Доступність посилання

ТОП новини
10 Грудень 2018, Київ 22:33

«Росія захищатиме православних, як захищає російськомовних» – реакція Москви на рішення Константинополя


Президент Росії Володимир Путін (праворуч) і патріарх Московський Кирило на відзначенні 1025-річчя Хрещення України-Русі. Київ, 27 липня 2013 року

Як Російська православна церква та офіційний Кремль відреагували на відновлення канонічності священства і вірян УПЦ КП і УАПЦ та підтвердження Вселенським патріархатом свого наміру надати майбутній помісній Українській церкві томос на автокефалію? Чому така реакція і хто насправді розколює православ’я?

Як відреагували у Російській православній церкві?

Реакція Російської православної церкви та офіційного Кремля на відновлення канонічності священства і вірян УПЦ КП і УАПЦ та підтвердження Вселенським патріархатом свого наміру надати майбутній помісній Українській церкві томос на автокефалію є цілком очікуваною – від обурення до погроз.

Чергове беззаконне діяння Константинопольського патріарха
митрополит РПЦ Іларіон

Голова Відділу зовнішніх церковних зв’язків Московського патріархату, митрополит Волоколамський Іларіон назвав ухвалені 11 жовтня рішення Константинополя з українського питання «беззаконням». За його словами, цим документом «потоптані церковні канони, порушено міжправославну єдність, здійснено вторгнення Константинопольського патріархату в канонічні межі Російської церкви».

Митрополит Іларіон повідомив, що відповідь Московського патріархату «на чергове беззаконне діяння Константинопольського патріарха» дадуть на засіданні Священного синоду, який відбудеться 15 жовтня у Мінську.

Ще в середині вересня синод Російської православної церкви назвав направлення Константинополем своїх екзархів до Києва «грубим порушенням церковного права і вторгненням однієї Помісної церкви на територію іншої». Синод РПЦ назвав політику Вселенського Константинопольського патріархату небезпечною для світового православ’я і закликав усі автокефальні православні церкви «проникнутися розумінням спільної відповідальності за долю світового православ’я і ініціювати братнє всеправославне обговорення церковної ситуації в Україні».

Як відреагував Кремль?

12 жовтня прес-секретар президента Росії Дмитро Пєсков озвучив офіційну позицію російського керівництва. Мовляв, Кремль «не втручається в міжцерковний діалог, але поділяє стурбованість Російської православної церкви (РПЦ) щодо рішення синоду Константинопольського патріархату про зняття анафеми з глав двох неканонічних церков в Україні».

Дмитро Песков, речник президента Росії. Росія, вересень 2018 року
Дмитро Песков, речник президента Росії. Росія, вересень 2018 року

«Ми знаємо про рішучуу і послідовну реакцію РПЦ на рішення, які вчора були озвучені з Константинополя і здатні внести розкол у православний світ. Ми вкрай стурбовані», – заявив Пєсков.

Росія готова політико-дипломатичними заходами захищати інтереси православних, якщо «Києву не вдасться утримати радикалів», наголосив Дмитро Пєсков і послався на якісь «погрози українських націоналістів захопити храми канонічної Української православної церкви, православних в Україні».

«У випадку, якщо події в Україні увійдуть в русло протиправних дій, то Росія, яка всюди захищає інтереси російських і російськомовних, про що неодноразово говорив (Володимир) Путін, так само захищає інтереси православних. Це абсолютно обґрунтована і абсолютно зрозуміла позиція», – сказав речник президента Росії.

Чому така реакція?

З реакції РПЦ та офіційного Кремля на заяву Константинополя від 11 жовтня видно, що Росія хоче єдиновладно керувати всесвітнім «русским миром» і світовим православ’ям.

І тому політично така поведінка Москви є цілком зрозумілою. Оскільки, як пише Ксенія Кирилова на сторінці російської служби Радіо Свобода, «визнання офіційного статусу за українською церквою означало б появу в Києві духовного центру, політично непідконтрольного Москві».

Кремль давно розглядає російське православ’я як інструмент впливу у гібридній війні і давно протиставляє себе через діяльність Російської православної церкви не лише «неканонічним українським церквам», а і цілком канонічним православним церквам, наприклад, у Канаді та США, що є митрополіями Вселенського патріархату.

Тому можна очікувати, що погрози представників Російської православної церкви розірвати спілкування зі Вселенським патріархатом дійсно будуть втілені в життя. Адже, окрім небажання втратити контроль над Україною, у Кремля існує ще кілька причин домагатися розриву зв’язків із Вселенським патріархатом.

Для Москви дуже важливо дотримати принцип» пріоритету національного законодавства над міжнародними зобов’язаннями
Василь Чернов

Кремль давно розглядає російське православ’я як інструмент впливу в гібридній війні, для «чекістської» свідомості російського керівництва неприпустима сама думка про те, щоб дозволити якомусь іншому органові впливати на їхніх «агентів». Путін не може допустити, щоб одна з опор нинішньої політики Кремля – православна церква – підкорялася рішенням іноземної організації, адже у «чекістській ментальності» будь-які іноземні організації мають вигляд агентів зарубіжних розвідок.

