Доступність посилання

ТОП новини

«Другий Бахмут»: навіщо Росія кидає «афганське угруповання» на Куп’янськ


Куп'янськ, 16 жовтня 2022 року
Куп'янськ, 16 жовтня 2022 року

Росія рветься до Куп’янська. На підступах до цього міста на сході Харківщини здіймаються стовпи сизо-чорного диму, небо повсякчас розриває гуркіт вибухів – лінія фронту менше ніж за 10 кілометрів. Через загострення ситуації оголошено обов’язкову евакуацію з Куп’янської та найближчих громад. За оцінками Генштабу ЗСУ, на цьому напрямку Росія зосередила понад 100 тисяч солдатів – для порівняння, це майже як угруповання радянських військ в Афганістані, яке на піку бойових операцій там сягало 120 тисяч.

Що відбувається на північному стику Харківщини та Луганщини, чому Росія саме зараз намагається прорватися на Куп’янськ і чи може він стати другим Бахмутом – розбирались Донбас Реалії (проєкт Радіо Свобода).

«Найстрашніше, як б'ють із РСЗВ»

Війна тут у повітрі, у вухах, в очах...

Вулиці Куп’янська майже порожні – у місті кореспондентам Донбас Реалії вдалося зустріти лише поодиноких перехожих. Будівлі побиті снарядами, чути віддалені звуки вибухів.

«Найстрашніше, як (війська РФ – ред.) б'ють з РСЗВ», – каже Донбас Реалії житель Куп'янська Федір. Розмова відбувається біля будівлі міськради, на яку 10 серпня російська армія скинула керовану авіабомбу ФАБ-250.

Чоловік каже, пів дня може бути «гаряче», а після обіду – коли ЗСУ дадуть агресору «відповідь», – спокійніше.

До повномасштабного вторгнення у Куп’янську жили понад 26 тисяч людей. Під російською окупацією місто було понад пів року – до осіннього контрнаступу ЗСУ у 2022 році. Та після звільнення місто не мало шансу оговтатись.

У трикутнику Куп’янськ–Кремінна–Лиман постійно тривали бої: ще від січня Росія намагалася повністю окупувати Луганщину і просунутися на втрачені території у Харківській та Донецькій областях.

До того ж, під Куп’янськом, у селищі Куп’янськ-Вузловий розташований великий залізничний вузол, а залізниця – логістична артерія військ РФ.

Місто регулярно потерпало від обстрілів військ РФ. Наприкінці червня-початку липня Росія значно посилила тиск на Куп’янському напрямку, і це у той час, коли наступ Сил оборони України розгортався, і вже були звільнені 9 населених пунктів на півдні Донеччини й у Запорізькій області.

16 липня у Міноборони підтвердили загострення ситуації на Сході.

Прапор України на стелі з написом «Куп’янськ» на в'їзді до міста після звільнення ЗСУ, 14 вересня 2022 року
Прапор України на стелі з написом «Куп’янськ» на в'їзді до міста після звільнення ЗСУ, 14 вересня 2022 року

Спікер Східного угруповання військ зі стратегічних комунікацій Сергій Череватий повідомив, що агресор зібрав на Лимано-Куп’янському напрямку понад 100 тисяч солдатів, понад 900 танків, більше 555 артилерійських систем, 370 РСЗВ.

«Для розуміння – на піку чисельності радянських військ в Афганістані було 120 тисяч», – зазначив він.

І хоча вже ввечері 18 липня заступниця міністра оборони України Ганна Маляр повідомила, що ініціатива на Куп'янському напрямі вже у ЗСУ, – ситуація лишалась складною.

«Кількість обстрілів вражаюча. Це мені нагадало Рубіжне, коли у нас на годину було по 400-410 «прильотів», – розповів офіцер секції S3 3-го батальйону «Свобода» бригади швидкого реагування Нацгвардії «Рубіж» Андрій Кривущенко з позивним «Бородюля» в ефірі Радіо Донбас Реалії 21 липня.

За даними Міноборони РФ, які підтверджують незалежні джерела, на початку серпня війська РФ окупували село Новоселівське. Повідомлялося про окупацію чи загрозливу ситуацію щодо ще кількох невеликих сіл на півночі Харківщини та Луганщини. Судячи з повідомлень із фронту, прориву української оборони немає, проте лінія фронту змістилася західніше.

Протягом останнього тижня значно посилилися обстріли як самого Куп'янська, так і прилеглих сіл та селищ. 10 серпня через погіршення ситуації місцева влада оголосила про початок обов'язкової евакуації жителів 37 населених пунктів Куп'янського району. Евакуюватися мають жителі лівого берега річки Оскол. Частково під евакуацію потрапляє і Куп'янськ, зокрема селище Купʼянськ-Вузлова.

Читайте також: Витримує до трьох влучань із танка: як підбиту західну техніку ЗСУ повертають до бою

Дорогою з міста ближче до «нуля» кореспонденти Донбас Реалії побачили величезні стовпи диму, які розкидані до самого горизонту.

У повітрі стоїть гуркіт канонади. Військові розповіли, що керовані авіабомби (КАБ) по 250 та 500 кг агресор скидає щодня – не лише по Куп’янську, а й по станції Куп’янськ-Вузловий та селах району. Різко збільшились обстріли і системами реактивного залпового вогню «Смерч», «Ураган» тощо.

ЗСУ стримують натиск противника тут і водночас поступово, але впевнено просуваються на Півдні та на флангах Бахмуту. То навіщо Росія проривається до Куп’янська саме зараз, коли втрачає позиції на інших ділянках фронту?

Наслідки російського ракетного обстрілу. Квітень 2023 року. Куп'янськ
Наслідки російського ракетного обстрілу. Квітень 2023 року. Куп'янськ

Наступ агресора останньої надії?

Росія розпочала наступ на Куп’янському напрямку, щоб відволікти Сили оборони, заявила Ганна Маляр на початку загострення.

«Щойно ми перехоплюємо оперативну ініціативу і починаємо просуватись вперед, ворог одразу активізується на додаткових напрямках, щоб відволікти і відтягнути наші сили туди. Власне, зараз те саме відбувається. Росіяни запанікувати від нашого просування на Бахмутському напрямку», – пояснила заступниця міністра оборони.

Вона також зазначила, що це пов’язано і з тим, що агресор не відмовився від плану вийти на адмінкордони Донецької та Луганської областей.

Військовослужбовець 14-ї ОМБР ЗСУ «Князь Роман Великий» несе снаряд для 155-мм самохідної гаубиці М109 поблизу Куп'янська, 19 липня 2023 року
Військовослужбовець 14-ї ОМБР ЗСУ «Князь Роман Великий» несе снаряд для 155-мм самохідної гаубиці М109 поблизу Куп'янська, 19 липня 2023 року

За оцінками Олександра Коваленка, військово-політичного оглядача групи «Інформаційний спротив», Росія сконцентрувала на Луганщині один із найкращих своїх ресурсів сил та засобів – не взагалі, але порівняно з іншими напрямками. І накопичував агресор їх ще з кінця 2022 року.

Експерт припускає, що Росія планувала використати його для контрнаступальної кампанії з виходу на лівий берег Осколу – але ніяк не могла розпочати. На думку Коваленка, ключовим фактором було те, що наступальний потенціал цього угруповання був недостатній – і Москва це розуміла. Та літній наступ ЗСУ змусив все ж таки задіяти угруповання.

«Зараз вони змушені переходити до активізації, тому що намагаються таким чином відтягнути та розосередити частково наші сили з Півдня, а також з Донецької області», – зазначив Коваленко в ефірі Свобода LIVE.

Читайте також: «Повипадали, як миші»: бійці «Цунамі» у своєму першому бою розбили еліту армії РФ

Тому, робить він висновок, Росія хоче захопити території до лівого берега річки Оскіл, тобто лимано-куп’янської вісі, але першочергова ціль – «зменшити тиск в Запорізькій області з боку Сил оборони України та в Донецькій області».

Британська розвідка в кінці липня висловлювала припущення, що Росія намагається створити буферну зону навколо Луганської області. І загалом активність на півночі підкреслює її важливість для Кремля.

«Західне угруповання військ Росії, ймовірно, намагається просунутися назад до річки Оскіл, щоб створити буферну зону навколо Луганської області, володіння якою Росія майже напевно вважає однією зі своїх основних цілей війни», – йдеться у повідомленні, оприлюдненому в твіттері.

Другий Бахмут: так і ні

Куп’янськ може стати «другим Бахмутом» – такі припущення почали висловлювати деякі воєнні експерти та журналісти. На такі паралелі спонукають кілька факторів:

  • міста майже такого самого розміру;
  • мають схоже географічне розташування – обидва розташовані на пагорбі;
  • при цьому не дадуть Росії тактичної переваги для подальшого просування, що свідчить про передусім політичну мету захоплення;
  • Росія так само використовує значну кількість артилерії і живої сили, намагаючись пробити оборону.

