Доступність посилання

ТОП новини

КСУ візьметься за Фонд гарантування вкладів: чого чекати українцям?


Акція протесту під Конституційним судом України, 30 жовтня 2020 року
Акція протесту під Конституційним судом України, 30 жовтня 2020 року

Конституційний суд України анонсує розгляд питання, яке може мати ще небезпечніші наслідки, ніж минулі рішення КСУ щодо НАБУ та електронного декларування, попереджають експерти. Ідеться про закон «Про систему гарантування вкладів», який є основою стабільності українських банків, і який 3 листопада можуть частково або повністю визнати неконституційним. Економісти та правники, з якими спілкувалося Радіо Свобода, попереджають, що ймовірне скасування цього закону може призвести до руйнування банківської системи, до зменшення підтримки України з боку Заходу та до внутрішнього політичного протистояння. Тим часом українській владі та суспільству ще не вдалося знайти консолідованого та цілком безпечного способу зменшити негативний ефект від останніх скандальних рішень КСУ.

3 листопада Конституційний суд планує оцінити закон про систему гарантування вкладів фізичних осіб, ідеться в порядку денному, який оприлюднив сам КСУ. В закритому режимі Велика палата КСУ оцінюватиме, чи відповідає Конституції цей закон або його окремі положення.

Якщо певні його норми визнають неконституційними (як це напередодні сталося з частиною законодавства про електронне декларування), то закон про гарантування вкладів частково або повністю втратить чинність. Це принципово змінить правила гри в українському банківському секторі, стверджують експерти, опитані Радіо Свобода. Наслідки цього, за оцінками фахівців, варіюються від «фінансової кризи» та «хвилі судових позовів» – і до «знищення банківської системи».

Конституційний суд взявся за цю тему ще у квітні, реагуючи на подання Верховного суду України. Своє звернення ВСУ аргументує тим, що норми закону про задоволення вимог вкладників до банку нібито суперечать Конституції та «призводять до порушення рівності прав вкладників та можуть створити ситуацію, за якої фізична особа (вкладник) протиправно позбавляється права власності на вклад».

Схоже звернення до КСУ (щодо системи гарантування вкладів) зробила група народних депутатів, однак наприкінці літа суд закрив справу.

Але розгляд звернення Верховного суду на цю ж тему – продовжив.

І 3 листопада КСУ планує провести фінальне закрите засідання та ухвалити рішення.

Увага українців прикута до Конституційного суду після того, як 27 жовтня він визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, про покарання за декларування недостовірної інформації, та зобов'язав прибрати декларації посадовців із відкритого доступу.

Відтак плани КСУ на 3 листопада (оцінка закону про гарантування вкладів, а також «мовного» закону) викликали шквал реакцій від політиків та хвилю обурення у соцмережах.

Закон про гарантування вкладів: чому він важливий?

Наріжний камінь української банківської системи та головний її запобіжник – Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (ФГВФО). Він збирає з банків внески, опікується ліквідацією проблемних фінансових установ та продажем їхніх активів, накопичує кошти та за рахунок них повертає гроші вкладникам збанкрутілих банків.

Він має ще низку функцій: перевіряє банки та оцінює їхній стан, штрафує за порушення, а при потребі допомагає їм відновити стабільність. Всі ці функції та нюанси роботи Фонду прописані в законі «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» від 2012 року.

Закон та сам Фонд гарантування вкладів регулярно зазнавали критики. Проте у період так званого «банкопаду» 2014–2015 років, коли Нацбанк був вимушений вивести з ринку та ліквідувати понад 100 проблемних банків, а найбільший з них – націоналізувати, чинна система захисту вкладників виявилася дієздатною, тотальної паніки на ринку депозитів не відбулося, банківська система встояла, і на цьому тлі почалося кількарічне економічне зростання. Відтоді національна валюта відносно стабільна, Нацбанк України кілька років поспіль знижує облікову ставку, це створює умови для поступового здешевлення кредитів, що приносить користь і підприємцям, і простим українцям.

Систему гарантування вкладів варто змінювати і вдосконалювати, однак у жодному разі не можна «зносити» її під корінь, як це може статися після можливих рішень Конституційного суду, наголошує у розмові з Радіо Свобода голова організації StateWatch Гліб Канєвський.

Можна вдосконалити цю систему, але точно не можна рубати це під корінь
Гліб Канєвський

«Фонд гарантування вкладів і всю цю систему можна було далі розвивати, додавати антикорупційні запобіжники в системі моніторингу банків та в системі розподілу платежів Фонду між вкладниками ліквідованих банків... Можна вдосконалити цю систему на законодавчому рівні – але точно не можна рубати це під корінь, як це, імовірно, хоче зробити КСУ», – наголошує експерт.

Він аргументує свою думку тим, що Фонд гарантування вкладів добре показав себе в умовах початку війни на Донбасі та фінансової кризи. Тоді як його параліч може мати катастрофічні наслідки для країни в цілому, попереджає Гліб Канєвський.

«Фінансова та банківська система України просто не переживуть подібного рішення Конституційного суду. Адже таким чином суд не просто ліквідує систему гарантування вкладів. Він визнає нечинною всю так звану «подушку безпеки», яка спрацювала під час сумнозвісного «банкопаду», – нагадує експерт. – Коли Нацбанк виводив з ринку проблемні, а то й «фейкові» банки, що просто розкрадали кредити рефінансування, ця «подушка безпеки» не була бездоганною, не була ідеальною, однак вона втримала від колапсу всю фінансову систему України у дуже скрутні 2014-2016 роки».

Фонд гарантування вкладів, разом із Нацбанком та Міністерством фінансів, брав участь у порятунку «Приватбанку». У грудні 2016 року банк був на волосину від банкрутства (як засвідчив міжнародний аудит – через виведення коштів його тодішніми власниками), і тому терміново був націоналізований і отримав допомогу від держави на понад 5 мільярдів доларів. Відтак, визнання закону про Фонд гарантування вкладів неконституційним ставить під сумнів усі тодішні дії Фонду та дає додаткові аргументи в судах ексвласникам банку (Ігорю Коломойському та Геннадію Боголюбову), які оскаржують націоналізацію свого колишнього банку.

Це дуже небезпечний, але не єдиний наслідок, до якого може призвести скасування норм законодавства про гарантування вкладів фізичних осіб, пояснюють експерти.

Основні наслідки можливого рішення КСУ, про які згадують експерти:

  • Глибока криза у фінансовому та банківському секторі.
  • Зміцнення позицій у судах колишніх власників банків, які позиваються до держави Україна.
  • Відсутність чітких гарантій повернення вкладів.
  • Оскарження Ігорем Коломойським законності націоналізації «Приватбанку».
  • Припинення міжнародної фінансової допомоги та погіршення міжнародного становища України загалом.
  • Конституційна криза, викликана рішеннями КСУ та спробами влади зменшити їхні негативні наслідки.
  • Активізація російського політичного впливу на Україну на тлі розчарування Заходу.
  • Бюджетна криза через багатомільярдні збитки, яких може зазнати Україна.

«Це буде як атомна бомба для економіки»

Конституційний суд України упродовж 2020 року продукує низку скандальних рішень (від скасування відповідальності про незаконне збагачення, до рішень щодо НАБУ та електронного декларування). Однак можливе рішення щодо системи гарантування вкладів може бути найбільш руйнівним з-поміж них, прогнозує у розмові з Радіо Свобода інвестиційний банкір Сергій Фурса.

«Це буде як атомна бомба для економіки. Тому що зараз цей закон про гарантування вкладів є базою для роботи всієї банківської системи. Якщо ви руйнуєте цей закон, то ви де-факто відправляєте в «сіру зону» всю банківську систему України. Це буде найнебезпечнішим для економіки рішенням Конституційного суду, – зазначає Фурса. – Це руйнує всі домовленості України з міжнародними кредиторами. Звісно, тут є і бажання Коломойського, і питання націоналізації «Приватбанку», але загалом це руйнація всього – всієї основи нинішнього банківського сектору України».

Якщо КСУ визнає закон про гарантування вкладів неконституційним, це матиме цілу низку негативних наслідків: як у судах щодо ліквідованих банків та націоналізованого «Приватбанку», так і для економіки і міжнародної підтримки України, визнає виконавчий директор Центру економічної стратегії Гліб Вишлінський. Однак він бачить ознаки того, що президент та ще низка високопосадовців налаштовані протидіяти небезпечній активності КСУ.

Цей «скажений принтер», який ми спостерігатимемо в найближчі дні, зрештою отримає системне політико-правове рішення.
Гліб Вишлінський

«Це рішення може суттєво збільшити невизначеність насамперед у справах, пов'язаних із націоналізацією «Приватбанку». Але це стосується і справ щодо інших неплатоспроможних банків, ініційованих як колишніми власниками, так і вкладниками. Думаю, що цей «скажений принтер», який ми спостерігатимемо в найближчі дні, (тут і закони про мову, і про ринок землі, і про гарантування вкладів) зрештою отримає системне політико-правове рішення, щодо всіх цих ухвал КСУ. Тому що виконання всіх цих рішень разом – призведе до кризи в усіх сферах життя. Починаючи від стосунків з міжнародними фінансовими інституціями, і до фінансової стабільності та політичного протистояння», – попереджає експерт.

Однак він уточнює: ідеться про складні послідовності подій, а не про те, що після рішення КСУ «Коломойський одразу отримає гроші й не буде нікому нічого винен». Рішення КСУ надалі впливатиме на судові процеси щодо «Приватбанку» в Україні та за кордоном, або ж активізує спроби змінити його керівництво.

Головна редакторка видання «Лівий берег» Соня Кошкіна бачить у розвитку подій навколо КСУ системний сценарій із дестабілізації ситуації в Україні.

Вона однією з перших зауважила, що на 3 листопада Конституційний суд запланував розгляд щонайменше двох дуже чутливих законів: «Про забезпечення функціонування української мови як державної» та «Про систему гарантування вкладів». Як вважає Соня Кошкіна – невипадково.

Розрахунок дуже простий: «роздраконити» суспільство
Соня Кошкіна

«Розрахунок дуже простий: «роздраконити» суспільство. Думаю, не лише Київ. Зрозуміло, що судді КСУ невипадково йдуть за таким сценарієм. Все виважено і прораховано. Там немає одного бенефіціара, їх там цілий пучок, – припускає журналістка. – Зокрема, мова про те, щоб заборонити Фонду гарантування вкладів видавати нормативні акти... І наслідки – вельми загрозливі. Найпростіший сценарій: в судах доводять, що націоналізація комерційних банків незаконна... Отже, що? Правильно, громадяни! Скасовуємо націоналізацію, а колишнім власникам повертаємо все. Можливо, навіть з урахуванням недоотриманих прибутків».

Станом на вечір 2 листопада інформація про засідання щодо системи гарантування банківських вкладів зникла з анонсу подій на сайті КСУ. Втім, анонси судових засідань – є попередньою інформацією, яка постійно коригується.

Нині в Україні триває гаряча дискусія на рівні правників, представників влади та громадянського суспільства: як нейтралізувати шкоду від нещодавніх та майбутніх рішень Конституційного суду?

Пропозиції варіюються від повторного ухвалення парламентом скасованих норм законів і громадянського тиску на конкретних суддів для того, щоб змусити їх піти у відставку, і аж до ліквідації КСУ як інституції.

Тим часом президент України Володимир Зеленський подав до парламенту законопроєкт, яким пропонує припинити повноваження суддів Конституційного суду, визнати його рішення про декларування «нікчемним» і без правових наслідків та скасувати відповідні зміни до Закону «Про запобігання корупції». У другій статті законопроєкту Зеленський пропонує розпустити чинний склад КСУ та розпочати відбір нових суддів.

Частина українських політиків та західних партнерів оцінюють цю ідею схвально, частина – бачить у ній загрозу для конституційного ладу. Зі свого боку, голова Конституційного суду Олександр Тупицький вже побачив у законопроєкті «ознаки конституційного перевороту»

27 жовтня Конституційний суд України визнав неконституційною статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка передбачає покарання за декларування недостовірної інформації. Так само суд скасував низку положень закону про запобігання корупції. Оприлюднивши це рішення 28 жовтня, КСУ пояснював, що антикорупційне законодавство створює передумови для неправомірного впливу на суд.

Національне агентство з питань запобігання корупції заявило, що Конституційний суд діяв у власних інтересах, ухвалюючи рішення. Водночас через рішення КСУ агентство закрило було доступ до державного реєстру електронних декларацій. Ввечері 29 жовтня за рішенням уряду після засідання Ради національної безпеки і оборони доступ відновили.

  • Зображення 16x9

    Євген Солонина

    На Радіо Свобода працюю журналістом з 2008 року.  Народився 1979 року в місті Мелітополь Запорізької області. Закінчив факультет журналістики Запорізького Національного університету. Як журналіст найбільше цікавлюся економічною, екологічною та соціальною тематикою. На дозвіллі захоплююся садівництвом та альпінізмом.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG