Загиблі були військовими – МЗС України про вбитих у Німеччині українців
Загиблі 27 квітня в німецькому місті Мурнау-ам-Штафельзее двоє громадян України, за попередніми даними, були військовослужбовцями, які проходили медичну реабілітацію в Німеччині. Про це ввечері 28 квітня повідомило Міністерство закордонних справ України.
«Українські консули уточнюють інформацію щодо підрозділів, у яких служили загиблі, та встановлюють звʼязок із їхніми рідними. Міністр Дмитро Кулеба доручив департаменту консульської служби МЗС і генеральному консульству в Мюнхені тримати справу на особливому контролі та перебувати в постійному контакті з правоохоронними органами ФРН, аби вбивця поніс покарання за всією суворістю закону», – ідеться в повідомленні.
Слідчий суддя 28 квітня видав ордер на арешт 57-річного громадянина Росії, підозрюваного у вбивстві двох українців у Німеччині. За повідомленням пресслужби німецької поліції, чоловік негайно був узятий під варту і доправлений до вʼязниці.
Триває розслідування прокуратури Мюнхена та карного розшуку щодо передумов і мотивів злочину.
Раніше в поліції Баварії повідомили, що в другій половині дня 27 квітня в містечку Мурнау правоохоронці затримали підозрюваного.
«Від отриманих важких травм 36-річний чоловік помер на місці, другий потерпілий (23 роки) помер у лікарні того ж вечора, попри екстрені реанімаційні заходи», – кажуть правоохоронці.
Під час розшукових заходів того ж вечора неподалік місця злочину за домашньою адресою було виявлено та затримано 57-річного підозрюваного – громадянина Росії.
Обидва українці проживали в районі Гарміш-Партенкірхен, Баварія.
Генштаб ЗСУ: на фронті відбулося понад 100 зіткнень, найбільше – на Авдіївському напрямку
Упродовж доби 28 квітня на фронті зафіксовано 112 бойових зіткнень, повідомив Генеральний штаб ЗСУ. За цими даними, найбільше атак сили РФ здійснили на Авдіївському напрямку, де 40 разів намагалися прорвати українську оборону.
Раніше 28 квітня головнокомандувач ЗСУ Олександр Сирський констатував, що на цьому напрямку «підрозділи Сил оборони… перемістились на нові рубежі західніше Бердичів, Семенівки та Новомихайлівки».
Також сили РФ атакували на Бахмутському (24 рази), Лиманському (14), Новопавлівському (11), Купʼянському (4), Оріхівському (3) і Херсонському (3) напрямках.
«Ворог завдав одного ракетного та 49 авіаційних ударів, здійснив 77 обстрілів із реактивних систем залпового вогню по позиціях наших військ та населених пунктах», – ідеться у вечірньому зведенні.
За даними Генштабу ЗСУ, українська авіація впродовж доби завдала ударів по трьох районах зосередження особового складу, а підрозділи ракетних військ уразили пункт управління противника.
Сили РФ намагаються пробитися до Покровська, ЗСУ відійшли на нові рубежі – Сирський
Головнокомандувач Збройних сил Олександр Сирський 28 квітня підтвердив, що ситуація на фронті загострилась, Росія активно атакує по всій лінії фронту, і має тактичні успіхи на деяких напрямках.
«Найбільш складна ситуація на Покровському та Курахівському напрямках, де продовжуються запеклі бої. Противник на цих напрямках задіяв до чотирьох бригад, намагається розвинути наступ західніше від Авдіївки та Мар’їнки, пробиваючись до Покровська та Курахового. Підрозділи Сил оборони, зберігаючи життя та здоров’я наших захисників, перемістились на нові рубежі західніше Бердичів, Семенівки та Новомихайлівки. У цілому на цих напрямках противник досяг певних тактичних успіхів, але оперативної переваги отримати не зміг», – твердить головнокомандувач ЗСУ.
Сирський додав, що українські війська завдають ворогу «максимальних втрат» в особовому складі та військовій техніці, а для заміни підрозділів, що зазнали втрат, здійснюється переміщення бригад, які відновили боєздатність.
Місто Покровськ є важливим для ЗСУ логістичним пунктом, на автошляху від Дніпра це місто на Донеччині є першим після Павлограда Дніпропетровської області великим населеним пунктом. Упродовж тривалого часу Покровськ був глибоким тилом, але після окупації російськими силами Авдіївки лінія фронту значно наблизилася до Покровська.
У Запоріжжі впродовж дня чули кілька вибухів, атакований промисловий обʼєкт – влада
Запоріжжя впродовж дня 28 квітня зазнало кількох ударів із боку російських військових, інформують представники влади та місцеві жителі.
«О 13:37 Запоріжжя та область чули сильний вибух. Росіяни атакували один з промислових обʼєктів міста. Інформація про руйнування уточнюється. На щастя, минулося без постраждалих», – поінформував голова Запорізької обласної військової адміністрації Іван Федоров.
Згодом він кілька разів інформував про загрози від тактичної авіації РФ, небезпеку ударів керованими ракетами Х-59.
«Суспільне» повідомило о 18:44, що в Запоріжжі знову чули звук вибуху.
Прифронтова і частково окупована Запорізька область регулярно зазнає обстрілів і авіаударів з боку російських військових.
Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Повернення українців та інвестиції є ключовими для відбудови України – ЄБРР
Більшість українців, які перебувають у Європі, хочуть повернутись на Батьківщину, каже головна економістка Європейського банку реконструкції та розвитку Беата Яворчик. ЄБРР інвестував мільярд євро саме для підтримки приватного сектору, бо переконаний, що повернутись мігрантам буде легше, якщо економіка працюватиме і в час війни.
Щойно безпекова ситуація в Україні стабілізується, варто очікувати і на прихід інвесторів, які уважно слідкують за подіями в Україні та реформами, зазначила Яворчик в інтерв'ю «Голосу Америки». Текст інтерв’ю за лінком
Жертви сексуальних злочинів армії РФ отримають репарації – Global Survivors Fund
Українці, які постраждали від сексуального насильства під час війни, отримають виплати, повідомляє британське видання The Guardian з посиланням на Глобальний фонд допомоги постраждалим від сексуального насильства, пов'язаного з конфліктом.
За інформацією газети The Guardian, цього року до 500 українців пережили сексуальне насильство. А загальна кількість постраждалих від сексуального насильства з боку російських військ невідома, оскільки частина з них узагалі не вижила, а врятовані не завжди повідомляють про злочини, кажуть дослідники.
Репарації стануть першим випадком, коли постраждалі отримають виплати під час активного конфлікту, констатували у Global Survivors Fund, який спільно з Україною керує проєктом, і йдеться про кошти урядів-донорів. Читайте про це за лінком
У Москві заарештували студента МДУ з Одеси – після постів на підтримку України
У столиці Росії студента шостого курсу факультету фундаментальної медицини Московського державного університету з Одеси Сергія Гулька заарештували після виявлення публікацій на підтримку України в його соцмережах. Гулька також звинувачують у непокорі поліції, повідомляє державна агенція ТАСС.
Спочатку поліція затримала студента за те, що він не предʼявив паспорт під час перевірки документів. За непокору поліції суд призначив йому 10 діб арешту.
За даними іншої російської державної агенції «РИА Новости», Гулько живе в студентському гуртожитку на Ломоносовському проспекті в Москві. У нього чинний паспорт громадянина України, заяви на отримання російського громадянства він не подавав.
Під час перевірки соцмереж Гулька поліція знайшла дві публікації з гаслами на підтримку України. Через це суд двічі призначив студенту 12 діб адміністративного арешту. «РИА Новости» зазначає, що Гульку видали повідомлення з вимогою залишити Росію впродовж трьох днів.
Провину Гулько не визнав за жодним із епізодів.
Джерело «РИА Новости» також повідомило, що студент планував залишити Росію після закінчення навчання. Таке рішення він нібито пояснював тим, що почувається в країні незатишно.
Британська розвідка назвала причини скасування заходів до 9 травня у Росії
Росія другий рік поспіль скасовує традиційну ходу «Безсмертний полк» та паради до 9 травня, яке святкують у країні. Одна з причин цього – «такі заходи можуть бути місцем прояву невдоволення через війну проти України», йдеться у повідомленні міністерства оборони Британії.
Розвідники кажуть, що Росія скасувала традиційні марші «Безсмертного полку», але «портрети загиблих родичів пропонують розвішувати на автомобілях і у громадських місцях у період з 1 до 11 травня».
Крім того, за даними міноборони Британії, також у Брянській, Псковській, Бєлгородській, Рязанській та Курській області РФ скасували паради до 9 травня. Розвідка припускає, що «росіяни побоюються українських атак». Міноборони Британії нагадало, що «за тиждень до 9 травня у 2023 році над Кремлем вибухнув безпілотник».
«Це вже другий рік, коли скасовують марш «Безсмертний полк» і з безпекових міркувань згортають паради до Дня перемоги. Цього року Дню перемоги передує інавгурація Путіна, що відбудеться 7 травня. На розрахунок російського керівництва також могли вплинути потенціал для протестів і висловлення невдоволення війною проти України», – йдеться у зведенні.
У столиці Росії Москві скасували проведення ходи «Безсмертний полк» 9 травня, захід відбудеться в онлайн-форматі. Про це повідомляє телеграм-канал «Обережно, Москва» з посиланням на організаторів акції.
Як заявила перша заступниця голови комітету російської Держдуми з праці, соціальної політики та справ ветеранів Олена Цунаєва, хода скасована «у звʼязку з наявними загрозами громадській безпеці». Проведення «Безсмертного полку» в інших містах також скасоване.
Раніше в кількох регіонах Росії скасували проведення традиційного параду на День перемоги та ходу «Безсмертний полк». Паради скасовані в Курській, Брянській, Бєлгородській, Рязанській та Псковській областях.
У 2023 році паради до Дня перемоги були скасовані в 23 російських регіонах.
У Силах оборони кажуть, що відбили два штурми на Оріхівському напрямку
Російські війська двічі намагалися штурмувати на Оріхівському напрямку, але в обох випадках – безуспішно, йдеться у повідомленні Сил оборони півдня України.
«Минула доба в операційній зоні Сил оборони півдня пройшла напружено, проте ворог не зміг збільшити натиск. На Оріхівському напрямку окупанти здійснили два безуспішні штурми: один у районі Старомайорського та один у районі Роботиного», – кажуть військові.
У ЗСУ кажуть, що «по лінії бойового зіткнення та населених пунктах уздовж правого берега річки Дніпро загарбники били керованими авіаційними бомбами».
Також відомо, що «ворог вів аеророзвідку із застосуванням безпілотників різного типу – зафіксовані понад 200 вильотів».
«Росіяни продовжили масово використовувати й різноманітні дрони-камікадзе, зокрема типу Shahed і FPV, «Ланцети» тощо. Серед їхніх цілей вкотре виявилося цивільне населення прибережних населених пунктів, сільськогосподарська техніка, об’єкти цивільної інфраструктури, житлові приміщення», – кажуть у Силах оборони.
Після захоплення Авдіївки загарбники продовжили просуватися на захід від міста і водночас посилили тиск на Бахмутському напрямку, – тут епіцентром зусиль російських військ став Часів Яр.
В американському Інституті вивчення війни заявили 25 квітня, що російські війська, ймовірно, намагаються захопити якомога більше території до того, як прибуття безпекової допомоги США «значно покращить» обороноздатність України найближчими тижнями. «Російське військове командування може посилювати наступальні операції на північний захід від Авдіївки, оскільки ця територія надає більше можливостей для швидких тактичних успіхів, незважаючи на відносну оперативну незначущість цих успіхів», – зауважили аналітики.
