Доступність посилання

ТОП новини

Антикорупційний суд: чому кандидатів менше, ніж посад?


Ілюстративне фото
Ілюстративне фото

До завершення подачі заявок на конкурс на призначення суддів Вищого антикорупційного суду (ВАС) залишається менше десяти днів. Однак, станом на зараз кількість кандидатів менша, ніж кількість вакансій. Так, на посади суддів Вищого антикорупційного суду подалося 28 кандидатів з яких четверо – в апеляційну інстанцію. Загалом, у новоствореному суді відкриті 27 вакансій суддів Вищого антикорупційного суду та 12 в апеляційній палаті.

Для того, аби стати суддею Вищого антикорупційного суду кандидати мають підготувати пакет документів. Процедуру регулює спеціальне положення.

Від адвокатів вимагають найскладнішу процедуру: їм потрібно підтвердити семирічний стаж роботи в судах.

Для цього недостатньо просто роздрукувати документи з Єдиного державного реєстру судових рішень. Вони повинні подати завірені копії, де зазначено прізвище адвоката.

Заявки на вакансії приймають до 14 вересня включно.

Чому кандидатів так мало?

Експерти припускають, що мала кількість заявок на конкурс свідчить про те, що кандидатів відлякують ті умови, в яких зараз працюють судді, які розглядають відомі корупційні справи.

Артем Ситник, директор Національного антикорупційного бюро України, наголошує, що Вищий антикорупційний суд створюють для того, аби окрема інстанція могла займатися корупційними справами.

«Багато суддів не готові до подібних справ і не всі судді мають знати, як їх слухати. Тому має бути спеціалізований суд. Це справи складні, пов’язані з корупцією, з використанням певних економічних важелів і не кожен суддя має знати, як їх слухати. Друге, це вольові якості. Солом’янський суд показав, в яких умовах будуть працювати судді. Коли на засідання приходять по півпарламенту, діючі міністри, вони тиснуть на суддю. Є великий ризик, що ті умови, в яких працюють судді Солом’янського суду можуть відлякувати кандидатів», – розповідає Ситник.

Крім того, за словами Ситника, на суддів чинять і юридичний тиск.

«Наприклад, суддя дає санкції на обшук іншого суді і після цього у нього починаються проблеми. На суддю пишуть скаргу і Вища рада правосуддя притягує суддю до дисциплінарної відповідальності. Він подає апеляцію, але Адміністративний суд відмовляє в її задоволенні. Лише Велика палата Верховного суду скасувала це рішення. В такий спосіб суддя має захищатися від помсти», – каже Ситник.

На думку голови САП, судді мають бути максимально незалежними, оскільки ризики тиску на них найбільші.

Голова Вищої кваліфікаційної комісії суддів Сергій Козьяков впевнений, що до кінця подання заяв кількість кандидатів буде достатньою.

Рейтинг кандидатів планують опублікувати у лютому 2019 року.

«Перехід у судову систему може зробити набагато більше користі»

Євген Грушовець, заступник голови Комітету Асоціації правників України з кримінального та кримінально-процесуального права, зазначає, що завантаженість суддів дуже велика.

«Солом’янський суд розглядає справи поліції, фіскальної служби та інші. Від того, що суд не може оперативно і якісно розглянути справу, в першу чергу, страждають громадяни. Коли буде антикорупційний суд, від цього виграє держава. Але ефективності можна досягнути тоді, коли у конкурсі візьме участь чимбільше кандидатів», – каже Грушовець.

Суддя Ганна Вронська, яка нещодавно сама пройшла відбір до Верховного Суду, розповідає, що вже зараз на суддів Верховного суду тиснуть.

«Є тиск, погрози суддям на мобільні телефони, інформація про наші родини дуже відкрита», – каже Вронська.

Не зважаючи на це, суддя також закликає кандидатів подаватися на вакансії Вищого антикорупційного суду.

«Я, як адвокат, на якомусь етапі запитувала себе: «Навіщо мені це все треба, навіщо проходити цей контроль, публічність, якщо я й так нормально працювала?». Але є момент, коли треба подумати, що власний приклад і участь, перехід у судову систему може зробити набагато більше користі для країни, в якій ми живемо», – каже Вронська.

Громадськість контролюватиме відбір

Громадськість має здійснювати моніторинг та контроль відбору суддів.

Максим Костецький, юридичний радник Transparency International Ukraine наголошує, що найголовнішим критерієм судді має бути професійність, але не менш важливою є доброчесність.

На думку експерта Центру протидії корупції Анастасії Красносільської, процес створення ВАС можна оцінювати позитивно.

«Закон міг би бути кращим, але в тій політичній реальності, в якій ми живемо, це неможливо», – зазначає експерт.

Красносільська закликає правничу спільності подаватися до участі у конкурсі.

«Якщо ми зараз не зможемо змобілізуватися і забезпечити достатню кількість адвокатів, науковців, досвідчених суддів, то другого шансу може і не бути», – каже Красносілська.

За її словами, громадськість планує проводити прискіпливий моніторинг кандидатів, стежити за дотриманням закону, прозорістю та всіма можливими маніпуляціями.

Красносільська закликала Вищу кваліфікаційну комісію суддів України проводити відкриті засідання з Громадською радою міжнародних експертів та в процесі відбору кандидатів публікувати пояснення, чому кандидати отримують саме такі бали під час співбесід.

«Можливо, варто переглянути методологію рейтингування кандидатів. Можна прямо передбачити зняття балів за рішення суддів, які оскаржили у Європейському суді з прав людини, або приймав такі рішення, що визнані політичними переслідуваннями», – каже експерт.

Верховна Рада України ухвалила в цілому закон про Вищий антикорупційний суд 7 червня 2018 року.

У документ внесли поправку, яка забороняє суду приймати до розгляду апеляційні скарги на судові рішення, які ухвалені судами першої інстанції і не набули чинності.

12 липня депутати внесли зміни до закону «Про судоустрій і статус суддів» у зв’язку з схваленням закону «Про Вищий антикорупційний суд». Закон забороняє розгляд апеляційних скарг щодо корупційних справ, переданих Національним антикорупційним бюро, іншими судами, окрім апеляційної палати Вищого антикорупційного суду.

21 червня Верховна Рада схвалила президентський законопроект про запуск Вищого антикорупційного суду.

  • Зображення 16x9

    Наталія Патрікєєва

    Журналіст, репортер. У 2017 році перемогла у конкурсі на стипендіальну програму Радіо Свобода Regional Reporting Fellowship і приєдналася до редакції. Народилася у місті Христинівка Черкаської області. Випускниця Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка та магістерської програми з медіакомунікацій Українського католицького університету. Фіналіст конкурсу професійної журналістики «Честь професії» 2017, 2019 років.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

ФОТО ТА ВІДЕО

XS
SM
MD
LG