Доступність посилання

Бійки, газ і барикади: як обирали запобіжний захід Коханівському

Судове засідання у справі Миколи Коханівського. Київ, 24 жовтня 2017 року
Судове засідання у справі Миколи Коханівського. Київ, 24 жовтня 2017 року

Київ – Затриманого лідера організації «Добровольчий рух ОУН» Миколу Коханівського 24 жовтня спершу звільнили в залі суду, оскільки суддя так і не змогла обрати йому запобіжний захід і сплив максимальний термін можливого затримання. Але розгляд цього питання продовжився. Перед цим адвокати заявили відвід прокурору, але їм відмовили. У ніч на вівторок і вранці у Святошинському районному суді Києва тривали сутички між спецпризначенцями та прихильниками активіста, які з вечора попереднього дня забарикадувались разом з ним у залі засідань. Кілька десятків людей затримали, в тому числі – двох журналістів, а самого Коханівського травмували, як кажуть лікарі – несерйозно.

Поки суд вирішував, що робити із затриманим правим активістом із організації «Добровольчий рух ОУН» Миколою Коханівським, сплив максимальний термін утримування особи без ухвали слідчого судді у 72 години, тож його звільнили прямо у залі суду. Але розгляд запобіжного заходу продовжився.

Обвинувачення наполягає на двомісячному арешті, тоді як захист пропонує віддати його на поруки. Про готовність поручитися за Коханівського вже заявили, зокрема, народні депутати від Радикальної партії Ігор Мосійчук, Дмитро Лінько та Андрій Лозовий, а також Ігор Луценко із «Батьківщини».

Адвокати Миколи Коханівського, серед яких – кандидат на посаду омбудсмана Андрій Мамалига, заявили відвід прокурору через надання неправдивої, на їхню думку, інформації суду і процесуальні порушення під час затримання активіста. Суд, однак, відхилив це клопотання.

Адвокати Миколи Коханівського Нонна Надіч і Оксана Харакоз говорять про процесуальні порушення
Адвокати Миколи Коханівського Нонна Надіч і Оксана Харакоз говорять про процесуальні порушення

Самого Миколу Коханівського на засідання привезли з лікарні, той заявив, що «притомний», а чоловіка, через конфлікт із яким його затримали у суботу – Руслана Качмалу, давно знає і ні про що не шкодує.

«Я захищаю мій народ, як можу. Захищав на Сході, захищаю у Києві. Чого мене не саджають, і чого я ще живий, якщо вас це дивує, я часом і сам не знаю», – сказав Коханівський журналістам.

Водночас, із чого почався конфлікт, за словами активіста, він не пам’ятає, каже тільки, що вдарив Качмалу, бо той його образив, а травматичну зброю дістав, коли його побили люди, які були разом із Качмалою.

Сам Руслан Качмала у коментарі «Громадському радіо» заявив, що Микола Коханівський напав на нього з ножем.

Обрання запобіжного заходу лідеру «Добровольчого руху ОУН» тривало від вечора понеділка: суддя оголосила ввечері перерву, але присутні у залі відмовилися покидати приміщення до початку наступного засідання і не дозволили вивезти затриманого в ізолятор.

Наслідки нічної сутички в Святошинському суді, де обирали запобіжний захід Коханівському (відео)
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:00:44 0:00

Вранці активістам у заблокованій судовій залі сказали, що засідання призначили в іншій, тож всі повинні перейти туди, розповіла Радіо Свобода Тетяна Близнюк, голова організації «Комітет визволення політв’язнів». Проте, як тільки люди почали виходити, почався штурм, під час якого затримали, за її даними, 40, а за даними поліції – 30 осіб.

Там Коханівському і завдали травм, через які того доправляли на обстеження до лікарні, зазначила Близнюк.

«Після зачистки судової зали його доставили у клітку в судову залу вже іншу – там, де були адвокати. Всі побачили, що в нього розбита голова, захист почав вимагати медичного обстеження. Медики приїхали і сказали, що йому треба пройти обстеження у лікарні швидкої допомоги», – розповідає вона.

Лікарі оглядають затриманого у залі суду
Лікарі оглядають затриманого у залі суду

Як пізніше заявив сам Коханівський, повернувшись до зали суду, загрози життю лікарі не виявили, але вкололи йому знеболювальне. Представники Святошинського районного суду, де все це відбувалося, назвали дії активістів та депутатів тиском на правосуддя.

Під час сутичок постраждали також і журналісти. Зокрема, про побиття і затримання заявили кореспондент УНІАН Сергій Лефтер та Кирило Малишев зі «Страна.UA», а про побиття і пошкодження техніки – журналіст «Громадського» Дмитро Реплянчук.

Журналісти заявили про побиття, поліцейські вибачились

Керівник поліції Києва Андрій Крищенко після інциденту заявив, що силовики не знали, що це – працівники медіа.

«Журналісти, які перебували там безпосередньо, не мали ознак журналістів – бейджиків, вони були затримані з усіма, але як тільки це з’ясувалося – вибачилися і їх відпустили», – сказав він.

Перед затриманими журналістами вибачились і їх відпустили – Крищенко
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:00:34 0:00

Водночас, Дмитро Реплянчук каже, що хоча особисто не бачив моменту затримання колег, бо вийшов на той момент із будівлі, але щодо себе наголошує, що все було не так.

Один із представників полку поліції особливого призначення побачив, що я знімаю, почав на мене лаятися, повалив на землю

«Близько 10-ї години ранку блокувальники почали готуватися до штурму поліцією, щоб, скажімо так, не перешкоджати діям поліції, я вийшов із зали засідань на внутрішній двір, став збоку і в одній руці тримав камеру, а в іншій тримав журналістське посвідчення. І коли вже спецоперація фактично добігала кінця і більшість людей було затримано, один із представників полку поліції особливого призначення побачив, що я знімаю, почав на мене лаятися, повалив на землю. До нього підбігли інші співробітники поліції у такій же формі, у чорній формі, і почали мене бити ногами по спині, по ногах і в область голови», – говорить він.

За словами Реплянчука, він написав заяву в поліцію щодо перешкоджання журналістській діяльності.

«Доброльчий рух ОУН», який очолює Микола Коханівський, є окремою організацією, не тотожною Організації українських націоналістів, керівником якої нині є Богдан Червак.

Коханівський брав участь в українській воєнній операції на Донбасі у складі Добровольчого українського корпусу «Правий сектор», а потім – як керівник окремого «Батальйону ОУН». Пізніше відійшов від керівництва батальйоном, ставши головою проводу «Добровольчого руху ОУН» як політичної організації. Брав участь у різних акціях протесту у Києві та регіонах, кілька разів був затриманий за підозрою у хуліганських діях.

  • Зображення 16x9

    Анастасія Москвичова

    Із Радіо Свобода – з 2011 року, з 2013-го до 2020-го – як штатна мультиплатформна журналістка. Спеціалізуюся на соціальній тематиці. Створювала і вела радіопрограму «Право на дію» про права людини та громадський активізм (у 2016–2018 роках), що виходила на «Ера FM».

  • Зображення 16x9

    Мар'ян Кушнір

    Мар’ян Кушнір працює на Радіо Свобода із 2015 року, висвітлює події російсько-української війни як фронтовий кореспондент. У березні 2022 року отримав контузію під час зйомок штурмових дій у ході відбиття російського наступу на Київщині.

    Протягом усіх років війни, спочатку гібридної, а потім і повномасштабної, він документує бойові дії на всіх гарячих напрямках – на Київщині, Харківщині, Донеччині, Запоріжжі, Херсонщині. Кушнір є лауреатом журналістської премії «Честь професії» за 2022 і 2024 роки.

    Його матеріал «Бій на Київщині: Українські військові пішли у контрнаступ» переміг у номінації «Найкраще новинне висвітлення резонансної події», а згодом журі відзначило репортаж «ЗСУ пішли в контратаку під Бахмутом: перші кадри з поля бою».

    У 2023 році Мар'ян Кушнір отримав спеціальну відзнаку від Bucha Journalism Conference за «непохитність відданості принципам і цінностям журналістської професії та винятковій мужності під час російсько-української війни».

    У лютому 2026 року отримав орден «За мужність» за порятунок чотирирічної дитини з квартири, охопленої вогнем унаслідок російської атаки ударними дронами на Київщині

  • Зображення 16x9

    Сергій Нужненко

    Сергій Нужненко – репортажний фотограф. Був учасником Революції гідності, пережив побиття «беркутівцями» і тримання під вартою. У 2016 році Нужненко почав співпрацювати з Радіо Свобода як фрілансер, а у 2021 долучився до команди як штатний фотограф. З лютого 2022 року став воєнним фотокореспондентом Радіо Свобода. Знімав події на Київщині, Чернігівщині, Харківщині, а зараз переважно працює на Донбасі. Коли 31 березня 2023 року до річниці звільнення Київщини Укрпошта випустила нову серію марок, то знімки фотокореспондента Радіо Свобода Сергія Нужненка використали для марок із зображеннями Ірпеня та Бучі. Роботи Нужненка доповнили міжнародну виставку #OntheFrontlinesofTruth, яку організували громадська організація Інститут масової інформації та міжнародна організація в галузі розвитку незалежних медіа Internews. Фотографії виставили на вокзалі у Вільнюсі. Також знімок Нужненка про російську агресію в Україні увійшов у 100 фотографій 2022 року за версією журналу Time.

    У 2024 році воєнний фотокор Радіо Свобода Сергій Нужненко став лауреатом українського конкурсу «Честь професії».

    NuzhnenkoS@rferl.org

XS
SM
MD
LG