Доступність посилання

ТОП новини
23 Липень 2018, Київ 17:14

Fake news: платформ багато, мало правди


Один раз опублікована «фальшива новина» потім озвучується і дублюється без перевірки, розповідають активісти проекту «Без брехні»

Київ – Fake news як головний термін минулого року обрало британське видавництво Collins, ніби продовжуючи логічний ряд колег із Оксфордського словника, фаворитом якого два роки тому стало слово «постправда». Цього року, на думку експертів міжнародних медійних організацій, це поняття разом із так званою «важкою пропагандою» продовжує впливати на порядок денний по всьому світу, зокрема, і в Україні.

Серед світових трендів загроз свободі слова так звані «фальшиві новини», або Fake news, називає, зокрема, Маріус Лукошіунас із відділу свободи вираження поглядів та розвитку медіа ЮНЕСКО. Про це він розповів під час експертної конференції у Києві 26 червня.

Ми маємо проблему «фальшивих новин»
Маріус Лукошіунас

«Попри розвиток технологій та законодавчі зміни, справжній плюралізм думок та різноманітність джерел, з яких люди могли б черпати інформацію, по всьому світу звужується. І не тільки звужується, а забруднюється дезінформацією. Ми маємо проблему «фальшивих новин», – говорить експерт.

Як «працюють» фейки?

«Фальшива новина» небезпечна тим, що вигадані факти, один раз опубліковані кимось із медіа, потім повторюється іншими людьми, зокрема, політиками у своїх заявах, і передруковується іншими медіа без перевірки – базуючись тільки на самому факті заяви про це, зауважує керівник проекту «Без брехні» Олександр Гороховський.

Участь у продукуванні Fake news окремих українських ЗМІ визнає керівник «Детектора мадіа» Наталія Лігачова. На її думку, сьогодні, коли вдалося подолати «темники», коли журналісти можуть проводити розслідування і критикувати владу, саме журналістське середовище повинно припинити вважати журналістами людей, які у цій професії не дотримуються стандартів.

«Саме дотримання стандартів та етики – це те, що відрізняє журналістів від пропагандистів, поширювачів дезінформації і фейків», – переконана вона.

Наталія Лігачова
Наталія Лігачова

Водночас, за словами голови Національної спілки журналістів Сергія Томіленка, навколо фейків та інформаційної війни постійно намагаються спекулювати політики і це створює для журналістів додаткові загрози.

Людина, наділена владою, не поспішає до суспільства зі своїми контраргументами – вона спочатку атакує журналіста
Сергій Томіленко

«Як відреагував на журналістське розслідування на телеканалі «1+1» перший заступник секретаря Ради нацбезпеки? Він дав фактично доручення СБУ розглядати і притягувати ведучого і автора матеріалу до відповідальності за державну зраду. Як відреагував заступник голови фракції «Народний фронт» і керівник комітету Верховної Ради з нацбезпеки Сергій Пашинський на розслідування журналу «Новое время»: у цивілізований спосіб чи не в цивілізований? Що одразу, відповідно, адвокати пообіцяли «порвати» цей журнал, а сам Пашинський сказав, що не дотримуються стандарти, що це фейки, що комісія з журналістської етики мусить це засудити. Але ми бачимо: знову ж людина, наділена владою, не поспішає до суспільства зі своїми контраргументами – вона спочатку атакує журналіста», – каже Томіленко.

Сергій Томіленко
Сергій Томіленко

За словами експерта мережі Media Self-Regulatory Organization Network із Молдови Людмили Андронік, коли дискусія про новітню пропаганду тільки починалася кілька років тому, на Заході не розуміли цієї загрози, а коли загроза стала очевидною, 4 роки тому медійники з кількох країн створили експертну комісію. Водночас, протягом часу свого існування вона змогла розглянути всього 4 скарги – через складність процедури: зокрема, коли одна країна скаржиться на іншу, експерти із цих країн не беруть участь в аналізі матеріалу, щоб унеможливити маніпуляції.

На переконання Андронік, саморегуляція медіа у питаннях протидії пропаганді, можливо, не дуже ефективна у короткотерміновій перспективі, але це залишається найбільш надійним і сталим способом боротися з цим явищем у світі.

Із важливістю ролі самих журналістів у протидії фальшивим новинам погоджується очільник організації «Репортери без кордонів» Йоганн Бір. За його словами, ухвалені кілька місяців тому закони про кримінальне переслідування за поширення фейків у Малайзії виливаються у переслідування за інакомислення.

Все більше виникає справ, коли політики звинувачують людей у нерозумінні речей, коли ті ставлять під сумнів їхнє лідерство
Йоганн Бір

«Звісно, політики не повинні використовувати «фальшиву інформацію» як козла відпущення. Все більше виникає справ, коли політики звинувачують людей у нерозумінні речей, коли ті ставлять під сумнів їхнє лідерство», – зауважує він.

З іншого боку, переконаний експерт, потрібно працювати над тим, щоб зробити прозорими і зрозумілими для користувачів алгоритми соцмереж, через які зараз поширюється дуже багато різного контенту.

Минулого тижня український парламент включив до порядку денного законопроект про блокування сайтів, який розкритикувала низка громадських організацій. На думку коаліції «За вільний інтернет», яка оприлюднила відповідну заяву, хоча законопроект встановлює «судовий» механізм блокування – за рішенням слідчого судді або суду, – в окремих випадках допускається обмеження доступу до ресурсів за постановою прокурора або слідчого на строк до 48 годин.

Цей законопроект зареєстрований у Верховній Раді в липні 2017 року. Тоді парламент не зміг включити його до порядку денного.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...
XS
SM
MD
LG