Чому НАТО не завдає військової відповіді Росії у таких випадках, як сталося в Румунії, коли російські безпілотники потрапили до цієї країни? Як експерти оцінюють відповідь Румунії на цю подію і з чим її пов'язують? Від чого залежить доля судноплавства у Чорному морі, чи вплине на нього повернення під контроль України «вишок Бойка»? Про все це – в матеріалі проєкту Радіо Свобода «Новини Приазовʼя».
- Вночі 4 вересня Росія атакувала південь Одещини дронами Shahed-136. У двох громадах області влучили і пошкодили складські та виробничі будівлі, устаткування аграрних і промислових підприємств, повідомили Сили оборони півдня України.
- Вранці речник МЗС Олег Ніколенко з посиланням на інформацію від ДПСУ вказав, що вночі під час масованої атаки в районі Ізмаїльського порту на Одещині безпілотники Shahed, якими Росія атакує Україну, впали та здетонували на території Румунії. Однак у Міноборони Румунії спочатку спростували цю інформацію та заявили, що атаки РФ не становили прямої загрози для території їхньої країни. Того ж дня міністр закордонних справ Дмитро Кулеба заявив, що Україна має фотодокази падіння російських дронів у Румунії.
- Згодом, 6 вересня, міністр оборони Румунії Ангел Тілвар підтвердив, що на території країни було знайдено уламки російського безпілотника. За кілька днів, 9 вересня, у Румунії у районі Плауру повіту Тулча були виявлені фрагменти ще одного безпілотника, схожого на ті, що використовуються російською армією.
- Цього ж дня Міністерство закордонних справ Румунії викликало тимчасового повіреного у справах Росії. Румунське агентство Agerpres повідомило, що державний секретар зі стратегічних питань Юліан Фота передав протест румунської сторони РФ у зв’язку з порушенням повітряного простору Румунії. Водночас румунський чиновник засудив систематичні та жорстокі напади російських військ на українське населення та цивільну інфраструктуру, в тому числі на Дунаї, поблизу кордону з Румунією, які створюють ризики для безпеки румунських громадян.
- Росія стала регулярно обстрілювати портову інфраструктуру Одеської області після виходу з «зернової угоди» у липні цього року. Як стало відомо 9 вересня, президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган закликав лідерів країн «Групи двадцяти» (G20) задовольнити деякі вимоги Росії, щоб відновити дію зернової угоди. Про це повідомив Bloomberg із посиланням на неназваних осіб, знайомих із переговорами. За їхніми словами, Туреччина наполягає на тому, що шлях до поновлення угоди – це послаблення деяких санкцій, які, як стверджує Москва, заважають їй імпортувати сільськогосподарське обладнання.
- Міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба, коментуючи результати зустрічі Ердогана з Путіним, яка відбулася 4 вересня, заявив, що «Чорноморська зернова угода має бути відновлена не за рахунок виконання забаганок і шантажу Російської Федерації».
Повернення «вишок Бойка»
Головне управління розвідки України 11 вересня повідомило, що Україна повернула контроль над нафтодобувними платформами біля берегів Криму в Чорному морі. Вони відомі як «вишки Бойка». За даними ГУР, під час проведення операції спецпризначенцям вдалося захопити цінні трофеї: запас вертолітних боєприпасів, а саме: некерованих авіаційних ракет, а також радіолокаційну станцію, яка може відстежувати рух суден.
Чи вплине це на безпекову ситуацію у Чорному морі? Про це «Новини Приазовʼя» запитали у керівника безпекових програм Центру глобалістики «Стратегія XXI», військового експерта Павла Лакійчука. Він розповів, що повернення самопідйомних бурових установок під контроль України має велике воєнне значення.
