Очільниця «Центру громадянських свобод», координаторка «Євромайдан SOS», правозахисниця Олександра Матвійчук назвала спланованою провокацією «епізод зі свастикою» на суботній акції на підтримку активіста Сергія Стерненка під будівлею Офісу президента України.
«Епізод зі свастикою» на суботній акції під Офісом президента явно спланована провокація, щоб надати подіям конкретного забарвлення. Монітори ОЗОНу ще працюють над детальним звітом, але ось цей фрагмент вже варто опублікувати. За повідомленнями в Telegram-каналі, на будівлі Офісу президента було намальовано нацистську символіку, яка підпадає під заборону використання символів тоталітарних режимів. Разом з тим, на момент офіційного проведення акції даної символіки на будівлі Офісу президента зафіксовано не було», – повідомила у фейсбуці Матвійчук, одним з напрямків очолюваної нею організації, і є діяльність волонтерського руху «ОЗОН».
«ОЗОН», зокрема, здійснює моніторинг діяльності поліції, судів та органів самоврядування.
Матвійчук вказує, що організатори оголосили про завершення акції о 20:49, о 21:00 монітори відзняли фрагмент стіни, і на відео видно, що заборонена символіка на будівлі відсутня.
«Таким чином, малюнок свастики з’явився на стіні орієнтовно між 21:00 та 22:00 годиною. О 21:57 з’явилося фото у твітері на сторінці журналіста Стаса Юрченка із фрагментом стіни, на якій уже був нанесений цей символ», – зауважила правозахисниця, долучивши скріншот із трансляції Радіо Свобода, з відео моніторів «ОЗОН» та фото журналіста.
Радіо Свобода звернулося до столичної поліції із запитанням, чи аналізували правоохоронці окремо походження зображення із свастикою і коли воно з’явилося. У поліції попросили офіційний запит, оскільки пресслужба не зможе витребувати у слідчих, які працювали на місці, будь-які додаткові дані поза вже поширеною стосовно суботніх подій під ОПУ інформацією. Радіо Свобода готує такий запит.
Акція на підтримку Стерненка відбулася ввечері 20 березня під будівлею Офісу президента України на вулиці Банковій у Києві.
Під час акції була розмальована написами протестувальників частина фасаду будівлі і розбиті кілька шибок, а будівлю закидали фальшфаєрами.
«Не чуєш? Побачиш»: акція на підтримку активіста Стерненка у Києві (фоторепортаж)
Поліція Києва відкрила провадження за статтею про хуліганство, одну людину затримали.
Радник керівника Офісу президента Михайло Подоляк зазначив, що акція протесту перетворилася на прояв вандалізму. Роботи з відновлення будівлі Державне управління справами оцінило у два мільйони гривень.
Справа Сергія Стерненка
Сергій Стерненко – громадський активіст та колишній очільник осередку «Правого сектору» в Одесі. Зокрема, брав участь у протестах проти забудови Літнього театру Одеси, після яких його затримували.
У 2018 році на Стерненка скоїли три напади, під час останнього з них він смертельно поранив одного з нападників Івана Кузнецова. Другий учасник нападу Андрій Ісайкул згодом втік з України. Активіст стверджує, що діяв у рамках законного самозахисту. В замовленні нападів він звинувачує мера Одеси Геннадія Труханова, який справу не коментує. Стерненко також заявляв про тиск на слідство з боку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової.
У березні Офіс генерального прокурора повідомив, що Венедіктова та Аваков обговорювали «вбивство Кузнецова», хоча ця справа є підслідною СБУ. У квітні Венедіктова заявляла, що підозра у справі Стерненка «буде в будь-якому разі».
У «вбивстві» Стерненка звинувачують, зокрема, політики часів Віктора Януковича Андрій Портнов та Олена Лукаш, народні депутати від «Опозиційної платформи – За життя» Ілля Кива та Вадим Рабінович, від «Слуги народу» – Максим Бужанський та Олександр Дубінський. Натомість на захист активіста висловлювалися колишня голова МОЗ України Уляна Супрун, члени ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?», парламентарі від партії «Голос».
11 червня 2020 року Служба безпеки України оголосила Сергію Стерненку підозру в умисному вбивстві та незаконному носінні холодної зброї.
Українська гельсінська спілка з прав людини вважає переслідування активіста політично вмотивованим.
Тим часом 23 лютого 2021 року Приморський суд Одеси визнав громадського активіста Сергія Стерненка винним в іншій справі – про викрадення. Його засудили до 7 років ув’язнення і трьох місяців та конфіскації половини наявного майна за обвинуваченням у розбої. Він відкидає звинувачення та планує оскаржити вирок.
Суддя Віктор Попревич 23 лютого визнав активіста винним за всіма статтями. Його звільнили від відповідальності через збіг терміну давності за обвинуваченням у викраденні людини за попередньою змовою осіб, але присудили ув’язнення за статтями «розбій» та «незаконне зберігання зброї». До оскарження вироку активісту обрали запобіжний захід тримання під вартою.
Серед обґрунтувань свого рішення суддя назвав те, що Стерненко «негативно ставиться» до партії, до якої належав викрадений – йдеться про партію «Довіряй справам» мера Одеси Геннадія Труханова.
Сергія Стерненка, на той момент лідера одеського осередку праворадикальної організації «Правий сектор», а також координатора «Правого сектору» в Комінтернівському районі Одещини Руслана Демчука затримали у вересні 2015 року.
Їх звинувачували у викраденні депутата Комінтернівської районної ради Одеської області Сергія Щербича у квітні 2015 року. Згодом обох звільнили під заставу. Стерненку також висунули звинувачення в незаконному зберіганні зброї, яку він, за його словами, добровільно віддав правоохоронцям.
Стерненко заперечував свою причетність до викрадення і наполягав на політичній умотивованості справи.
23 лютого в українських містах почалися акції протесту на підтримку Сергія Стерненка. Учасники акції анонсували безстроковий протест.
Під час акції біля Офісу президента в Києві активісти заявили, що протест триватиме до звільнення «всіх політв’язнів», включно зі Стерненком.