На думку військового експерта Івана Ступака – подібність дійсно є, але є і відмінності. З одного боку так, тривають запеклі бої, російські війська мають просування. З іншого – українське командування зробило роботу над помилками.

«Я знаю, що Куп'янський напрямок зараз максимально сильно, наскільки це можливо, бетонується, зміцнюється з урахуванням тих помилок, які були допущені під час оборони, наприклад, Бахмута, Лисичанська, Лимана, Соледара. Це все враховується… Так, генерально можна побачити, що ситуація схожа. Але як вона схожа, так само вона і відрізняється. Тому я з позитивом дивлюся на майбутнє цього напряму», – зазначив експерт в ефірі Радіо Донбас Реалії.

Крім того, куп’янська ділянка фронту дуже довга – понад 100 км. З цієї точки зору угруповання вже не таке потужне. Саме тому, на думку Ступака, атакуючи численні точки, Росія лише імітує потужний масовий наступ.

«Це така ж тактика схожа, на «мінімалках», як Російська Федерація використовувала спочатку війни, коли з усіх боків – з півночі, зі сходу, з півдня – скрізь з'являються російські військові, тонким шаром по хлібчику розмазані, вони намагаються тиснути на всіх напрямках, створювати враження, що нас багато, ми скрізь, шансів у вас немає… Тут, я думаю, буде використана така ж тактика – ми скрізь, ми всюди наступаємо, бійтеся нас», – каже експерт.

Читайте також: «Противник очманів украй»: командир інструкторів батальйону «Свобода» про бої на Куп’янському напрямку

Олександр Коваленко дотримується такої ж думки – на Куп’янському напрямку Росія лише імітує масштабні наступальні дії. І звертає увагу на те, що агресор тут дів не за «методичкою». Як він пояснює, зазвичай спочатку відбуваються кілька етапів розвідки, мета яких створити плацдарм і вже потім – умови для основного удару. Але Росія одразу почала використовувати основні ударні сили.

«Наприклад, в районі села Надія (Сватівський район Луганської області – ред.), у цьому секторі, було задіяно одночасно два танкові полки. Окрім того, вони використовували мотострілецькі підрозділи не в першому ешелоні, а для підсилення саме дій танкових підрозділів. Все це свідчить про те, що вони намагались якомога швидше прорвати нашу лінію оборони, якомога швидше отримати якийсь результат», – каже експерт.

Ще важлива відмінність порівняно з Бахмутом, зазначає Ступак, – ЗСУ зараз мають і використовують набагато більше можливостей для знищення складів з боєприпасами, штабів і логістичних шляхів військ РФ.

«Куп'янськ оборонятиметься. Зрозуміло, що Росія намагатиметься його захопити, швидше за все, не так, як це було з Бахмутом. Наприклад, до Авдіївки російські військовослужбовці не заходять, вони намагаються обходити її флангами, тому що пам'ятають, як це було боляче з Бахмутом, тож вирішили: цього разу ми на цей прийом не купимося. Подивимося, як це буде з Куп'янськом», – підсумовує Ступак.

Аналітики американського Інституту вивчення війни (ISW) у своєму звіті наводили ще один фактор. Вони висловили сумнів у спроможності військ РФ прорватися на Куп’янському напрямку «частково через низьку якість російських сил, дислокованих у цьому районі».

Спікер Східного угруповання військ зі стратегічних комунікацій Сергій Череватий, коментуючи ситуацію на Куп’янському напрямку 7 серпня, охарактеризував її як складну, але абсолютно контрольовану. І запевнив – українське командування знає про всі плани Росії і як завадити їх втіленню.

Відтоді Генштаб та Міноборони повідомляли, що Росія продовжує спроби просуватись. Військові ЗСУ, українські та західні аналітики кажуть про складність ситуації і констатують незначні просування противника, зауважуючи, що деякі позиції переходять з рук у руки по кілька разів на день. Загальний висновок такий – прорвати українську оборону агресору не вдалось.

Експерти і військові, з якими спілкувались Донбас Реалії, прогнозують, що ситуація на Куп’янському напрямку лишатиметься важкою. Можливо, стане ще важчою. Проте, вони вважають, що прорив Росії на Куп’янськ чи будь-які значні здобутки на цьому напрямку в подальшому є малоймовірними. Однак впевнені, що ЗСУ «перемелять» значну частину ресурсів агресора – і в цьому сенсі Куп’янськ дійсно може стати другим Бахмутом.

XS
SM
MD
LG