Російські військові зрозуміли, що вони важливі й з воєнної точки зору, якщо вони готуються напасти на УкраїнуПавло Лакійчук
«Після окупації Криму, росіяни, звісно, передусім розпочали красти український газ активно, але згодом, десь у 2015 році, російські військові зрозуміли, що вони важливі й з воєнної точки зору, якщо вони готуються напасти на Україну. Вони на всіх цих об'єктах розташували засоби спостереження за надводною і підводною ситуацією – радіолокаційні станції, гідроакустику, станції радіотехнічної й радіоелектронної розвідки. Таким чином це дозволяло їм фактично радіолокаційно бачити весь рух в нашій акваторії», – каже експерт.
Він пояснив, що все це дозволяло блокувати українське узбережжя після початку широкомасштабного вторгнення Росії.
«Для військових це головне, адже розвідці, щоб залучити сили, треба бачити акваторію. Відповідно, ми не бачили там на велику відстань від наших берегових радіолокаційних станцій, а от росіяни (військові РФ – ред.) спостерігали за всім цим», – додав Лакійчук.
«Прибрали зайві очі»
Першими подіями, важливими для знищення російської розвідки у Чорному морі, було звільнення острова Зміїний і затоплення крейсера «Москва», розповідає експерт.
Можна вважати операцію ГУР МО завершальною фазою операції позбавлення противника від зайвих очейПавло Лакійчук
«Крейсер Москва, власне, виконував роль плавучого острова з засобом спостереження, з засобом управління, який пішов на дно. Потім звільнення Зміїного. Треба зазначити, що після низки ударів протикорабельними ракетами «Гарпун» по «вишках Бойка» минулого року цивільний персонал «Чорноморнафтогазу» росіяни евакуювали, а військові там залишились. І от можна вважати операцію ГУР МО завершальною фазою операції позбавлення противника від зайвих очей», – підкреслив він
Звільнення «вишок Бойка» спростить навігацію в акваторії Чорного моря і може сприяти розблокуванню так званого зернового коридору, зазначив Лакійчук. Також це один із попередніх кроків, який може забезпечити звільнення Криму, додав експерт.
«Британська розвідка десь тижнів зо два, коли почала з'являтися інформація про бої у Чорному морі, сказала, що українці зможуть використовувати ці вишки для базування власних гелікоптерів, для розміщення на них ракетних систем, ударних чи протиповітряної оборони. І це наближає нас до Криму, відганяє ворога подалі від наших берегів», – зауважив він.
Безпосередньо Крим має звільняти піхота, вважає Лакійчук. Він пояснив, що стане ознакою того, що ЗСУ наближаються до цього.
«Захід боїться карати Росію»
Колишній міністр закордонних справ України Володимир Огризко у коментарі «Новинам Приазов'я» зазначив, що Росія ще від початку окупації Криму хотіла зробити Чорне море своїм внутрішнім, попри те, що у регіоні присутні країни-члени НАТО.
«Недавні акції, проведені нашими спеціальними службами, ще раз підтвердили, що цим мріям підходить кінець. Це те, що стосується наших двосторонніх в лапках взаємовідносин. Але коли йдеться про те, що відбувається на території членів-країн альянсу, то це вже трохи інша історія», – зауважив він.
Західні партнери України, як і раніше, не хочуть, як вони кажуть, ескалації з Росією в Чорному морі. І вони до останнього будуть намагатися робити все, щоб не було причин активувати зобов'язання у межах НАТО, каже Огризко.
Вони бояться переходу в іншу фазу, коли Росію треба карати за те, що вона робитьВолодимир Огризко
«На превеликий жаль, НАТО не дуже хоче бачити те, що насправді варто було б побачити відразу. Згадайте, як літали російські ракети до Польщі, як вони вбивали там польських громадян, але в Польщі нічого не бачили. Як зараз, неодноразово пролітали ракети над Румунією, але в Румунії нічого не бачили. Бо якщо це є напад на Румунію, то це напад на весь альянс. От якраз цього хочуть уникнути в Брюсселі, Вашингтоні, Берліні якнайдовше. Тому що вони бояться переходу в іншу фазу, коли Росію треба карати за те, що вона робить. От поки що, на превеликий жаль, цього покарання для Росії немає», – зазначив ексочільник МЗС.
