Доступність посилання

ТОП новини
25 Серпень 2019, Київ 10:45

Формула «Роттердам +» і її наслідки: коротко про головне


Розслідування довкола «Роттердам +» набирає обертів

Розслідування довкола «Роттердам +» набирає обертів. Першому затриманому у справі Солом’янський суд Києва обрав запобіжний захід – два місяці за гратами або застава у два мільйони гривень. Експосадовця Нацкомісії із регулювання енергетики Володимира Євдокимова підозрюють у зловживанні службовим становищем. Ще шістьом фігурантам справи вручили підозри – колишньому керівництву НКРЕКП та менеджерам «ДТЕК». Усі вони звинувачення відкидають.

Радіо Свобода вирішило нагадати: що таке формула «Роттердам +»? Чому її називають скандальною? Чому перестала працювати і що в ній зацікавило детективів НАБУ?

Що таке «Роттердам +»?

Формула «Роттердам +» запрацювала в Україні з травня 2016 року. Її запровадила Нацкомісія з регулювання енергетики та комунальних послуг як схему розрахунку вартості вугілля для ТЕС. У підсумку, вона визначає кінцеву ціну на електроенергію.

Її необхідність пояснювали потребою забезпечити стабільність енергосистеми країни. Адже з початком війни на Донбасі, родовища з антрацитовим вугіллям, якого потребують українські ТЕС, опинилися на окупованій частині територій. Тому аби енергогенеруючі компанії змогли закуповувати вугілля закордоном, у випадку припинення поставок з окупованих територій, ціну вирішили підняти до світового рівня.

Відтак, у тариф заклали вартість вугілля на міжнародній біржі в голландському порту Роттердама, куди постачають паливо з Африки і Південної Америки. Сюди також включили вартість доставки в Україну, звідки й походить назва «Роттердам + доставка» – скорочено «Роттердам +».

Вугілля є основним видом палива українських ТЕС і ТЕЦ. Формула «Роттердам+» застосовувалася як до антрацитової групи вугілля, так і до газових марок.

З 2016 року ціна на електроенергію для населення і бізнесу зростала у кілька етапів.

Які плюси мала «Роттердам +»?

Тодішній керівник НКРЕКП Дмитро Вовк наполягав, що формула забезпечить незалежність від постачання палива із зони бойових дій, сприятиме створенню достатнього запасу вугілля для опалювального сезону, а також усуне ручний режим встановлення цін.

Формулу щодо ціни на вугілля встановила НКРЕКП, яку очолював на той момент колишній менеджер Петра Порошенка Дмитро Вовк
Формулу щодо ціни на вугілля встановила НКРЕКП, яку очолював на той момент колишній менеджер Петра Порошенка Дмитро Вовк

Низка експертів вважають, що «Роттердам +» дає можливість прив’язати ціну українського вугілля до світового рівня.

«Я лишаюсь прихильником, щоб ціна на усі енергоресурси, у тому числі й вугілля, котувалися за рівнем міжнародних ринків. Це той факт, внаслідок якого припинаються будь-які можливості зловживання з різницями на ціни», – зазначав в інтерв’ю Радіо Свобода економіст Борис Кушнірук.

За що критикують «Роттердам +»?

Втім, низка експертів і політиків назвали схему «Роттердам +» корупційною і джерелом надприбутків саме для виробників електрики – передовсім головному гравцю ринку компанії «ДТЕК». Понад 80% теплової генерації і 85% видобутку вугілля в Україні належить групі Ріната Ахметова.

Рінат Ахметов
Рінат Ахметов

Як пояснюють експерти, відповідно до формули, паливо надходило на українські ТЕС за цінами ніби його везли з Роттердаму, хоч насправді більшість вугілля постачали з Донбасу та Росії.

«ДТЕК» купляли вугілля по 600 гривень за тонну в ОРДЛО, а тут по «Роттердаму +» продавали по 1700. 200% прибутку! Тільки за 2016 рік після введення «Роттердаму +» «ДТЕК» заробив на тарифах 10 мільярдів гривень додатково. Вугілля складає 15-20%», – зазначав в інтерв’ю Радіо Свобода народний депутат від «Самопомочі» Павло Костенко.

Лакмусовим папірцем для «Роттердаму +» стала блокада залізничних перевезень на Донбасі. У лютому 2017 року через дефіцит антрациту Кабмін змушений був запровадити надзвичайний стан в електроенергетиці, а згодом – п’ять з шести ТЕС тимчасово зупинили роботу. Це стало доказом того, що формула не впоралася зі своїм завданням, наполягають експерти. Адже доходи ТЕС ніби збільшилися, а вугілля в достатній кількості не закуповували.

Активісти блокують залізничні перевезенння на Донбасі, 2017 рік
Активісти блокують залізничні перевезенння на Донбасі, 2017 рік

Ба більше, у 2016-му Україна скоротила витрати на імпорт кам’яного вугілля і антрациту на 10%. Однак, у 2017 році, після блокади, таки збільшила витрати майже в два рази.

Звідки ж надходить вугілля до України?

Нині головним імпортером вугілля залишається Росія. У першому півріччі 2019 року її частка в українському імпорті склала близько 62%. Такими є дані Державної фіскальної служби.

Загалом, у 2019-му до України було імпортовано понад десять мільйонів тон вугілля. Більше третини – вугілля зі США, 4% – з Казахстану.

Вугыльна шахта на Донеччині, 2013 рік
Вугыльна шахта на Донеччині, 2013 рік

Після запровадження Росією торговельних обмежень на постачання вугілля до України, російське вугілля продовжують постачати через територію Білорусі.

До початку війни Україна видобувала на Донбасі близько 20 мільйонів тонн вугілля. Після окупації українських територій Росія щорічно вивозить з Донбасу 2,8 мільйонів тон, повідомляли в Міністерстві тимчасово окупованих територій.

Як коментували «Роттердам +» в уряді?

У липні 2016 року прем’єр-міністр Володимир Гройсман заявив, що вважає неприйнятною формулу «Роттердам+». Про її корупційну загрозу у 2017 році також заявляв у парламенті генпрокурор Юрій Луценко. Він тоді закликав депутатів ухвалити закон «про ренту на вугілля та інші корисні копалини в Україні так само, як це зроблено для газу».

Дискусії також точилися довкола доцільності дотування державних шахт з боку держави.

«Ми купуємо державне вугілля по ціні «Роттердаму», яку всі критикують, тому що це веде до зростання тарифу на електроенергію, ці кошти платяться, а потім висувається вимога – а ще 3 мільярди додайте державним вугільним шахтам», – зазначав міністр соціальної політики України Андрій Рева в програмі «Ваша свобода».

Андрій Рева
Андрій Рева

У 2018 році низка депутатів вимагали в Окружному адміністративному суді Києва визнати постанову НКРЕКП незаконною. Утім, суд відхилив позов.

П’ятий президент Петро Порошенко на питання чи підтримує він формулу «Роттердаму +», журналістам програми «Схеми» відповів:

«Моя позиція: я прийняв закон про ринок, підписав закон про ринок електричної енергії. Закон позбавляє державу будь-яких регулювань. Я його підписав – і це є моя позиція. Прочитайте – там є всі відповіді», – прокоментував Петро Порошенко.

Журналісти поцікавились у Петра Порошенка, чи підтримує він формулу «Роттердам +»
Журналісти поцікавились у Петра Порошенка, чи підтримує він формулу «Роттердам +»

Попри застереження державних структур і експертів, першого липня справді запрацювала нова модель ринку електроенергії. Нові правила покликані замінити формулу «Роттердам +».

Після запуску нового ринку голова НКРЕКП Оксана Кривенко відзвітувала: система працює у штатному режимі, ціна на електрику для населення не змінилась, технічні зброї оперативно ліквідовувались.

«Це – офіційний похорон формули «Роттердам+». Я всіх з цим вітаю, тому що запуск ринку електричної енергії дав можливість її поховати», – резюмував Гройсман.

Як ставиться до «Роттердам +» нова влада?

Президент Володимир Зеленський ще під час президентської передвиборчої кампанії неодноразово критикував Петра Порошенка через «Роттердам +» і високі тарифи.

Після виборів Зеленський подав до Верховної Ради невідкладний законопроект, який має запровадити нову формулу «Роттердам –», з якої планують прибрати вартість транспортування вугілля з порту Роттердама.

«Варто почати з того, щоб поміняти «Роттердам +» на «Роттердам –». Це якраз той випадок, коли заміна «плюсу» на «мінус» дає Україні «плюс», – заявив Зеленський.

Володимир Зеленський
Володимир Зеленський

Також поки не зрозуміло, якою буде доля ще одного законопроекту президента, який передбачає відтермінування нового ринку електроенергії до 1 липня 2020 року.

Президент декларує захист конкуренції та боротьбу з монополією. Щоправда, представник президента в уряді Андрій Герус в інтерв’ю Bihus.info сказав, що Зеленський не обіцяв зниження тарифів під час передвиборчої кампанії.

Днями у Зеленського заявили, що розробляють рішення, яке дозволить знизити ціни на електрику для водоканалів на 10%.

Розслідування щодо «Роттердам +»

Розслідування щодо «Роттердам +» НАБУ почало ще у серпні 2017-го. Очільник відомства Артем Ситник заявляв про тиск і наголошував, що ця справа є пріоритетною для детективів. «Фактично всі наші подання зупиняються судом, тобто йде повне блокування розслідування», – розповів голова НАБУ в інтерв’ю газеті «День».

У липні цього року НАБУ провели обшуки в інвестиційній компанії ICU. Саме ця компанія придбала євробонди «ДТЕК», які зросли на 60% після запровадження «Роттердам +». «Що дозволило невстановленим особам, в інтересах яких діяла НКРЕКП, отримати надприбутки», – цитує матеріали НАБУ «Європейська правда». В інвестиційній компанії звинувачення заперечили і наголосили, що діяли відповідно до законодавства.

Раніше співвласницею і головою ради директорів групи була Валерія Гонтарєва, яку в червні 2014 року парламент призначив головою Нацбанку. Потім деякий час у ICU працював Дмитро Вовк, який пізніше очолив НКРЕКП.

НАБУ підозрює членів НКРЕКП у змові під час затвердження формули «Роттердам+».

Напередодні справа отримала новий розвиток. 8 серпня детективи НАБУ затримали ексчлена НКРЕКП Володимира Євдокимова, а також вручили підозри шістьом особам – колишньому керівництву НКРЕКП та менеджерам «ДТЕК».

На думку слідства, через махінації при застосуванні формули за півтора роки українці переплатили майже 19 мільярдів гривень.

«Це призвело до зростання вартості всієї електричної енергії і, як наслідок, зростання тарифів на електроенергію для промисловості, об’єктів соціальної інфраструктури, підприємців, які, понесли фінансовий тягар з оплати необґрунтованого тарифу. В результаті подорожчали товари та послуги для кінцевого споживача, в тому числі й першої необхідності», – зазначили в антикорупційному бюро.

Ввечері 9 серпня Солом’янський суд Києва обрав Євдокімову запобіжний захід – арешт з можливістю застави у два мільйони гривень. Визначена сума застави в 25 разів нижча за ту, яку просив прокурор Спеціалізованої антикорупційної прокуратури.

Дмитро Вовк назвав справу «розкрученою медійно-юридичною бульбашкою». Компанія «ДТЕК» Ріната Ахметова також підозри називає безпідставними.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

В ІНШИХ ЗМІ

Загрузка...
XS
SM
MD
LG