У семи областях знеструмлення через бойові дії і технологічні причини – Міненерго
В Україні через російські обстріли й технологічні причини є знеструмлення споживачів у семи областях, у кількох регіонах фіксуються проблеми з газопостачанням та випадки отруєння чадним газом, йдеться у повідомленні Міністерства енергетики.
«В Ужгороді Закарпатської області з підозрою на отруєння чадним газом госпіталізовані четверо людей, зокрема двоє дітей віком три та шість років. У регіоні вранці аварійно вимикалися дві повітряні лінії обленерго, на цей час робота обох відновлена», – кажуть у відомстві.
Ситуація в областях станом на 28 квітня наступна:
- У Харківській області енергетики заживили 9,3 тисячі абонентів, знеструмлених унаслідок бойових дій. Без живлення в регіоні через ворожі обстріли залишаються 26,1 тис. точок обліку. Для близько 200 тисяч абонентів у Харківській області у зв'язку з мережевими обмеженнями діють графіки відключень.
- У Дніпропетровській області внаслідок бойових дій знеструмлені 45 абонентів. Відновлювальні роботи тривають.
- У Донецькій області через обстріли без електропостачання опинилися 6588 абонентів у двох населених пунктах. Ремонтним бригадам вдалося заживити загалом 6788 точок обліку, серед яких – ті, що були знеструмлені раніше. Без напруги в регіоні на цей час залишаються 45,6 тис. абонентів у 95 населених пунктах.
- У Житомирській області в одному з населених пунктів Коростенського району під час проведення земляних робіт пошкоджень зазнав газопровід – від подачі газу відключені близько 100 абонентів (приватні будинки).
- У Запорізькій області через обстріли без світла опинилися 25 абонентів, через технологічні причини – 3,6 тис. абонентів. На цей час усі вже заживлені. Станом на ранок у зв’язку з технологічними порушеннями без електропостачання в регіоні залишаються 49 точок обліку, через бойові дії – 3,7 тисячі абонентів.
- У Кіровоградській області в одному з населених пунктів Олександрійського району внаслідок технологічних причин без газопостачання залишилися 40 абонентів.
- У Миколаївській області після ранкової ворожої атаки знеструмлена трансформаторна підстанція, без напруги залишилися дев'ять юридичних споживачів.
- У Сумській області через ворожі обстріли електропостачання зникло у 1,5 тисячі абонентів в 11 населених пунктах. Станом на ранок без світла залишаються загалом 5,3 тис. точок обліку у 75 населених пунктах.
- У Херсоні знеструмлені 2,8 тис. точок обліку. В області без світла – 28,5 тис. споживачів у 45 населених пунктах.
- У Хмельницькій області на одній із підстанцій обленерго вимикалося обладнання, унаслідок чого були знеструмлені абоненти. Встановлення причин вимкнення триває.
Росія в березні здійснила низку ракетних атак по Україні, в тому числі, 22 березня – масштабну атаку на українську енергетику. Тоді РФ завдала удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі. У компанії «Укргідроенерго» повідомили про серйозні пошкодження. Згодом цілями російських атак були Канівська та Дністровська ГЕС.
За даними Міненерго, 11 квітня сили РФ атакували об’єкти генерації і системи передачі у Харківській, Запорізькій, Львівській, Київській областях. Серед іншого, внаслідок російської атаки була повністю зруйнована Трипільська ТЕС, яка розташована за 20 кілометрів від Києва.
Поліція: армія РФ дроном атакувала автомобіль у Херсонській області, постраждали люди
У неділю, 28 квітня, в селі Козацьке Херсонської області російський дрон атакував цивільний автомобіль, йдеться у повідомленні Національної поліції.
