«Азову» досі не дають західну зброю. Чому?

«Азов» воює на передовій, але обмежений у використанні зброї. Зокрема, бригада досі не отримує західну зброю, заявив командир «Азову» Денис Прокопенко («Редіс»). У низці законів про асигнування США міститься поправка про заборону надання будь-яких коштів «на зброю, навчання або іншу допомогу «Азову».

Чому так сталося, що бригада не отримує західну зброю? Як це впливає на її боєздатність? Наскільки змінився «Азов» за 10 років від моменту створення? Чи можливо прибрати обмеження в американському законодавстві щодо «Азову» і хто може на це вплинути, читайте далі в матеріалі.

«Поправки в законодавстві США»

Як вказав Денис Прокопенко, рішення про ухвалення згаданої поправки першочергово ґрунтувалося на характеристиці «Азову» західними ЗМІ, які, на його думку, сформували своє ставлення до підрозділу під впливом російської пропаганди.

Усі основні звинувачення, які закидають «Азову», неодноразово спростовувалися, зазначив Прокопенко у фейсбуці. Втім, критика була не лише на шпальтах західних ЗМІ, і про це – далі у публікації.

Денис Прокопенко

«Редіс» наголосив, що формулювання «батальйону «Азов», яке використовується в американському законодавстві, фактично апелює до неіснуючого підрозділу, оскільки наприкінці 2014 року «Азов» перестав бути батальйоном і став окремим загоном спеціального призначення. А з лютого 2023 року «Азов» став 12-ю бригадою спецпризначення Національної гвардії України.

Цей підрозділ став першим в Україні, що перейшов на стандарти НАТО, і військові зробили це за власною ініціативою, зауважив командир.

Прокопенко зауважив, що «Азов» наразі приймають на найвищому рівні в усьому західному світі, але досі не дають бригаді зброю. Він закликав прибрати згадки про підрозділ з низки законів про асигнування США та усіх «чорних списків».

Ми звернулися до командування «Азову» із запитом прокоментувати докладніше це питання. Нам відповіли, що зараз у бригаді коментарів не надають і «очікують на реакцію з боку західних партнерів».

«Найбільш мотивовані бійці»

Речник Української добровольчої армії «Південь» Сергій Братчук вважає, що бригада «Азов» на сьогодні є однією з найбільш мотивованих частин Сил оборони України. Західна зброя дозволила б «азовцям» бути ще більш ефективними на полі бою, вважає військовий.

Боєць 3-ї окремої штурмової бригади (раніше ССО «Азов») ЗСУ готується до ведення вогню по російських позиціях поблизу Бахмуту на Донеччині, 6 лютого 2023 року

«Вони виконують надзвичайно складні завдання. Вони говорять про те, що могли б набагато ефективніше воювати, набагато ефективніше стримувати ворога та у разі необхідності виконувати, наприклад, бойові завдання вже наступального характеру. Тому мають попрацювати і наші юристи, і наші дипломати для того, аби бригада «Азов» сьогодні отримала ту зброю, яка допоможе наближати нашу перемогу. З «Азовом» тут питань жодних не виникає – умотивовані, міцні, мужні. І з західною зброєю ми всі побачимо результат», – додав Братчук.

«Кампанія РФ з дискредитації України»

Відомий історик (і колишній керівник пресслужби «Азову») Олександр Алфьоров наголошує, що Росія з 2014 року розгорнула масштабну кампанію з дискредитації України. А першими під атаку російської пропаганди потрапили українські добровольці.

Олександр Алфьоров

«Росіяни намагалися продемонструвати якийсь фашизм, який начебто існує в Україні. Слід зауважити, що російська пропаганда – це не лише витоки певної інформації внутрішніх засобів масової інформації в Російській Федерації, але й міжнародні ЗМІ, які тим чи іншим способом впровадила Росія через свої супутникові канали. Одночасно з тим ми маємо акцентувати, що світова преса не завжди чітко розуміла, що ж відбувається в цій пострадянській країні, як вони думали. Чи там йде громадянська війна, чи йдуть просто розбірки між колишніми радянськими республіками. Тож, власне, слабкість позиції тодішньої української влади, нестабільність в представницьких органах України – все це разом призвело до того, що багато іноземних ЗМІ сприймали російську пропаганду за чисту монету», – зазначив він.

• В Росії у серпні 2022 року визнали «Азов» «терористичною організацією», його діяльність у цій країні заборонена. Згідно з російським законодавством, учасники таких організацій можуть бути засуджені на термін від 10 років і до пожиттєвого ув’язнення.
• Станом на 24 лютого 2024 року, за даними Асоціації родин захисників «Азовсталі», у російському полоні перебували близько 900 військовослужбовців «Азову». Частину полонених бійців у Росії вже засудили або судять за начебто вчинення злочинів проти цивільного населення.
• У російських ЗМІ військових «Азову» називають «нацистами» і «бойовиками».

«Ярлики фашизму та нацизму»

Одне із гасел, під яким Росія почала повномасштабне вторгнення в Україну, стосувалося саме так званої «денацифікації», нагадав Алфьоров.

«Всі ярлики, що вішались на «Азов», вішались тепер Путіним 2022 року безпосередньо на українську владу, на українських цивільних. Цей ярлик фашизму, який потім вони перекомутували в ярлик нацизму, неонацизму, – це всього-на-всього дія російської пропаганди. На сьогоднішній момент ці методи вже недієві», – вважає він.

Свій світогляд і принципи «Азов» яскраво продемонстрував під час оборони Маріуполя, каже історик. Світ мав можливість за цим спостерігати й зробити свої висновки. Він нагадав, що серед «азовців» є багато Героїв України. Вони отримали це найвище звання після захисту Маріуполя.

Роковини загибелі українських військовополонених в колонії в Оленівці. Акція із вшанування пам'яті. Київ, 29 липня 2023 року

«Весь світ спостерігав за «Азовом». І в принципі ми маємо говорити про те, що весь світ, і українці одночасно з тим, зрозумів, що все, що стосувалося «Азову», – це була брехня. На мою думку, і на сьогодні в Україні, коли щонеділі проводяться акції про звільнення наших військовополонених, зокрема «азовців», які вийшли з «Азовсталі», це все створює зовсім іншу картину світу», – зауважив він.

• Батальйон «Азов» був створений у травні 2014 року у Бердянську як підрозділ патрульної служби міліції особливого призначення. Першим командиром «Азову» був Андрій Білецький, член організації «Патріот України», яка позиціонувалася як ультранаціоналістична.
• Вона припинила своє існування у 2014 році. Білецький керував «Азовом» пів року – з травня до жовтня.
• У вересні 2014-го «Азов» реорганізували, він став полком міліції особливого призначення МВС, потім – загоном спеціального призначення Нацгвардії, а з лютого 2023 року – 12-ю бригадою спеціального призначення НГУ.

«Правила, які втратили сенс»

Аналітик Стокгольмського центру досліджень Східної Європи, німецький політолог Андреас Умланд, який є фахівцем з питань російського ультранаціоналізму та авторитаризму, європейського неофашизму, у коментарі Радіо Свобода зазначив, що «Азов» дуже змінився за роки своєї діяльності, але досі подекуди асоціюється з іміджем, який був 10 років тому.

Андреас Умланд

«Ті, хто спочатку створив «Азов» – «Патріот України», там були ідеологічні моменти, які були неприйнятні і для Конгресу США, і тому тоді запровадили такі правила. Але, з іншого боку, з того часу багато чого змінилося в цьому батальйоні, потім полку, потім бригаді. І ці правила, мені здається, вже зараз взагалі втратили сенс. Зараз ще можна зустріти критику символіки «Азову». Ця іміджева проблема в чомусь залишилась для «Азову». Але ця символіка вже не висловлює якусь ідеологію. Тобто деякі люди дивляться тільки на військові досягнення «азовців», а інші все ще пам’ятають ось цю символіку і початок цього батальйону. По-різному оцінюють «Азов», і, на жаль, ще є це критичне ставлення. Звичайно, це проблема для «Азову» і, я б сказав, для України теж», – каже він.

Військовослужбовці полку «Азов» під час параду з нагоди 5-ї річниці визволення Маріуполя від російських гібридних сил. Маріуполь, 15 червня 2019 року

Деякі західні політики дуже обережні у зміні свого ставлення щодо «Азову», пояснює експерт. За його словами, попри те, що багато «азовців» постраждали та загинули під час оборони України, а деякі залишаються в російському полоні, де їх катують, «старі іміджі все ще грають велику роль».

«Це треба пояснювати для людей, щоб не була ось ця підозра, що це ідеологічна якась організація, політична організація. Це мають і друзі України робити, і сама Україна, і самі «азовці», – наголосив Умланд.

За що критикують «Азов»?

Влітку 2023 року представники «Азову», звільнені з російського полону, відвідали Стенфордський університет у США, де їх приймав професор Френсіс Фукуяма. Як відзначила керівниця Асоціації родин захисників «Азовсталі» – дружина «Редіса» Катерина Прокопенко, професор тоді висловив їм подяку за героїчний захист Маріуполя.

Критики не забарилися: Фукуяму назвали «симпатиком неонацистів» і нагадали, що той же університет раніше у дослідженні вказував, що «азовський» рух – це ультраправа націоналістична мережа військових, парамілітарних та політичних організацій».

Із дослідження Центру міжнародної безпеки й співпраці Стенфордського університету (з оновленням у серпні 2022 року):

• «Азов» і українські ультраправі загалом змішують класичні праві теми, такі як антисемітизм, етноцентризм, гомофобію та расизм, із більш популістськими економічними пропозиціями про більшу роль держави в суспільстві.
• У 2016 році Facebook визнав батальйон «Азов» «небезпечною організацією», що дозволяє мережі регулювати контент «Азову» та усувати з платформи сторінки, пов’язані з «Азовом». У лютому 2022 року материнська компанія Facebook Meta оголосила, що тимчасово послабить цю вимогу, щоб дозволити обговорювати «Азов» у контексті оборонних зусиль України. Meta все ще забороняє «Азову» використовувати Facebook для обміну повідомленнями, реклами та вербування.
• «Азов» був однією з центральних сил оборони Маріуполя. Репортери також відзначили, що підрозділи «Азову» воювали проти російських військ у Києві та Харкові.

Вагомим аргументом для американських законодавців стала доповідь нью-йоркської аналітичної структури Soufan Center, яка моніторить діяльність радикальних угруповань та терористичних структур. У документі йдеться про те, що «Азов» роками рекрутує, радикалізує і тренує американських громадян. Один з авторів цієї доповіді Колін Кларк називав вимоги конгресменів стосовно «Азову» «цілком обґрунтованими», а рішення розглядати їх як іноземну терористичну організацію «розумним».

Редакція звернулася до Коліна Кларка з проханням прокоментувати звернення Дениса Прокопенка, але відповіді від експерта досі не отримала.

Із послідовною критикою «Азову» у США виступає також журналіст Лев Голінкін. Він критикує західні ЗМІ, які почали стриманіше писати про «азовців» після повномасштабного вторгнення РФ в Україну.

«Москва та «Азов» використовують один одного, щоб захистити те, що неможливо захистити: для Росії прийнятно вторгнутися в суверенну країну для боротьби з неонацистами; для Заходу доречно звеличувати неонацистів, оскільки вони воюють проти Росії», – пише Голінкін на шпальтах лівого американського видання The Nation у червні 2023 року.

«Такий підхід є проявом «американської прогресивної істерії, а не української реальності», – відповів Голінкіну Владислав Давидзон на шпальтах американського видання про єврейське життя The Tablet. «Хоча назва бойового загону залишилася, тепер це професійний та елітний підрозділ, який ведуть у бій офіцери, обрані зі звичайного армійського резерву», – наголошує Давидзон і закликає зупинити роздмухування вигаданої загрози у розпал війни за виживання.

«Чутлива тема для західних демократій»

Експерт Ради зовнішньої політики «Українська призма» Олександр Краєв розповів Радіо Свобода, що тематика довкола неонацизму є дуже чутливою для західних країн.

Олександр Краєв

Для вирішення проблеми потрібна комунікація на високому політичному рівні, каже експерт. Втім, зараз для західних партнерів це питання може бути не на часі.

