Україна в ЄС до 2027 року та вимоги до Росії. Брюссель ставить свої умови

Європейський Союз формулює власні вимоги до Москви на тлі переговорів про припинення війни. Водночас у Брюсселі шукають спосіб наблизити Україну до членства вже до 2027 року. Чого ЄС домагається від Росії та чи реальна «прискорена» євроінтеграція Києва?

№ 1 Яких поступок ЄС вимагає від Росії

Що потрібно знати: Віцепрезидентка Європейської комісії Кая Каллас поширила серед держав-членів ЄС документ, де викладено перелік поступок, які Росія має зробити в дипломатичних переговорах з Україною за посередництва США. З цим документом ознайомилося Радіо Свобода. Серед вимог – скорочення чисельності російських військ і їх виведення з сусідніх країн, виплата репарацій та демократизація російського суспільства.

Ні ЄС, ані окремі європейські країни не беруть участі в переговорах щодо припинення війни в Україні, які тривають уже майже рік. З огляду на те, що ЄС фінансує основну частину допомоги Україні, а потенційний 20-пунктний мирний план чітко визначає роль Брюсселя, зокрема, вступ України до ЄС до 2027 року, європейські лідери нарікають на відсутність політичного впливу в переговорах.

Контекст: У документі під назвою «Основні інтереси Європи у забезпеченні всеосяжного, справедливого та тривалого миру і безпеки континенту» наголошується, що не може бути миру чи безпеки «без участі ЄС за столом переговорів і без урахування його ключових інтересів».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Зеленський розповів, до яких компромісів готова Україна

Документ відображає «максималістську позицію ЄС» щодо дій Росії. Один із дипломатів ЄС сказав Радіо Свобода: «Ми відповідаємо на російські максималістські вимоги щодо України». Кремль досі не відмовляється від своєї мети контролювати весь Донбас і, за повідомленнями, не погоджується з ідеями розміщення військ НАТО в західній частині України чи виплати компенсацій за збитки, завдані війною.

Інший європейський посадовець, ознайомлений з документом, зазначив: «Досягнення миру не полягає лише в поступках з боку України. Ми також повинні сформулювати свої вимоги до Росії, перш ніж відправляти туди будь-якого посланця».

Серед держав ЄС обговорюється можливість призначення спеціального посланця ЄС з питань Росії, хоча згоди щодо кандидатури чи повноважень цієї особи наразі немає.

Документ мають обговорити представники ЄС 17 лютого, а окремі положення, ймовірно, стануть предметом обговорень на зустрічі міністрів закордонних справ 23 лютого в Брюсселі.

Детальний аналіз:

• У першому розділі з назвою «Росія повинна поважати незалежність, суверенітет і територіальну цілісність держав» головна ідея полягає в тому, що якщо Україна повинна обмежити чисельність своїх військ або навіть вивести їх з деяких районів, що обговорювалося під час переговорів за посередництва США, то Росія повинна зробити те саме. У розділі також міститься вимога не визнавати «де-юре» окуповані українські території та їх демілітаризація.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Каллас назвала, яких поступок від РФ на переговорах із Україною вимагає ЄС

• Наступний розділ, «Безпечна і стабільна Європа», містить вимогу, щоб «Росія припинила дезінформаційні кампанії, диверсії, кібератаки, порушення повітряного простору та втручання у вибори в країнах Європи та її сусідах».
• Інша вимога передбачає відсутність ядерної зброї в Білорусі та «заборону російської військової присутності та розгортання військ у Білорусі, Україні, Республіці Молдова, Грузії та Вірменії». Російські війська протягом десятиліть дислокуються в контрольованих Росією сепаратистських регіонах, таких як Абхазія, Південна Осетія та Придністров'я, а також на базах у Вірменії та Білорусі.
• У частині, що стосується міжнародного права, ЄС закликає виключити можливість загальної амністії за воєнні злочини, надати доступ міжнародним слідчим до місць, де, за підозрами, були скоєні воєнні злочини, та верховенство міжнародного права та міжнародних договорів над внутрішнім російським законодавством.
• Щодо репарацій зазначається, що «Росія має компенсувати та зробити внесок у відбудову України, а також відшкодувати за збитки європейських держав і компаній та за екологічну шкоду».
• ЄС заморозив близько 210 мільярдів євро російських активів, але досі не дійшов згоди про їх законну конфіскацію або про перерахування Україні, однак вже надіслав Києву прибутки від цих коштів за квартал.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Перемога чи компроміс із Путіним: ЄС дав Україні не репараційні, а свої 90 мільярдів

• Окремі вимоги стосуються внутрішньої ситуації в Росії: заклик про проведення вільних і справедливих виборів із міжнародним моніторингом, звільнення всіх політичних в’язнів, повернення депортованих цивільних та дітей, свобода медіа, скасування закону про «іноземних агентів», припинення «фальсифікації історії та запровадження законів, що криміналізують інакомислення та делегітимізують незалежні ЗМІ та громадянське суспільство», а також повну співпрацю в розслідуванні вбивств російських опозиційних лідерів Олексія Навального та Бориса Нємцова.

№ 2: Мрія України про членство в ЄС

Що потрібно знати: Питання швидкого вступу України до ЄС, можливо, вже навіть наступного року, знову опинилося в центрі уваги. Президент України Володимир Зеленський написав в мережі X: «Україна зробить все для того, щоб бути готовою до вступу в ЄС до 2027 року. Принаймні, ми виконаємо основні кроки. Я хочу мати конкретну дату». 14 лютого на Мюнхенській конференції з безпеки він додав: «Нам потрібна дата, бо інакше Росія спробує заблокувати нас – безпосередньо або, можливо, через інші країни».

Паралельно Брюссель починає розглядати можливі креативні рішення, щоб допомогти Києву у цьому питанні. Президентка Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн запропонувала ідею «зворотного розширення»: країна могла б приєднатися до ЄС без повного набору привілеїв членства – наприклад, без права голосу, власного єврокомісара чи повного доступу до фінансування – ці права будуть поступово впроваджуватися пізніше, коли країна завершить необхідні реформи, щоб стати повноправним членом.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Єврокомісія представила 20-й пакет санкцій проти РФ – заява фон дер Ляєн

Контекст: Є дві причини, чому розглядається можливість часткового членства. Україна ніяк не може стати повноправним членом вже наступного року. Хоча країна стала офіційним кандидатом у члени ЄС у 2022 році, вона все ще не розпочала переговори про вступ до ЄС через вето Угорщини, яка стверджує, що Україна дискримінує угорську меншину.

Відкриття, закриття, а іноді навіть проміжні етапи 33 переговорних розділів про вступ потребують одностайної підтримки держав-членів ЄС – кожна країна має сотню можливостей накласти вето. Навіть якщо партія Віктора Орбана «Фідес» програє угорські парламентські вибори в квітні і до влади прийде дещо більш проукраїнська партія «Тіса», Україна, ймовірно, зможе розпочати переговори за всіма розділами і, можливо, закрити деякі з них лише до 2027 року.

Оцінка Європейської комісії з кінця 2025 року щодо готовності Києва до членства показує, що країна має «хороший рівень підготовки» лише в декількох з 33 розділів.

Для порівняння: Чорногорії – меншій, багатшій і менш геополітично складній країні, ніж Україна – знадобилося 13 років переговорів про вступ до ЄС, щоб закрити 13 із 33 розділів. Вступ України до ЄС десь у 2030-х роках все одно вважатиметься «прискореним», за оцінкою більшості експертів з питань розширення ЄС.

Однак основною причиною пошуку креативних рішень ЄС є 20-пунктний мирний план, який зараз обговорюють Росія, Україна та США. Один із цих 20 пунктів передбачає членство України в ЄС до 2027 року. Варто зазначити, що європейці незадоволені тим, що їх немає за столом переговорів, а тим більше, коли йдеться про питання, в яких вони повинні мати право голосу.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Біженці з України. Що буде після завершення тимчасового захисту? Відповідає спецпосланниця Євросоюзу

У розмові з Радіо Свобода на конференції в Мюнхені прем'єр-міністр Нідерландів Дік Схоф зазначив: «Без сумніву, Україна належить до європейської сім'ї, але американці та росіяни не будуть вирішувати, коли Україна вступить до Європейського Союзу. Це вирішуватиме Європейський Союз і Україна».