«У Козацькому російські військові атакували дроном-камікадзе типу «FPV» цивільний легковий автомобіль - постраждали троє чоловіків віком 40, 47 та 53 років», – кажуть правоохоронці.
У постраждалих внаслідок атаки, за даними Нацполіції, медики визначили мінно-вибухові травми та вогнепальні уламкові поранення.
Крім того, вдень військові РФ влаштували обстріл Станіслава з артилерії.
«Пошкоджено приватний будинок, поранення отримала 21-річна місцева жителька. Медики надали їй допомогу на місці», – зазначили правоохоронці.
Армія Росії 23 квітня обстріляла селище Козацьке на Херсонщині, внаслідок чого загинула літня жінка.
Російські війська щодня обстрілюють деокуповану частину Херсонщини, зокрема обласний центр. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини станом на березень верифікувала дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
Міноборони Британії оцінює втрати Росії у війні в 450 тисяч військових
За оцінками британського оборонного відомства, Росія у війні проти України втратила близько 450 тисяч військовослужбовців вбитими та пораненими, а також 10 тисяч одиниць бронетехніки, йдеться у заяві міністра у справах збройних сил при міністерстві оборони Великої Британії Лео Докерті, пише UK Defence Journal.
«За нашими оцінками, приблизно 450 тисяч російських військовослужбовців були вбиті або поранені, і ще десятки тисяч дезертували з початку конфлікту», – заявив Докерті.
При цьому ця цифра не включає вбитих найманців зі складу російських «приватних військових компаній на кшталт «Вагнера» – їхня кількість невідома, наголосив британський міністр.
У британському оборонному відомстві оцінюють, що «від початку війни Росія втратила понад 10 тисяч одиниць броньованої техніки».
«Від початку конфлікту були знищені, залишені або захоплені Україною понад 10 тисяч одиниць російської бронетехніки, в тому числі майже три тисячі основних бойових танків, 109 літаків, 136 вертольотів, 346 безпілотних літальних апаратів, 23 військово-морських судна всіх класів і понад 1 500 артилерійських систем усіх типів», – зазначив міністр.
Водночас за даними Генерального штабу ЗСУ станом на 28 квітня Росія вже втратила близько 466 150 своїх військових.
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Міністр оборони США Ллойд Остін 19 березня заявив, що щонайменше 315 тисяч російських військовослужбовців були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових. Такі втрати – 350 тисяч – навів і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
Американський Інститут вивчення війни у своєму нещодавньому звіті зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.
«На молекули розщепить, і все»: чому Україна наразі не може протистояти російським КАБам?
З початком повномасштабної війни Росії проти України обидві сторони випробували чимало способів і засобів схилити шальки терезів на свій бік.
Останні кілька місяців серйозною проблемою як для ЗСУ, так і для прикордонних територій України загалом, стало масштабне використання Росією модернізованих авіабомб.
Журналісти Радіо Свобода (проєкт «Донбас Реалії») розбирались: як вони впливають на перебіг бойових дій, чим небезпечні і чому тепер летять далі. Читайте і дивіться про це тут
ДТЕК: Росія майже 180 разів обстріляла українські ТЕС від початку повномасштабного вторгнення
Від 24 лютого 2022 року російська армія вже майже 180 разів атакувала українські ТЕС, розповів і ефірі Громадського радіо виконавчий директор ДТЕК Дмитро Сахарук.
«Якщо рахувати від початку великомасштабного вторгнення, то це вже окупанти майже 180 разів обстріляли наші теплоелектростанції. Ця атака, 27 квітня, по суті, була четвертою великою після атак 22 та 29 березня та 11 квітня», – розповів Сахарук.
За його словами, «зараз аналізуються наслідки цієї атаки, чотири станції зазнали досить значних пошкоджень».
Раніше, у ніч проти 27 квітня, російська армія атакувала чотири українські ТЕС.
осія в березні здійснила низку ракетних атак по Україні, в тому числі, 22 березня – масштабну атаку на українську енергетику. Тоді РФ завдала удару по найбільшій ГЕС України – ДніпроГЕС у Запоріжжі. У компанії «Укргідроенерго» повідомили про серйозні пошкодження. Згодом цілями російських атак були Канівська та Дністровська ГЕС.
За даними Міненерго, 11 квітня сили РФ атакували об’єкти генерації і системи передачі у Харківській, Запорізькій, Львівській, Київській областях. Серед іншого, внаслідок російської атаки була повністю зруйнована Трипільська ТЕС, яка розташована за 20 кілометрів від Києва.
Російські військові обстріляли Куп’янськ, поранений чоловік – влада
Унаслідок обстрілу Куп’янська російськими військовими отримав поранення чоловік, повідомила Харківська обласна військова адміністрація (ОВА).
«О 10:50 ворог завдав удару по місту Куп’янськ. Боєприпас влучив у приватний будинок. До прибуття підрозділу ДСНС з-під завалу деблокували 36-річну жінку, допомогу надали на місці. Внаслідок обстрілу травм зазнав 52-річний чоловік. З пораненням живота потерпілого госпіталізували», – йдеться у повідомленні.
Окрім того, о 9:50 загарбники обстріляли місто Вовчанськ Чугуївського району, там пошкоджено два приватні будинки, без постраждалих.
Останнім часом російські війська посилили свої атаки Харкова. Як заявив днями міський голова Ігор Терехов, російські війська найчастіше обстрілюють Харків з С-300 з Бєлгородської області Росії – ці снаряди за 40 секунд долітають до міста, проте все частіше застосовують і «Шахеди».
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
У Росії кажуть, що в Калузькій області «дрони впали біля нафтобази»
У Калузькій області Росії біля нафтобази «впали безпілотники», повідомив місцевий губернатор Владислав Шапша у телеграмі.
Російський чиновник стверджує, що нібито «біля нафтобази у місті Людинове впали три безпілотники».
«Постраждалих та руйнувань немає. Проводяться перевірочні заходи», – написав російський чиновник.
Також російське Міністерство оборони заявило, що нібито вночі «збили» і «перехопили» 17 дронів. За інформацією відомства, у Брянській області «було знищено» дев’ять безпілотників, у Курській – три, Калузькій – три, а у Бєлгородській – два.
Після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну російські регіони регулярно зазнають обстрілів і ударів безпілотників, внаслідок чого повідомляють про руйнування і жертви. Здебільшого Київ ці повідомлення не коментує.
Сили оборони України зможуть «найближчими місяцям» стабілізувати лінію фронту та розпочати «обмежені контрнаступальні операції» наприкінці 2024-го або на початку 2025 року, йдеться у звіті ISW.
За словами аналітиків, «російські війська, як і раніше, потерпають від широко поширених тактичних невдач, і українські сили все ще зможуть використовувати ці невдачі, поки російське військове командування продовжує роботу над внесенням адаптивних змін на тактичному рівні».
«Україна найближчими тижнями зможе нейтралізувати багато матеріальних обмежень, з якими вона зараз стикається, і найближчими місяцями вживатиме заходів, щоб вирішити виклики, пов’язані з живою силою. Росія продовжуватиме використовувати свої переваги, у той час, як українські можливості покращуватимуться», – йдеться у повідомленні.
Також зазначається, що «добре забезпечені українські сили зможуть запобігти оперативному значному просуванню Росії під час її очікуваного наступу влітку».
«Російські сили намагатимуться використовувати свої певні переваги, щоб створити значну загрозу для України цього літа», – заявили в ISW.
Росія втратила за добу ще понад тисячу військових і 11 танків – нові дані Генштабу ЗСУ
Росія у війні проти України втратила близько 466 150 своїх військових, зокрема 1 096 осіб – за останню добу – свідчать дані українського Генштабу станом на ранок 28 квітня.
