Запоріжжя – Правоохоронні органи Запорізької області переведені у посилений режим роботи, а очільник регіону Костянтин Бриль закликає мешканців регіону не роздмухувати релігійний конфлікт. Упродовж святкових днів історія із засудженням городянами дій священиків Української православної церкви (Московського патріархату), які відмовились відспівувати дворічного хлопчика, хрещеного Українською православною церквою Київського патріархату, набула суспільно-політичного забарвлення. Місцеві політексперти наразі наголошують, що релігійне питання може перетворитися на потужний конфліктоген не лише для Запоріжжя, а й для всього півдня України.
Історія про відмови священиків УПЦ (МП) здійснити обряд над загиблою дитиною, оприлюднена запорізьким сайтом майже одразу викликала хвилю обурення пересічних громадян. У соцмережах стартувала кампанія #принесиляльку, ініціатор якої відомий блогер, виходець із Запоріжжя Юрій Гудименко закликав нести іграшки до храмів УПЦ (МП), аби нагадати священикам про моральний бік їхніх дій.
5 січня – наступного дня після резонансної події – активісти почали приносити перші ляльки до церков Московського патріархату. У відповідь на це митрополит Запорізький і Мелітопольський УПЦ (МП) Лука під час власної прес-конференції звернувся до городян із проханням приносити ще іграшки.
«У пам’ять про Євгена (загиблого хлопчика) прошу приносити до храмів ляльки, цукерки – ми їх роздамо до дитячих будинків, малозабезпечених родин», – заявив Лука.
Новий виток церковного скандалу
Та вже 6 січня акція #принесиляльку отримала нове, політичне, забарвлення. У Facebook з’явилась інформація про напад невідомих чоловіків на двох учасників АТО, коли ті виходили з території храму, де поклали іграшки в рамках акції #принесиляльку. Потенційними нападниками активісти називають представників організації «Радомир», які беруть участь в охороні масових заходів УПЦ (МП) в регіоні. Натомість ті відкидають будь-які звинувачення на свою адресу.
7 січня один із потерпілих внаслідок нападу – учасник АТО, який отримав перелом руки та з приватних причин безпеки відмовився розкривати свою особу – розповів запорізьким журналістам обставини події. За словами чоловіка, напад стався після того, як він із кількома іншими прихожанами вийшов із території церкви.
«Підлітає мікроавтобус, вилітає двоє у масках, бронежилетах, без розпізнавальних знаків і з хорошою виправкою. Без погроз, без нічого підбігли – балончик у обличчя й почали просто забивати», – розповів чоловік.
У Національній поліції регіону спочатку інформацію про напад не підтверджували через відсутність даних про потерпілих та свідків.
Однак, 7 січня очільник відомства у регіоні Олег Золотоноша повідомив, що відкрите кримінальне провадження за статтею 122 Кримінального Кодексу України.
«Завдано тілесних ушкоджень середньої тяжкості, але в нас немає заявника, тобто немає потерпілого, і ми не можемо на даний час з’ясувати всі обставини. Зараз ми здійснили реєстрацію на підставі публікацій у засобах масової інформації», – повідомив очільник Головного управління Національної поліції України в Запорізькій області.
Наслідки та загрози
Запорізький політтехнолог Павло Скурський зазначає, що ситуація, яка склалась у регіоні, має стати уроком для всіх сторін. Він зауважує, що найбільшого осуду дії УПЦ (МП) та акція #принесиляльку набули серед представників так званого демократичного табору, «які щиро вважають, що Московський патріархат і вся його діяльність вимагає засудження». Експерт зауважує, що активісти, плануючи публічну кампанію, мали зважати на обстановку в регіоні, де найбільш поширеними є саме церкви УПЦ (МП).
«Єпархія УПЦ (МП) дуже потужна, вона дуже численна. Це досить поглянути на акції, які проходили в Києві, коли вони привозили людей. Лука – теж людина така досить радикальна, мовчати не буде», – каже політтехнолог.
На думку Павла Скурського, релігійний фактор є потужним конфліктогеном як для Запоріжжя, так і для Півдня України загалом.
«Політичні, мовні, регіональні суперечності за 3 роки поступово зійшли нанівець. Відбувається такий факт. До чогось люди закликають, нападають на церкви. Що б могло бути? Вийшла б друга сторона – віряни за найменшим закликом, будь-якого священика, навіть не Луки. І ця б ситуація могла б стати точкою збору всіх цих суперечностей. Вони б одразу піднялись знизу і знову стали б актуальними», – каже політексперт.
Схожої думки дотримується й інший запорізький політтехнолог Ігор Громов. Він наголошує, що наразі прихильники «русского мира» не мають ідеологічного підґрунтя для протестної поведінки в регіоні.
«Влаштовуючи пресинг проти УПЦ (МП), ми фактично створюємо ідеологічну базу, ідеологічний стержень цьому протесту, тобто з’являється сенс, за що їм воювати – за віру наших предків. Чому Південний Схід не вибухнув, коли була розкачка, «русская весна»? Бо не було ідеології, не було стержня і було людям що втрачати. Не таємниця, що близько 20%, як мінімум, у Південно-Східній Україні розділяють оці ідеї «русского мира». Вони нікуди не поділись – вони живуть серед нас», – наголошує політтехнолог.
Фахівець також вважає, що ситуація з побиттям учасника АТО 6 січня, яку поліція не може належним чином розслідувати через небажання потерпілого давати свідчення, створює небезпечний прецедент.
«Людям із альтернативною точкою зору, як їх ще в народі називають «ватниками», показали приклад, що «атошників» бити можна. До цього саме поняття «атошник» було для них сакральним. Якщо провести паралелі з Дніпром, то там буквально наступного дня дуже добре відпрацювала поліція, і ті спортсмени, що засвітились у бійках з «атошниками» були покарані. Натхненні прихильники «русского мира» після цього інциденту переконались, що «атошників» бити не можна», – каже Ігор Громов.
Наразі правоохоронні органи Запоріжжя переведені на посилений режим роботи, аби запобігти потенційним конфліктам та провокації на релігійному ґрунті.
НА ЦЮ Ж ТЕМУ:
Що нам робити з «канонічним» Московським патріархатом?
У Києві фотокору Радіо Свобода заважали зняти дії священика під час акції #принесиляльку
