедів», їдеш додому з прекрасним настроєм. Розуміючи, що десь ти, можливо, врятував комусь життя чи домівку. Чи, можливо, критичну інфраструктуру».
Обидвоє військових на запитання, чи поїхали б вони до Перської затоки як спеціалісти із захисту «малого неба» від дронів – відповідають без зайвих роздумів.
«Я б залюбки поїхав. Ну а коли ще випаде такий шанс взяти участь у таких історичних подіях? Нове відрядження в нову країну – це нові горизонти, нові виклики. Коли ще буде такий шанс поїхати в таке відрядження? І довести і собі, і світу, що ми, українська армія, ми можемо не тільки просити у західних партнерів про засоби, а можемо і самі вирішувати проблеми. Я навіть дивився прогноз погоди, коли почалися ці всі історії. Прогноз погоди на ті країни – там десь +22 вдень, +15 вночі. Я думаю, ми б дали собі ради», – впевнений Олександр.
«Турист» також скористався би такою нагодою.
– Де, як не на війні, ми отримуємо емоції самого різного роду – як і негатив, так і позитив. І коли ти працюєш однією роботою день у день, просто робиш одні і ті самі задачі, то пропозиція поїхати кудись за кордон, і там ще й наклепати цих «шахедів» – вона здається такою… Досить… Сексуальною, я би сказав!
– Але такої пропозиції ви не отримували?
– Ні, на жаль, ні. Ми люди звичайні, бідні. Нас ніхто не кличе.
– Можливо, знаєте когось, кого покликали?
– Знаю, так.
– Чули якісь відгуки, можливо, від них?
– Чули відгуки. Чули дуже позитивні відгуки, так скажемо. Взагалі – що там зробили свою роботу добре.
Спеціалісти і досвід України
В українську групу у Перській затоці увійшли понад 200 українських військових спеціалістів із протиповітряної оборони. Президент України Володимир Зеленський нещодавно зустрівся з ними. Наприкінці березня він відвідав Близький Схід – Саудівську Аравію, Об’єднані Арабські Емірати, Катар, Йорданію. Наприклад, із Катаром Україна підписала угоду в оборонній сфері на 10 років.
«Для України це – не тільки питання престижу. Ми експортуємо нашу систему захисту, уміння наших воїнів, знання, які є в нашої держави, і від цих держав – від наших партнерів – ми розраховуємо на відповідну безпекову взаємодію. Ми вже домовились про можливості посилити ППО, про спільний розвиток оборонних виробництв і також про енергетичну співпрацю. Це стосується, зокрема, дизеля та інших речей, які так необхідні нам зараз», – заявив у своєму вечірньому зверненні 30 березня Володимир Зеленський.
В очікуванні ринку Близького Сходу
Зацікавленість українськими дронами у Перській затоці існувала і до війни в Ірані, каже Марія Золкіна, дослідниця конфліктів і регіональної безпеки у фонді «Демократичні ініціативи».
«Я би сказала, що Перська затока, зокрема країни, які я вже називала – Емірати, Саудівська Аравія і Катар – цікавилися, це дуже закрита сфера, але, наскільки можна було судити, вони цікавилися навіть більше, ніж європейські держави, дроновими технологіями. Втім, Україна більшу частину часу не була готова цими технологіями ділитися. Це теж треба врахувати», – пояснює Золкіна.
Останніми тижнями українські виробники дронів публічно і не публічно кажуть – відчувають значне посилення інтересу з боку потенційних замовників і готові виходити зі своїми продуктами на нові ринки. Адже зараз зброярі працюють виключно для забезпечення української армії, а у держави не вистачає грошей, щоб завантажити виробництво.
«Нам, зокрема, треба збільшувати своє внутрішнє виробництво. Знову ж таки, хочу нагадати, що зараз є певні проблеми з бюджетуванням – немає довгих контрактів. Тому компаніям якимось чином прогнозувати свої виробничі спроможності навіть в розрізі пів року стає просто неможливим. Щодо виробничих потужностей – можна сказати, що до 1 січня 2026 року ми могли виробляти лише приблизно до 3-4 тисяч екземплярів [перехоплювачів] на місяць, а зараз ми говоримо про десятки тисяч. І дуже багато компаній одразу після того, як іранська війна почала набирати обертів, анонсували, що вони виходять на масове виробництво засобів», – пояснює Ігор Федірко.
«Ми не можемо розкривати, які країни і які запити були. Але можемо сказати, що запити концентрувалися переважно на впровадженні в систему багатошарової протиповітряної оборони, на використання самих засобів, на самі засоби і їх імплементацію та, по суті, розгортання їх на місці. Ми, компанія SkyFall, готові допомагати партнерам в тому форматі, який буде погоджений державою. Для цього у нас є виробничі потужності, які можуть забезпечити до 50 тисяч перехоплювачів на місяць», – розповідає про зацікавленість перехоплювачами з-за кордону представник компанії SkyFall.
Виробник твердить – перехоплювач P1-Sun зараз найдешевший на ринку – для української армії він коштує близько $1 тис.
І попри те, що вони виробляють FPV, «бомбери» і перехоплювачі – виробництво повністю не завантажене, і в кожному місяці ситуація різна.
«Це від 30 до 70% приблизно завантаженість. Тобто у нас є можливість забезпечувати як українську армію, так і країни-партнери, з якими буде погодженість від української держави і зелене світло на співпрацю від української держави», – каже представник SkyFall.
Запити йдуть на десятки тисяч штукІгор Федірко
«Принаймні запити йдуть на десятки тисяч штук. Сказати, що це багато – мабуть, ні. Особливо розуміючи собівартість і ціну нашої продукції взагалі на світовому ринку. Ціна наших засобів не може бути такою ж самою, як всередині країни – ми це розуміємо. Скоріше за все – ціна буде експортною. До прикладу ми можемо навести, що країни Перської затоки закупили ракети PAC-3 для PATRIOT за $12,5 млн за штуку за умови загальної ринкової ціни десь $5 млн. Тобто вони готові платити 100-120% зверху, але отримати першочерговий доступ до потужностей», – розповідає Ігор Федірко.
Роль і інтерес України
Хоча перехоплення «шахедів» за допомогою БПЛА – це не лише про оператора і дрон, йдеться про цілу інфраструктуру. Це різноманітні системи виявлення, наприклад, звукові датчики, той самий РЕБ і багато іншого – якщо за основу брати те, як це працює в Україні.
«Те, що ми бачимо в інтернеті – останні 10-20 секунд, коли маленький перехоплювач вражає оцю літаючу машину смерті «Шахед» – це верхівка айсберга. Тому що пілоти – це вістря списа. А за цим вістрям стоять сапери, штурмани, водії, логісти, РЛС-ники – ті, які мають навести, дати цілевказання, супроводити, забезпечити цей взаємозв’язок. Війна – це доволі командна робота», – пояснює боєць 412-ї бригади БпС Nemesis Олександр.
Що б вони там не говорили – їм зараз ще доведеться зіштовхнутися з усіма масштабами цієї загрози дроновоїпозивний «Турист», оператор БПЛА батальйону БпС «Signum»
До того ж важлива і підготовка спеціалістів. В Україні значна частина операторів отримувала доступ поступово – спочатку були FPV з крейсерською швидкістю в районі 100 км/год, а вже потім – перехоплювачі «шахедів» зі швидкостями під 300 км/год. Тож навчання вимагатиме інструкторів і часу – тобто знову залучення України. Випадки швидких результатів для новачків, радше, виняток.
Але станом на кінець березня дозволів на експорт жодна українська компанія не отримала – принаймні публічно про це нічого невідомо.
Україна пропонує експорт озброєння у країни Близького Сходу, зокрема, в обмін на ракети для ППО.
Якщо говорити про перехоплювачі для PATRIOT PAC-3, які цікаві Україні, то їх у Затоці за 16 днів випустили щонайменше 1285 – це дані британського аналітичного центру RUSI. Тож Київ очікує на значний дефіцит ракет-перехоплювачів.