Генштаб також оновив дані про загальні втрати російської техніки:
- танків – 7279 (+11 одиниць за минулу добу)
- бойових броньованих машин – 13991 (+20)
- артилерійських систем – 11948 (+43)
- РСЗВ – 1050 (+1)
- засобів ППО – 776 (+1)
- літаків – 348
- вертольотів – 325
- БПЛА оперативно-тактичного рівня – 9507 (+22)
- крилатих ракет – 2124
- кораблів/катерів – 26
- підводних човнів – 1
- автомобільної техніки та автоцистерн – 16 065 (+46)
- спеціальної техніки – 1971 (+3)
Росія і Україна майже не дають інформації про свої втрати у війні. Москва офіційно востаннє називала кількість убитих у вересні 2022 року ‒ тоді заявляли про 5937 загиблих. Київ тривалий час цього не робив, заявляючи, що дані будуть розкриті після війни.
25 лютого 2024 року президент України Володимир Зеленський вперше від початку повномасштабного вторгнення озвучив число загиблих українських військових: 31 тисяча. Водночас Зеленський сказав, що не може розголошувати, скільки серед українських військових є поранених і зниклих безвісти. Також, за його даними, втрати Росії склали 180 тисяч військовослужбовців загиблими, і до 500 тисяч разом поранених і загиблих.
Міністр оборони США Ллойд Остін 19 березня заявив, що щонайменше 315 тисяч російських військовослужбовців були вбиті або поранені з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
24 лютого розвідка Великої Британії заявила, що вбитими й пораненими Росія, ймовірно, втратила приблизно 350 тисяч військових. Такі втрати –350 тисяч – навів і генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ.
Американський Інститут вивчення війни у своєму нещодавньому звіті зауважив, що армія Росії нарощує війська в обсягах, співмірних із її втратами в Україні останніми місяцями.
Сили РФ атакували Миколаїв, пошкоджений об’єкт теплогенеруючої інфраструктури – влада
Зранку 28 квітня російські військові атакували Миколаїв безпілотниками типу «Shahed-131/136», йдеться у повідомленні обласної державної адміністрації у фейсбуці.
«...сильно пошкоджено будівлю готелю, відбулась пожежа, яка була оперативно ліквідована. В іншому готелі поруч вибито вікна, пошкоджено автомобілі. Крім того, пошкоджено об’єкт теплогенеруючої інфраструктури. Наслідки уточнюються. Постраждалих немає», – кажуть у пресслужбі.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.
Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні верифікували дані про загибель в Україні 10 810 цивільних людей, поранення 20 556 – від початку повномасштабного вторгнення РФ. В організації припускають, що кількість жертв серед цивільних осіб є набагато вищою.
ЗСУ: вночі сили ППО знищили 5 російських дронів
У ніч проти 28 квітня сили РФ атакували Україну чотирма ударними БпЛА типу «Shahed-131/136» із мису Чауда (Крим), повідомив командувач Повітряних сил Микола Олещук.
Крім того, Росія запустила по Україні зенітну керовану ракету С-300 із Бєлгородської області та 5 безпілотників невстановленого типу із окупованої частини Херсонщини.
«У результаті бойової роботи зенітними ракетними підрозділами та розрахунками мобільних вогневих груп Повітряних Сил усі чотири «Шахеди» знищено на Київщині, Вінниччині, Хмельниччині та Кіровоградщині. Один безпілотник невстановленого типу знищено МВГ Сил оборони України на Миколаївщині», – йдеться у повідомленні.
Раніше місцева влада та військові повідомляли про збиття дрона «Орлан-10» над Дніпропетровською областю.
Російські військові регулярно з різних видів озброєння – ударними БПЛА, ракетами, КАБами, РСЗВ – атакують українські регіони. Попри докази і свідчення, Москва від початку повномасштабного вторгнення заперечує цілеспрямовану атаку на цивільних.