CША можуть переглянути своє членство в НАТО через розчарування ставленням союзників до війни з Іраном. Про це заявили керівники США. Західна преса тим часом дискутує, хто ж виграє від протистояння на Близькому Сході, а серед думок є й ті, що цей конфлікт показав сильні сторони України.
Президент США Дональд Трамп заявив у поширеному 1 квітня коментарі газеті The Daily Telegraph, що він «серйозно розглядає» можливість виходу Сполучених Штатів з НАТО, назвавши альянс «паперовим тигром» на тлі зростаючого розчарування відмовою європейських партнерів долучитися до війни з Іраном.
На запитання, чи перегляне він членство США в альянсі після завершення конфлікту, він відповів: «О, так, я б сказав, що це вже навіть більше, ніж просто перегляд». До цього Трамп додав: «Я завжди знав, що це паперовий тигр, і Володимир Путін також це знає».
Президент США при цьому згадав про Україну:
«Ми були там автоматично, включаючи Україну (ідеться про повномасштабне вторгнення РФ – ред.). Україна не була нашою проблемою. Це було випробування, і ми були там для них, і ми завжди були б там для них. Вони не були там для нас»
Схожу заяву в інтерв’ю телеканалу Fox News 31 березня зробив державний секретар США Марко Рубіо. Він сказав, що «фінішна пряма» у війні з Іраном уже видніється, і після завершення конфлікту Сполученим Штатам доведеться «переглянути» свої відносини з НАТО, оскільки низка європейських країн відмовилися підтримати США у цьому конфлікті.
Президент США Дональд Трамп заявив 31 березня, що очікує завершення війни з Іраном «протягом двох, можливо трьох тижнів».
Речниця Білого дому Керолайн Левітт повідомила, що ввечері 1 квітня (вночі проти 2 квітня за київським часом) Трамп виступить зі зверненням до нації щодо подій довкола Ірану. За її словами, він надасть «важливу інформацію».
Але вже 1 квітня президент США Дональд Трамп у дописі на своїй платформі Truth Social заявив, що «новий президент Ірану» «щойно попросив Сполучені Штати Америки про припинення вогню».
«Ми це розглянемо, коли Ормузька протока буде відкрита, вільна та чиста. До того часу ми повертаємо Іран у забуття або, як кажуть, назад у кам'яний вік» , – додав Трамп.
Реакції від представників правлячого режиму і Ірані поки не було.
НАТО – це «найефективніший військовий альянс»
Американські посадовці неодноразово ставили під сумнів цінність альянсу, якщо США не можуть вільно використовувати бази союзних країн для захисту власних інтересів.
За повідомленнями ЗМІ цього тижня, Іспанія та Італія, обидві члени НАТО, нібито відмовили у дозволі американським військовим літакам використовувати свої авіабази для операцій в Ірані.
Адміністрація США також критикувала небажання членів НАТО відправляти військові кораблі для розблокування Ормузької протоки – важливого водного шляху, через який транспортується близько 20 відсотків світової нафти та газу.
Декілька європейських союзників відмовилися безпосередньо брати участь у війні США та Ізраїлю з Іраном, яка супроводжується щоденними авіаударами по країні на Близькому Сході. Тегеран відповів ракетними та дроновими атаками у регіоні, посилюючи побоювання щодо розширення конфлікту.
Деякі ключові члени НАТО різко відреагували на заяви Трампа.
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер на брифінгу в Лондоні 1 квітня
Прем’єр-міністр Великої Британії Кір Стармер відреагував, першим, захистивши НАТО.
«По-перше, НАТО – це найефективніший військовий альянс, який коли-небудь бачив світ, і він забезпечував нашу безпеку протягом багатьох десятиліть. І ми повністю віддані НАТО.
По-друге, незалежно від тиску на мене та інших, незалежно від шуму, я діятиму в інтересах Великої Британії у всіх рішеннях, які ухвалюю. Саме тому я чітко заявив: це не наша війна, і ми не дозволимо втягнути себе в неї», – сказав Стармер на брифінгу в Лондоні 1 квітня.
Атаки на енергетичну інфраструктуру в регіоні Перської затоки тривали 1 квітня: з’явилися повідомлення про удари іранських дронів по паливних резервуарах у Кувейті, комерційному об’єкту в Бахрейні та нафтовому танкеру біля узбережжя Катару. Саудівська Аравія також заявила, що перехопила й знищила кілька безпілотників.
Іран оголосив про страту двох політичних в’язнів 31 березня, через день після того, як смертний вирок було виконано ще щодо двох осіб.