Але окрім нагальної потреби, Україна прагне тіснішої співпраці із заможними країнами Перської затоки – зокрема після завершення війни.
«Як на мене прагматично – це продавати зброю, обмінюватися технологіями там, де це можливо, але глобально вийти на рівень економічної співпраці, коли інтенсивність бойових дій в Україні знизиться достатньо, щоб араби не боялися інвестувати гроші в Україну. І Близький Схід, конкретно Перська затока, дуже обережний, коли з ними заводиш розмову про реконструкцію (відбудову об'єктів в Україні, зруйнованих чи пошкоджених внаслідок російської агресії– ред.) – їм потрібна стабільність, їм потрібна персональна довіра раз і переконання, що війна не вибухне завтра з новою силою», – припускає Марія Золкіна.
Один день війни в Ірані зробив роботу, мабуть, всіх делегатів України за один деньІгор Федірко
Українські зброярі, зі свого боку, кажуть, що вікно можливостей для них обмежене: коли війна в Ірані завершиться – попит на українську продукцію значно впаде. До того ж у регіоні вже розгорнуті американські перехоплювачі Merops – їх розробили із залученням українських спеціалістів, спираючись на досвід війни в Україні, і тут же і випробовували.
«Ми звикли вирішувати все дуже швидко і миттєво. І реагувати миттєво. І отут нам трохи не вистачає цієї гнучкості і мобільності. Я дуже сподіваюся, що механізм експорту буде ще більш лібералізований або прискорений, принаймні, стосовно видачі дозволів. Бо ми, дійсно, зараз трошечки буксуємо. Хотілося б покращення цього механізму. Щоб ми мали такі ж можливості на зовнішніх ринках, які мають наші західні партнери, які локалізувалися частково в Україні. Це було б справедливо», – пояснює Федірко.
«Моя гіпотеза в тому, що Україна буде працювати з Перською затокою. Тому що навіть американські технології, які американці зараз швидко підписують і продають, контрактують на мільярди свої дрони-перехоплювачі в Перській затоці – навіть ці технології «обкатувалися» в Україні в бойових умовах. І Перська затока це добре розуміє.
Тому моя гіпотеза – якщо не буде ескалації між Києвом і Вашингтоном у питанні постачання дронів і якихось ультиматумів, на що американська адміністрація нині здатна у розмові з Перською затокою, то Україна буде працювати і буде певна ніша. Ми не будемо там монополістами – там будуть США, як мінімум. Але ми там будемо», – переконана Марія Золкіна.
Крім «шахедів» у країнах регіону вже фіксують використання FPV-дронів. Є відео, на якому один з них літає над американською військовою базою Вікторія – це територія аеропорту Багдада, Ірак. Дрони використовують проіранські угруповання. Зокрема, в одному з випадків, уразили РЛС і гелікоптер.
«Один день війни в Ірані зробив роботу, мабуть, всіх делегатів України за один день. Бо, як кажуть в Україні, краще один раз побачити, ніж сто разів почути», – певен Ігор Федірко.
«Для наших партнерів це, як мінімум, має бути виклик. Тому що я впевнений на 1000% – вони до цього не були готові. Але ніколи не можна забувати, коли багата країна воює з біднішою країною – завжди буде місце для таких рішень. Завжди.
Що б вони там не говорили – їм зараз ще доведеться зіштовхнутися з усіма масштабами цієї загрози дронової. І що швидше вони зрозуміють це, що швидше включаться в цю гру, почнуть кращі комунікації – з нами, в першу чергу, то ми тільки всі від цього виграємо», – підсумовує «Турист».
Для більшості розвинених країн інтенсивне використання дронів у російсько-українській війні тривалий час сприймалося як ознака війни на виснаження, якій не надавали належного значення – ні як елементу ППО, ні як засобу ураження.
Однак події в Ірані засвідчують, що загроза, яка пов'язана з дронами, зростає – не лише на рівні держав, а й серед нерегулярних формувань. І тут український досвід та виробничі можливості набувають особливої цінності – як для міжнародних відносин, так і для української економіки.
Форум