Доступність посилання

11 Грудень 2017, Київ 08:35

Такого поняття, як антитерористичний чи контррозвідувальний режим, немає – Вовк


Ілюстративне фото. Секретар Ради національної безпеки і оборони України Олександр Турчинов вручає нові гвинтівки для снайперів Національної гвардії. Київська область, 18 березня 2016 року

Посилення антитерористичного та контррозвідувального режимів, анонсоване секретарем РНБО Олександром Турчиновим, не допоможе запобігти терактам, впевнений колишній керівник Головного слідчого управління СБУ Василь Вовк. Більш того: він вказує на те, що ці поняття навіть не мають визначення, затвердженого законом. Натомість політолог Ігор Чаленко зауважує: неможливо оцінити ефективність заходів контррозвідки, адже більшість із них засекречені.

Колишній керівник Головного слідчого управління СБУ Василь Вовк стверджує, що запропонований РНБО контррозвідувальний режим не прописаний в законодавстві, тож механізму його впровадження немає.

Посилення антитерористичного режиму, введення контррозвідувального режиму, ніхто не знає, з чим його їдять
Василь Вовк

«Такі дії – посилення антитерористичного режиму, введення контррозвідувального режиму, про які ніхто не знає, не знає, з чим його їдять – шкодять Україні, показують популістські методи роботи влади і те, що влада не знає, що робити, єдине що проголошує режими, лозунги, які не можуть виконуватися, тому що немає норм до його виконання», – заявив він в ефірі «Ранкової Свободи».

За словами Вовка, кваліфікувати вбивства та вибухи як теракти без належних підстав недоцільно, адже терористичні акції мають на меті не ліквідацію конкретних осіб, а посилення паніки в суспільстві та тиск на керівництво країни в прийнятті певних рішень.

«Коли кажуть, що підрив біля «Еспресо», який кваліфікують в тому числі як замах на життя народного депутата, і вбивство Аміни, патріотки України – це один ряд подій, то я запитую: чому там терористичний акт, а там – вбивство? Немає логіки в діях влади і правоохоронців, на жаль. Ще раз закликаю реєструвати всі провадження за загально-кримінальним злочином», – наголошує він.

На місці вибуху біля телеканалу «Еспресо». Київ, 26 жовтня 2017 року
На місці вибуху біля телеканалу «Еспресо». Київ, 26 жовтня 2017 року

Крім того, Вовк стверджує, що поняття, які фігурують в заяві РНБО, ніяким чином не регламентовані в законодавстві України.

«Такого поняття, як антитерористичний чи контррозвідувальний режим, немає офіційно. Воно не виписане і не зафіксоване навіть у відомчих нормативних актах на серйозному рівні», – каже експерт.

За словами колишнього начальника Генштабу ЗСУ, генерал-полковника Анатолія Лопати, українці повинні звикнутися з думкою, що різноманітні теракти та провокації в країні відбуватимуться час від часу. Експерт вважає, що посилення антитерористичного режиму не допоможе цілком убезпечити громадян від них.

Треба працювати на випередження. Але такі випадки будуть, до них треба бути завжди готовими
Анатолій Лопата

«Треба працювати на випередження. Треба знати, де можуть бути такі провокації з боку нашого агресора. Треба робити все належне, щоб такого не було. Але такі випадки будуть, до них треба бути завжди готовими, вести відповідну інформативну роботу серед населення».

Політолог Ігор Чаленко погоджується із тим, що кваліфікувати усі гучні злочини як теракти не варто.

Терористичний акт йде з метою залякування населення, порушення громадської безпеки і навіть провокації воєнного конфлікту
Ігор Чаленко

«Терористичний акт в нас все ж таки йде з метою залякування населення, порушення громадської безпеки і навіть провокації воєнного конфлікту. Тобто вже навіть зараз в законодавстві межа є», – пояснює експерт.

Коментуючи роботу українських спецслужб, яку піддавали критиці зокрема й у зв’язку з вбивством Аміни Окуєвої, Чаленко стверджує: далеко не всі їхні успіхи потрапляють до інформаційного простору. Він наводить приклад із власного досвіду.

«Біля мене, буквально через декілька квартир, певний час тому було знайдено декілька кілограмів тротилу, зброю різного калібру, тобто квартиру повністю перетворили на склад. Правоохоронці тихо приїхали, забрали ту людину, яка організувала цей склад, і ніде в ЗМІ ця інформація не потрапила. Тобто правоохоронці тихо працюють».

Місце, де загинула Аміна Окуєва. Київська область, 30 жовтня 2017 року
Місце, де загинула Аміна Окуєва. Київська область, 30 жовтня 2017 року

При цьому політолог згоден із тим, що на тлі активізації злочинності українська контррозвідка мала б працювати активніше, хоча прогнозує, що основний наголос буде робитись, скоріш за все, саме на контррозвідувальній, а не антитерористичній діяльності.

Василь Вовк скептично налаштований не тільки щодо ініціативи РНБО, а й загалом щодо законодавчої протидії гібридній війні.

«Війну законами не виграють ніде в світі. Немає таких прецедентів, що прийняли закон і виграли війну, звільнили територію», – констатує екс-співробітник СБУ.

На його думку, найбільш ефективним запобіжником терактів було б посилення адміністративного кордону уздовж лінії розмежування з окупованими територіями Донбасу за аналогією з Кримом.

Що вони, поїдуть сюди вчиняти злочини, теракти, диверсії через легальні прикордонні пункти? Ні, не поїдуть
Василь Вовк

«Що, вони поїдуть сюди вчиняти злочини, теракти, диверсії через легальні прикордонні пункти, через Харків, Запоріжжя? Ні, не поїдуть. Вони в’їжджають на тих 400 кілометрах кордону – це відстань майже як від Києва до Одеси – а потім проходять через поля і села, які на лінії розмежування. То не є кордон, там між цими перевірочними пунктами кілометри й кілометри», – каже Вовк і додає, що таке обмеження було б більш ефективним, ніж потенційний візовий режим із Росією.

Ігор Чаленко звертає увагу на те, що більшість контррозвідувальних заходів засекречені і недоступні широкому загалу, внаслідок чого українці не можуть в повній мірі оцінювати їхню ефективність. Однак висловлює думку, що вони мають вплив: наприклад, після заяви Турчинова на деякий час було припинено пропуск автомобілів та громадян через адмінкордон з Кримом з російського боку.

Якась робота всередині дійсно відбувається
Ігор Чаленко

«Очевидно, що це була певна реакція на посилення з боку Держприкордонслужби України, про що ми не знаємо. Такі ознаки потрохи випливають назовні і показують, що якась робота всередині дійсно відбувається», – впевнений політолог.

Втім, він погоджується із тим, що СБУ мала б концентруватись на контррозвідувальній діяльності замість боротьбою з корупцією та іншими задачами, невластивими відомству, відповідальному за держбезпеку.

Ранковий ефір Радіо Свобода слухайте і дивіться на YouTube-каналі

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
XS
SM
MD
LG