Цю думку, хоч і м’якше, сформулював кандидат богослов’я з Росії Василь Чернов, пояснюючи свого часу, чому російська делегація відмовилася їхати 2016 року на Всеправославний собор.

«Для Москви дуже важливо дотримати принцип пріоритету національного законодавства над міжнародними зобов’язаннями, тобто не дозволити Всеправославному соборові будь-яким чином впливати на внутрішні справи», – зазначив він.

По-друге, солідарність з рішеннями Константинополя руйнує відразу кілька найважливіших міфів кремлівської пропаганди, на яких будується легітимізація політики Кремля. В першу чергу, це міф про «унікальність особливої російської духовності». Росія на світовій арені поводиться як єдиний оплот «здорових цінностей» у «гнилому» сучасному світі, як носій істинної релігії і моральності, яку з таким завзяттям хочуть знищити численні «зовнішні вороги».

Співпраця з іншими православними церквами і визнання рішень Вселенського патріархату означало б, що російські «духовні скрєпи» не унікальні, що в світі існує безліч інших православних церков, які рівні московській і при цьому не менше, а може, й більше християнські, аніж вона.

По-третє, Кремлю важливо просувати концепцію про те, що Росія перебуває «в оточенні ворогів» і у неї є тільки два надійні союзники – армія і флот. Тоді, якщо усі православні – «брати і сестри у Христі», то хто такі «вороги»? Тому, власне, у Москві когось називають «розкольниками» і «єретиками», а когось «модерністами, спонсорованими Вашингтоном».

Тож Кремль і РПЦ, за відпрацьованою технологією, звинувачують Київ і Константинополь у тому, що проводять самі, а саме – розкол світового православ’я з метою підпорядкувати його собі.

Материнська структура всіх православних церков світу – Константинопольський патріархат, згідно із рішенням його Синоду, 11 жовтня підтвердив, що продовжує процес надання автокефалії помісній Українській православній церкві, а також скасував дію Синодального листа 1686 року, який, як стверджують у Москві, підпорядковував Київську митрополію Московському патріархатові.

Також Константинопольський патріархат відновив канонічність і євхаристичне спілкування зі світовим православ’ям священства і вірян, які нині належать до Української православної церкви Київського патріархату і Української автокефальної православної церкви, визнав канонічними їхніх очільників і зняв із них анафему. Фактично Константинополь відновив свою повну юрисдикцію над українськими православними.

Тепер нинішні українські православні церковні організації – УПЦ КП, УАПЦ і, як сподіваються, частина УПЦ (МП) – мають підготувати і скликати Собор, на якому ухвалити рішення про об’єднання і обрати свого патріарха. Об’єднана помісна Українська православна церква і отримає, як очікується, томос на автокефалію від Вселенського патріарха Варфоломія.

Голова синодального інформаційно-просвітницького відділу Української православної церкви (Московського патріархату) архієпископ Климент уже заявив, що УПЦ (МП) «точно не піде на об’єднання із представниками Київського патріархату і Української автокефальної церкви».

НА ЦЮ Ж ТЕМУ:

Томос для України: Київський патріархат закликав готуватися до об’єднавчого собору​

Після томосу російські церкви в Україні не зможуть називатися українськими – Філарет

Порошенко: побачите людей, які закликатимуть узяти силою лавру, монастир чи храм, знайте, то – московська агентура

Томос для України: погрози Кремля нашкодили самій Росії

У Московського патріархату немає власності в Україні – Єленський

Вселенський патріарх Варфоломій I під час вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932–33 років. Київ, 26 липня 2008 року
Вселенський патріарх Варфоломій I під час вшанування пам’яті жертв Голодомору-геноциду в Україні 1932–33 років. Київ, 26 липня 2008 року
  • 16x9 Image

    Ірина Штогрін

    Редактор інформаційних програм Радіо Свобода з жовтня 2007 року. Редактор спецпроектів «Із архівів КДБ», «Сандармох», «Донецький аеропорт», «Українська Гельсінська група», «Голодомор», «Ті, хто знає» та інших. Ведуча та редактор телевізійного проекту «Ми разом». Автор ідеї та укладач документальної книги «АД 242». Автор ідеї, режисер та продюсер документального фільму «СІЧ». Працювала коментатором редакції культура Всесвітньої служби Радіо Україна Національної телерадіокомпанії, головним редактором служби новин радіостанції «Наше радіо», редактором проекту Міжнародної організації з міграції щодо протидії торгівлі людьми. Закінчила філософський факультет Ростовського університету. Пройшла бімедіальний курс з теле- та радіожурналістики Інтерньюз-Україна та кілька навчальних курсів «IREX ПроМедіа». 

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Loading...
Загрузка...

Recommended

XS
SM
MD
LG