Доступність посилання

ТОП новини
16 Червень 2019, Київ 12:50

Сценарії Росії з повернення впливу над Україною


Установка залпового вогню «Град» російських гібридних сил в Горлівці Донецької області, 13 лютого 2015 року

Гості програми «Ваша Свобода»: Михайло Басараб, політолог; Анатолій Баронін, політичний експерт, керівник аналітичної групи «Да Вінчі» (телефоном); Ігор Козій, військовий експерт (телефоном).

Росія має три сценарії з повернення України під свій вплив. Про це заявив в інтерв'ю «Укрінформу» голова Служби зовнішньої розвідки Єгор Божок. А саме: «реванш проросійських сил», «внутрішня дестабілізація», «військова операція».

Віталій Портников: Пане Басараб, такі сценарії – це сценарії Кремля, це сценарії, які наші спецслужби собі, можна сказати, прораховують на випадок того, як має діяти противник? Що це взагалі?

Михайло Басараб: Перший і другий етапи цього сценарію не можуть бути застосовані, а вже застосовуються, починаючи з 2014 року, коли Росія працює на підтримку проросійських політичних сил, популістів, які є попутниками Кремля в Україні, так само періодично вдається до заходів дестабілізації. Наприклад, в Азові. Єдиний момент, який залишається в цій ситуації – чи вдасться Росія до відкритого масштабного збройного протистояння? Тут варто провести залежність таких можливих дій до підсумків виборчої кампанії.

Росія може вдатися до дестабілізації ще до завершення виборів в Україні
Михайло Басараб

Пріоритетне завдання для Росії – досягти бажаних цілей, не застосовуючи сили, не вдаючись до зайвих видатків. Але це не абсолютний чинник, який вплине на прийняття тих або інших рішень. Все, що відбувається в Україні, для Росії це лише один із компонентів масштабного протистояння з західним світом.

Росія може вдатися до дестабілізації ще до завершення виборів в Україні, щоб підважити легітимність новообраного президента. Використавши свою агентурну мережу, мережу ЗМІ, які, на превеликий жаль, контролюються Росією в Україні, можна спробувати зробити так, щоб вибори або підрахунок результатів виборів відбулися в таких умовах, коли це дасть Росії підстави сказати, що вибори в Україні не відбулися демократично.

(Повна версія програми)

Венесуельський прецедент може бути кейсом сповільненої дії для Росії, який вона застосує у будь-який зручний для себе момент, наприклад, щоб дестабілізувати ситуацію під час виборів президента чи парламенту в Україні. А далі або вкаже на нелегітимність, або наполягатиме, що в Україні обрано два президента – один президент для сходу України або півдня і сходу, інший – для центру і заходу.

Михайло Басараб, політолог
Михайло Басараб, політолог

Поки що воно виглядає, як фантастика, що Росія працюватиме на те, щоб Бойко переміг на президентських виборах. Найбільшим запобіжником у цій ситуації є суспільні електоральні настрої в Україні, які абсолютно не сприймуть Бойка президентом. Але це не завадить Росії за допомогою застосування сили, або поширення абсолютно нестабільної ситуації вчиняти якісь диверсії.

У підсумку отримали дискредитацію всього політичного класу
Михайло Басараб

Є дуже багато питань до сьогоднішньої влади. Але подивіться, як російська влада фактично знищила як політика Арсенія Яценюка. Необхідно було його знищити, як певний маркер змін. Таким чином відбувається дискредитація усіх інших змін, які відбулися в країні після 2014-го. Якщо відмотаємо все, що відбувалося в країні, подивимося, як працювали прокремлівські канали, як працювали популісти, які підозрюються у співпраці з проросійськими політиками, наприклад, типу Капліна, як використовувалися у масованій кампанії дискредитації «безвізу», енергетичної незалежності і так далі. У підсумку отримали дискредитацію всього політичного класу.

– Пане Козій, щодо одного з варіантів, який навів керівник Служби зовнішньої розвідки України, щодо відкритого військового конфлікту з Російською Федерацією, коли Російська Федерація буде готова застосувати регулярні війська для відкритого нападу на Україну. Від гібридної війни до справжньої – наскільки це вірогідно? І наскільки Україна готова протистояти такій війні?

Сценарій відкритого нападу – вірогідність сьогодні близько 30%
Ігор Козій

Ігор Козій: Мене турбує особливо гібридний сценарій – спроба підірвати довіру до влади, спроба зробити регіон нестабільним. Після цього розглядатиметься елемент, як спроба ввести певні війська, підрозділи, певні інструктори входитимуть і тому подібне. Сценарій відкритого нападу – вірогідність сьогодні близько 30%. Електоральне поле Росії не готове увійти на територію України зі зброєю. Це може, врешті-решт, призвести до розвалу Російської Федерації, якщо це переросте у щось більш серйозніше, потужніше і глобальніше.

Ігор Козій, військовий експерт
Ігор Козій, військовий експерт

А щодо заяв відносно того, що Російська Федерація готується до цього, то поки що можемо стверджувати офіційно про угруповання близько 50 тисяч. Для повної окупації України це невеличке угруповання. Тому, скоріш за все, основне робитиметься зусилля у вимірі спроби через кібернетичні, через інформаційні, фінансові, інші речі робити вплив на електоральне поле України. Для цього було Російською Федерацією виділено десь 350 мільйонів доларів США на проведення спецзаходів відповідними службами (це і ГРУ, і ФСБ, і Служба зовнішньої розвідки) саме на території України.

– Пане Баронін, я розумію відмінність венесуельської проблеми для Росії і української. Але якщо подивитися на російські медіа, на висловлювання російських політиків, то вони говорять про сферу впливу. От для них головна тема – Росія має свою сферу впливу, своїх союзників, а США позбавляють її цих союзників і цієї сфери впливу, і що Венесуела – це взагалі «відповідь на Томос»! Я навіть бачив таку ідею у російських ЗМІ...

Анатолій Баронін: Венесуелу треба розглядати з точки зору втрати Російською Федерацією Куби як ключового форпосту в Латинській Америці. Достатньо згадати, як голосувала Венесуела в ООН по всіх резолюціях стосовно України разом з іншими сателітами Росії.

«Кейс Венесуели» для Росії лежить не в призмі можливих заходів щодо України, а в контексті її протиборства зі США
Анатолій Баронін

Венесуела для Російської Федерації дуже важливий геополітичний регіон, через який можна робити досить болісні дії і проводити заходи щодо стабільності самих США. Плюс до того Венесуела – один із найбільших експортерів нафти у світі. Тому контроль за нафтогазовим сектором Венесуели є досить важливим з огляду на можливість так запобігати зниженню світової ціни на нафту, що підриває економічні спроможності Російської Федерації. Тому «кейс Венесуели» для Росії лежить не в призмі можливих заходів щодо України, а в контексті її протиборства зі США.

Позиції Росії у Венесуелі – питання геополітичної доцільності, це можливість впливу на США, з точки зору розгортання військової бази на території країни і таке інше. Російська Федерація повторює операційний код СРСР, тому повторення Карибської кризи 1960-их років виглядає досить доцільно, з точки зору останніх російських заяв щодо «ядерного попелу» і так далі. З іншого боку, це можливість інвестицій Російської Федерації в країну з одночасним контролем ситуації в цій країні. Росія наполягала на збереженні певної лівої орієнтації цього регіону, щоб зберегти власний вплив і не дати США можливості збільшити контроль або внутрішнього маневру політичних сил регіону вправо, що означатиме відрив від Російської Федерації, яка впливає ще на три країни: Куба, Венесуела і Болівія.

  • 16x9 Image

    Віталій Портников

    Співпрацює з Радіо Свобода з 1991 року. Народився в 1967 році в Києві. Закінчив факультет журналістики МДУ. Працював парламентським кореспондентом «Молоді України», колумністом низки українських, російських, білоруських, польських, ізраїльських, латвійських газет та інтернет-видань. Також є засновником і ведучим телевізійної дискусійної програми «Політклуб», що виходить зараз в ефірі телеканалу «Еспресо». У російській редакції Радіо Свобода веде програму «Дороги до свободи», присвячену Україні після Майдану і пострадянському простору.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG