Доступність посилання

ТОП новини
17 Вересень 2019, Київ 09:15

ЄС не співпрацюватиме з Росією, доки вона провадитиме «стратегію конфліктів» – євродепутати


Європейський парламент

Тестом для подальших європейсько-російських стосунків буде ситуація в Україні. Доки офіційна Москва продовжуватиме свою «стратегію конфліктів» про діалог та співпрацю ЄС із нею не може бути мови. Тим часом, євроатлантична санкційна політика приносить свої плоди, зокрема, скорочує військові витрати Кремля. Натомість, є вибіркові сфери, де Євросоюз продовжуватиме працювати разом із росіянами: зокрема, в питаннях тероризму, клімату, чи щодо іранської ядерної програми. Про це 22 листопада говорили на публічних слуханнях Європарламенту щодо майбутнього європейсько-російських відносин

Подальші відносини між ЄС та Росією, доки не припиниться її агресія щодо сусідів, зокрема, України, не характеризуватимуться словами «діалог» чи «співпраця», а обмежуватимуться поняттями «комунікація» та «консультації».

Так вважає латвійський євродепутат Сандра Калнієте, яка буде доповідачем та автором майбутнього звіту Європейського парламенту щодо російсько-європейських відносин.

Виступаючи 22 листопада на засіданні Комісії Європарламенту із закордонних справ, присвяченому майбутнім відносинам між ЄС та Росією, вона заявила, що співдружність європейських держав постала перед викликами й небезпекою, оминути які можна тільки зміцнивши європейську стійкість перед гібридною російською «конфліктною стратегією».

«Ми є свідками розновиду конфлікту, де об’єднані російські військові та невійськові засоби залучені для досягнення політичних цілей. У цьому й полягає найбільша небезпека. Наші відкриті суспільства змушені зміцнити свою стійкість та граючи на випередження, попереджати майбутні сутички й агресію», – каже Калнієте.

Читайте ще: Росія в обхід санкцій підтримує «ЛДНР» через Південну Осетію – The Washington Post

Треба вибудовувати довіру вздовж лінії розмежування на Донбасі Калнієте

Європарламентар закликає «не бути наївними, бо путінська Росія докладає всіх зусиль, аби впливати на політичні та суспільні процеси ЄС». На її думку, майбутні відносини з Росією мають вибудовуватися за принципом вибіркової взаємодії, зусиль для збереження нинішнього статус-кво й недопущення, аби ці стосунки погіршувалися кардинально.

Тим часом є кілька ділянок, в яких мають тривати взаємні обміни між ЄС та Росією.

«Насамперед, це робота для вибудовування довіри вздовж лінії розмежування на сході України. Це надзвичайно важливо, бо у війні на Донбасі слід досягти стійкого режиму тиші. По друге, треба розпочати неформальний діалог у верхах між ЄС, Євразійським економічним союзом, країнами з якими ми маємо угоди про асоціації та ЗВТ, а також з Китаєм і державами Центральної Азії щодо того, як скористатися ініціативою «Один пояс – один шлях». Нарешті, слід працювати для порятунку плану дій щодо іранської ядерної програми», – заявила у Європарламенті доповідач з питань Росії.

Характерно, що в самій Росії Сандру Калнієте називають «русофобкою», а на її території вона є персоною «нон-ґрата».

Окремі європейські депутати застерігають від нових тенденцій.

Популістські лідери, на кшталт італійського віце-прем’єра Маттео Сальвіні закликають до перегляду європейських принципів, зокрема, щодо збереження тиску на Росію, пояснює литовський євродепутат-ліберал Петрас Ауштрявичус.

Для безпеки ЄС треба убезпечити країни-сусіди французький експерт

Тим часом, французький політолог, професор Паризької школи міжнародних відносин Марі Мендрас вважає, що одного санкційного тиску на Кремль недостатньо.

Експерт звертає увагу на принципи відносин із Росією, ухвалені в ЄС в 2016 році. Перший – вимога виконання Мінських угод й утримування санкцій, доки це не буде реалізовано. Другий принцип – зближення відносин з країнами колишнього Радянського Союзу. Третій – посилювати стійкість ЄС на тлі російських загроз, починаючи від енергетики й завершуючи кіберпростором і дезінформацією. Четвертий принцип: попри розбіжності, все ж взаємодіяти з Росією у питаннях боротьби з тероризмом і кліматичними змінами. І останній – посилення підтримки російському громадянському суспільству.

«Принаймні, перші три принципи діють. Санкції також, хоча цього недостатньо. В державах-сусідах Росії відбуваються зміни, зокрема, у Вірменії. Україна успішно протистоїть та поволі рухається вперед. Проблиски надії у Грузії. Всі ці тенденції – доказ втрати Росією своєї сфери впливу. Росія більше не є привабливим партнером для держав-сусідів», – констатує Мендрас, наголошуючи, що Євросоюзові слід зберегти свою згуртованість, яка стала такою несподіванкою для Росії, після окупації Криму.

«Справжня безпека Євросоюзу базується на безпеці сусідів – українців, грузин чи громадян Тунісу. Ми мусимо дбати про їхню реальну безпеку й допомогти усвідомити це європейським столицям та самим громадянам ЄС», – каже французький політолог.

Україна тест для відносин ЄС-Росія

Далі притримуватися обраної в 2016 році стратегії «5 пунктів» відносин із Росією закликає Барт Шевчик із Європейського центру політичної стратегії (Фонд Маршала). Він каже, що «поєднання твердості й взаємодії» відносно путінської Росії, що були задекларовані понад 2 роки тому, тепер повинні виглядати так: «протистояти там, де ми змушені, й співробітничати там, де ми можемо».

Однак, Шевчик переконаний: «справжнім тестом відносин євроатлантичної спільноти із Росією є Україна». Тому, каже він, особливості європейської політики щодо України, економічна підтримка, сприяння реформам у сфері верховенства закону, дорадча допомога в побудові там міцних демократичних інституцій – ці та інші кроки об’єднаної Європи є частиною та «випробувальним майданчиком» для подальшої стратегії відносин із Росією.

«Я б додав ще шостий принцип: тісна політична координація між країнами «Великої сімки», – також зауважує експерт. – Окремо, ніхто не зможе досягти успіху, але спільними зусиллями це можливо. Тільки так можна досягти ефективності будь-якої стратегії відносин із Росією».

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG