Доступність посилання

ТОП новини
17 Листопад 2018, Київ 23:23

Прогноз погоди на літо: то спека, то дощ


Різкі перепади погоди, чергування спеки та злив, посушливий кінець травня і майже «осінній» серпень – такий прогноз щодо нинішнього літа зробили фахівці Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС. Дослідники поділили Україну на декілька кліматичних регіонів і написали детальний прогноз для кожного. Загальні висновки: різкі перепади температур та погодні аномалії – це перспектива кількох наступних років, до якої треба готуватися усім секторам економіки. Найбільшим викликом кліматичні зміни в Україні стануть для енергетики, комунального господарства та аграрного сектору, стверджують експерти у різних галузях.

Цього року літо в Україні буде досить спекотним, але очікуються різкі перепади температури і вологості, повідомила завідувач відділу кліматичних досліджень та прогнозів погоди Українського гідрометеорологічного інституту ДСНС України та НАН України Вазіра Мартазінова.

За її словами, така погода значною мірою пов’язана зі стабільною зоною високої температури на півдні України та з постійним циклоном, який більшість року існує над Адріатичним морем та на Балканах.

Свій прогноз щодо літа-2018 Вазіра Мартазінова зробила, використовуючи власну наукову методику, яка дає змогу прогнозувати погоду не на кілька днів, а на місяці уперед.

«Щодо Київської області – маємо розрахунки. Друга половина травня має бути дуже спекотною і сухою, хоча зараз маємо певне похолодання. Червень – дощі в окремі дні, але за сумою температур і та опадів – у межах норми. Липень – досить «спокійна» погода. Процеси, які призводять до великої спеки у кінці липня – на початку серпня, але не будуть критичними. Дощі будуть в окремі дні, але це будуть сильні зливи. У другій половині місяця будуть періоди спеки, але вони чергуватимуться з дощами. Початок серпня – з хорошими опадами, але серпень у плані погоди дуже швидко «піде на осінь», – розповіла Мартазінова.

За її словами, невеликих опадів варто чекати у липні, великі зливи будуть з початку серпня.

При цьому на заході країни дощів буде більше, на сході – менше, за винятком Харківщини, де літо буде досить вологим, стверджує гідрометеоролог.

Група дослідників на чолі з Вазірою Мартазіновою розділила Україну на декілька кліматичних регіонів, залежно від рівня опадів і температури упродовж року, і написала детальний прогноз для кожного. Наразі ці прогнози надають на замовлення великих аграрних холдингів та інших представників бізнесу, які завдяки цьому готуються до зміни погодних умов та зменшують свої ризики, пояснила дослідниця.

На запитання Радіо Свобода Вазіра Мартазінова уточнила, що різкі перепади температури і кількості опадів, а також погодні аномалії не характерні лише для того чи іншого сезону – це погода найближчих років в Україні. Для прикладу вона нагадала про аномально теплий грудень минулого року і про цілком зимову погоду упродовж березня, і про надзвичайно сухий та спекотний квітень. За словами фахівця, це треба враховувати і аграріям, і енергетикам.

В Укргідрометцентрі раніше повідомляли, що температура повітря в Україні влітку буде вищою від норми.

Глобальне потепління чи локальні зміни погоди?

Вазіра Мартазінова не відкидає того, що погодні аномалії в Україні певною мірою спричинені, зокрема, і глобальними змінами клімату. Але наголошує, що основними причинами змін погоди та стрибків температури й опадів є два місцеві чинники: циклон, який існує більшість року на Балканах і періодично поширюється на Україну, а також стабільна зона високих температур, яка охоплює південь і центр держави.

«Причини цього – не кліматичні, а геофізичні», – уточнила дослідниця. І додала, що ідеться про процеси в земній корі під Україною та сусідніми державами, які підвищують температуру земної поверхні та проявляються у періодичних землетрусах. Саме це стало причиною досить теплих грудня та січня і того, що березень був більше схожим на зиму, уточнює Мартазінова.

Зі свого боку, екологи Національного екологічного центру України пов’язують погодні аномалії переважно з антропогенними змінами клімату.

Зменшувати вплив людини на клімат недостатньо, треба вже адаптуватися до нових умов – експерт

Українській інфраструктурі, енергетиці та житловому господарству відтепер доведеться працювати у нових умовах, спричинених різкими погодними коливаннями, заявив у коментарі Радіо Свобода експерт з енергоефективності «Реанімаційного пакету реформ» Святослав Павлюк. Утім, за його словами, у більшості українських міст місцева влада та комунальні підприємства ще не почали готуватися до нових викликів.

Вже йдеться не так про зменшення впливу людини на клімат, як про адаптацію до його зміни
Святослав Павлюк

«На рівні міст різкі коливання погоди впливатимуть на функціонування опалення, на підготовчий період до опалювального сезону. Насправді вже йдеться не так про зменшення впливу людини на клімат, як про адаптацію до його зміни. Теоретично – можна використовувати менше енергоресурсів, адже середньорічна температура зростає. Але відтак збільшується і роль маневрових потужностей для покриття стрибків споживання тепла й електроенергії (йдеться про опалення та витрати на кондиціонування повітря – ред.) Чи готові до нових умов комунальники, енергетики та місцева влада? Поки що такої дискусії на рівні міст ми не чуємо. Нині муніципалітети здебільшого роблять ставку на індивідуальне опалення, на противагу централізованому. А це додаткові ризики, серед яких – вибухи і отруєння чадним газом. Зміна клімату, у поєднанні з новими технологіями (а це і нова електрогенерація, фотовольтаїка, нові принципи накопичення енергії), призведуть до того, що індивідуальні помешкання стануть більш незалежними від централізованих комунікацій. І значною мірою – покриватимуть власні потреби, а надлишки енергії продаватимуть», – прогнозує експерт.

Він наголошує, що тенденції зміни клімату та адаптація до них української економіки вже враховують під час підготовки Національної енергетичної стратегії. Однак на рівні міст здебільшого над цим не працюють, хоча деякі муніципалітети у своїй стратегії розвитку вже почали враховувати кліматичну складову, підсумовує Святослав Павлюк.

Фермер з Харківщини Віталій Львов, який також є віце-президентом Союзу сільськогосподарських обслуговуючих кооперативів, у розмові з Радіо Свобода визнав, що зміни клімату в Україні, зокрема і погодні аномалії, – є великою проблемою для аграріїв, яку вони вчаться долати самотужки, без допомоги держави.

Збирання врожаю зернових у Харківській області
Збирання врожаю зернових у Харківській області

«Для аграріїв нічого хорошого у цьому немає. Була спекотна погода у квітні, а зараз холодає. А ми тим часом завершили посівну, посіяли навіть гречку, сою, які бояться приморозків. Змінюється і структура посівів. Так, кукурудзяний пояс в Україні дедалі більше посувається на північ. Але маю сказати, що в нас досить досвідчені аграрії, вони вже використовують сучасні технології, які дають змору зберегти врожай в разі екстремальних умов. Потрібно вчасно підгодувати рослини, щоб захистити їх від стресу, вчасно провести ті чи інші польові роботи. Мінагрополітики давно вже має виробити такі рекомендації для фермерів на випадок погіршення погодних умов. Бо наразі й міністерство, й місцева влада працюють лише як статистичні органи, а мали б реагувати на виклики. Це стосується і наукового сектору, який може активніше допомагати сільському господарству адаптуватися до нових умов», – наголошує Віталій Львов.

За даними Центральної геофізичної обсерваторії імені Бориса Срезневського, квітень став найтеплішим у Києві за всю історію спостережень, які розпочалися в 1881 році.

  • 16x9 Image

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG