Доступність посилання

ТОП новини
21 Травень 2018, Київ 02:47

На захист двох архітекторів, арештованих за підпал споруди УПЦ (МП), виступили депутати і активісти


Через підпал споруди УПЦ (МП) двох архітекторів –​ Олександра Горбаня та Олексія Шемотюка –​ взяли під варту, попри клопотання прокурора обмежитись домашнім арештом. Депутати й громадські активісти стали на захист підозрюваних: кажуть, що хоч підпал як метод боротьби з незаконною забудовою не підтримують, але дії представника Феміди є обурливими.

25 січня 2018 року до поліції надходить повідомлення від охорони так званого «Десятинного монастиря УПЦ (Московського патріархату)» про спробу підпалу цієї релігійної споруди, яка розташована на Володимирській вулиці, поблизу Десятинної церкви. Приїхавши на місце події, правоохоронці знаходять пляшки з сумішшю і заарештовують двох чоловіків. Затриманими виявляються архітектори Олександр Горбань та Олексій Шемотюк (останній упродовж 2014-2016 років воював проти Росії на Донбасі в аеророзвідці в складі ЗСУ).

«Десятинний монастир УПЦ (Московського патріархату)», 25 січня 2018 року
«Десятинний монастир УПЦ (Московського патріархату)», 25 січня 2018 року
«Десятинний монастир УПЦ (Московського патріархату)», 25 січня 2018 року
«Десятинний монастир УПЦ (Московського патріархату)», 25 січня 2018 року

«Слідчим відділом Шевченківського управління поліції відкрите кримінальне провадження за частиною 2 статті 15, частиною 2 статті 194 (замах на умисне знищення або пошкодження майна) Кримінального кодексу України. Зловмисникам загрожує до п’ятнадцяти років позбавлення волі», – йшлося в офіційному повідомленні Нацполіції.

Що не так із запобіжним заходом?

27 січня 2018 року Шевченківський районний суд Києва обирає затриманим запобіжний захід. Прокуратура просить про домашній арешт, апелюючи до того, що підозрювані є раніше не судимими, фактичні збитки від злочину є незначними, у них є неповнолітні діти.

Однак суддя Тетяна Левицька виносить інше рішення – арешт на 60 діб з альтернативою внесення застави у розмірі 2,2 мільйона гривень.

Олександр Горбань, 27 січня 2018 року
Олександр Горбань, 27 січня 2018 року

Згодом на сторінці в Facebook суд публікує офіційну позицію судді щодо обрання Шемотюку й Горбаню саме такого запобіжного заходу. У ньому Левицька пояснює, що, мовляв, прокурор повів себе непрофесійно, бо не відкликав клопотання про застосування запобіжного заходу та дозвіл на затримання, а «навпаки, визнав підозру обґрунтованою».

«У всякому разі таке відкликання повинно бути зроблене письмово», – пише суддя і додає, що прокурор «взагалі з невідомих причин не дочекався оголошення ухвали слідчого судді й залишив залу судового засідання».

У своєму дописі вона також дає оцінку і діям Шемотюка та Горбаня: «Підозрюваних навіть не зупинило те, що горяща споруда могла розплавити фундаменти древньої церкви (безповоротно їх знищити!), у якій згинули останні захисники Києва в 1240 році».

Окрім того, Левицька вважає, що після винесення рішення щодо обрання їм запобіжного заходу зіткнулась з погрозами: «На лобовому склі автомобіля, який був припаркований біля мого дому, під двірником було кимось підкладено листа у вигляді буклету, на якому зображено сім’ю (тато, мама та двоє дітей), а на зворотній сторінці витяги зі статей Конституції України. Таким чином невідомі слідкували за моїм автомобілем від суду до будинку, в якому я мешкаю. Враховуючи, що в мене є чоловік та двоє дітей, я прийняла це як загрозу особисто мені та моїй родині у зв’язку з виконанням мною правосуддя в Україні».

Тим часом деякі користувачі соцмереж стверджують, що під цим постом від імені Левицької модератори сторінки видаляють коментарі.

«Пішли палити церкву, бо їм задурманили голови»

У самому «Десятинному монастирі УПЦ (МП)» одразу ж заявили, що, попри «дикість і жорстокість злочину», їхні адвокати мали намір просити суд про пом’якшення вироку підозрюваним і будуть дотримуватись цієї позиції в апеляції.

У коментарі Радіо Свобода ієромонах Ярослав, який працює тут, зазначив, що, на його думку, Шемотюк і Горбань «пішли палити церкву, бо їм задурманили голови». Він також запевняє, що з документами все гаразд.

«У монастирі є документи. Інспекція була містобудівна, перевіряли неодноразово», – стверджує священнослужитель.

Сам настоятель «Десятинного монастиря УПЦ (МП)» архімандрит Климентій вважає підпал актом вандалізму.

«Це був такий перформанс»

Народний депутат Григорій Шверк був одним із тих, хто хотів узяти Олександра Горбаня та Олексія Шемотюка на поруки. Зізнається, що рішення судді було для нього геть несподіваним.

Представник прокуратури запропонував домашній арешт на ніч, а ми подали заяви про взяття на поруки. Але суддя ухвалила, з моєї точки зору, не дуже вмотивоване і занадто жорстке рішення
Григорій Шверк

«Мені здається, що воно занадто жорстке. Більше того, в процесі розгляду справи в суді представник прокуратури запропонував домашній арешт на ніч з 20-ї вечора до 8-ї ранку, а ми подали заяви про взяття на поруки. Очікували, що рішення буде між цими двома позиціями. Але суддя ухвалила, з моєї точки зору, не дуже вмотивоване і занадто жорстке рішення у цьому питанні. Суддя діяла неадекватно», – вважає він.

При цьому Шверк зауважує, що хоч і не схвалює підпал як метод боротьби із забудовами, затриманих все одно захищає: «По-перше, хлопці вибачились. По-друге, вони сказали, що в них не було наміру підпалити, у них був намір привернути увагу (тобто це був такий перформанс). Навіть враховуючи, що такі дії (підпал), я не підтримую, я все ж таки вважаю, що рішення судді було занадто жорстким. Це цілком адекватні люди, які розуміють, що вони накоїли».

На його думку, якби затримані справді хотіли спалити будівлю, вони вчинили б інакше.

«Один із затриманих – керівник безпілотного приладу. У нього було багато можливостей підпалити таким чином, щоб ніхто не знав, хто це і як це зробив», – резюмує Шверк.

Конфлікт триває давно

Конфлікт навколо «Десятинного монастиря УПЦ (МП)» триває давно.

«Спочатку це позиціонували як тимчасову палатку, далі вона перетворилась на постійну палатку і далі уже на таку велику будівлю»,– пояснює народний депутат Ігор Луценко.

У 2000-му представники УПЦ (МП) встановили на території Національного музею історії України як тимчасовий намет-скинію для проведення святкової служби. Однак згодом його не прибрали. У 2005 році він перетворився на дерев’яну споруду, а згодом і на бетонну. А у 2006 році Головне управління з питань внутрішньої політики КМДА звернулось до настоятеля релігійної громади УПЦ (МП) щодо незаконності розміщення ніяких споруд на земельній ділянці біля залишків фундаменту Десятинної церкви.

Наразі Ігор Луценко звернувся до київської влади з проханням «запустити процедуру знесення нелегальних споруд (вагончиків)», розташованих тут.

Зараз там є так званий «монастир». Ці споруди не є жодним чином узаконеними. Їх треба було демонтувати
Ігор Луценко

«Ситуація така, зараз там є так званий «монастир», котрий було узаконено, на мій погляд, абсолютно неправосудним рішенням. А є у нього ще допоміжні споруди у вигляді вагончиків, які розташовані десь за 10-15 метрів від нього. Ці споруди не є жодним чином узаконеними. І їх, як тисячі кіосків по всьому Києву, так само треба було демонтувати через те, що вони заважають функціонуванню історичного музею. Вони створюють дисонанс у всіх тих архітектурно-ландшафтних роботах, які там відбуваються», – пояснює Луценко.

Вихід судді за межі того, що просить прокурор, це достатньо нетипова поведінка
Ігор Луценко

І хоча підпали як форма боротьби із незаконною забудовою, на його думку, є крайнім заходом, який, як правило, закінчується дуже сумно для паліїв, рішення судді Левицької щодо Шемотюка і Горбаня він називає дивним.

«Важко сказати, чому вона так зробила, але мені здається, що є певна упередженість. Джерела цієї упередженості мені невідомі, але вихід судді за межі того, що просить прокурор, це достатньо нетипова поведінка», – вважає політик.

На захист архітекторів стали у соцмережах

Тим часом на захист затриманих стали у соцмережах.

«Так, вчинок пацанів (нічна спроба підпалу рпцшного самострою на місці Десятинної церкви) був дурною авантюрою – але те, що відбулося в суді просто на голову не налазить», – пише Guy Crouchback.

«Цей випадок має стати «чорним лебедем» для РПЦ МП в Україні. Треба витягати хлопців з лещат «правосудія». Це вкрай важливо!», – вважає художник Іван Семесюк.

Особисто мені по**й, чи то ларьок з алкоголем, чи ларьок з хрестами, я хочу, щоб не було цих гнійників, які паскудять обличчя наших міст!
Андрій Єрмоленко

«Це результат того, що влада тупо не чує народ! – зауважує художник Андрій Єрмоленко. – Питання про цю незаконну забудову піднімалося неодноразово, всім було тупо наср*ти! Особисто мені по**й, чи то ларьок з алкоголем, чи ларьок з хрестами, я хочу, щоб просто не було цих гнійників, які паскудять обличчя наших міст!.. На мою думку, цей вирок суто політичний! На кшталт «Не рипайтеся, плебеї, хто ви такі? Ви ж не з нашої масті, ви общака не тримаєте!».

У Facebook навіть створили групу «Свободу архітекторам» з хештегом #free_architects (на момент написання матеріалу вона нараховувала вже понад дві тисячі учасників).

Організатори спільноти закликають не тільки підтримати Шемотюка і Горбаня шляхом пожертви коштів на юридичну допомогу їм, але й підписати петицію з вимогою «знесення каплиці УПЦ (МП) Десятинного чоловічого монастиря» як «незаконної споруди» (на момент написання матеріалу під нею було зібрано 9903 підписів).

«Це безпрецедентний випадок, коли стільки людей організувалося саме для такої події», – вважає Ігор Луценко. Він сподівається, що завдяки зусиллям небайдужих вдасться домогтися бодай тимчасово демонтажу споруд.

«Такого тиску, такого історичного шансу в нас не було, мабуть, років 5, – підсумовує він. – Довга-довга епоха таких неправових рішень і дій, сподіваюсь, зараз припиниться і буде розвиватися ситуація в протилежному напрямку».

Наразі ж активісти та небайдужі планують провести акцію підтримки Олександра Горбаня та Олексія Шемотюка. Вона запланована на суботу 3 лютого.


НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Петиція про знесення «каплиці» УПЦ (МП) у Києві зібрала необхідні підписи​

СБУ в Запоріжжі вилучила зброю у представників пов’язаної з УПЦ (МП) організації «Радомир»

Архіви України: чекісти контролювали вибори патріарха РПЦ

Що нам робити з «канонічним» Московським патріархатом?

Кому служать священики Московського патріархату?

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG