2018 рік запам'ятався багатьма різноманітними подіями і чималою кількістю цікавих публікацій. Пропонуємо огляд семи матеріалів, які викликали одні з найбільш жвавих дискусій на платформах Радіо Свобода у соцмережах.
Гімн України для російської журналістки
У кулуарах ПАРЄ російська журналістка програми «60 минут» Ольга Скабєєва спробувала взяти інтерв’ю у членів української делегації, але у відповідь почула гімн України.
«Вона хотіла явно нарватися на фізичний спротив, щоб її вдарили, штовхнули. Але ми так не поводимо себе. І вона зовсім не отримала того, що хотіла. І найкраща зброя, як ми бачимо, проти російських пропагандистів – це національний гімн. Він їх просто робить... Вони скаженіють з того», – так пізніше прокоментував цей випадок голова української делегації у ПАРЄ Володимир Ар'єв.
«Гідна відповідь!!!!! БРАВО!!!!!!!!!!!!!», – відреагувала на оприлюднене Радіо Свобода відео користувачка Любов Шевченко.
«Знайшлися люди, які зупинили словесний понос Скабєєвої!!!!!! Моя повага ВАМ!», – написала тим часом Ольга Глов'юк.
«Сеанс екзорцизму», – пожартувала Світлана Шмідт.
Водночас декого така поведінка української делегації навпаки обурила.
«Люди, ви взагалі думаєте, що тут пишете? Чому ви радієте? Що купка найманих народом службовців, ганьблять гімн України, бо співають його як попсу на весіллі, не знаходять слів, щоб інтелігентно відповісти і тим самим відшити журналіста Росії, а стали в коло, як в дитсадку, і горлають?» – зауважив користувач Віктор Кирило.
Одеський вчитель-фізик
Одесит Павло навчає фізиці майже увесь світ. За 4 роки він записав курс цієї дисципліни для учнів від 7 до 11 класів. У мережі YouTube його відео надзвичайно популярні: у його каналу 84 тисячі підписників та 8 мільйонів переглядів.
«Це і є яскравий приклад моральної високоінтелектуальної інтелігентної особи, з вчинків і задумів якого треба брати приклад! Не просто копіювати дії, а відтворювати саме дух і ідею», – прокоментував відео користувач Андрік Безфамільний.
«Молодець, Вчитель з великої букви, видно що любить дітей і свою справу, зараз мало таких, на жаль, наука стала також бізнесом», – написала користувачка Юлія Фанта.
А от Ярослав Попович запитав: «Навчає російською, чого тішитись?»
«А чому ж,такий хороший вчитель,та не спілкується державною мовою???», – обурилась і Світлана Мелешко-Клименко.
Українські пісні від бандуриста у центрі Ялти
Михайло Білозір переїхав у Крим 40 років тому. Нині він живе у сараї на околиці міста. З дітьми стосунки у чоловіка не склалися, адже вони не поділяють його поглядів. Аби прожити, він часто виходить на місцеву набережну, де співає українських пісень. Почувши їх багато перехожих зупиняються, а найсміливіші підходять і дякують йому за ковток українського повітря в анексованому Росією Криму.
У підписників Радіо Свобода історія про ялтинського бандуриста викликала двояку реакцію. Одні захоплювались його вчинком. Наприклад, користувач Володимир Гільман зазначив у коментарях, що цей чоловік – смілива людина, а Людмила Богуславська відзначила, що Білозір є «справжнім українцем, який співає рідною мовою і не боїться».
«Найсумніше в цій історії, – відзначила тим часом Світлана Боса, – що для людей він, як щось незвичайне і дивне... Вони підходять і фотографують, що ще зайшовся чоловік, який співає українською мовою, а вони обличчя свої ховають, бо «рускій мір» навкруги...»
Утім, були і ті, хто розкритикував самого чоловіка. Так наприклад Дмитро Юшко написав, що якби бандурист «не брав грошей за пісні, то то було б патріотизмом, а так... Він просто виживає за рахунок ностальгії окремої частини населення».
Природне захоплення абхазських міст
Ліс поглинув покинуті будівлі у абхазському шахтарському містечку Акармара, збудованому у 1970-х роках. Колись тут жило близько 5 тисяч мешканців, а зараз їх всього 35.
«Так, «рюській мір», він такий! Путінолюбам на замітку: от таке «процвітання» отримаєте!» – наголосила користувачка Інна Весп'янська.
«Дивитись усім сепаратистам та їхнім підлабузникам. Ось він сепаратизм в чистому вигляді, точніше його наслідки. Ось вам, народні республіки, жеріть», – прокоментував Ігор Жечков.
Тим часом Тетяна Мілажевська звернула увагу на те, що «ми на Абхазію дивимось,а у самих під боком скільки селищ розвалених стоїть, все розкрадене, аж серце болить».
Роботи на Донбасі
Роботи, які воюють на боці України – вже реальність. На українському ринку озброєнь з'являється все більше розробок, які повинні замінити людину в бою. Але не все так просто та швидко.
«Такі інновації потрібні Україні як повітря, тому що ми воюємо з ворогом який в 3 рази має більше населення аніж у нас, і ціна життя в Україні ціниться, тому я б хотів аби ці інновації працювали на наш захист», – написав після перегляду цього відео від Радіо Свобода користувач Валентин Стельмащук.
Утім, критичних коментарів було значно більше.
«І цього робота будуть в полі бою охороняти 10 обучених воїнів і супроводжувати 5 зв'язківців. Бабла освоять нємєряно.... посміявся, дякую», – обурився Артем Сливинський.
«Вартість робота більша, ніж вартість солдата... Гірше за це я більше нічого ніколи не чув. Це сором для України», – додав Дмитро Фраткін.
Автентична українська абетка
Українці чують українську мову, але не бачать, бо користуються не власною абеткою. Це шрифт, який запровадив Петро І три століття тому, доводить художник-каліграф, професор Василь Чебаник. Уже понад 40 років він досліджує графіку літер і навіть відтворив українську абетку, яка має традиції Київської Русі та козацьких скорописів.
У багатьох підписників сторінок Радіо Свобода у соцмережах ця історія викликала чи не найзапекліші дебати. Одні усіляко підтримали пропозицію Чебаника.
Наприклад, Олег Приходько написав, що вважає це блискучою ідеєю: «Дуже вірна думка. На рівні відкриття! І це треба робити! За багато років щось свіже, нове і дуже, дуже правильне. Блискуче!»
«Нарешті, своє. Вона є абетка! Як на мене, красива!» – зазначила Олена Третьяк.
А як щодо критики? Наприклад, Анатолій Ярошенко, наголосив, що запропонована Чебаником ідея є непрактичною: «Цікаво, а існують приклади використання цієї абетки, яким більше 20-25 років? Сам собі абетку вигадав і всіх переконує, що вона давня».
Прес-конференція президента
16 грудня президент України Петро Порошенко виступив перед пресою.
«На виклики Порошенко відповідає чітко і лаконічно, журналісти не можуть скомпрометувати Порошенка. Це їм не Янукович-професор», – зазначив тоді користувач Анатолій Стебловський.
«Як приємно слухати розумну людину бажаю вам сил і здоров'я», – додала Наталя Тарчевська.
«Надзвичайно цікава і динамічна пресконференція. А журналістики у нас нема», – зауважила в коментарях Ірена Бабич.
А от Юрій Серхан поцікавився: «Мені одному здається, що сценарій питання-відповідь як з листка?»
«Не було гострих питань», – обурився користувач Roo Kats.
«Як вже набридли постановочні конференції з холуйськими засобами інформації», – написав Олександр Деркач.
А про те, які матеріали Радіо Свобода стали найпопулярнішими у 2018 році, можна прочитати тут.
