Доступність посилання

ТОП новини
03 червня 2020, Київ 21:41

«Правда на моєму боці! Я не визнаю жодної провини!» – Стерненко про виклик в СБУ для вручення йому підозри


Стерненко наголошує: поранення своїх нападників, в результатів яких один з них помер, він здійснив унаслідок самооборони

(ОНОВЛЕНО)

Майже два роки тому на одеського активіста Сергія Стерненка вчинили напад: двоє чоловіків атакували його, коли він увечері повертався зі своєю дівчиною додому. Стерненко зазнав травм, а от один із нападників в результаті завданого активістом поранення помер.

Протягом цих двох років справа до кінця не розслідувана.

Водночас невдовзі після свого призначення нова генпрокурор Ірина Венедіктова наголосила: «По Стерненку буде підозра у будь-якому разі»і пояснила, що «питання стоїть лише в кваліфікації».

Нині СБУ, за словами Стерненка, викликало його для вручення підозри. Про це активіст повідомив на своїй сторінці у фейсбуці. Каже, має 18 травня о 9-й ранку прийти до головного слідчого управління СБУ.

Дещо, раніше, 4 травня, про можливість вручення підозри Стерненку заявляв громадський активіст Роман Сініцин. За його словами, вона міститиме кваліфікацію «умисне вбивство». Саме такого результату протягом усього часу розслідування домагаються ексчиновники доби Януковича, депутати ОПЗЖ і навіть окремі «слуги народу»​, які називають Стерненка «реальним вбивцею» та «досвідченим злочинцем».

Хоча сам активіст та його захист наполягають: поранення Кузнецова, внаслідок якого той помер, Стерненко здійснив, обороняючись під час нападу, тож це має розцінюватись як самозахист.

Детальніше про деталі того нападу, перебіг розслідування, а також про те, кого все ж таки покарають: Стерненка чи живого нападника –​ в експлейнері Радіо Свобода.

«Найстрашніша людина в країні і злочинець номер один», – іронізує над собою активіст та учасник Революції гідності Сергій Стерненко.

Усе через те, що саме так його постійно характеризують ексчиновники доби Януковича, депутати ОПЗЖ і навіть окремі «слуги народу». Серед них, наприклад, – експерший заступник голови адміністрації президента-втікача Андрій Портнов, ексміністерка тих часів Олена Лукаш, члени фракції «Опозиційна платформа – «За життя»​ Ілля Кива та Вадим Рабінович, а також члени фракції «Слуга народу»​ Олександр Дубінський і Максим Бужанський. ​Усі вони називають Стерненка «реальним вбивцею» та «досвідченим злочинцем» і вимагають його якнайшвидшого ув'язненн​я.

Депутат ОПЗЖ Ілля Кива – один із тих, хто вимагає посадити активіста Сергія Стерненка до в'язниці
Депутат ОПЗЖ Ілля Кива – один із тих, хто вимагає посадити активіста Сергія Стерненка до в'язниці

Дехто з них не може без Стерненка не лише під час телеефірів, але і у стінах Верховної Ради: постійно згадує його під час своїх виступів та присвячує йому свою депутатську діяльність.

Так, наприклад, 13 вересня 2019 року 19 депутатів ОПЗЖ звернулись із запитом до начальника Головного слідчого управління Національної поліції України «щодо невідкладного завершення досудового слідства відносно громадянина України Сергія Стерненка та передачі кримінального провадження до суду».

У відповідь на такий інтерес до себе з боку вищезгаданого кола осіб сам Стерненко іронізує: «Так, я їм російськомовних немовлят, вбиваю вагітних ветеранів «Беркута» і ночами над Києвом розкидаю коронавірус».

Закиди опонентів на свою адресу Сергій Стерненко сприймає з іронією
Закиди опонентів на свою адресу Сергій Стерненко сприймає з іронією

Чим відомий Сергій Стерненко?

Учасник Революції гідності та голова одеського осередку «Правого сектору» Сергій Стерненко:

«Шуфрич чи Ані Лорак? – жартома запитували у Стерненка під час одного з телеефірів. – Звісно, Шуфрич. «Можем повторить». Ані Лорак вже була. І, власне, вона не повертається, а от Шуфрич в Україні».

Ось так колишнього регіонала Нестора Шуфрича Стерненко та його однодумці зстрічали на початку вересня 2014 року
Ось так колишнього регіонала Нестора Шуфрича Стерненко та його однодумці зстрічали на початку вересня 2014 року

Утім, найбільш відоме в біографії Стерненка є його протистояння з місцевою владою Одеси. Особливо з її мером Геннадієм Трухановим. Головним чином через питання забудов.

Однак не через це одні вимагають посадити Стерненка, наголошуючи: «Чому убивця не у в'язниці», а інші стають на його захист.

Причина зовсім в іншому епізоді.

Щоб згадати його, повернімось у 2018 рік. Саме тоді, 7 лютого, на Сергія Стерненка вперше напали. Завдали йому кілька ударів по голові та порізали руку.

Вдруге – 1 травня – в активіста вже стріляли: гумова куля тоді влучила йому в шию.

Вже через кілька тижнів – 25 травня – стався третій, найбільш резонансний напад на Стерненка.

Замах на Стерненка в Одесі – відео з місця подій
Будь ласка, зачекайте

No media source currently available

0:00 0:01:05 0:00

Ось як він сам описував його: «Я, скоріш за все, не дав себе вбити тим, що виставив ліву руку вперед. Тому що там декілька, там три порізи, якщо бути точнішим, Вони прийшлись на ліву руку. Якби цього не сталося, це було б десь в район грудної клітини, шиї або серця з лівої сторони».

В результаті цього нападу Стерненко отримав численні удари по голові, а також ножове поранення руки.

Сам він встиг вдарити одного із нападників ножем у живіт.

«Я підходив до свого будинку і йшло двоє людей. Почали мені наносити удари, але я встиг застосувати свій ніж», –​ розповідав активіст у перший момент після нападу.

Пізніше, вже перебуваючи у лікарні, Стерненко більш детально описував ту ситуацію: «Я не пам’ятаю, як я перехопив ніж потім і почав ним відмахуватися в темряві просто, щоб не дати їм можливості підійти. Десь за секунд, може, 15-20 (це дуже швидко все відбувалося) вони почали тікати в різні сторони. І коли я почав бігти за одним із них, побачив, що він через декілька десятків метрів упав на землю і почав триматись за живіт. Я підбіг, побачив, що він поранений. Поклав ніж на землю. Дістав телефон (відчував, що теж вже маю поранення, але не звернув на нього увагу), набрав швидку і сказав, що: «Тут людина помирає, в неї серйозне поранення живота».

Утім, приїзду швидкої поранений нападник не дочекався і помер. Ним виявився Іван Кузнецов.

Натомість інший учасник того нападу – Олександр Ісайкул – хоч теж отримав поранення, однак зміг утекти з місця подій. Пізніше, щоправда, його затримали, але майже одразу відпустили.

При цьому Стерненку держохорону тоді не надали.

«Розумієте, тут у чому парадокс, – пояснював це радник голови ГУНП в Одеській області Руслан Форостяк. – Він (Стерненко –​ ред.) же ж сам відмовляється співпарцювати з органами влади. Він її критикує, поліцію. Створює тиск. Я прихильно ставлюсь до його діяльності громадської, але в чому казус? Яким чином, як йому забезпечити охорону? Це ж він має тоді… Це ж він обмежить повністю свою свободу і не зможе... Він змушений буде повідомляти правоохоронні органи розпорядок дня, як він пересувається. Я не думаю, що це б йому сподобалось».

Натомість, Ісайкул, на відміну від Стерненка, держохорону отримав.

Один з нападників на Сергія Стерненка Олександр Ісайкул отримав державну охорону як «ключовий свідок»
Один з нападників на Сергія Стерненка Олександр Ісайкул отримав державну охорону як «ключовий свідок»

«Він є ключовий свідок і його покази дуже важливі для слідства. Сподіваюсь, колись будуть ці слідчі дії і він буде давати покази, можливо, стане перед судом. І тому його життя і здоров’я важливі для правоохоронних органів», –​ пояснював це рішення все той же Руслан Форостяк.

За менш ніж пів року після цього інтерв’ю радника голови поліції Одеської області стало відомо: учасник нападу на Стерненка Ісайкул виїхав з України і не повернувся.

Від самого початку третій напад на Стерненка зі смертельними наслідками для одного з його нападників поліція кваліфікувала за трьома статтями:

  • умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження
  • замах на вбивство
  • умисне вбивство.

Покарання Стерненка за останнім пунктом домагаються саме для Стерненка ексчиновники доби Януковича, депутати ОПЗЖ та частина «слуг народу».

«Як людина, яка має доступ до процесуальних документів, я офіційно заявляю: фігурант вчинив саме умисне убивство. Я не знаю, нащо Венедіктова говорить про те, що, можливо, він перевищував засоби необхідної самооборони. Ні, це навмисне убивство»​, –​ наголошує експерший заступник голови адміністрації президента-втікача Віктора Януковича Андрій Портнов.

Портнов вважає, що Стерненко чинив не самозахист, а навмисно убив Кузнецова
Портнов вважає, що Стерненко чинив не самозахист, а навмисно убив Кузнецова

«Злодій і вбивця буде сидіти у в'язниці. І це позиція не лише нашої партії. Це позиція усього свідомого народу. Ми в це віримо і ми досягнемо цього»​, – переконує член фракції «Опозиційна платформа – «За життя» Ілля Кива.

Серед аргументів, які наводять вони та решта критиків Стерненка – те, що він нібито поранив Кузнєцова вже після сутички, коли його наздоганяв, а потім ще й змінював свої покази щодо того, чий був ніж.

Ось як на усі ці закиди відповідає сам активіст: «Щодо ножа: усе, що було мною сказано на стрімі, це – правда. Усе, що було сказано мною після стріму, було обумовлене необхідністю вилікувати руку, яка дуже сильно була тоді поранена. Мені медики відмовляли в наданні медичної допомоги. В матеріалах досудового розслідування все зазначено саме так, як відбувалось (власне те, що я говорив під час трансляції). Щодо завдання поранень моєму нападнику: усі поранення, які були завдані моїм нападникам, вони були завдані виключно в момент нападу на мене і жодною секундою пізніше ніхто нікому ніяких поранень не завдавав. Взагалі. Крім того, я до нападника після того, як напад припинився, не наближався навіть ближче 3 або 5 метрів. Це дуже легко перевірити».

Окрім того Стерненко наголошує: «Навіть коли ми говоримо про питання моєї оборони , яка, я вважаю, була абсолютно законна, то поки слідство не відповіло на питання , хто замовив цей напад, хто його організував хто був посередником, а хто виконував не можна кваліфікувати якось мої дії взагалі. тому що це взаємозалежні речі».

Протягом тривалого часу критики Стерненка вимагають його засудження. Звертались через це, як до ексгенпрокурора Руслана Рябошапки, так і до нинішньої очільниці ОГПУ Ірини Венедіктової.

«Справа Стерненка, яка стала однією з проблем минулого генерального прокурора. Справа, яку він намагався дуже чітко сховати. Чи буде вона розслідуватись Генеральною прокуратурою? Чи буде вона повернута зі Служби безпеки України? Чи буде проведена до кінця?»​ – із таким запитанням «слуга народу» Олександр Дубінський звернувся до Венедіктової, коли вона ще тільки претендувала на посаду очільниці ОГПУ.

Ось як вона тоді відповідала: «Усе, що може бути швидко і законно завершено, все буде швидко і законно завершено».

Про розслідування справи нападу на Сергія Стерненка Ірині Венедіктовій довелося відповідати ще до офіційного вступу на посаду генпрокурора
Про розслідування справи нападу на Сергія Стерненка Ірині Венедіктовій довелося відповідати ще до офіційного вступу на посаду генпрокурора

Вже за тиждень після призначення в ОГПУ Вендіктова обговорювала справу Стерненка з міністром МВС Арсеном Аваковим.

В офіційному повідомленні Офісу генпрокурора про це зазначалось ось у такому формулюванні: ​«Передусім органи узгодили проведення необхідних слідчих і процесуальних дій у низці резонансних кримінальних проваджень, зокрема, щодо вбивства Івана Кузнецова».

Венедіктова та Аваков обоворювали справу про напад Стерненка у контексті «вбивства Івана Кузнецова»
Венедіктова та Аваков обоворювали справу про напад Стерненка у контексті «вбивства Івана Кузнецова»

Ще пізніше – 6 квітня – Венедіктова заявила: «По Стерненку буде підозра у будь-якому разі. Кваліфікація іде або 115 стаття або 188-ма, але і там, і там це –​ підозра. 115 –​ це «убивство», 118 –​ це «убивство по самозахисту або як затримання злочинця». Різниця в кваліфікації. І це (підозру –​ ред.) зроблять слідчі і прокурори, а явно не генеральний прокурор».

15 квітня журналіст Денис Казанський повідомив: генпрокурор Венедіктова приймала у себе Олесю Кузнецову вдову Івана Кузнєцова, загиблого нападника на Сергія Стерненка.

До слова, сам Стерненко заявляє, що йому в особистому прийомі Венедіктова відмовила хоча він подавав заяву з відповідним проханням.

Так само генпрокурор уникнула спілкування у справі Стерненка під час засідання ТСК, яка займається розслідуванням нападів на активістів.

«Як тільки ТСК перейшла до розгляду моєї справи, Ірина Венедіктова вибігла з зали, де проводилось засідання, і сказала, що у неї зі мною конфлікт інтересів, бо я ходив на акції протесту під її будинок», – так розповідав про цей епізод сам Стерненко.

При цьому сама генпрокурор наголошує: вона «за справедливість у цьому розслідуванні».

«Я зараз генеральний прокурор і дійсно хочу дати справедливість. Навіть у цій справі. Треба розслідувати і замах, і вбивство. Це – одна справа. В одній справі треба видати це. Ніхто не хоче справедливості, кожен хоче своєї правди», –​ говорить Венедіктова.

Генпрокурор Венедіктова заявляє, що зацікавлена у «справедливому розслідуванні» справи про напад на Стерненка
Генпрокурор Венедіктова заявляє, що зацікавлена у «справедливому розслідуванні» справи про напад на Стерненка

4 травня з’явилася інформація про те, що Стерненку можуть готувати підозру за статтею про «умисне убивство». Про це, з посиланням на свої джерела, повідомив громадський активіст Роман Сініцин.

«Дедлайн – 15 травня, але швидше за все це відбудеться вже до кінця поточного тижня. Вручать підозру і закриють в СІЗО. Очевидно там буде без права застави», написав Сініцин на своїй сторінці у фейсбуці.

Сам Стерненко на це реагує так: «Мені цю інформацію підтвердили ще щонайменше з трьох джерел: із Офіса генерального прокурора і зі Служби безпеки України. Ну, і ще дотично на це вказує те, що 4 травня мені прийшла повістка, за якою я мав з’явитись до СБУ у справі проти мене на 21 квітня. Це – дуже дивна історія з цією повісткою, тому що зазвичай так роблять тільки для того, щоб потім затримати людину, звинувативши її в тому, що вона уникає зустрічей зі слідчими. Але я не уникаю. Сьогодні знову відправляв клопотання слідчому. І слідчий чудово знає, де я знаходжуся, де мене знайти і мій номер телефону».

14 травня у відповідь на інформаційний запит Радіо Свобода від 6 травня СБУ не змогла ні підтвердити, ні спростувати інформацію про можливе вручення підозри Стерненку.

«Станом на сьогодні запитувану інформацію не може бути надано з огляду на правові обмеження щодо розголошення відомостей досудового розслідування, передбачені частиною першою статті 222 Кримінального процесуального кодексу України», – йшлося в офіційній відповіді СБУ.

Однак дещо пізніше 14 травня сам Стерненко повідомив: Служба безпеки таки викликає його для вручення підозри.

«Мене викликали в СБУ для повідомлення про підозру. У понеділок, 18 травня о 9:00 я маю з’явитись до головного слідчого управління СБУ за адресою м. Київ, пров. Аскольдів, 3А», – зазначає Стерненко.

За його словами, у виклику вказано, що «​це у справі 1215 та для участі у слідчих і процесуальних діях»​. Жодних інших деталей, зауважує Стерненко, у повідомленні не зазначено.