Чоловіків, яких ідентифікували як Бабака Аліпура та Пую Гобаді, звинуватили у членстві в «Моджахедін-е Халк» (MEK), опозиційній групі у вигнанні, яка прагне повалити ісламську республіку і яку Тегеран вважає терористичною організацією.
Ці страти свідчать, що попри удари США та Ізраїлю, які знищили значну частину керівництва Ірану та підірвали його військово-промислові можливості, немає видимих ознак того, що духовна влада втрачає контроль. Навпаки, репресії, схоже, знову посилюються.
Велосипедисти проїжджають повз білборд із портретом убитого верховного лідера Ірану, аята́лли Алі Хаме́неї, на площі Валіаср у Тегерані 22 березня 2026 року
Хто виграє від війни з Іраном?
Поки що є один очевидний переможець війни в Ірані: Росія, пише на шпальтах газети Guradian Патрік Грінфілд.
До того, як США та Ізраїль атакували Тегеран наприкінці лютого, Москва готувалася до серйозних скорочень бюджету на освіту та охорону здоров’я, щоб фінансувати своє вторгнення в Україну.
Відтоді світові ціни на нафту зросла з довоєнного середнього рівня в 72 долари до понад 100 доларів за барель, забезпечивши Москві багатомільярдне фінансове підживлення.
Тим часом важливі обмеження на російську нафту зняли, а Київ усе більше турбується про те, як війна в Ірані вплине на здатність України отримувати від США оборонну зброю для відбиття російських дронів і ракет, зазначає британський журналіст.
Колумніст агенції Bloomberg Марк Чемпіон визнає, що фінансова ситуація Росії поліпшилася, але також вважає, що війна проти Ірану виявила сильні сторони України.
Україна вже рік як «готує карти для гри» після того, як американський президент сказав Зеленському, що у нього їх немає. Інша причина – суттєве послаблення впливу США, бо Вашингтон уже скоротив допомогу, послабив санкції проти Росії та переорієнтував ресурси на Близький Схід.
Водночас Україна зміцнила власні позиції: розвинула технології (особливо дрони), стримує російський наступ із великими втратами для РФ і почала шукати нових партнерів, зокрема в країнах Перської затоки.
Чи зможе Україна справді допомогти відкрити Ормузьку протоку, як довго вона зможе зберегти свою відновлену технологічну перевагу над Росією і скільки насправді принесуть її угоди з країнами Перської затоки – усе це відкриті питання. Але Вашинотон міг би звернути увагу, що Київ «більше не є лише військовим тягарем, а й ресурсом, навіть для могутніх збройних сил США», пише 1 квітня колумніст Bloomberg.
Переговори Києва з американцями
Президент України Володимир Зеленський анонсував на 1 квітня розмову у відеоформаті з американською стороною.
«Вони мене також попросили. Я про це говорив з генсеком НАТО. Ми домовилися, що він, я, Стів Віткофф, Джаред Кушнер, Ліндсі Грем, ще там дехто буде», – сказав Зеленський журналістам під час Бучанського саміту.
За його словами, розмова буде стосуватися, «де ми знаходимося, і наскільки ми близько до домовленостей, хоча б до тристоронньої зустрічі».
Чергова зустріч, яка планувалася на початку березня в столиці ОАЕ Абу-Дабі, була відкладена на невизначений час через загострення ситуації на Близькому Сході.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ:
Зеленський і Мерц обговорили «комунікацію з американською стороною» напередодні переговорів- Росія вимагає, щоб Україна залишила Донбас протягом двох місяців, заявив президент України Володимир Зеленський. Він зауважив, що Україна готова до компромісу – «припинення вогню там, де ми стоїмо».
- Зеленський мав ухвалити рішення про вихід українських військ із Донецької області «ще вчора», заявив 1 квітня речник Кремля Дмитро Пєсков. Він стверджує, що рішення про виведення ЗСУ з території Донецької області могло б «зупинити гарячу фазу цієї війни».
- Наприкінці лютого 2014 року Росія ввела війська без опізнавальних знаків на Кримський півострів, які взяли під контроль органи влади. Очільник Кремля Путін спочатку заперечував, що це російські військові, а потім це визнав. З цього почалася гібридна агресія проти України зі встановленням силовим способом російського контролю на Кримом і частиною Донбасу.
- Були підписані Мінські домовленсті, але 24 лютого 2022 року Росія розпочала і досі веде повномасштабну війну проти України.