Детальний аналіз:

• Кілька чиновників ЄС, з якими Радіо Свобода поспілкувалося неофіційно, визнають, що, хоча мирна угода наразі здається віддаленою, вони не можуть її зупиняти через одну-єдину проблему.
• Вони також погоджуються, що потрібно якось допомогти президенту Володимиру Зеленському, а членство в ЄС, навіть часткове, є одним з небагатьох «підсолоджувачів» у цій, на перший погляд, жорсткій угоді, яку він може «продати» українському народу.
• Чи можна це зробити до 2027 року? У розмові з Радіо Свобода у Мюнхені колишній президент Європейської комісії Жозе Мануел Баррозу зазначив, що «креативність європейських юристів безмежна, коли є реальна потреба».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Китайський тил Путіна. Чому Європі досі складно обмежити зв’язки Москви й Пекіна

• Він додав: «Найбільш ймовірним сценарієм є надання Україні якогось пришвидшеного членства, щоб не знижувати стандарти, але водночас продемонструвати Україні, що ми серйозно ставимося до її членства в ЄС».
• Навіть прискорене, часткове, попереднє або зворотнє членство може бути занадто сміливим кроком для ЄС. Нинішня комісарка ЄС з питань розширення Марта Кос вказала на головну перешкоду в недавньому інтерв'ю Радіо Свобода. «У процесі вступу є два важливі стовпи: один – це технічний процес, яким я керую, а інший – динаміка в державах-членах, тому що б ми не робили, ми маємо отримати їх схвалення», – сказала вона.
• Раптова зміна правил вступу вимагає одностайності, і не тільки Угорщина висловлює серйозні сумніви. За даними джерел Радіо Свобода, кілька інших держав-членів ЄС також ставляться до цього з обережністю.
• Схоф зазначив: «Ми можемо знайти способи, але, я думаю, що це буде складна дискусія». Президент Латвії Едгарс Рінкевичс, якого запитали про це під час панельної дискусії в Мюнхені 15 лютого, був ще більш відвертим, сказавши: «Спілкуючись з багатьма головами держав і урядів ЄС, я відчув, що на даний момент немає готовності домовитися про дату».

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: «Чорний список» для російських «ґвалтівників» в Україні й «стукання» Європи у двері Кремля

• Аргументи варіюються від «скриньки Пандори», яку можна відкрити, змінивши договори ЄС, оскільки блок може застрягнути в дискусіях про це на роки, до того, наскільки Україна може фінансуватись з джерел ЄС, особливо в секторах регіонального та сільськогосподарського фінансування, особливо зважаючи на те, що вже й так ведуться дуже складні та напружені дискусії про наступний бюджет ЄС (2028-2034), яким Брюссель буде займатись протягом наступних двох років.
• Інші також не хочуть погоджуватися на «ЄС двох швидкостей». «Ти або в союзі, або поза ним, це завжди було принципом і основною силою Союзу», – висловився один дипломат в інтерв'ю Радіо Свобода.
• Є також питання справедливості, яке, мабуть, найкраще сформулював прем'єр-міністр Хорватії Андрей Пленкович в інтерв'ю Радіо Свобода. «Якщо ми змінимо методологію на геополітичний підхід, то це змінить не тільки ситуацію щодо України, – сказав він. – Я підтримую Україну, але зміни будуть стосуватися всіх. А це означатиме великий бум (розширення), якого ми не мали вже багато років».
• Останні «великі розширення» відбулися в 2004 і 2007 роках, коли до клубу приєдналися 10 країн Центральної та Східної Європи. А це вимагало фундаментальної економічної та політичної реорганізації ЄС.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Вступ України до Євросоюзу є частиною гарантій безпеки – Кос

• На думку Пленковича, «всі» означає всі інші країни, які прагнуть вступити до ЄС: Албанія, Боснія і Герцеговина, Грузія, Косово, Молдова, Чорногорія, Північна Македонія, Сербія та Туреччина. З цих дев'яти країн Албанія, Чорногорія, Сербія та Туреччина технічно більш просунуті, ніж Україна, оскільки всі вони вже розпочали переговори про вступ до ЄС. Вони намагаються отримати членство протягом багатьох років, а то й десятиліть, за чинною методологією, що базується на заслугах країни.
• Але чи погодилися б усі нинішні держави-члени ЄС на альтернативу форму членства в ЄС і для цих країн, а якщо ні, то для яких саме? Іншими словами, раптове членство України в ЄС, ймовірно, створило б більше проблем, аніж вирішило.

ДИВІТЬСЯ ТАКОЖ: Гетьманчук: «В НАТО як ніколи зацікавлені переймати вивчені Україною уроки війни»