Президент США Дональд Трамп заявив, що хоче «забрати нафту в Ірану» і, можливо, захопити острів Харк, водночас наполягаючи, що Вашингтон «надзвичайно добре» просувається в переговорах з Іраном і що він «майже впевнений», що мирну угоду буде досягнуто «скоро». Трамп встановив для Ірану крайній термін – 6 квітня, щоб прийняти угоду про припинення війни або зіткнутися з ударами США по його електростанціях.
Поєднання погроз і можливості мирної угоди з Тегераном пролунало в інтерв’ю, опублікованому пізно 29 березня у газеті Financial Times, а також у заявах, які президент США зробив через годину журналістам на борту Air Force One.
Трамп відзначив прогрес у переговорах з Іраном, заявивши, що їх ведуть як напряму, так і опосередковано з «розсудливими» лідерами, і додав, що Тегеран частково відкриває ключову Ормузьку протоку – водний шлях, через який проходить близько 20% світових поставок нафти та природного газу.
Президент США не уточнив, що саме має на увазі під прямими переговорами з Іраном, керівництво якого заперечує факт переговорів. Тегеран заявив, що отримав, розглянув і відхилив американський мирний план із 15 пунктів, який передали через пакистанських посередників.
Трамп сказав:
«Ми просуваємося надзвичайно добре в цих переговорах. Але з Іраном ніколи не знаєш, бо ми ведемо переговори з ними, а потім нам завжди доводиться їх бомбити… чи то за допомогою бомбардувальників B-52, чи розриваючи ядерну угоду 2015 року», підписану Тегераном зі світовими державами, включно зі США, Росією та Китаєм.
«Я думаю, ми укладемо з ними угоду. Майже впевнений. Але можливо, що й ні, –сказав він журналістам. – Але зміна режиму вже відбулася. [Іранський] режим був знищений, розгромлений. Вони всі мертві».
Він також зазначив, не вдаючись у деталі, що нинішні лідери є «дуже розсудливими».
«Я бачу можливість угоди з Іраном. Це може статися скоро», – додав він.
«Забрати іранську нафту»
В інтерв’ю Financial Times Трамп заявив, що «моєю перевагою було б забрати нафту», порівнюючи ситуацію з Венесуелою, де, за його словами, він має намір взяти під контроль нафтову галузь «на невизначений час» після того, як американські сили захопили очільника країни Ніколаса Мадуро в січні.
«Якщо чесно, моя улюблена ідея – забрати нафту в Ірану, але деякі нерозумні люди в США питають: «Навіщо ви це робите?» Але це нерозумні люди», – цитує Трампа Financial Times.
«Можливо, ми захопимо а можливо й ні. У нас є багато варіантів», – сказав він, маючи на увазі вузол, через який експортується більшість іранської нафти.
«Це також означало б, що нам довелося б бути там [на острові Харк] певний час, – додав він. – Я не думаю, що у них є якась оборона. Ми могли б дуже легко його захопити».
Трамп встановив крайній термін до 6 квітня для Ірану, щоб той відкрив Ормузьку протоку і погодився на угоду про припинення війни, або ж зіткнувся з ударами США по своїх електростанціях.
Фред Флейтц
Для Радіо Свобода наміри США прокоментував Фред Флейтц, заступник голови Центру американської безпеки у Вашингтоні:
«Я обережно оптимістичний. Першим наміром президента Трампа є використання дипломатії перед застосуванням військової сили. І я вважаю, що він шукає спосіб знайти відповідальних іранських лідерів, які хотіли б припинити насильство, зупинити війну та бомбардування.
Я думаю, що ми намагаємося оминати радикалів із Корпусу вартових Ісламської революції, і ймовірно, радикалів при верховному лідері. Саме тому, як мені відомо, ми працюємо зі спікером іранського парламенту, щоб подивитися, чи можна досягти врегулювання для припинення війни та безпеки Ормузької протоки».
Протести у США, зокрема, через Іран
28 березня у Сполучених Штатах відбулися масові акції протесту проти політики президента Дональда Трампа та його адміністрації.
Третя загальнонаціональна акція під гаслом «Ні королям», за твердженням організаторів, стала найбільшою за весь час їх проведення, вони навіть називають її «найбільшою акцією протесту в історії США».
Загалом відбулося понад 3 тисячі мітингів і демонстрацій у всіх 50 штатах.
Акція під гаслом «Ні королям», Сент-Пол, Міннесота, США, 28 березня 2026 року
За оцінками організаторів, у протестах загалом взяли участь до 8 мільйонів людей.
Організатори та учасники мітингів протестують проти того, що вони називають авторитарними тенденціями адміністрації Трампа, проти дій міграційної служби, висувають вимоги соціальної справедливості, а також звучали гасла проти війни з Іраном.
Каріна Каган має доньку яка служить в армії США за кордоном. Вона проїхала понад дві години, щоб взяти участь в акції у Канзасі.
«Найбільше переживаю за можливість наземного залучення військ, – сказала вона NPR, говорячи про потенційне розгортання американських військ на землі. – Це просто марна, марнославна війна».
У Білому домі заявили, що «демонстрації організували мережі лівих активістів, щедро фінансовані противниками влади», і що вони є проявом «синдрому одержимості Трампом», а не відображенням реальних проблем.
Пакистан прагне організувати переговори
Пакистан заявив, що прагне провести прямі мирні переговори в Ісламабаді цього тижня, однак насильство на Близькому Сході та жорстка риторика між Вашингтоном і Тегераном не вщухають.
«Для Пакистану буде честю прийняти та сприяти змістовним переговорам між двома сторонами найближчими днями для досягнення всеосяжного і тривалого врегулювання поточного конфлікту», – заявив міністр закордонних справ Пакистану Ішак Дар після зустрічі 29 березня провідних дипломатів регіону.
Вашингтон і Тегеран не прокоментували запропоновані мирні переговори, тоді як жертви та руйнування на Близькому Сході не вщухають.
Підтримувані Іраном повстанці-хусити в Ємені 28 березня вперше вступили у конфлікт, запустивши ракети в бік Ізраїлю, включно з хвилею вранці 30 березня.
Прихильники хуситів проводять демонстрацію на підтримку Ірану у місті Сана, Ємен, 27 березня 2026 року
Ескалація бойових дій
Події розгортаються на тлі прибуття тисяч додаткових морських піхотинців США в регіон, оскільки Вашингтон продовжує підготовку до можливого наземного вторгнення в Іран, хоча офіційні особи США заявляють, що жодного рішення ще не ухвалено.
На п’ятому тижні війни США та Ізраїлю проти Ірану спікер парламенту Ірану Мохаммад Багер Галібаф, якого розглядають як можливого претендента на керівництво країною після загибелі її керівництва внаслідок авіаударів США та Ізраїлю, звинуватив Сполучені Штати у «таємному» плануванні наземної атаки, попри розмови про мир.
«Ми впевнені, що можемо покарати Америку і змусити її пошкодувати про саму думку напасти на Іран», – сказав він.
Університет науки і технологій у Тегерані після ймовірного ізраїльського авіаудару
Іран 29 березня здійснив ракетний удар, унаслідок якого постраждали щонайменше 11 осіб у місті Беер-Шева, повідомили ізраїльські органи влади. Внаслідок одного з ударів виникла велика пожежа на хімічному заводі на околиці міста.
Ізраїльські військові у своєму зведенні заявили, що здійснили понад 140 авіаударів по центральному та західному Ірану, включно з Тегерном, протягом доби до вечора 29 березня. За їхніми словами, були уражені пускові установки балістичних ракет і склади, серед інших цілей.
Міжнародне агентство з атомної енерегії повідомило 29 березня, що реактор Ірану в Хондабі, поблизу міста Арак, зазнав серйозних пошкоджень і більше не функціонує.
Пожежа на ізраїльському нафто-переробному заводі, який був уражений уламками від перехопленої іранської ракети, Хайфа, Ізраїль, 30 березня 2026 року
Ізраїльські військові заявили, що завдали удару по об’єкту, офіційно відомому як дослідницький важководний реактор у Хондабі, щонайменше вдруге після авіаудару під час 12-денної війни у червні 2025 року.
Реактор є частиною великого ядерного комплексу в центральному Ірані, який включає виробництво важкої води, що дозволяє використовувати природний уран як паливо без необхідності високого рівня збагачення.
Відключення електроенергії в Тегерані
Ізраїльські військові також заявили, що завдали нових ударів по об’єктах, пов’язаних з іранським керівництвом, але деталей не надали.
Міністерство енергетики Ірану повідомило, що удари США та Ізраїлю пізно 29 березня були спрямовані на об’єкти електропостачання в столиці, що призвело до відключень у кількох районах.
Люди виносять комп’ютерні сервери та обладнання з офісної будівлі, де був офіс телеканалу Аль-Арабі ТБ зі штаб-квартирою в Досі, після ракетного удару по іранській столиці. Тегеран, 29 березня 2026 року
Тим часом прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу заявив, що доручив армії просунутися далі на південь Лівану, щоб розширити так звану «зону безпеки».
Нетаньягу сказав, що метою є запобігання загрозі з боку підтримуваного Іраном угруповання «Хезболла», яке Ізраїль і США вважають терористичною організацією, та обстрілам ракетами з цього району.
«Ми налаштовані докорінно змінити ситуацію» на півдні Лівану, – сказав Нетаньягу.
Шмуель Абрамзон, головний економіст Міністерства фінансів Ізраїлю, заявив 30 березня, що економіка країни, ймовірно, скоротиться в першому кварталі 2026 року через війну з Іраном. Посилаючися на показники економічної активності та досвід минулих воєн, Абрамзон зазначив, що очікується зменшенення темпів зростання економіки Ізраїлю на рівні приблизно 9,5 %.
ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Іран підтвердив смерть адмірала КВІР, відповідального за блокування Ормузької протоки ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Сили спецоперацій США прибули на Близький Схід – NYT ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Експорт українських дронів на Близький Схід: що може отримати і втратити Київ?