«Я нічого не боюсь! Правда на моєму боці! Я не визнаю жодної провини, тому що я захищав своє життя та здоров'я і якщо буде потреба, я зроблю це ще раз! Я прийду і буду з ними говорити! А чи будуть готові вони до цієї розмови іще дуже і дуже велике запитання!» наголошує Стерненко.

До чого тут СБУ, запитаєте ви? Справа у тому, що 9 жовтня 2019 року – ще за генпрокурора Руслана Рябошапки – розслідування проваджень про напади на Сергія Стерненка в Одесі Генпрокуратура передала до головного слідчого управління Служби безпеки.

Причина – «необхідність перевірки інформації щодо можливої причетності до них представників місцевої влади та поліції».

Через «можливу причетність до нападів на Стерненка представників місцевої влади та поліції» розслідуванням займається і СБУ
Через «можливу причетність до нападів на Стерненка представників місцевої влади та поліції» розслідуванням займається і СБУ

Нова прокурор підслідність цієї справи змінювати не стала. Пояснила це так: «Я вважаю, що Служба безпеки України справиться з цією задачею і немає в мене підстав сумніватися в їхніх діях».

При цьому вона висловила сподівання на швидке завершення цієї історії, але має попередження: «Я хочу застерегти, щоб потім ця справа у будь-якому випадку, як би там не виходило, не стала тим клапаном, який відкриється для якихось масових протестів. яким би чином не було. Мене це не лякає, ми все одно це видамо».

Наразі на підтримку Сергія Стерненка вже виступила низка політиків, громадських активістів, а також ультрас «Динамо».

Останні заявили: у разі висунення Стерненку підозри одразу ж оголосять загальну мобілізацію та збір для акцій протесту.

Тим часом інформацію про можливу підозру для Стерненка взяла до уваги Тимчасова слідча комісія, яка займається роcзслідуванням вбивства Катерини Гандзюк та нападів на інших громадських активістів. Депутати планують стежити за ситуацією.

Справа Сергія Стерненка

Сергій Стерненко – громадський активіст та колишній очільник осередку «Правого сектору» в Одесі. Зокрема, брав участь у протестах проти забудови Літнього театру Одеси, після яких був затриманий.

У 2018 році на Стерненка скоїли три напади, під час останнього з них він смертельно поранив одного з нападників Івана Кузнецова. Другий учасник нападу Андрій Ісайкул згодом втік з України. Активіст стверджує, що діяв у рамках законного самозахисту. В замовленні нападів він звинувачує мера Одеси Геннадія Труханова, який справу не коментує. Стерненко також заявляв про тиск на слідство з боку міністра внутрішніх справ Арсена Авакова та генеральної прокурорки Ірини Венедіктової.

У березні Офіс генерального прокурора повідомив, що Венедіктова та Аваков обговорювали «вбивство Кузнецова», хоча ця справа є підслідною СБУ. У квітні Венедіктова заявляла, що підозра у справі Стерненка «буде в будь-якому разі».

У «вбивстві» Стерненка звинувачують, зокрема, політики часів Віктора Януковича Андрій Портнов та Олена Лукаш, народні депутати від «Опозиційної платформи – За життя» Ілля Кива та Вадим Рабінович, від «Слуги народу» – Максим Бужанський та Олександр Дубінський. Натомість на захист активіста висловлювалися колишня голова МОЗ України Уляна Супрун, члени ініціативи «Хто замовив Катю Гандзюк?», парламентарі від партії «Голос».

14 травня 2020 року Сергія Стерненка викликали до Служби безпеки України, за його даними, «для повідомлення про підозру». Сама СБУ вранці 18 травня заявила, що викликає Стерненка для проведення слідчих дій, не пов’язаних «на даний момент часу» з повідомленням про підозру. Активісти влаштували під входом до будівлі слідчого управління СБУ акцію на його підтримку. Після візиту до київського управління СБУ Стерненко повідомив, що в одному провадженні йому надали процесуальний статус потерпілого, а не підозрюваного, в іншому – статус свідка. Він, однак, не виключає, що підозру йому можуть оголосити згодом.

FACEBOOK КОМЕНТАРІ

ІНШЕ З МЕРЕЖІ

Загрузка...

ВАС МОЖЕ ЗАЦІКАВИТИ

XS
SM
MD
LG