Влада намагається уникнути конфлікту з військовими: чи вдається?

Мобілізація: влада обіцяла запровадити нові контракти для ЗСУ, деталі повідомляли у Міністерстві оборони раніше.

• Коли їх очікувати і якими вони будуть?
• Як вирішуватимуть проблему СЗЧ?
• Які перспективи для встановлення чітких термінів служби?
• Верховна Рада зможе дати старт контрактній армії?
• Які перспективи мобілізації?
• Які рішення запропонують президент України Володимир Зеленський, очільник Офісу президента Кирило Буданов та міністр оборони України Михайло Федоров?
• Цього тижня депутати також можуть проголосувати за обіцяну відстрочку за контрактом 18-24: чи вдасться?
• Чи є в України кошти на всі ці ініціативи?
• І якою врешті має бути зарплата військовослужбовців ЗСУ?
• І де брати гроші?

Про це дивіться у програмі «Свобода Live» на @Радіо Свобода:

Терміни служби в нових контрактах для ЗСУ: чи будуть справедливими для тих, хто воює роками?

Народний депутат від «Слуги народу» Олександр Федієнко в ефірі Радіо Свобода повідомив, що під час підготовки законопроєкту в комітеті разом із Генеральним штабом обговорювали питання різних термінів служби. За його словами, військові, які служать з 2019-го, 2020-го чи 2022 року, мають зовсім різний досвід і перебувають у нерівних умовах, тож універсального підходу для всіх бути не може.

Водночас, визнає депутат, готової та чіткої моделі, яка б дозволила коректно врахувати ці відмінності, напрацювати не вдалося. Системних пропозицій від Міністерства оборони парламент також не отримав. Тому, зазначив Федієнко, комітет погодився на варіант, запропонований Міноборони, щоб принаймні запустити сам механізм контрактної служби. Документ планують доопрацювати між першим і другим читанням.

«Якби ми зараз знову зайшли в історію, як вирахувати тих чи інших військовослужбовців – хтось уже служить три роки, хтось чотири, хтось один, хтось п’ять і так далі – то цей процес затягнувся б ще більше. Тому було прийнято рішення спочатку запустити механізм у тому форматі, який запропонувало Міністерство оборони і який надійшов до комітету через Кабінет міністрів України, а вже потім, під час наступних слухань, між першим і другим читанням, почати його доопрацьовувати... Але я хочу нагадати, що зараз у нас є новий міністр оборони, який також має своє бачення щодо підходів до строків служби», – пояснив Федієнко.

Він наголосив, що формування воєнної політики належить до повноважень Генерального штабу та Міністерства оборони, які відповідають за стратегічний, оперативний і тактичний рівні війни. Роль парламенту, за його словами, полягає в законодавчому оформленні цих рішень.

Натомість військовослужбовець ЗСУ Сергій Гнезділов розкритикував такий підхід. Він зазначив, що питання строків служби для військових не вирішується вже кілька років, а перекладання відповідальності на Міноборони чи Генштаб не знімає відповідальності з парламенту.

«Я розумію, що обіцяного три роки чекають, але в нашому випадку, мабуть, уже п’ятий піде, коли народні депутати нарешті зрозуміють, що, як сказав Олександр Федієнко, вони займаються законотворчістю. Мені дивно чути від нардепа перекладання відповідальності на Міноборони, Генштаб чи будь-кого іншого, бо саме вони займаються війною. Але закони ухвалює парламент. Саме ви формуєте законодавчу основу, щоб реформи запрацювали. Ви або дуже погано це робите, або просто відсторонюєтесь і починаєте відсилати до головнокомандувача, до президента, до когось іншого, тоді як президент каже, що це має вирішувати парламент», – наголосив Гнезділов.