«Перша проблема – це вибори. В більшості тих країн, з якими нам треба це питання проговорити, – в цьому році вибори. Ті ж Сполучені Штати, ті ж британці, які готуються до виборів, ті ж німці. Ті чи інші підозри на нацизмі – це дуже соціально чутлива тема для західних демократій. Будь-які натяки на те, що щось там переглядається, робиться інакше, це одразу може спричинити певне соціальне невдоволення або певну реакцію.

Ну і плюс не забуваємо, що все-таки Росією інспіровані партії, як та ж альтернативна Alternative für Deutschland (націоналістична та право-популістська політична партія Німеччини – ред.), одразу вчепляться в цю тему і будуть постійно її юзати. Тому уряди, які в цьому році переживають вибори або готуються до виборів, не хочуть займатися чутливими питаннями. З усіма іншими проблем в принципі не має бути», – пояснив Краєв.

Які шанси змінити ситуацію?

Народний депутат України, який є членом Бюро ПАРЄ, Олексій Гончаренко вважає, що українська дипломатія повинна була порушувати це питання на міжнародній арені раніше.

Олексій Гончаренко

«На жаль, це все відбулося доволі давно. Це, напевно, перший підрозділ, який попав під найбільшу російську пропагандистську атаку. І це нам ще раз показує, наскільки важливим є інформаційний фронт, наскільки важливим є відповідати навіть на божевільні якісь інформаційні атаки, які відбуваються. Оскільки навіть божевільні атаки можуть мати серйозні наслідки», – зауважив він.

Через складний політичний процес у США у 2024 році вже не було шансів змінити американське законодавство щодо «Азову», вважає народний депутат з «Європейської солідарності» і припускає, що українська влада могла би підтримувати підрозділ самостійно.

«Ви бачили, як складно цей закон про фінансування України ухвалювався цього разу. (Розгляд тривав пів року, процес зрушив місця 20 квітня, після голосування у Палаті представників – ред.). Звичайно, що було б найкраще цей пункт прибрати, його треба просто прибрати раз і назавжди. Але, напевно, це треба було робити тоді, коли ці пакети проходили легко на хвилі захоплення Україною і шоку від початку російського вторгнення у 2022 році. Це питання до нашого дипломатичного фронту, я думаю, що це питання просто упустили. У 2022 році це було б зробити легко. Зробити це у 2024 році було неможливо в принципі. Поки буде діяти цей закон, в цій ситуації нічого не зміниться. Але Україна і сама закуповує зброю, яку можна передавати цьому підрозділу і вирішувати це питання», – сказав Гончаренко.

У 2018 році Конгрес США заборонив використовувати кошти з американської військової допомоги для України – «для озброєння, тренування чи іншої підтримки» полку «Азов». У жовтні 2019 року 40 конгресменів США вимагали визнати полк «Азов» терористичною організацією.

Радіо Свобода звернулося тоді за коментарем до полку Національної гвардії України «Азов», там назвали звернення конгресменів «наклепом». «Причину ж, яка нібито стала поштовхом до появи подібних звернень у США, вважаємо цілковитою нісенітницею, адже жодних доказів причетності підрозділу «Азов» до терористичних актів у Новій Зеландії ніколи не існувало у природі, і є банальною брехнею та наклепом», сказано у заяві.

Американський аналітичний центр Atlantic Council у відповідь на звинувачення конгресмена Макса Роуза про зв’язок «Азову» з терактами у Новій Зеландії опублікував статтю «Чому «Азов» не можна визнавати іноземною терористичною організацією».

• 20 квітня 2024 року Палата представників Конгресу США схвалила законопроєкт про національну безпеку, який передбачає військову допомогу Україні в розмірі близько 61 мільярда доларів. Сенат підтримав документ 23 квітня.
• Президент України Володимир Зеленський 21 квітня заявив, що швидка доставка американської військової допомоги Україні може дозволити українським силам стабілізувати лінію фронту і перехопити ініціативу. В інтерв’ю NBC News Зеленський сказав, що військова підтримка США дає Україні шанс на перемогу, але попередив, що прогрес України на полі бою залежатиме від того, наскільки швидко військова допомога прибуде на лінію фронту. Зеленський зазначив, що затримки з доставкою військової допомоги вже призвели до втрат української техніки й особового складу на «кількох напрямках».