«Політика шантажу та цинізму»
Військової реакції з боку НАТО на такі інциденти, як у Румунії, не буде, вважає дипломат, і це показує слабкість альянсу.
Росія буде робити все, що вона захоче, пролітаючи над територією тих чи інших країн НАТОВолодимир Огризко
«На всіх рівнях і в багатьох країнах НАТО заявлено, що ми не хочемо війни з Росією. Тому Росія буде робити все, що вона захоче, пролітаючи над територією тих чи інших країн НАТО, вбиваючи громадян тих чи інших країн НАТО. Але це буде трактовано як «інцидент», як «непорозуміння», як те, що небажане, але з цим жити можна», – каже Огризко.
За його словами, будуть викликати тимчасових повірених чи послів РФ, які ще залишилися в країнах НАТО, висловлювати їм рішучий протест і писати ноти.
«Але насправді реальних відповідей не буде. І це дуже сумно, тому що ми знаємо, що Росія не розуміє, що таке дипломатія...», – переконаний дипломат.
Відповідь Румунії у цій ситуації слабка, але вона йде в рамках загальної позиції НАТО, додав ексміністр.
«Росія взяла верх в політиці шантажу і цинізму. От тут вона без сумніву бере верх, тому що це варварська країна, тому що вона використовує ці способи ведення дій, які для цивілізованих не є прийнятними. Позиція країн НАТО, Європейського союзу – це позиція цивілізованих країн, які намагаються до останнього не робити те, що вони вже давно мали б зробити. В цьому їх певна слабкість, і цю слабкість використовує Путін», – зазначив Огризко.
«Уникають загострення»
Директор Інституту світової політики Євген Магда вважає, що позиція Бухаресту зумовлена позицією США. Адже Румунія є одним з провідних союзників США в Європі й поводить себе так, як їй радять у Вашингтоні.
«Я розумію, що з боку це може виглядати як наратив російської пропаганди. Але у мене немає іншого пояснення. Коли падає ракета, вбиваючи двох польських громадян на території Польщі, на це немає фактично ніякої реакції з боку НАТО. Зараз падає «шахед» на території Румунії, слава Богу, нікого не вбивши, але на її території, і в її повітряному просторі опинившись, на це теж немає ніякої реакції. Про що це свідчить? Це свідчить про те, що Північноатлантичний альянс не хоче здійснювати заходи, наприклад, з підвищення боєготовності, публічні заходи, які б були Росією використані, як якийсь привід загострення своїх відносин з НАТО. От і все», – вважає він.
У випадку, якщо НАТО все ж таки вирішить відреагувати на дії Росії у військовий спосіб, це не відбудеться швидко, каже експерт. Він пояснює, що є певний часовий лаг для того, щоб ухвалювати відповідні рішення. Реакція відбувається за відповідною схемою: напад на територію країни-члена альянсу, потім відповідна політична реакція і далі вже військова реакція.
Росія дуже добре знає, як працюють стандарти, процедури і НАТО, і ЄС, і вправно цим користуєтьсяЄвген Магда
«Тобто це не одномоментно. Це не інстинкт, не рефлекс і не якісь дуже швидкі рухи. Тут швидких рухів не буде, це абсолютно однозначно. Росія дуже добре знає, як працюють стандарти, процедури і НАТО, і ЄС, і вправно цим користується. Це теж потрібно визнавати, з цим теж треба боротися. Нам зі свого боку потрібно просто доносити до наших партнерів, що ми діємо в той чи інший спосіб. І я думаю, що це абсолютно нормальний момент, ми маємо про це говорити й маємо в цьому сенсі взаємодіяти», – наголосив експерт.
«Шукати аргументи для підтримки»
Також у Румунії не роблять різких заяв у бік Росії, оскільки наступного року у цій країні мають відбутися парламентські вибори, зазначив Магда.
Він пояснює, що цій країні властива певна політична турбулентність, і вони «не хочуть йти на загострення доти, доки не гинуть румунські громадяни від російських ракет чи «шахедів».
«Звичайно, ми ж не можемо нікому бажати, щоб гинули їхні громадяни, це зрозуміло. Тим більше коли ми бачимо, коли наші громадяни гинуть в таких масштабах. Тому ми маємо шукати аргументи, щоб нас підтримали», – підкреслив він.
Для забезпечення судноплавства у Чорному морі Україні потрібно шукати можливості, щоб Військово-морські сили країн-членів НАТО, зокрема Румунії й Болгарії, брали участь у конвоюванні кораблів, які рухаються морем, додав директор Інституту світової політики.
«Бонуси для РФ»
Експерт з міжнародної безпеки фонду «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва Тарас Жовтенко у коментарі «Новинам Приазов'я» розповів, що безпекові ризики для країн Чорноморського регіону були ще від початку повномасштабного вторгнення. Від таких подій, як у Румунії, Росія отримує додаткові вигоди.
У РФ з’являється можливість додатково гібридно тиснути на країни-члени НАТОТарас Жовтенко
«Тут не йдеться про те, що Росія цілеспрямовано програмувала свої ударні системи для того, щоб вони залітали на території країн-членів НАТО і вражали там цілі. Ці ракети, безпілотники іноді відхиляються від курсу, іноді втрачають управління або під впливом українських засобів протидії, або просто так. Але для Росії ці інциденти – це бонус насправді. Тому що у них таким чином з'являється можливість додатково гібридно тиснути на країни-члени НАТО. Тобто підштовхувати їх до того, щоб вони почали апелювати до 5-ї статті «Вашингтонського договору» (Північноатлантичний договір – міжнародна угода, укладена 4 квітня 1949 року в Вашингтоні, США, західноєвропейськими та північноамериканськими країнами з метою об'єднання зусиль для колективної оборони – ред.), яка на практиці в таких подібних ситуаціях абсолютно, як кажуть, нерелевантна», – зауважив він.
Три фактори для реакції
Експерт пояснив, чому НАТО не дає військової відповіді Росії у таких випадках, як падіння уламків російських дронів в Румунії. Він вказує на те, що є дуже чіткі моменти, з точки зору міжнародного права – як трактується збройний напад на країну-члена альянсу.
«Там обов’язково має бути фактор, що за цим нападом стоять регулярні збройні сили третьої країни, а не якісь там терористичні угруповання чи приватні військові компанії. Другий обов’язковий момент – це те, що дії регулярних збройних сил третьої країни мають бути узгодженні з вищим військовим керівництвом цієї країни. І третій обов'язковий момент – це те, що цей план, узгоджений військовим керівництвом цієї країни, має бути погоджений найвищим політичним керівництвом цієї країни. Щоб не було ситуації, коли, наприклад, військові приймають повстання проти свого президента і підставляють його, імітуючи напад на країну-члена НАТО», – сказав Жовтенко.
За його словами, всі три перераховані компоненти мають бути обовʼязково в наявності, інакше країна, яка обʼєктом певного інциденту, не отримає практичної відповіді від НАТО.
Практичні кроки НАТО
Зараз Росія використовує позицію НАТО у своїй пропаганді, підкреслюючи, що цей альянс – «пуста організація, яка не здатна захистити своїх членів». Втім, НАТО виробило схему, за якою реагує на безпекові загрози, каже Жовтенко. Він нагадав, що поки всі слідкували за заявами Міноборони Румунії, на рівні альянсу ухвалене рішення, що США передислоковують на румунську територію додаткові винищувачі F-16 для захисту повітряного простору цієї країни.
Альянс не може реагувати, як кажуть, наперед. Він мусить дочекатися нападуТарас Жовтенко
«Тобто, от практичний крок, який зрештою за рахунок ресурсів альянсу посилює безпеку країн, які розташовані на східному фланзі, на півдні, на півночі, в центрі. Фактично альянс виробив дуже хороший механізм реагування на всю цю історію, і ми тут не повинні теж забувати, що альянс по своїй природі є оборонним союзом. Альянс в такому випадку не може реагувати, як кажуть, наперед. Він мусить дочекатися нападу, і тільки тоді може включати якісь механізми колективного захисту. Про жодні превентивні речі тут йтись не може», – зауважив експерт.