Нові контракти для ЗСУВерховна Рада України зможе розглянути законопроєкт щодо нових контрактів у Силах оборони України орієнтовно наприкінці січня або на початку лютого, говорила в етері Радіо Свобода народна депутатка від «Європейської солідарності», членкиня комітету з питань національної безпеки, оборони та розвідки Ірина Фріз. Але досі не розглядала.
Кабінет міністрів України подав до Верховної Ради проєкт закону, що впроваджує нові контракти для військових, де, серед іншого, встановлені «гарантовані чіткі терміни служби та підвищення виплат». За словами тодішнього міністра оборони Дениса Шмигаля, контракт пропонується для солдатів, сержантів і офіцерів всіх Сил безпеки та оборони: ЗСУ, нацгвардії, прикордонників.
Термін контрактів – від одного до п’яти років. Відстрочка від мобілізації на 12 місяців після завершення контракту за умови його укладення на 2-5 років. Нові контракти, за словами Шмигаля, зможуть укласти ті громадяни, які перебувають в запасі, а також резервісти і мобілізовані військовослужбовці. Військовослужбовці, які вже служать за контрактом, матимуть змогу переукласти його на нових умовах.
У Міністерстві оборони в листопаді минулого року повідомили, що за дорученням президента розпочали підготовку нових типів контрактів для військовослужбовців і відповідні зміни до законодавства.
У лютому Міноборони повідомило про запуск проєкту «Контракт 18-24», який передбачає укладання добровольцями віком 18-24 роки річного контракту на 1 мільйон гривень. Законодавство України передбачає мобілізацію військовозобов'язаних віком від 25 до 60 років.
У жовтні член комітету Верховної Ради з питань нацбезпеки, оборони й розвідки Федір Веніславський повідомив, що щомісяця на військову службу прибувають близько 30 тисяч громадян України: як за мобілізацією, так і через систему рекрутингу. влада анонсувала ще наприкінці минулого року. Йдеться про запровадження контрактів терміном від одного до п’яти років. Для військовослужбовців, які підписують контракт на два-п’ять років, передбачається річна відстрочка від мобілізації після завершення служби.

Зарплати для військовослужбовців: де брати гроші?

Ніна Южаніна, народна депутатка України від фракції «Європейська солідарність» розповіла в етері Радіо Свобода (програма «Свобода Live») про плани, якими міністр оборони Михайло Федоров ділився на зустрічі із фракцією. За її словами, перед підвищенням заробітної плати необхідно провести «аудит чисельності військових задіяних на певних напрямках, під певними завданнями». Про що мова?

«Тилових військових дуже багато», – каже Южаніна. За її словами, Федоров також повідомив кількість тих, хто отримує доплати та зарплати понад 100 тисяч, і кількість таких військових – невелика.

«Він зараз буде думати над тим, як вирівняти систему для того, щоб військових, які виконують основну роботу, було більше», – ділиться обіцянкою міністра оборони Федорова Ніна Южаніна.

• Верховна Рада проголосувала за державний бюджет на 2026 рік, який не передбачає підвищення зарплат військовослужбовцям. Натомість депутати проголосували за збільшення виплат на свою діяльність. Цей бюджет зіткнувся з хвилею обурення через закладені зарплати військовим на рівні попередніх років.
• Мінімальний розмір грошового забезпечення у війську становить близько 20 тисяч гривень без так званих «бойових». Його не переглядали з лютого 2023 року, коли була скасована надбавка в розмірі 30 тисяч гривень для тилових військовослужбовців. Відтоді ця сума не змінювалася. Разом з тим, інфляція поступово зменшує реальну вартість виплат.
• Нині грошове забезпечення військового нижче за середню по Україні заробітну плату. Згідно з даними Держстату, середня зарплата в Україні станом на жовтень 2025 року становила 26 913 гривень.
• Навіть при наявності так званих «бойових» виплат військовим часто доводиться платити зі своєї кишені за оренду квартир чи будинків на прифронтових територіях, самостійно ремонтувати авто, купувати додаткове спорядження, переобладнувати дрони, купувати розхідні матеріали для обладнання, дослідили журналісти Радіо Свобода.
• Уповноважений Верховної Ради з прав людини Дмитро Лубінець упевнений: щоб мотивувати людей іти до армії, необхідно підвищити військовим зарплату і встановити чіткі терміни служби: «У нас усі кажуть про фінансову винагороду військовим, що 100 тисяч бойових, плюс 20 тисяч фінансове забезпечення. Коли ти на передовій, 120 тисяч – це невеликі кошти. Для тих, хто каже, що у нас дуже великі зарплати у військових, так ви підіть один день тільки побудьте на передовій із автоматом проти російських дронів під постійними обстрілами».