Він додав, що НАТО активно працює над тим, щоб посилити оборону, зокрема, прибережних вод Румунії й Болгарії. Це може бути пов'язано і з імовірною альтернативою нового морського маршруту для вивозу українського зерна, а з іншого боку – реакція на те, що відбулося в Румунії. На думку Жовтенко, це фактично додаткові кроки з посилення власної обороноздатності.
Масштабна війна Росії проти України
24 лютого 2022 року Росія атакувала Україну на землі і в повітрі по всій довжині спільного кордону. Для вторгнення на Київщину із наміром захопити столицю була використана територія Білорусі. На півдні російська армія, зокрема, окупувала частину Запорізької та Херсонської областей, а на півночі – райони Сумщини та Чернігівщини.
Повномасштабне вторгнення президент РФ Володимир Путін називає «спеціальною операцією». Спочатку її метою визначали «демілітаризацію і денацифікацію», згодом – «захист Донбасу». А у вересні та на початку жовтня Росія здійснила спробу анексувати частково окуповані Запорізьку, Херсонську, Донецьку та Луганську області. Україна і Захід заявили, що ці дії незаконні. Генасамблея ООН 12 жовтня схвалила резолюцію, яка засуджує спробу анексії РФ окупованих територій України.
Російська влада заявляє, що армія не атакує цивільні об’єкти. При цьому російська авіація, ракетні війська, флот і артилерія щодня обстрілюють українські міста. Руйнуванням піддаються житлові будинки та об’єкти цивільної інфраструктури по всій території України.
На кінець жовтня Україна оцінювала втрати Росії у війні у понад 70 тисяч загиблих військових. У вересні Росія заявила, що її втрати менші від 6 тисяч загиблих. У червні президент Зеленський оцінив співвідношення втрат України і Росії як один до п'яти.
Не подолавши опір ЗСУ, вцілілі російські підрозділи на початку квітня вийшли з території Київської, Чернігівської і Сумської областей. А у вересні армія України внаслідок блискавичного контрнаступу звільнила майже усю окуповану до того частину Харківщини.
11 листопада українські Сили оборони витіснили російські сили з Херсона.
Після звільнення Київщини від російських військ у містах Буча, Ірпінь, Гостомель та селах області виявили факти масових убивств, катувань та зґвалтувань цивільних, зокрема дітей.
Українська влада заявила, що Росія чинить геноцид. Країни Заходу беруть участь у підтвердженні фактів масових убивств та розслідуванні. РФ відкидає звинувачення у скоєнні воєнних злочинів.
Пізніше факти катувань та убивств українських громадян почали відкриватися чи не у всіх населених пунктах, які були звільнені з-під російської окупації. Зокрема, на Чернігівщині, Харківщині, Херсонщині.
З вересня 2022 року запеклі бої російсько-української війни ідуть на сході і на півдні України.
6 червня 2023 року була повністю зруйнована гребля Каховського водосховища (перебувала під контролем російської армії із початку березня 2022 року, а у жовтні була замінована окупантами), що призвело до затоплення великої території, людських жертв, знищення сільгоспугідь, забруднення Дніпра і Чорного моря. Україна назвала це екоцидом.
ООН від початку повномасштабного вторгнення РФ підтвердила загибель в Україні 9 701 цивільного, йдеться у звіті за 25 вересня 2023 року. Реальна кількість жертв, вказують аналітики, є набагато більшою.
Усього із 24 лютого 2022 року ООН зафіксувала в Україні 10 582 випадків загибелі цивільних людей, а також щонайменше 19 875 випадків поранення цивільних. Про це заявив верховний комісар ООН із прав людини Фолькер Тюрк 22 лютого 2024 року.
«Ймовірно, що реальна кількість втрат серед цивільних осіб є набагато вищою», – кажуть в місії.
